Консультації з питань публічних закупівель | Міністерство економіки України

ТОВ «Техойл НК» є активним учасником публічних закупівель. В процесі діяльності ТОВ «Техойл НК», в межах виконання договору про закупівлю, укладеного на підставі Закону України: «Про публічні закупівлі», виникли питання, відповідь на які відсутні на сайті Міністерства економічного розвитку та торгівлі України у розділі консультації та в інших відкритих джерелах. Внаслідок зазначеного, з метою захисту прав та інтересів ТОВ «Техойл НК» та уникнення порушень як з боку ТОВ «Техойл НК», так і з боку замовника, необхідне надання інформації уповноваженим органом - Міністерством економічного розвитку та торгівлі України. Питання полягає в наступному: Між ТОВ «Техойл НК» та замовником, який фінансується 100% за рахунок бюджетних коштів, було укладено договір про закупівлю, на підставі Закону України: «Про публічні закупівлі». ТОВ «Техойл НК» виконало всі свої зобов’язання відповідно до умов цього договору в повному обсязі, замовник, в свою чергу, своєї частини зобов’язань – оплата поставки, не виконав. ТОВ «Техойл НК» розглядає можливість відступити право вимоги (цесія) грошових коштів за договором третій особі, проте: Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України: «Про публічні закупівлі»: «Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом». Відповідно до Цивільного кодексу України: • Ч. 1 ст. 91: «Юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині». • П. 1 ч. 1 ст. 512: «Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги)». Відповідно до ч. 4 ст. 36 Закону України: «Про публічні закупівлі»: «У мови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури…». Враховуючи вищевикладене, відповідно до норм цивільного законодавства, ТОВ «Техойл НК» як кредитор за договором, має право відступити право вимоги (цесія) грошових коштів з замовника третій особі, проте не зрозуміло чи обмежує це цивільне право Закон України «Про публічні закупівлі». Відповідно до вище викладеного з метою захисту прав та інтересів ТОВ «Техойл НК» та уникнення порушень як з боку ТОВ «Техойл НК», так і з боку замовника, просимо надати інформацію з наступного питання: Чи має право ТОВ «Техойл НК», на підставі цивільного законодавства, з врахуванням Закону України «Про публічні закупівлі», здійснити відступити право вимоги (цесія) грошових коштів – оплати за виконання договору про закупівлю, укладеного на підставі Закону України: «Про публічні закупівлі»?

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Відповідно до частини першої статті 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.

При цьому визначення “замовники” та “учасник процедури закупівлі” наведені у пунктах 9 і 35 частини першої статті 1 Закону.

Частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

При цьому частинами другою та третьою статті 180 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Згідно зі статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина перша статті 526 ЦК України).

Таким чином, виходячи зі змісту статті 36 Закону, відповідно до якої, зокрема умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, а істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків передбачених цією частиною цієї статті Закону, заміна сторони у зобов’язанні (за виключенням правонаступництва, в результаті чого права та обов'язки передаються іншим юридичним особам внаслідок припинення юридичної особи згідно зі статтею 104 ЦК України) суперечить Закону в цілому, оскільки договір про закупівлю укладається відповідно до Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, тобто за результатами процедури закупівлі та саме між замовником і учасником.

