|
06.04.2020
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Військовою частиною А0215 (далі - Замовник) здійснюється закупівля товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон).
Відповідно до Закону, у разі застосування переговорної процедури закупівлі, замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі.
Замовник під час проведення переговорів вимагає від учасника (учасників) надати підтвердження про відсутність підстав для відмови йому (їм) в участі у процедурі закупівлі відповідно до частини першої статті 17 цього Закону, зокрема що службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, яка підписала тендерну пропозицію (або уповноважена на підписання договору в разі переговорної процедури закупівлі), була засуджена за злочин, вчинений з корисливих мотивів (зокрема, пов’язаний з хабарництвом, шахрайством та відмиванням коштів), судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку.
За результатами проведених переговорів з учасником (учасниками) процедури закупівлі замовник приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю.
Разом з тим, на теперішній час в країні введені обмеження щодо надзвичайного стану викликаного пандемією COVID-19. У зв’язку із зазначеним учасники процедури закупівлі, яких запрошено на переговори та які повинні надати на переговори документальне підтвердження про відсутність підстав для відмови йому в участі у процедурі закупівлі відповідно до частини першої статті 17, не мають можливості отримати своєчасно відповідні довідки, зокрема довідку про відсутність не знятої чи не погашеної у встановленому порядку судимості за злочини, вчинені з корисливих мотивів, виданої уповноваженим органом, що в свою чергу значно затягує проведення процедури закупівлі відповідно до Закону.
Прошу надати роз’яснення щодо можливості проведення переговорів із учасниками процедури закупівлі (для застосування переговорної процедури), у разі наявності недоліків у поданих учасником документах. При цьому під час переговорів доводити учаснику зауваження у поданих документах та надавати йому можливість усунути такі недоліки, а рішення про намір укласти договір приймати тільки після усунення учасником таких документів.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону, Закон) набрав чинності 20.10.2019 та буде введений в дію з 19.04.2020.
Відповідно до частини першої статті 40 нової редакції Закону переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі.
Водночас частинами третьою та четвертою статті 39 нової редакції Закону визначено, що замовник (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої цієї статті) під час проведення переговорів вимагає від учасника (учасників) надати підтвердження про відсутність підстав для відмови йому (їм) в участі у процедурі закупівлі відповідно до частини першої статті 17 цього Закону. За результатами проведених переговорів з учасником (учасниками) процедури закупівлі замовник приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю.
Таким чином, нова редакція Закону не містить обмежень стосовно форми, способу та строків проведення переговорів з учасником (учасниками) у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Поряд з цим під час здійснення закупівель слід ураховувати, що метою Закону є зокрема забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель та запобігання проявам корупції у цій сфері, а закупівлі здійснюються замовниками із дотриманням принципів, встановлених статтею 5 Закону.
У свою чергу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20 Мінекономіки розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону”, яким зокрема, повідомлялося, що узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону будуть поступово готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію. У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати відповідь в узагальнених листах, які буде розміщено на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
|
|
17.03.2020
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Стаття 35 Закону №922-VIII та стаття 40 Закону №114-IX містять майже ідентичні норми щодо умов застосування переговорної процедури закупівлі, а саме, що переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників.
У нашому випадку торги відмінено через подання для участі в них менше двох тендерних пропозицій. Торги оголошено повторно. Розкриття тендерних пропозицій – 17 квітня 2020 року.
Виникає питання, якщо повторну процедуру буде відмінено з тих же підстав по Закону №922-VIII, то вже з 19 квітня 2020 року по Закону №114-IX можна буде провести переговорну процедуру, чи все починати спочатку – з відкритих торгів?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19 вересня 2019 року № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності з 20 жовтня 2019 року та вводиться в дію з 19 квітня 2020 року.
Так, новою редакцією Закону передбачено низку змін та нововведень, які запроваджуються для вдосконалення загальних умов здійснення закупівель та змінюють правила проведення процедур закупівель.
Цим Законом запроваджено зокрема механізм визначення аномально низької ціни; внесені зміни до встановлення критеріїв оцінки, у тому числі шляхом запровадження такого критерію, як вартість життєвого циклу; змінено підходи до оскарження процедур закупівель; розширено перелік кваліфікаційних вимог тощо.
Поряд з цим відповідно до пункту 1 частини другої статті 40 нової редакції Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі, якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної цим Законом. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.
Ураховуючи викладене, замовником буде застосовуватися переговорна процедура закупівлі відповідно до статті 40 нової редакції Закону, якщо ним буде двічі відмінено процедури відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), які проведені згідно нової редакції Закону після введення його в дію, через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій.
|
|
06.03.2020
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Чи може Замовник зменшити обсяг предмету закупівлі у випадках проведення переговорної процедури закупівлі відповідно до пп. 1, п. 2, ст. 40 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель»,?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності 20.10.2019 та буде введений в дію з 19.04.2020.
Відповідно до частини першої статті 40 нової редакції Закону переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі.
Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі наявності підстав, визначених у частині другій статті 40 нової редакції Закону.
Так, згідно з пунктом 1 частини другої статті 40 нової редакції Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної цим Законом. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.
