Звичайна версія Розмір шрифта: A A A Схема кольорів: A A A
      Головна / Публічні закупівлі / Консультації з питань закупівель / Консультації з питань публічних закупівель
Консультації з питань публічних закупівель
В словах тільки українські літери, мінімальна довжина слова 3 символи
Пошук в тексті
Bідібрати результати за темою за тегами
Останні запити та відповіді сортувати за
Очистити
21.10.2020 Запитання      Тема: Зміна істотних умов договору Розширений перегляд
3285 / 3218
Підрядник помилково виконав більший обсяг робіт чим зазначений в кошторисі. Чи можливо змінити кошторис, з-за умови що така зміна не призведе до збільшення ціни? Дякую
Відповідь
01.10.2020 Запитання      Тема: Зміна істотних умов договору Розширений перегляд
3091 / 3289
Доброго дня! Товариство має укладені договори про державну закупівлю (договори підряду), за якими має здійснити реконструкції та капітальні ремонти будівель та спору. Згідно Загальних умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві - найменування сторони є істотною умовою договору, знаємо що істотні умови договору не підлягають зміни після укладання договору про державну закупівлю. Питання полягає у наступному: у випадку прийняття учасниками Товариства-Підрядника рішення про виділ частини майна , прав та обовязків юридичної особи до створеної нової юридичної особи за розподільчим балансом, в порядку ст. 109 ЦК України, яке буде правонаступником Тоовариства-Підрядника - можливо заміна Підрядника в договорах державної закупівлі його правонаступником (новоствореним товариством правонаступником до якого відійде частина майна прав та обовязків по розподільчому балансу)? Якщо керуватись нормами ЦК , то можлива заміна боржника в зобовязаннях зі згоди Кредитора. Крім цього є Ваша відповідь № 3304-04/12631-07 від 23.03.2018р. щодо правонаступництва в якої йдеться що у разі реорганізації юридичної особи учасника нова юридична осоаб яка є правонаступником попередньої, до якої переходить права та обовязки може вчиняти дії по виконанню укладеного договору. Тобто я правильно розумію - що може бути заміна Підрядника в договорі про державну закупівлю правонаступником?
Відповідь
26.09.2020 Запитання      Тема: Переговорна процедура закупівлі Розширений перегляд
5331 / 5417
У 2020 році замовником укладено договір на виконання будівельного підряду із проведенням відкритих торгів на суму 11 мільйонів грн. Під час виконання робіт виникла необхідність у коригуванні проектно-кошторисної документації. Загальна ціна робіт після коригування проектно-кошторисної документації складає 13 мільйонів грн. Відповідно до умов коригованої проектно-кошторисної документації замовник повинен: 1. Зменшити ціну уже укладеного договору з 11 мільйонів до 8 мільйонів гривень (у зв'язку з тим що відпала потреба у частині закупівлі). 2. Укласти другий договір, з тим самим учасником, на додаткові будівельні роботи на суму 5 мільонів гривень. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 40 Закон України "Про публічні закупівлі" переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі, зокрема, якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність у закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника. Закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендера. Чи має право провести замовник переговорну процедуру та укласти договір на виконання додаткових робіт з тим самим учасником коли: -ціна основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендера складала 11 мільйонів гривень, однак при коригуванні проектно-кошторисної документації повинна бути зменшена до 8 мільйонів гривень; - вартість додаткових будівельних робіт складає 5 мільйонів, що є менше ніж 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю (11 мільйонів гривень) укладеного за результатами проведення тендера, однак більша ніж 50 відсотків ціни основного договору після внесення змін до нього (8 мільйонів гривень) за результатами коригування проектно-кошторисної документації.
Відповідь
23.09.2020 Запитання      Тема: Оприлюднення інформації про закупівлю Розширений перегляд
3765 / 3997
Частиною 1 статті 19 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено вичерпний перелік інформації, яка зазначається у Звіті: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, його категорія; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності); 3) кількість та місце поставки товарів або обсяг і місце виконання робіт чи надання послуг відповідно до укладеного договору про закупівлю, у тому числі відповідні коди за Єдиним закупівельним словником. У разі поділу договору про закупівлю на лоти такі відомості повинні надаватися стосовно кожного лота; 4) вид закупівлі; 5) застосовані критерії оцінки; 6) кількість учасників закупівлі та найменування і місцезнаходження учасника, з яким укладено договір про закупівлю; 7) ціни тендерних пропозицій/пропозицій учасників (ціна пропозиції на переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі) та сума, визначена в договорі про закупівлю; 8) дата оприлюднення оголошення з відомостями про укладену рамкову угоду, за якою укладено договір про закупівлю (у разі проведення закупівлі за рамковими угодами), оприлюдненого в електронній системі закупівлі відповідно до статті 10 цього Закону; 9) дата оприлюднення повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, оприлюдненого в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону; 10) дата оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі/спрощеної закупівлі в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону; 11) підстави прийняття рішення про неукладення договору про закупівлю, у разі якщо в результаті проведення тендеру/спрощеної закупівлі не було укладено договір про закупівлю; 12) дата укладення договору про закупівлю; 13) наявність/відсутність підстав, передбачених статтею 17 цього Закону (у разі проведення процедур закупівель); 14) зведена інформація про наявність і відповідність установленим законодавством вимогам документів, що підтверджують відповідність учасників кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 цього Закону (у разі проведення процедур закупівель); 15) повне найменування та місцезнаходження кожного суб’єкта господарювання, який буде залучений переможцем, з яким укладено договір про закупівлю, до надання послуг як співвиконавця або виконання робіт як субпідрядника, в обсязі не менше ніж 20 відсотків вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг. Відповідно до частини 2 статті 19 Закону "Звіт про результати проведення закупівлі автоматично формується електронною системою закупівель та оприлюднюється протягом одного дня після оприлюднення замовником договору про закупівлю в електронній системі закупівель... ". В той же час, на Веб-порталі Уповноваженого органу електронною системою розміщуються Звіти, які містять інформацію, яка не передбачена статтею 19 закону, зокрема інформацію щодо умов оплати. Прошу роз'яснити на підставі яких документів інформація, яка не передбачена Законом України "Про публічні закупівлі" (статтею 19) міститься у Звітах про результати проведення закупівлі, що формуються та розміщуються автоматично електронною системою ?
Відповідь
22.09.2020 Запитання      Тема: Переговорна процедура закупівлі Розширений перегляд
4690 / 4714
Добрий день! Згідно п.1 ч.2 ст.40 Закону України "Про публічні закупівлі" переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів. Питання: двічі відмінені процедури підряд чи у бідь-якій послідовності, наприклад перший раз у процедурі не було учасників, у другій були, але всі пропозиції відхилені, у третій також відсутні учасники. Чи можна в такому випадку застосувати переговорну процедуру?
Відповідь
Міністерство економіки України 01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2