|
|
16.09.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
18.08.2018 нашим підприємством (Замовником) за результатом проведення відкритих торгів укладено договір на будівництво кабельної лінії електропередавання вартістю 20 797 360грн. Замовник належить до замовників, визначених у пункті 4 частини першої статті 2 Закону Про публічні закупівлі (далі - Закон). Роботи за договором Підрядником виконані в повному обсязі 21.12.2018. На об'єкт будівництва поширюються гарантійні зобов'язання Підрядника.
В теперішній час, у зв'язку з реконструкцією автомобільної дорjги, виникла необхідність перенесення частини побудованої кабельної лінії.
Вартість робіт з перенесення становить 1 950 000 грн (згідно п.5 ч.2 ст.4 Закону - спрощена закупівля). Склад робіт є повністю аналогічним проведеним роботам з будівництва. Чи може Замовник на підставі п.5 ч.7 ст.3 Закону укласти з тим самим Підрядником договір на перенесення побудованої кабельної лінії без застосування порядку проведення спрощених закупівель,уклавши договір без використання електронної системи закупівель. Прошу також пояснити необхідність застосування в данному випадку переговорної процедури закупівлі та суперечливість ч.7 ст.3 і ч.2 ст.40 Закону
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічні відповіді на питання містяться у запитах 29/2020 та 775/2020 за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=67cd849e-b275-4614-8a84-8b386999410a&lang=uk-UA, https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=76ca96f9-fb28-45ce-8908-a3188d9fb68c&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
|
14.09.2020
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Управління капітального будівництва Бориспільської міської ради, як замовник об’єкту «Будівництво дошкільного навчального закладу по вул. Володимира Момота, 46-а в м. Бориспіль Київської області (коригування)» ДК 021:2015 (CPV) – 45210000-2 - Будівництво будівель звертається до Вас та просить надати роз’яснення щодо наступної ситуації:
28 травня 2020 року між Замовником – Управління капітального будівництва Бориспільської міської ради та Підрядником ТОВ«УКРБУД ЗАБУДОВА» було укладено договір №22 на закупівлю робіт «Будівництво дошкільного навчального закладу по вул. Володимира Момота, 46-а в м. Бориспіль Київської області (коригування)» ДК 021:2015 (CPV) – 45210000-2 - Будівництво будівель в результаті відкритих торгів.
Згідно з розробленої та затвердженої проектно-кошторисної документації по даному об’єкту розмір кошторисної заробітної плати складав 10200 грн. Учасником в результаті відкритих торгів розмір кошторисної заробітної плати було зменшено до 7000 грн.
В процесі виконання робіт виникла необхідність зміни проектних рішень в частині робіт з влаштування даху та благоустрою, які не передбачені проектом та є необхідними для реалізації проекту в цілому. Замовником прийнято рішення про коригування проектно-кошторисної документації в частині розділу АБ (вальмовий дах)та розділу ГП.
Підрядник звернувся до Замовника з пропозицією, на підставі проведеного коригування, внести зміни до договірної ціни, як невід’ємної частини договору про закупівлю, а саме збільшити кошторисну заробітну плату на 12000 грн., яка встановлена в регіоні.
Загальновідомо, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону крім випадків, що передбачені ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон).
При цьому пунктом 6.2.4 ДСТУ визначено, що ціна пропозиції переможця торгів є договірною ціною на об’єкт будівництва, яка формується генпідрядником та погоджується із замовником.
Разом з тим, пунктом 3.15 ДСТУ визначено, що договірна ціна – кошторис, яким визначається вартість робіт, узгоджена сторонами (замовником та підрядником) та обумовлена у договорі підряду.
На підставі вище викладеного надайте будь-ласка роз’яснення:
Чи має замовник право в ході виконання договору про закупівлю вносити зміни до договірної динамічної ціни після коригування на залишок робіт шляхом збільшення кошторисної заробітної плати без зменшення обсягів робіт та в межах договірної ціни при умові, що додаткові роботи будуть закуплені окремим договором в рамках окремої процедури?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь стосовно зміни кошторисної заробітної плати міститься у запиті 1261/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=12eade01-8199-4cd3-87cb-2adb0cf15715&lang=uk-UA
Разом з тим на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F42560-06 розміщено лист від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю”.
Наразі Мінекономіки готує узагальнену відповідь щодо зміни істотних умов договору про закупівлю, ураховуючи численні запити, що надходять від користувачів Інфоресурсу. У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати відповідь в узагальненому листі, який буде розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
|
|
|
10.09.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи підпадає тристоронній договір підряду на поточний ремонт, в якому стороною "Замовником" є замовник, дія на якого згідно статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі" розповсюджується (бюджетна організація), "Підрядником" є фізична особа - підприємець, а третя сторона - приватна організація, за кошти якої буде проводитися вказаний поточний ремонт, і яка в договорі називається - "Платник"? Крім того, вказана третя сторона "Платник" є місцевим благодійним фондом, але, у будь-якому разі, договір є договором фактично підряду, а не благодійної допомоги за змістом, лише оплата за послугу буде здійснена цим благодійним фондом.Просимо відповісти на питання щодо можливості укладання вказаного тристороннього договору без використання електронної системи закупівель, будь-яких процедур закупівель, та чи потрібно відображати вказаний договір в річному плані закупівель і оприлюднювати звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, якщо кошти за вказану послугу не сплановано в місцевому бюджеті фактично і ці кошти взагалі не потрапляють на будь-який рахунок "Замовника" (бюджетної організації)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь міститься у запиті № 1385/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e54e6b57-e2ff-422e-bc0b-f36d28407989&lang=uk-UA При цьому, оскільки Законом встановлена конкретна сфера правового регулювання, дія цього Закону не поширюється на інші правовідносини.
