|
|
29.09.2020
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
За результатами процедури закупівлі UA-2020-08-05-002109-b «ДК 021:2015: 45312100-8 -Встановлення системи пожежної сигналізації» нас було неправомірно відхилено, що підтверджено рішенням АМКУ№17843-р/пк-пз від 22.09.2020 року.
Також Замовником не виконано рішення АМКУ №17639-р/пк-пз від 18.09.22року по аналогічній процедурі закупівлі UA-2020-08-28-001608-a «ДК 021:2015: 45312100-8 -Встановлення системи пожежної сигналізації», щодо внесення змін до тендерної документації в частині вилучення дискримінаційних вимог. Процедура продовжується Замовником без виконання рішення АМКУ з повним порушенням усіх принципів публічних закупівель.
Просимо вжити усіх необхідних заходів з метою проведення процедури закупівлі у встановленому законом порядку та захисту наших порушених прав як Учасника процедури закупівлі
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F49140-06 розміщено лист від 07.08.2020 № 3304-04/49140-06 “Щодо порядку оскарження процедур закупівель”.
Частиною першою статті 44 Закону України "Про публічні закупівлі" встановлено, що за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України.
При цьому згідно статті 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення невиконання рішення Антимонопольного комітету України як органу оскарження за результатами розгляду скарг суб’єктів оскарження, подання яких передбачено законом, тягне за собою накладення штрафу на керівника замовника від двох до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Поряд з цим згідно з частиною четвертою статті 7 Закону, контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України, здійснюють Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
|
|
|
28.09.2020
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Є питання стосовно правильності розрахунку строку «три роки після укладення договору про закупівлю», визначеного у п.5 ч.2 ст. 40 Закону України «Про публічні закупівлі», при необхідності закупівлі додаткових аналогічних робіт.
Так, за результатами відкритих торгів Замовником було укладено договір на закупівлю реставраційних робіт у вересні 2018 року строком дії до 31.12.2020 року. Виконання частини робіт за основним договором 2018 року буде перенесено на 2021 рік через недостатній обсяг фінансування. Якщо в ході виконання основного договору у 2021 році виникне потреба здійснити закупівлю додаткових аналогічних робіт, як правильно маємо обраховувати три роки після укладення договору про закупівлю: за календарними роками (з вересня 2018 року по вересень 2021 року) чи за бюджетними періодами (з вересня 2018 року по 31 грудня 2020 року)? Дякую!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124 розміщено лист від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівель”.
Разом з тим для обчислення перебігу строків необхідно керуватися Цивільним кодексом України, який закріплює загальні положення щодо правильного обчислення строків та визначення початку перебігу строку, а також Законом України "Про публічні закупівлі", в якому визначаються строки, перебіг яких починається після настання певної події, з якою пов’язаний її початок. У такому разі перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язаний її початок, та вважається першим днем для вчинення певної дії, яка має юридичне значення.
|
|
|
26.09.2020
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
У 2020 році замовником укладено договір на виконання будівельного підряду із проведенням відкритих торгів на суму 11 мільйонів грн.
Під час виконання робіт виникла необхідність у коригуванні проектно-кошторисної документації.
Загальна ціна робіт після коригування проектно-кошторисної документації складає 13 мільйонів грн.
Відповідно до умов коригованої проектно-кошторисної документації замовник повинен:
1. Зменшити ціну уже укладеного договору з 11 мільйонів до 8 мільйонів гривень (у зв'язку з тим що відпала потреба у частині закупівлі).
2. Укласти другий договір, з тим самим учасником, на додаткові будівельні роботи на суму 5 мільонів гривень.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 40 Закон України "Про публічні закупівлі" переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі, зокрема, якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність у закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника.
Закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендера.
Чи має право провести замовник переговорну процедуру та укласти договір на виконання додаткових робіт з тим самим учасником коли:
-ціна основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендера складала 11 мільйонів гривень, однак при коригуванні проектно-кошторисної документації повинна бути зменшена до 8 мільйонів гривень;
- вартість додаткових будівельних робіт складає 5 мільйонів, що є менше ніж 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю (11 мільйонів гривень) укладеного за результатами проведення тендера, однак більша ніж 50 відсотків ціни основного договору після внесення змін до нього (8 мільйонів гривень) за результатами коригування проектно-кошторисної документації.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.10.2020 3304-04/60124-06 "Щодо переговорної процедури закупівлі", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F60124-06
|
|
|
23.09.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Щодо технічних проблем при проведенні
закупівель за кодом ДК 2015 33690000-3
Лікарські засоби різні
На даний час існують проблеми при формуванні електронною системою закупівель автоматичних форм оголошень та звітів при проведенні закупівель товарів, які відносяться до коду ДК 2015 33690000-3 Лікарські засоби різні та не є лікарськими засобами.
