|
|
03.01.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Просимо надати роз'яснення відносно тендерів, коли Замовник оголошує декілька тендерів, який мають той самий ДК та предмет закупівлі та очікувану вартість, тільки оголошені в різні проміжки часу, а саме в період та /або після закінчення оскарження.
Як приклад,
https://www.dzo.com.ua/tenders/16930428 - оголошення 18.10.22 з періодом оскарження до 14.11.22
https://www.dzo.com.ua/tenders/17199869 - оголошення 15.11.22
Тобто Замовник , має можливість маніпулювати проведенням процедури закупівлі. В той час, коли перший оголошений тендер оскаржується учасниками на наявність дискримінаційних вимог, потенційні учасники витрачають свій час на процедуру оскарження для досягнення виконання ЗУ ПРо публічні Закупілі, Замовник оголошує другий тендер з аналогічним ТЗ, розуміючи, що увага потенційних учасників прикута до уже голошеного тенедру , тому вірогідність повторного оскарження зменшується.
Чи правомірні такі дії Замовника ? Яким чином Замовник несе відполдвідальність перед державою за те, що на одну задачу ( закупівля певного асортиметну продукціі) витрачається в подвійному об'ємі витрати ( наприклад, заробіна платня тендерних спеціалістів)? Які дії потенційні учасники можуть прийняти до Замовника для того, щоб зменшити такі преденденти з проведенням тендерів-клонів?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Порядок оскарження відкритих торгів встановлений пунктами 52-64 Особливостей та відбувається відповідно до статті 18 Закону.
Крім цього, пунктом 22 Особливостей визначено, що державне регулювання, контроль у сфері публічних закупівель та громадський контроль здійснюються відповідно до статті 7 Закону. Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України. Відповідно до пункту 23 Особливостей моніторинг відкритих торгів здійснюється Держаудитслужбою та її міжрегіональними територіальними органами відповідно до статті 8 Закону. Так, відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Пунктом 4 указаного Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель. У разі необхідності здійснення контролю у сфері публічних закупівель, слід звертатися до органів влади, до компетенції яких віднесені відповідні повноваження згідно зі статтею 7 Закону України “Про публічні закупівлі”. Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі", Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
|
16.02.2022
|
Запитання
Тема:
Відміна торгів або визнання їх такими, що не відбулись
|
Розширений перегляд
|
|
|
Міська рада не проводить тендеру на Прибирання стихійних сміттєзвалищ на території ДК 021:2015: 90510000-5 — Утилізація сміття та поводження зі сміттям
Виконавцем данних робіт визнано Комунальне підприємство, яке створене цією ж Міською радою.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 15.09.2020 № 3304-04/56256-06 "Щодо делегування здійснення закупівель", розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за покликанням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F56256-06
|
|
|
22.06.2021
|
Запитання
Тема:
Відміна торгів або визнання їх такими, що не відбулись
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день, підкажіть, будь ласка, які наші подальші дії щодо даного висновку, чи можемо ми надати інформацію або документи про усунення порушення/аргументовані заперечення, чи потрібно відміняти торги, якщо так, то як це законодавчо правильно зробити. Дякую!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Порядок здійснення моніторингу процедур публічних закупівель визначений статтею 8 Закону. Так, згідно з частиною шостою статті 8 Закону за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі – висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
Водночас згідно з частиною восьмою статті 8 Закону Замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз'ясненням змісту висновку та його зобов'язань, визначених у висновку. Протягом п’яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
Поряд з цим відповідно до частини дев’ятої статті 8 Закону у разі підтвердження органом державного фінансового контролю факту усунення замовником порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, про що цей орган зазначає в електронній системі закупівель протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення замовником відповідної інформації в електронній системі закупівель, службова (посадова) особа замовника та/або уповноважена особа замовника не притягається до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері закупівель з порушень, що були усунуті замовником відповідно до висновку.
Своєю чергою, частиною дев’ятою статті Закону передбачено право замовника оскаржити висновок до суду. Так, у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.
Водночас відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Пунктом 4 указаного Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Отже, з питань, пов’язаних з роз'ясненням змісту висновку про результати моніторингу процедури закупівлі та його зобов'язань, слід звертатися до Держаудитслужби.
|
|
|
09.04.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до ч.7 ст.2 Закону України "Про публічні закупівлі"замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону. Куди звертатись про виявлення порушення та як довести, що замовник умисно здійснює поділ предмету закупівлі з метою уникнення проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі? Якщо замовник - є монополіст (комунальне водопровідно-каналізаційне господарство)та здійснює свою діяльність в окремій сфері господарювання.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 270/2021 за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=0c683134-2624-433b-a33d-698b15d35ba8&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
|
11.02.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня колеги. Допоможіть, будь ласка вирішити проблему. Проведено ВТ на закупівлю риби. Прийняли найбільш вигідну пропозицію учасника, але так вийшло, що недогледіли, що в нього не вистачає всії документів. Після кваліфікації переможець сам довантажив документи, яких не вистачало, але ми не надіслали йому вимогу про усунення невідповідностей, як би мали зробити. Внаслідок вищевикладеного закупівлю пустили на моніторинг з вимогою наступного пояснення: "просимо надати інформацію чому Вами не розміщено у строк, який не може бути меншим ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в пропозиції учасника ........ та не розглянуто тендерну пропозицію з урахуванням виправлених або не виправлених невідповідностей, як це передбачено частиною дев’ятою статті 26 Закону. Пояснення необхідно надати через електронну систему закупівель протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення цього запиту. При цьому до пояснень просимо долучити їх документальне підтвердження". Прошу, будь ласка, підкажіть як правильно вийти з даної ситуації і як правильно надати відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запитах 1562/2020, 2094/2020 за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=62fc5fe2-5977-4a18-a898-14fdd08abba6&lang=uk-UA
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b3c545b5-0563-4146-8b63-dbede9fc2d02&lang=uk-UA
|