|
03.02.2022
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
У відповіді 1374/2020 Вами зазначається, що «переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі наявності умов, визначених пунктами 2, 4, 5 частини другої статті 40 Закону, які передбачають укладання договору про закупівлю товарів, робіт або послуг, що можуть бути надані (поставлені/виконані) тільки певним суб’єктом господарювання. Тому, сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення у зазначених випадках».
У інших випадках застосування ч 3 ст 631 не є можливим, оскільки договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару (пункт 6 частини першої статті 1 Закону) та рішення, дії або бездіяльність замовника можуть бути оскаржені суб’єктом оскарження в Антимонопольному комітеті України у разі проведення процедури закупівлі та оскаржені учасником спрощеної закупівлі у судовому порядку, зважаючи при цьому на можливість відмови переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі підписати договір про закупівлю, а також відміну замовником тендеру чи визнання тендеру таким, що не відбувся, з підстав, передбачених Законом, а також з урахуванням особливостей, визначених Законом, під час проведення тендера або здійснення спрощеної закупівлі, за результатами якого укладається договір про закупівлю, застосування положень частини третьої статті 631 ЦК України у такому договорі про закупівлю не є можливим.
Просимо надати роз’яснення з посилання на відповідні нормативні-правові акти: чи може (або чому не може) замовник застосувати у переговорній процедурі закупівлі ч. 3 ст 631 ЦКУ з укладанням договору 14.01.2022 та строком дії (постачанням товару/надання послуг) з 01.01.2022, якщо двоє торгів не відбулись у зв’язку з подання менш ніж 2 пропозицій (1 торги не відбулись 01.12.2021, 2 торги не відбулись 17.01.2021). Отже, акцептуємо, замовник проводить відкриті торги, які не відбулись 01.12.2021 (жодного учасника), одразу замовник оголосив повторні відкриті торги, які теж не відбулись 17.01.2021 (жодного учасника). На початку 2022 року замовник оголосив переговорну процедура та уклав договір 14.01.2022, чому замовник не має право застосовувати ч. 3 статті 631 ЦКУ з строком постачання товару/надання послуг з 01.01.2022?.
Звертаю увагу, що період постачання товару/надання послуг не входить у строк проведення відкритих торгів, а тому не порушуються вимоги Закону України «Про публічні закупівлі» та вимоги Цивільного кодексу України. У свою чергу, переговорна процедура застосована у відповідності до вимог закону як вийняток, а саме наявності умови якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної цим Законом. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації. Також звертаю Вашу увагу, що не зважаючи на спосіб проведення переговорної процедури рішення, дії або бездіяльність замовника можуть бути оскаржені суб’єктом оскарження в Антимонопольному комітеті України по будь-яким пунктам частини другої статті 40 Закону.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу повідомляємо, що вичерпна відповідь на питання щодо застосування статті 631 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) у договорах про закупівлю, укладених за результатами переговорної процедури закупівлі міститься у запиті 1374/2020 розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c709a263-1d09-43ee-9f64-258c077bcec7&lang=uk-UA
Також зазначаємо посилання на актуальну статтю ресурсу Prozorro Інфобокс, що містять інформацію з питання, зазначеного у зверненні: https://infobox.prozorro.org/articles/zastosuvannya-631-statti-cku-v-zakupivlyah-prozorro
Отже, якщо замовник застосовує переговорну процедуру закупівлі у разі наявності умов, визначених пунктами 2,4,5 частини другої статті 40 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон), які передбачають укладання договору про закупівлю товарів, робіт або послуг, що можуть бути надані (поставлені/виконані) тільки певним суб’єктом господарювання, в такому разі сторони можуть встановити в договорі про закупівлю, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення у зазначених випадках, та можуть застосувати частину третю статті 631 ЦК України.
Водночас застосування частини третьої статті 631 ЦК України до договорів про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статі 40 Закону) в яких є альтернативний постачальник, надавач послуг, виконавець робіт, не можна встановити, що умови договору застосовуються до відносин між сторонами, які виникли до його укладення.
|
|
03.02.2022
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
На запит 80/2022 від КП «ЦЗО» ДМР була надана відповідь з посиланням на https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c709a263-1d09-43ee-9f64-258c077bcec7&lang=uk-UA.
