|
|
13.01.2017
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
В одному із журналів, ми зіштовхнулись із такою позицією «у Законі № 922 передбачено, що процедури публічних закупівель проводить тендерний комітет або уповноважена особа. При цьому немає обов’язку, зокрема, для тендерного комітету займатися складанням додатка до річного плану закупівель. Водночас нині законодавство про публічні закупівлі не передбачає, що додаток є невід’ємною частиною річного плану закупівель. Отже, виходить: якщо в замовника немає потреби проводити процедури закупівель, а є лише необхідність у «допорогових» закупівлях, то особа, вiдповiдальна за «допороги», складає додаток та оприлюднює його».
Враховуючи, що ст. 4 Закону № 922 визначено, що закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Річний план, додаток до річного плану та зміни до них безоплатно оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п’яти днів з дня їх затвердження.
При цьому ст. 11 Закону № 922 встановлено, що Тендерний комітет або уповноважена особа (особи):
планує закупівлі, складає та затверджує річний план закупівель.
Просимо надати відповідь, чи правомірно складати і затверджувати додаток до річного плану закупівель окремо від річного плану закупівель?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
При цьому згідно з частиною першою статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану.
Основні функції тендерного комітету або уповноваженої особи визначені частиною третьою статті 11 Закону. Планування закупівель, складання та затвердження річного плану закупівель належить до обов’язків тендерного комітету або уповноваженої особи.
При цьому виходячи з визначення термінів “тендерний комітет” та “уповноважена особа”, наведених в пунктах 31 та 33 частини першої статті 1 Закону, замовник утворює тендерний комітет (комітети) або визначає уповноважену особу (осіб) саме для організації та проведення закупівель, які здійснюються шляхом застосування процедур, визначених Законом.
Таким чином, у разі якщо замовником не планується здійснення закупівель, очікувана вартість яких дорівнює або перевищує межі, зазначені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, обов’язку замовника утворювати тендерний комітет (визначати уповноважену особу), складати річний план та додаток до нього Законом не встановлено.
|
|
|
12.01.2017
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Просимо надати роз’яснення стосовно ситуації, що виникла. Учасником процедури закупівлі було оскаржено дії замовника до суду. В позовній заяві позивач просив визнати незаконним та скасувати рішення тендерного комітету, яким було визначено переможця процедури закупівлі. Разом з позовною заявою позивачем було подано заяву про забезпечення позову, в якій заявник просив суд заборонити відповідачу укладати з переможцем процедури закупівлі договір про закупівлю. Суд задовольнив заяву позивача та ухвалою про забезпечення позову заборонив відповідачеві на період розгляду справи у суді укладати договір про закупівлю з переможцем процедури закупівлі.
Відповідно до ч. 2 ст. 32 ЗУ «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця. З метою забезпечення права на оскарження рішень замовника договір про закупівлю не може бути укладено раніше ніж через 10 днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.
Згідно з ч. 8 ст. 18 Закону розгляд скарги зупиняє перебіг строків, установлених частиною другою статті 32, абзацом восьмим частини третьої статті 35 цього Закону.
Перебіг цих строків продовжується з дня, наступного за днем прийняття рішення органом оскарження за результатами розгляду скарги, рішення про припинення розгляду скарги або рішення про залишення скарги без розгляду.
Разом з цим, дана норма стосується порядку оскарження процедури закупівлі до органу оскарження, яким відповідно до підпункту 14 ч. 1 ст. 1 Закону є Антимонопольний комітет України.
У зв’язку з вищевказаним, просимо Вас надати роз’яснення, чи зупиняється перебіг строку для укладання договору, встановленого ч. 2 ст. 32 Закону, у разі оскарження процедури закупівлі до суду? Чи можливе укладання договору про закупівлю у разі скасування судом ухвали про забезпечення позову, яка перешкоджала його укладанню?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Порядок оскарження процедур закупівель визначено статтею 18 Закону.
Згідно з частиною восьмою статті 18 Закону розгляд скарги зупиняє перебіг строків, установлених частиною другою статті 32, абзацом восьмим частини третьої статті 35 цього Закону. Перебіг цих строків продовжується з дня, наступного за днем прийняття рішення органом оскарження за результатами розгляду скарги, рішення про припинення розгляду скарги або рішення про залишення скарги без розгляду.
