|
30.06.2021
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
Просимо надати консультацію стосовно зміни істотних умов договору про закупівлю, відповідно до п. 2 ч.5 ст. 41 ЗУ «Про публічні закупівлі»:
2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.
Підрядник виконує роботи з реконструкції та поставки Замовнику обладнання в рамках одного договору.
На тендер була виставлена проектно-кошторисна документація, що пройшла державну експертизу у 2019 році. З того часу відбулось значне підвищення ціни товару на ринку. Підрядник має необхідність укласти додаткову угоду про збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у зв'язку з коливанням ціни такого товару на ринку.
Питання: чи можна підвищувати ціну за одиницю товару до 10 відсотків, згідно цієї статті, мається на увазі ціну на обладнання, що поставляється Підрядником, якщо предметом договору про закупівлю є виконання робіт, тобто договір підряду.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему : “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання”, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
|
|
18.06.2021
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
1. Прошу надати інформацію про нормативнинй чи розподчий документ, який визначає механізм формування ціни на будівельні роботи за бюджетні кошти (далі - нормативна ціна).
2. Чи є нормативна ціна максимальною велечиною?
3. Якщо "нормативна ціна" є нормативною, то на якій підставі учасник може її зменшити при поданні пропозиції, як в данному випадку має відбуватить конкуренція на торгах?
4. За рахунок яких складових договірної ціни учасник понижає ціну після аукціону?
5. Які складові ціни мають бути залишені без змін після проведення аукціону ?
6. Чи може учасник понижати кошторисну заробітну плату? (Згідно з Наказом Мінрегіону від 20 жовтня 2016 року № 281 вона є сталою велечиною)
7. Яка відповідальність за порушення (вихід) за нормативну ціну на конкретнйи вид робіт при капітальному ремонті однак в межах очікуваної вартості замовника.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до Положення про Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.04.2014 № 197 (зі змінами), Мінрегіон України забезпечує формування та реалізує державну регіональну політику, державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування, житлово-комунального господарства, а також забезпечує формування державної політики у сфері архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Тому, з питань, зазначених у запиті, пропонуємо звернутися до вищезазначеного органу виконавчої влади
|
|
11.06.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня. Звертаємось з проханням роз'яснити наступне питання:
чи можна додаткової угодою при отриманні додаткових коштів збільшувати суму прямого договору? та на підставі яких документів (нормативно-правових актів, роз'яснень і т.ін.)?
1 ДПРЗ укладено договір про закупівлю послуг з водопостачання та водовідведення на суму 33000,00грн. У червні отримано додаткові кошти у сумі 10000,00 грн.. Чи можна укласти додаткову угоду до договору у звязку зі збільшенням кошторисних призначень на суму додаткових коштів?
Дякуємо.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Разом з тим зазначаємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06 розміщено лист від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 "Щодо планування закупівель".
При цьому питання щодо виділення додаткових коштів міститься у запиті 657/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=19994f0e-65ff-4cfc-96fb-dbee61c81a77&lang=uk-UA
Водночас договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору щодо закупівель, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в частині першій статті 3 Закону, не є предметом регулювання цього Закону. У свою чергу, договірні відносини регулюються зокрема Цивільним та Господарським кодексами України. Підстави та порядок зміни договору визначені статтею 651 Цивільного кодексу України та статтею 188 Господарського кодексу України. Таким чином, сторони можуть вносити зміни до договору з дотриманням вимог законодавства.
|
|
04.06.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня. Виникло питання закупівлі робіт з виготовлення проектно-кошторисної документації на реконструкцію будівлі. Це частина будівлі. Справа в тому, що у 2018 році вже була закупівля робіт на виготовлення проектно-кошторисної документації на реконструкцію будівлі, яку ми орендували і, яку нам у майбутньому мали передати у властність. Тоді загальна площа була 6000 м3. Сума закупівлі на той момент була 1,5 млн. грн. В цьому році нам передали на баланс цю частину будівлі у властність, але площею 9000 м3. Виникає необхідність закупівлі робіт з виготовлення проектно-кошторисної документації на реконструкцію будівлі на додаткову площу 3000 м3. Також при закуплі робіт з виготовлення проектно-кошторисної документації на реконструкцію будівлі на ці 3000 м3 потрібно вже врахувати проектно-кошторисну документацію на 6000 м3, яку ми закупали в 2018 році. Також необхідно провести коригування и перерахунок існуючої документації на актуальні ціни. Орієнтовна сума нової закупівлі 3,6 млн. грн. Як в даному випадку нам необхідно провести закупівлі, та як правильно написати технічні вимоги до предмета закупівлі (робіт) та вимоги до виконавцев. Також прикріплюю частину попередного договору у частині авторського права. Чи можемо ми використовувати вже наявну проектно-кошторисну документацію, адже попередній виконавець говорить, що авторські права належать їм, а не нам.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання містится у листі від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06
Разом з тим, ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і має містити відомості, визначені частиною другою статті 22 Закону, зокрема інструкцію з підготовки тендерних пропозицій, інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби – плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі).