Ознайомившись з такою відповіддю Замовник не досконало розуміє подальші дії стосовно застосовування ст. 631 ЦКУ в переговорній процедурі закупівлі відповідно до підпункту 4 пункту 3 частини 2 статті 40 Закону «Про публічні закупівлі», оскільки у закладі освіти виникла необхідність у проведенні переговорної процедури закупівлі відповідно до підпункту 4 пункту 3 частини 2 статті 40 Закону «Про публічні закупівлі», пов’язана із безперебійним наданням послуг з харчування.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу повідомляємо, що вичерпна відповідь на питання щодо застосування статті 631 Цивільного кодексу України у договорах про закупівлю, укладених за результатами переговорної процедури закупівлі міститься у запиті 1374/2020 розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c709a263-1d09-43ee-9f64-258c077bcec7&lang=uk-UA
|
|
03.02.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до п.37) п.1 Ст.1 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що учасником закупівлі може бути об’єднання учасників та до об’єднання учасників належать об’єднання юридичних осіб - нерезидентів із створенням або без створення окремої юридичної особи;
Питання:
Чи може бути учасником закупівлі об’єднання юридичних осіб - нерезидентів (двох нерезидентів зареєстрованих у Респібліці Польща)?
Яким документом повинно підтверджуватися існування такого учасника закупівлі - об’єднання юридичних осіб - нерезидентів (двох нерезидентів зареєстрованих у Респібліці Польща)?
Чи є документ під назвою Договір Консорціуму достатнім підтвердженням існування такого учасника закупівлі - об’єднання юридичних осіб - нерезидентів (двох нерезидентів зареєстрованих у Респібліці Польща) у якому визначено права та обов'язки таких учасників ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 37 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі − учасник) − фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Для цілей цього Закону до об’єднання учасників належать:
окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання юридичних осіб - резидентів;
окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання юридичних осіб (резидентів та нерезидентів);
об’єднання юридичних осіб - нерезидентів із створенням або без створення окремої юридичної особи.
Відповідно до статті 118 ГК України об'єднання підприємств є юридичною особою.
Статтею 120 ГК України визначено організаційно-правові форми об'єднань підприємств.
При цьому відповідно до Положення Міністерства юстиції України (далі- Мін’юст), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 228, Мін’юст є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, державну політику, зокрема у сфері державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб – підприємців.
Тому, з питання порушеного у запиті, пропонуємо звернутися до Мін’юсту.
|
|
01.02.2022
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Замовник на даний час проводить відкриті торги на закупівлю за ДК 021:2015 код 50750000-7 Послуги з технічного обслуговування ліфтів (послуги з технічного обслуговування ліфтів), але Учасник виклав тендерну пропозицію де зазначена назва предмету договору ДК 021:2015 код 50750000-7 Послуги з технічного обслуговування ліфтів (послуги з технічного обслуговування ліфтів на 2022 рік). Тобто різниця в тому, що Учасником додано в предмет договору слова ..на 2022 рік. В даному випадку тендерна пропозиція Учасника відхиляється, чи все ж можна визнати переможцем? інших помилок не виявлено
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 18 частини першої статті 1 Закону переможець процедури закупівлі - учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю, або учасник, якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі.
Виходячи з пункту 31 частини першої статті 1 Закону тендерна документація розробляється та затверджується замовником і має містити відомості, визначені статтею 22 Закону. Відповідно до пункту 19 частини другої статті 22 Закону у тендерній документації мають зазначатися опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов’язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.
При цьому перелік обов`язкових підстав для відхилення тендерних пропозицій визначений статтею 31 Закону.
А будь-які рішення щодо проведення процедури закупівлі, у тому числі щодо допущення учасниками формальних (несуттєвих) помилок в тендерній пропозиції, приймається замовником самостійно.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
01.02.2022
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Наш заклад є замовником. У 2021 році за результатами
проведення відкритих торгів було укладено договір про закупівлю капітального ремонту.
На теперішній час в результаті коригування проекту виникає потреба у проведенні додаткових будівельних робіт, які не були передбачені початковим проектом.
Очікувана вартість таких додаткових робіт є меншою за 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю.
У відповідності до п. 5 частини другої ст. 40 Закону України «Про публічні закупівлі» замовником як виняток може бути застосована переговорна процедура закупівлі у разі, «якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність у закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника. Можливість і умови таких додаткових робіт чи послуг можуть бути передбачені в основному договорі про закупівлю, який укладений за результатами проведення тендера. Закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендера».
Виходячи з вищезазначеного прошу надати роз’яснення щодо наступних питань:
Чи має право замовник провести переговорну процедуру закупівлі на підставі п. 5 частини другої ст. 40 Закону у зв’язку з виникненням необхідності у закупівлі в того самого учасника додаткових робіт, які не були передбачені у початковому проекті?
Чи вважаються аналогічними роботами в розумінні Закону додаткові будівельні роботи, не зазначені у початковому проекті, але які є за кодом ДК аналогічними?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі”, розміщеного на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124
|