16.05.2018

Запитання Тема: Виконання договору

Розширений перегляд

7299 / 7069

Проект на будівництво замовник склав ще у 2016 році, відповідно до нього затвердив кошторисну вартість, провів в 2018 році процедуру відкритих торгів згідно з Законом України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон). Але за цей час ціна на матеріали зросла в рази, та виникла ситуація, коли ціна договору вичерпана, в зобов’язання за договором в частині обсягів робіт залишились невиконаними. Замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів, відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця (ч. 2 ст. 32 Закону). Договори підряду сторони укладають за порядком, визначеним Загальними умовами укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затвердженими постановою КМУ від 01.08.2005 № 668 (далі— Загальні умови). Пункт 7 Загальних умов встановлює, що умови договору підряду, який сторони укладають за результатами проведених торгів (тендеру), повинні відповідати тендерній документації замовника та акцептованій тендерній пропозиції підрядника. Якщо договір підряду сторони укладають за результатами торгів, вид договірної ціни та вимоги до кошторису визначають у тендерній документації замовника. Договірна ціна у цьому випадку повинна відповідати ціні, зазначеній у тендерній пропозиції підрядника, визнаного переможцем торгів (п. 21 Загальних умов). Замовником в тендерній документації визначений вид договірної ціни: динамічна. У розділі «Проведення розрахунків за виконані роботи» Загальних умов знаходимо вимогу, що оплату за виконані роботи проводять у порядку, визначеному договором підряду. За динамічної договірної ціни прямі витрати під час визначення вартості виконаних робіт розраховують на підставі нормативних витрат трудових і матеріально-технічних ресурсів, виходячи з фізичних обсягів виконаних робіт та уточнених цін ресурсів, прийнятих в договірній ціні. Витрати, спричинені зростанням вартості матеріально-технічних ресурсів, компенсують підряднику у складі вартості цих ресурсів за поточними цінами. Отже, кошти, передбачені на будівництво згідно з договірною ціною договору підряду, укладеного за результатами процедури закупівлі, використовують відповідно до умов договору. Зокрема, визначених у договорі: виду договірної ціни; порядку розрахунків за виконані роботи; порядку використання коштів на покриття додаткових витрат, пов’язаних з інфляційними процесами (якщо ці кошти включені до договірної ціни відповідно до пп. 6.2.12 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013). Договір підряду, зазвичай, містить наступні умови, що відповідають вимогам законодавства: 1. Обсяги Робіт, що доручаються до виконання Підряднику, передбачено в Локальних кошторисах на будівельні роботи та Локальних кошторисах на придбання устаткування, меблів та інвентарю, що є додатками до договору. 2. Склад та обсяги Робіт можуть бути переглянуті в процесі виконання будівельних Робіт в разі внесення змін до проектної документації, а також в залежності від реального фінансування видатків Замовника та можливого використання більш досконалої технології, про що письмово інформується Підрядник. Цну договору (договірну ціну) як істотну умову договору про закупівлю не можна змінювати після його підписання допоки сторони не виконають зобов’язань в повному обсязі. Чи мають право сторони договору, в такому випадку, внести зміни до договору, зважаючи на п. 1 ч. 4 ст. 36 Закону (зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника), відкоригувати проекно-кошторисну документацію, невиконаний обсяг робіт віднести до нового предмета закупівлі та укласти новий договір на невиконаний обсяг робіт за результатами проведення відкритих торгів?

Відповідь

10.05.2018

Запитання Тема: Тендерна документація

Розширений перегляд

5903 / 5696

Чи вважається порушенням Принципів закупівель (відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель, запобігання корупційним діям і зловживанням, замовник не може встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників) та/або інших правових актів при закуплі Предмета закупівлі виключно за кодом "15860000-4 Кава, чай та супутня продукція" вимагання Замовником (що оформлене в тендерній документації виключно під кодом 15860000-4) від Постачальника Предмету закупівлі (15860000-4 Кава, чай та супутня продукція) надання Послуг з оренди обладнання для приготування/та/або споживання напоїв (кавомашини, вендингове обладнання, посуд та інш.)з Предмету закупівлі на підставі, на нашу думку, злочинно-навмисного ігнорування/та/або навмисного невірного тлумачення Замовником чітко визначених нормативних понять, а саме: кодування товарів (ДСТУ 3993-2000), постачання продукції (ДСТУ 3278-95, Правила Інкотермс), переходу права власності на товар (за ст. 334 Цивільного кодексу України), виробництво (ДСТУ 2960-94) з отриманням нового товару (ДСТУ 3993-2000), товар (за ДСТУ 3993-2000), продукція (ДСТУ 3278-95, ДСТУ 3230-95), готова продукція (ДСТУ 3278-95), вимоги до товару (ДСТУ 3993-2000), життєвий цикл товару (ДСТУ 3294-95), товарорух (за ДСТУ ДСТУ 3294-95), приймання товару (ДСТУ 3993-2000).

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Відповідно до пункту 18 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом. Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454.

Інформація щодо порядку визначення предмета закупівлі міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

При цьому визначення понять "товари" і "послуги" наведені у статті 1 Закону.

Так, згідно частини першої статті 1 Закону товари - продукція, об'єкти будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології, предмети у твердому, рідкому і газоподібному стані, а також послуги, пов'язані з постачанням таких товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів.

Послуги - будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, лізинг, найм (оренда), а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт.

Так, у залежності від предмета закупівлі, визначеного замовником, придбання здійснюється шляхом застосування однієї з процедур, передбачених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону для товарів і послуг окремо, за виключенням послуг, пов'язаних з постачанням товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів у відповідності до пункту 32 частини першої статті 1 Закону.

Повідомляємо також, що питання оскарження розглянуто в листі від 02.08.2016 № 3302-06/24156-06 "Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=8&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