Відповідно до пункту 14 частини першої статті 1 Закону орган оскарження - Антимонопольний комітет України.
Таким чином, перебіг строків зазначений у статті 18 Закону, застосовується у разі подання скарги до Антимонопольного комітету України.
При цьому зазначаємо, судове рішення є обов’язковим до виконання відповідно до статті 129-1 Конституції України.
|
|
|
12.01.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Останній абзац ст. 17 ЗУ "Про публічні закупівлі" звучить:
"Уповноважений орган щороку до 20 січня та додатково в разі потреби оприлюднює інформацію про перелік відкритих єдиних державних реєстрів, доступ до яких є вільним, на веб-порталі Уповноваженого органу."
Підкажіть де оприлюднено перелік відкритих єдиних державних реєстрів, доступ до яких є вільним.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
При цьому інформація щодо питання про перелік відкритих єдиних державних реєстрів, доступ до яких є вільним, міститься в листі від 19.01.2017 № 3302-06/1654-06, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb
|
|
|
11.01.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго вечора, допоможіть, будь-ласка, у вирішення такого питання:
Відповідно до затвердженої цільової Програми наш департамент закуповує послуги туристичних агенсств по забезпеченню організації міжнародних відряджень міського голови та офіційних делегацій Дніпровської міської ради. У тендерного комітету замовника не має чіткого розуміння кількості поїздок на весь рік та кількості осіб делегацій, у зв'язку з тим, що деякі поїздки виникають "спонтанно" після офіційного запрошення від контрагентів (наприклад міст-побратимів). Яким чином можна прописати у технічному завданні можливість додаткових поїздок? Чи суперечить чинномі законодавству про здійснення публічних закупівель визначення приблизних (орієнтованих) кількісних характеристик до даного предмету закупівлі? Прошу Вас надати відповідь у найкоротші терміни. Заздалегідь дуже вдячний за співпрацію.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
11.01.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Тендерний комітет просить Вас надати роз’яснення, як діяти комітету відповідно до ЗУ «Про публічні закупівлі» (надалі Закон), а саме: Закладом були оголошені відкриті торги , на участь у яких було подано дві тендерні пропозиції. Під час розгляду пропозицій, було встановлено, що жодна з них не відповідає вимогам тендерної документації. Відповідно ч. 1 ст. 31 Закону замовник відміняє торги у разі відхилення всіх тендерних пропозицій згідно з Законом та оприлюднює повідомлення про відміну протягом дня з дня прийняття відповідного рішення. Але з розмови з консультантом майданчика zakupki.prom.ua стає відомо, що система автоматично оприлюднить повідомлення про відміну через 10 днів ( термін дається для можливого оскарження). Про те, відповідно до ст. 18 Закону, можливість оскарження протягом 10 днів застосовується у випадку оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір. Тобто у випадку з відміною торгів без визначення переможця, зазначена умова не може застосовуватися. Також хочемо зауважити, що Законом не регламентовано коли замовник повинен відмінити процедуру відкритих торгів.
Аналогічний випадок було описано на Вашому сайті іншим Замовником 07.10.2016р., але за три місяці ніяких змін не відбулося. Тому просимо надати роз'яснення як діяти Замовнику у рамках чинного законодавства, у разі коли терміново потрібно проводити повторну процедуру для забезпечення безперервного процесу роботи Закладу.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
На Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06, в якому розглянуті питання зокрема планування замовником закупівель.
Так, виходячи зі змісту статей 4 та 11 Закону, планування закупівель, зокрема складання та затвердження річного плану, внесення змін до річного плану належить до функцій тендерного комітету або уповноваженої особи. При цьому, оскільки законодавством не визначені та не обмежені періодичність і характер таких змін, то замовник може вносити зміни до річного плану закупівель відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупівлі в залежності від конкретних випадків. Разом з тим Закон не містить обмежень щодо проведення протягом року декількох процедур закупівель за однаковим предметом закупівлі, запланованим у річному плані, за умови що вартість кожного такого предмета дорівнює або перевищує межі, встановлені у статті 2 Закону.
|