Отже, технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, а також перелік документів, якими учасник повинен підтвердити відповідність пропонованих ним товарів, послуг чи робіт таким характеристикам, встановленим у тендерній документації, визначається замовником самостійно згідно із законодавством, виходячи зі специфіки предмета закупівлі.
|
|
26.05.2021
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно ДБН А.2.2-3-2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво", затверджених наказом Мінрегіонбуду від 04.06.2014 р. № 163, проектування це роботи, які пов'язані зі створенням проектної документації на будівництво, які в себе, зокрема, включають передпроектні роботи, проектні роботи з відповідними стадіями проектування (техніко-економічне обґрунтування (ТЕО), техніко-економічний розрахунок (ТЕР), ескізний проект (ЕП), проект (П), робочий проект (РП), робоча документація (Р).
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20.05.1999 р. № 687-XIV:
- проект - це документація для будівництва об'єктів архітектури, що складається з креслень, графічних і текстових матеріалів, інженерних і кошторисних розрахунків, які визначають містобудівні, об'ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні та технологічні рішення, вартісні показники конкретного об'єкта архітектури, та відповідає будівельним нормам і правилам.
- архітектурне рішення - авторський задум щодо просторової, планувальної, функціональної організації, зовнішнього вигляду й інтер'єру об'єкта архітектури, а також інженерного та іншого забезпечення його реалізації, викладений в архітектурній частині проекту на всіх стадіях проектування і зафіксований у будь-якій формі.
За Рекомендаціями щодо забезпечення правомірності створення та використання творів архітектури, розміщеними на сайті Мінекономіки за посиланням https://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=b2fa2348-98d5-4ba5-8c6e-7963432eaff7&title=RekomendatsiiSchodoZabezpechenniaPravomirnostiStvorenniaTaVikoristanniaTvorivArkhitekturi, твір архітектури – це твір у галузі мистецтва спорудження будівель і ландшафтних утворень (креслення, ескізи, моделі, збудовані будівлі та споруди, парки, плани населених пунктів тощо).
Особисті немайнові права авторів врегульовано ст. 31 Закону про архітектурну діяльність, Цивільним кодексом України від 16.01.2003 р. № 435-IV та Законом України «Про авторське право і суміжні права» від 23.12.1993 р. № 3792-XII.
Відповідно до абзю. 1 роз 3 Рекомендацій щодо забезпечення правомірності створення та використання творів архітектури закон передбачає охорону творів архітектури, виражених як проекти, документація, а також як побудований об’єкт архітектурної діяльності.
За таких обставин чи можливе застосування п. 2 ч. 7 ст. 3 Закону № 922 для придбання замовником робіт з коригування проекту, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за порогову вартість, без застосування порядку проведення спрощених закупівель у разі необхідності захисту прав інтелектуальної власності, або п. 2 ч. 2 ст. 40 цього Закону, у разі якщо вартість перевищує порогову суму?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Так, частиною сьомою статті 3 Закону визначено перелік випадків у разі яких, придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, зокрема якщо роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб’єктом господарювання за наявності одного з випадків, передбачених пунктом 2 частини сьомої статті 3 Закону.
У разі здійснення закупівлі у випадках, передбачених частиною сьомою статті 3 Закону, у тому числі, пов'язаних з необхідність захисту прав інтелектуальної власності, замовник обов'язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.
При цьому рішення щодо придбання товарів, робіт та послуг без застосування проведення спрощених закупівель приймається замовником самостійно.
Поряд з цим, відповідно до Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (далі – Мінекономіки), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами, далі - Положення), Мінекономіки є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику, зокрема інтелектуальної власності.
Згідно з пунктом 4 Положення Мінекономіки відповідно до покладених на нього завдань, зокрема: організовує в установленому порядку проведення експертизи заявок на об’єкти права інтелектуальної власності, видає патенти/свідоцтва на об’єкти права інтелектуальної власності; здійснює державну реєстрацію об’єктів права інтелектуальної власності, проводить реєстрацію договорів про передачу прав на об’єкти права інтелектуальної власності, що охороняються на території України, ліцензійних договорів; визначає уповноважені заклади для проведення експертизи заявок на об’єкти права інтелектуальної власності та доручає їм проведення такої експертизи; веде державні реєстри об’єктів права інтелектуальної власності; проводить аналіз стану застосування і дотримання національного законодавства і міжнародних договорів у сфері авторського права і суміжних прав; здійснює міжнародне співробітництво у сфері інтелектуальної власності і представляє інтереси України в зазначеній сфері у міжнародних організаціях відповідно до законодавства.
Тому, з питання захисту прав інтелектуальної власності слід звертатися до Мінекономіки як центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності. Детальна інформація розміщена на вебсайті Мінекономіки у розділі "Діяльність" рубрики "Інтелектуальна власність' за посиланням
http://www.me.gov.ua/Tags/DocumentsByTag?lang=uk-UA&id=bb27fb37-4305-4686-9ea0-995d1c10f028&tag=DerzhavnaSluzhbaIntelektualnoiVlasnosti
Крім цього, зазначаємо, що питання стосовно підстав для застосування переговорної процедури закупівлі міститься в листі від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124
Також пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему: “Переговорна процедура закупівлі по-новому”, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
|