|
|
28.07.2020
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день. Під час виконання робіт з реконструкції виникли аналогічні додаткові роботи. Чи має право замовник використати переговорну процедуру. Цифри: договір підряду на 10 млн, переговорна процедура 2,4 млн. Якби це було завершення робіт, то сумніву не виникає. Але залишаються кошти в сумі 1,8 млн і проведене коригування проектно-кошторисної документації (вартість проекту з 26 млн стала 53 млн, додалися інші роботи). Чи можна ці аналогічні роботи виконати з використанням переговорної процедури, а далі оголосити відкриті торги на роботи, які викладені в коригуванні, хоча ці що на переговорну теж є в цьому коригуванні.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 738/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1951aed3-0ff7-4f16-bc99-9bdcca31f1a5&lang=uk-UA
При цьому замовник може застосувати переговорну закупівлю робіт чи послуг, у разі якщо протягом трьох років після укладення договору про закупівлю виникла необхідність у додаткових аналогічних роботах чи послугах, які є тотожними конкретним видам робіт та послуг, що містяться у договорі про закупівлю, і вартість яких не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю та за умови обґрунтування такої підстави.
|
|
|
19.05.2020
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Абз.3 п.3 ч.7 ст.3 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачає, що придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, у разі, якщо існує нагальна потреба у здійсненні закупівлі у зв’язку із розірванням договору про закупівлю з вини учасника на строк, достатній для проведення тендеру, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі про закупівлю, який розірваний з вини такого учасника. Таким чином, у цьому випадку можливе проведення переговорної процедури закупівлі.
1. Просимо роз"яснити, які випадки вважаються розірванням договору з вини учасника.
2. Чи можна кваліфікувати як розірвання договору з вини учасника наступну ситуацію: учасник, з яким укладений договір на постачання електроенергії надіслав лист про те, що він не буде виконувати договір з технічних і економічних причин і на наступний місяць ліміти не заведені. При цьому замовник висловив заперечення проти цього, оскільки договір не передбачає односторонньої відмови від договору. Проте учасник не зважає на дане заперечення і лімітів все є не завів. Чи є така обставина підставою для оголошення переговорної процедури закупівлі для укладення договору з новим постачальником в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі про закупівлю, який розірваний з вини такого учасника?
3. Чи укладається такий договір лише з постачальником останньої надії чи з будь-яким іншим постачальником?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Щодо питання 1
Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Щодо питання 2
Відповідно до частини першої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі.
Поряд з цим частиною другою статті 40 Закону визначено перелік випадків застосування переговорної процедури закупівлі, зокрема якщо у замовника виникла нагальна потреба здійснити закупівлю за наявності одного з випадків, передбачених пунктом 3 частини другої статті 40 Закону.
При цьому замовник самостійно приймає рішення щодо застосування переговорної процедури закупівлі та визначає документи, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі.
Щодо питання 3
Питання закупівлі електроенергії у постачальника "останньої надії" розглянуто у запиті № 91/2019, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=407deed7-bfe6-4b72-82a5-8e8bc36d92e8&lang=uk-UA
|
|
|
30.01.2017
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до п.3 ст.2 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 року № 922-VІІІ , дія закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є:
- послуги фінансових установ, у тому числі міжнародних фінансових організацій, щодо надання кредитів, гарантій, фінансового лізингу та послуги, допоміжні до фінансових послуг.
Просимо надати роз’яснення , якими законодавчими актами передбачено визначення поняття послуги допоміжні до фінансових.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Частиною третьою статті 2 Закону встановлено, що дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є, зокрема послуги фінансових установ, у тому числі міжнародних фінансових організацій, щодо надання кредитів, гарантій, фінансового лізингу та послуги, допоміжні до фінансових послуг.
Таким чином, у разі якщо предметом закупівлі є послуги, визначені абзацом дев’ятим частини третьої статті 2 Закону, то така закупівля здійснюється замовником без застосування процедур визначених Законом.
У свою чергу, визначення терміну “фінансова послуга” наведено відповідно в пункті 5 частини першої статті 1 Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” (далі – Закон про фінансові послуги).
При цьому фінансовими вважаються послуги, визначені у частині першій статті 4 Закону про фінансові послуги.
Разом з тим Закон та Закон про фінансові послуги не містять визначення поняття “послуги, допоміжні до фінансових послуг”.
|
|
|
14.11.2017
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня.
Прошу надати роз'яснення з наступних питань.
Чи може замовник здійснювати закупівлю послуг аудиту фінансової звітності на 3 роки поспіль однією закупівлею?
Якщо таке можливо, то яким чином відображати в річному плані закупівель таку закупівлю?
Якщо ціна закупівлі залежатиме від зміни курсу іноземної валюти, тобто ціна послуги аудиту на 2-й та 3-й роки дії договору про закупівлю має коригуватися сторонами (в порядку, передбаченому договором) з врахуванням зміни курсу валют (п.7 ч.4 ст. 36 ЗУ "Про публічні закупівлі"), то яку суму (ціну) закупівлі послуги на всі 3 роки зазначити в системі на ПРОЗОРО?
Чи потрібно визначати максимально допустиму ціну на всі 3 роки (в ПРОЗОРО), а потім, в ході виконання договору про закупівлю його переможцем, коригувати ціну договору в сторону зменшення (в залежності від зміни курсу валюти)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічні за змістом питання щодо укладення договору про закупівлю надано відповіді у запитах 5/2016 та 137/2016 розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6fe000c0-10df-40dd-bcbf-97f75d5dfa28&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=403c9b86-0ab7-43be-be7a-24955cbe31a0&lang=uk-UA
У свою чергу, питання зміни істотних умов договору про закупівлю розглянуто в листі від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
19.01.2017
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Якщо при закупівлі газу предмет закупівлі визначався за 5 знаком ДК 021:2015 - 09123000 -7 Природний газ (природний газ) та двічі відмінялись торги через відсутність учасників. Проте на момент відміни других торгів відповідно до наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 19.12.2016 № 2092 з 17.01.2016 предмет закупівлі уже визначається за 4 знаком основного словника -код ДК 021:2015 – 09120000-6 Газове паливо . Чи є це зміна предмету закупівлі? Як бути...чи можна застосовувати п.4 ч.2 ст. 35 Закону України «Про публічні закупівлі» та проводити переговорну процедуру закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмету закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb
|