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
|
07.09.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно з частиною 7 статті 17 Закону у разі якщо учасник процедури закупівлі має намір залучити спроможності інших суб’єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців в обсязі не менше ніж 20 відсотків від вартості договору про закупівлю у випадку закупівлі робіт або послуг для підтвердження його відповідності кваліфікаційним критеріям відповідно до частини третьої статті 16 цього Закону, замовник перевіряє таких суб’єктів господарювання на відсутність підстав, визначених у частині першій цієї статті.
Питання стосовно застосування положень вищезазначеної статті Закону:
1) Чи вірно Мін’юст розуміє, що у зазначеному положенні Закону йде мова лише про тих субпідрядників/співвиконавців, вартість робіт/послуг кожного з яких становить не менше ніж 20 відсотків від вартості договору про закупівлю?
По-перше, такий висновок зроблено з положень пункту 15 частини першої статті 19 Закону: «У звіті про результати проведення закупівлі з використанням електронної системи закупівель обов’язково зазначаються повне найменування та місцезнаходження кожного суб’єкта господарювання, який буде залучений переможцем, з яким укладено договір про закупівлю, до надання послуг як співвиконавця або виконання робіт як субпідрядника, в обсязі не менше ніж 20 відсотків вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг.
У зазначеній вище статті чітко зрозуміло, що критерій «не менше ніж 20%» від вартості договору про закупівлю має визначатися щодо кожного с субпідрядників/співвиконавців окремо.
По-друге, зазначене тлумачення логічно випливає з того, що у випадку, наприклад, коли залучається 10 субпідрядників, і у 9 з них вартість послуг становить менше ніж 20% від вартості договору про закупівлю, а лише у одного – 35%, то перевірка, про яку, йдеться, стосується тільки останнього.
2) Серед іншого, на підставі пункту 7 частини другої Закону, Мін’юст є замовником, який застосовує переговорну процедуру закупівлі як виняток у разі закупівлі юридичних послуг, пов’язаних із захистом прав та інтересів України під час врегулювання спорів щодо розгляду в закордонних юрисдикційних органах справ за участю іноземного суб’єкта та України, на підставі рішення Кабінету Міністрів України
Оскільки розгляд таких справ відбувається за кордоном і ведеться майже виключно на англійській мові, то у комерційних пропозиціях учасників переговорної процедури закупівлі майже завжди присутні суми запланованих витрат на субпідрядників/співвиконавців – локальних (українських або іноземних) юридичних радники компаній, на оплату наданих ними юридичних послуг.
Питання ж стосується тих сум запланованих витрат на послуги, які зазначаються у комерційних пропозиціях учасників процедур закупівлі окремим підрозділом, як технічні витрати (відшкодування витрат на відрядження, авіа перельоти, готелі, таксі, переклади, послуги з міжнародних поштових пересилань, оплату доступу до онлайн правових баз, експертизи, тощо).
Всі роботи та послуги, які перелічуються як технічні, не є юридичними послугами, які надаються з метою захисту і представництва інтересів держави Україна в судовому або арбітражному провадженні, але технічно необхідні для належного і своєчасного надання учасником процедури закупівлі та його субпідрядниками/співвиконавцями юридичних послуг замовникові (включаючи експертів, бо вони не представляють у судових/арбітражних провадженнях будь-яку сторону, а надають незалежні експертні висновки з того чи іншого питання, і такий висновок може як посилювати позицію України, так і послаблювати її). Чи правильно розуміється Мін’юстом, що відшкодування таких технічних витрат не вважається залученням субпідрядників/співвиконавців, адже вказані витрати не є юридичними послугами?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Щодо питання 1
Відповідь на аналогічне питання міститься у запиті 2002/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=aaf1c283-6b9e-4e38-bc5c-bae9b4edb23a&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
Щодо питання 2
Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Згідно з пунктом 7 частини другої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі закупівлі юридичних послуг, пов’язаних із захистом прав та інтересів України, у тому числі з метою захисту національної безпеки і оборони, під час врегулювання спорів щодо розгляду в закордонних юрисдикційних органах справ за участю іноземного суб’єкта та України, на підставі рішення Кабінету Міністрів України або рішень Ради національної безпеки і оборони України, введених в дію в порядку, визначеному законом, а також закупівлі товарів, робіт і послуг у разі участі замовника на підставі рішення Кабінету Міністрів України в міжнародних виставкових заходах.
Таким чином, переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі закупівлі саме юридичних послуг, пов’язаних із захистом прав та інтересів України, зокрема на підставі рішення Кабінету Міністрів України.
У свою чергу, публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. При цьому договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Отже, у разі необхідності здійснення придбання замовником інших товарів, робіт чи послуг, визначених згідно Закону та Поорядку, замовнику слід дотримуватись вимог Закону та здійснювати таку закупівлю, керуючись відповідними вартісними межами.
|
|
|
04.09.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Після проведення відкритих торгів на закупівлю послуг з прточного ремонту було підписано договір, у процесі виконання договору підрядчик виявив додаткові роботи, що тягне за собою збільшення суми договору. Як вийти з цієї ситуації? Чи можно укласти додотковий договір шляхом проведення переговорної процедури з цим підрядчиком? Підкажіть будьлиска які ще можуть бути варіанти виходу з цієї ситуації? Дякую
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 1386/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2ce1a830-03ce-4732-8fca-acbf7f18d679&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|