Так, відповідно до Закону України «Про лікарські засоби» - лікарський засіб, це будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох АФІ та допоміжних речовин), що має властивості та призначена для лікування або профілактики захворювань у людей, чи будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох АФІ та допоміжних речовин), яка може бути призначена для запобігання вагітності, відновлення, корекції чи зміни фізіологічних функцій у людини шляхом здійснення фармакологічної, імунологічної або метаболічної дії або для встановлення медичного діагнозу.
Однією із важливих ознак, обов’язкових для лікарського засобу, є також внесення конкретної продукції до Державного реєстру лікарських засобів України та наявності Міжнародної непатентованої назви.
В той же час, є ряд сфер господарювання, в яких замовники закуповують товари, аналогічні до лікарських засобів, які не можливо віднести до лікарських засобів. Зокрема, до них належать засоби, які використовуються у ветеринарній медицині, діяльності виробничих, криміналістичних, науково-дослідних лабораторій тощо. Зазначені засоби не підпадають під дію Закону України «Про лікарські засоби», не використовуються для діяльності пов’язаною із лікуванням та діагностикою захворювань людей, не внесені Державного реєстру лікарських засобів України та не мають Міжнародної непатентованої назви.
Так, вищевказаними замовниками закуповуються товари, які найбільш точно відповідають (за 5-6 знаком) наступним кодам ДК 2015 33690000-3: 33691000-0 Протипаразитні засоби, інсектициди та репеленти (33691200-2 Протигельмінтні засоби), 33694000-1 Діагностичні засоби; 33695000-8 Продукція медичного призначення, крім лікарських засобів; 33696000-5 Реактиви та контрастні речовини (33696100-6 Реактиви для визначання групи крові; 33696300-8 Хімічні реактиви; 33696400-9 Ізотопи; 33696500-0 Лабораторні реактиви); 33698000-9 Вироби для клінічних досліджень/випробувань (33698100-0 Культури мікроорганізмів).
За загальними правилами визначення предмету закупівлі (Наказ «Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України» від 15.04.2020 № 708 Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі) замовники, у випадках закупівлі вищевказаних товарів, обирають за 4-ю цифрою код ДК 2015 33690000-3 Лікарські засоби різні (хоча товар фактично не є лікарським засобом).
В той же час, під час розміщення закупівель за кодом ДК 2015 33690000-3 Лікарські засоби різні в системі Прозорро, при формуванні електронною системою закупівель автоматичних форм оголошень і звітів, система зазначає предметом закупівлі код ДК 33600000-6 Фармацевтична продукція, що не відповідає дійсності.
Відповідно до п2. Розділу ІІ Порядку визначення предмета закупівлі під час здійснення закупівлі лікарських засобів предмет закупівлі визначається за показником третьої цифри Єдиного закупівельного словника. Зазначаємо, що для визначення предмету закупівлі за показником третьої цифри Єдиного закупівельного словника замовник повинен закуповувати саме «Лікарські засоби», а не інші товари, які відповідають підкодам коду ДК 2015 - 33690000-3 Лікарські засоби різні та визначаються за показником – 4-го знаку коду ДК 2015 - 33690000-3 Лікарські засоби різні.
Просимо повідомити про можливість усунення вказаних технічних невідповідностей.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=53972 розміщено лист від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель".
У свою чергу, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі –
ДП “ПРОЗОРРО”).
Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель слід звернутися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.
|
|
|
16.09.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
18.08.2018 нашим підприємством (Замовником) за результатом проведення відкритих торгів укладено договір на будівництво кабельної лінії електропередавання вартістю 20 797 360грн. Замовник належить до замовників, визначених у пункті 4 частини першої статті 2 Закону Про публічні закупівлі (далі - Закон). Роботи за договором Підрядником виконані в повному обсязі 21.12.2018. На об'єкт будівництва поширюються гарантійні зобов'язання Підрядника.
В теперішній час, у зв'язку з реконструкцією автомобільної дорjги, виникла необхідність перенесення частини побудованої кабельної лінії.
Вартість робіт з перенесення становить 1 950 000 грн (згідно п.5 ч.2 ст.4 Закону - спрощена закупівля). Склад робіт є повністю аналогічним проведеним роботам з будівництва. Чи може Замовник на підставі п.5 ч.7 ст.3 Закону укласти з тим самим Підрядником договір на перенесення побудованої кабельної лінії без застосування порядку проведення спрощених закупівель,уклавши договір без використання електронної системи закупівель. Прошу також пояснити необхідність застосування в данному випадку переговорної процедури закупівлі та суперечливість ч.7 ст.3 і ч.2 ст.40 Закону
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічні відповіді на питання містяться у запитах 29/2020 та 775/2020 за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=67cd849e-b275-4614-8a84-8b386999410a&lang=uk-UA, https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=76ca96f9-fb28-45ce-8908-a3188d9fb68c&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|