Отже, якщо для забезпечення потреби відповідного року замовником було двічі відмінено процедуру відкритих торгів через відсутність достатньої кількості учасників, замовник може застосувати переговорну процедуру закупівлі відповідно до статті 40 Закону.
Водночас нова редакція Закону не містить обмежень щодо зміни очікуваної вартості та кількісних характеристик предмета закупівлі у випадку застосування переговорної процедури закупівлі на підставі пункту 1 частини другої статті 40 нової редакції Закону.
Разом з тим слід ураховувати, що метою нової редакції Закону є зокрема забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, а принципами здійснення закупівель є максимальна економія, ефективність та пропорційність, запобігання корупційним діям і зловживанням.
|
|
04.03.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги з публікацією англійською мовою
|
Розширений перегляд
|
|
Щодо процедури закупівлі – відкриті торги
Питання 1: 28.02.2020 розміщено протокол тендерного комітету на електронному торговому майданчику Smart Tender щодо виконання рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель та повернення до кваліфікації товариства – учасника.
При цьому, відбувся технічний збій, протокол не опублікований та Замовником не можливо здійснити повернення всіх учасників на кваліфікацію та проведення повторної кваліфікації. Чи буде це порушенням Закону?
Питання 2:
Відповідно до пункту 3 розділу 5 тендерної документації Під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій і здійснення їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також Закону України «Про електронні довірчі послуги». Під час подання (завантаження в електронну систему закупівель) документів тендерної пропозиції Учасник процедури закупівлі повинен накласти кваліфікований електронний підпис.
Відповідно до наявної в електронній системі закупівель інформації пропозиція учасника містить файл «sign.p7s» за результатами перевірка якого на веб-порталі https://acskidd.gov.ua/ встановлено наступне:
Результат перевірки підпису: Підпис перевірено успішно
Цілісність даних підтверджено
Назва файлу з підписом: sign (1)
Електронна печатка: назва відповідного учасника
Організація (установа): назва відповідного учасника
Код ЄДРПОУ: ______________
Посада: Електронна печатка
Час підпису (підтверджено кваліфікованою позначкою часу для даних від Надавача): 28.12.2019 16:56:19
Сертифікат виданий: АЦСК АТ КБ «ПРИВАТБАНК»
Серійний номер: _______________________
Тип носія особистого ключа: Незахищений.
Таким чином, учасником накладено на свою пропозицію електронну печатку, а не кваліфікований електронний підпис, як це вимагалось умовами тендерної документації. Чи буде це причиною відхилення пропозиції?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Щодо питання 1
Орган оскарження за результатами розгляду скарги приймає обґрунтоване рішення, у якому зазначаються висновок органу оскарження про наявність або відсутність порушення процедури закупівлі, підстави та обґрунтування прийняття рішення, у разі якщо скаргу задоволено повністю або частково – зобов'язання усунення замовником порушення процедури закупівлі та/або відновлення процедури закупівлі з моменту попереднього законного рішення чи правомірної дії замовника.
У свою чергу, згідно з частиною дванадцятою статті 18 Закону рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов'язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються.
При цьому з питань технічної реалізації в електронній системі закупівель вимог законодавства у сфері публічних закупівель необхідно звертатись до ДП “ПРОЗОРРО”, як адміністратора системи.
Щодо питання 2
Повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься у запиті № 639/2019 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=089ff18d-10d8-4ace-9f9f-c40799b762f3&lang=uk-UA
|
|
27.02.2020
|
Запитання
Тема:
Відміна торгів або визнання їх такими, що не відбулись
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня.
Два рази було оголошено торги (перший раз торги не відбулись, т.я. для участі подало менше двох осіб), другий раз торги відбулись, визначено переможця, але в період подачі оскарження переможця та повідомлення про намір укласти договір, переможець не надав протягом 5 днів документів, визначених в ст.17. Наступні учасники не відповідають вимогам тендерної документації. В такому випадку по кожному учаснику робити протоколи про відхилення, і вже потім скасовувати торги, чи одним протоколом відхиляти всіх учасників і скасовувати торги?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини третьої статті 32 Закону у разі відмови переможця торгів від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або неукладення договору про закупівлю з вини учасника у строк, визначений цим Законом, або ненадання переможцем документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 цього Закону, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника та визначає переможця серед тих учасників, строк дії тендерної пропозиції яких ще не минув.
Підстави для відхилення встановлені у статті 30 Закону. Cвоєю чергою, інформація про відхилення тендерної пропозиції протягом одного дня з дня прийняття рішення оприлюднюється в електронній системі закупівель та автоматично надсилається учаснику/переможцю, тендерна пропозиція якого відхилена через електронну систему закупівель (частина друга статті 30 Закону).
Згідно з частиною третьою статті 31 Закону повідомлення про відміну торгів або визнання їх такими, що не відбулися, оприлюднюється в електронній системі закупівель замовником протягом одного дня з дня прийняття замовником відповідного рішення та автоматично надсилається усім учасникам електронною системою закупівель.
Відповідно до частини четвертої статті 11 Закону рішення тендерного комітету або уповноваженої особи оформлюється протоколом. У рішенні відображаються результати поіменного голосування членів комітету, присутніх на засіданні тендерного комітету, з кожного питання.
Таким чином, замовник самостійно приймає рішення щодо складання одного протоколу або декількох.
|