16.04.2018

Запитання Тема: Зміна істотних умов договору

Розширений перегляд

5267 / 5144

У відповідності до Закону України «Про публічні закупівлі» (далі-Закон) за процедурою відкритих торгів укладено договір про закупівлю з учасником-переможцем, який на момент укладання даговору про закупівлю являвся платником єдиного податку з відсотковою ставкою 5% доходу. В процесі виконання договору учасник-переможець став платником ПДВ та податку на прибуток на загальних підставах, та звернувся за проханням змінити ціну договору про закупівлю. Згідно роз’яснення Мінекономіки за №3302-06/1340-06 від 17.01.2017р. (на підставі листа Державної фіскальної служби) перехід платника зі спрощеної системи оподаткування на загальну не спричиняє зміну розмірів ставок податків, встановлених Кодексом. Таким чином, зміна системи оподаткування платником (перехід зі спрощеної системи оподаткування на загальну), не визначена Законом, як підстава для зміни умов договору про закупівлю відповідно до п.6 ч.4 ст.36 Закону. На підставі вищевикладеного, не можливе відповідне перерахування договірної ціни робіт з єдиного податку з відсотковою ставкою 5% на загальну систему оподаткування. З метою належного виконання Замовником норм чинного законодавства та договору про закупівлю, просимо розглянути питання, за якою системою оподаткування Замовник повинен приймати акт виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідку про вартість виконаних будівельних робіт (форма КБ-3), які являються первинними обліковими документами у будівництві, відповідно до ДСТУ?

Відповідь

При цьому відповідно до Положення про Державну фіскальну службу України (далі – ДФС), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014№ 236, ДФС відповідно до покладених на неї завдань, зокрема здійснює облік платників податків та єдиного внеску, осіб, які здійснюють операції з товарами, що пе ребувають під митним контролем, об’єктів оподаткування та об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням; забезпечує ведення обліку податків і зборів, платежів.

Поряд з цим, відповідно до Положення про Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України, затвердженого Указом Президента України від 31.05.2011 № 633, Мінрегіон України забезпечує формування та реалізує державну регіональну політику, державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування, житлово-комунального господарства, а також забезпечує формування державної політики у сфері архітектурно-будівельного контролю та нагляду

Тому, з питання зазначеного у запиті пропонуємо звернутись до вищезазначених органів виконавчої влади.

21.03.2018

Запитання Тема: Зміна істотних умов договору

Розширений перегляд

7097 / 6937

10 травня 2017 року за результатами процедури закупівлі (ідентифікатор закупівлі: UA-2017-03-17-002618-b) між Базою виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії України та переможцем процедури закупівлі укладено договір підряду на будівництво протягом 2017 – 2018 років 40-ка квартирного житлового будинку в м. Вишгород Київської області. Умови договору підряду, зокрема, щодо розміру договірної ціни повністю відповідають змісту тендерної пропозиції переможця за результатами аукціону. Загальновідомо, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону крім випадків, що передбачені ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон). Разом з тим, Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України відповідно до Порядку розрахунку розміру кошторисної заробітної плати, який враховується при визначенні вартості будівництва об’єктів, затвердженого наказом Мінрегіону від 20.10.2016 № 281, та зареєстрованого у Мін’юсті 11.11.2016 за № 1469/29599, у листі від 22.02.2018 № 7/15-1904 зазначило, що орієнтовний розмір кошторисної заробітної плати, який доцільно враховувати у 2018 році при визначенні вартості об’єктів будівництва, що споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій складає від 5500 до 7800 гривень, що відповідає середньому розряду складності робіт у будівництві 3,8 при виконанні робіт у звичайних умовах. Станом на сьогодні до нашої установи надійшло звернення підрядної організації з інформацією про перерахунок кошторисної заробітної плати працівників, оскільки п. 6.3.2.3. ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва» прийнятого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 № 293 встановлено, що динамічна договірна ціна може уточнюватися протягом всього строку будівництва (при цьому маса прибутку, врахована в договірній ціні до початку будівництва не уточнюється, крім випадків, що наведені п. 6.3.2.2). Враховуючи вищенаведене, просимо роз’яснити наступне: 1) Чи достатньо вбачається підстав для зміни істотних умов договору про закупівлю (збільшення договірної ціни) у порядку п. 7 ч. 4 ст. 36 Закону? 2) Чи є орієнтовний розмір кошторисної заробітної плати, встановлений листом Мінрегіонбудом, підставою для зміни істотних умов договору, визначеною п.7 ч. 4 ст.36 Закону, а саме: зміною регульованих цін (тарифів) і нормативів? 3) Чи має замовник право в ході виконання договору про закупівлю у порядку п. 4 ч. 4 ст. 36 Закону внести зміни до умов договору і продовжити строк його дії та виконання зобов’язань щодо виконання робіт у зв’язку із необхідністю встановлення у договорі порядку зміни договірної ціни, якщо документальним підтвердженням таких об’єктивних обставин буде лист Мінрегіону від 22.02.2018 № 7/15-1904, п. 6.3.2.3. ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва» та лист підрядної організації?

Відповідь

Інформаційні ресурси

Повідом про корупцію

Розрахунок
середньоринкової вартості автомобілів

Бази даних у сфері
технічного регулювання;

Єдиний державний
портал адміністратівніх послуг

Державні закупівлі

Електронне звернення

Мапа сайту

Статистика

Що нового на сайті

Міністерство економіки України

01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2