|
25.10.2020
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
П. 5 ч. 7 ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) зазначено: "Придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, у разі, якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника. Можливість і умови таких додаткових робіт чи послуг можуть бути передбачені в основному договорі про закупівлю, який укладений за результатами проведення тендеру/спрощеної процедури. Закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендеру/спрощеної процедури".
Одночасно, згідно п.5 ст. 40 Закону, "Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі, якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність у закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника. Можливість і умови таких додаткових робіт чи послуг можуть бути передбачені в основному договорі про закупівлю, який укладений за результатами проведення тендера. Закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендера".
Прошу пояснити, чи є необхідність проведення переговорної процедури у випадку, коли згідно п. 5 ч. 7 ст. 3 Закону закупівля здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 29/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=67cd849e-b275-4614-8a84-8b386999410a&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
21.10.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Комунальним підприємством було надіслано запит 2345/2020 щодо планування закупівель. Відповідь отримана 21.10.2020 року, в відповіді оприлюднено посилання на запит від Акціонерного Товариства "Укрпошта". Запит АТ «Укрпошта» щодо виконання вже укладених рамкових угод тим часом як запит КП «МТТУ» щодо подальшої роботи в розрізі планування закупівель на наступний рік та вибору процедури закупівлі за аналогічним кодом класифікатора. Відповідь на запит АТ «Укрпошта» корисна та допоможе в подальшій роботі тендерному комітету.
Просимо надати відповідь на запит КП «МТТУ».
Замовником в 2019 році було укладено рамкову угоду на закупівлю дизельного палива (код за ДК 021:2015: 09130000-9: Нафта і дистиляти). Строк дії рамкової угоди 2020-2022 роки. Відповідно до частини 4 пункту 4 статті 2 Закону України «Про здійснення публічних закупівель» замовник відноситься до категорії юридичні особи та/або суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання.
Здійснив планування закупівель на 2021 рік з’ясовано, що очікувана вартість закупівлі бензину А-92 (код за ДК 021:2015: 09130000-9: Нафта і дистиляти) для задовільнення потреб замовника складає 920 000,00 грн.
Який вид закупівлі обрати замовнику: процедуру закупівлі чи спрощену закупівлю? Вартість предмету закупівлі (бензин А-92) на перевищує 1 мільйон гривень.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Водночас відповідь, зазначена у запиті 2345/2020 за посиланням https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4ccb8321-d25b-4359-b440-82cde30b9a6b&lang=uk-UA є вичерпною. При цьому про способи закупівлі можна ознайомитися у запиті № 688/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
|
|
16.10.2020
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! У 2018 році було проведено тендер(відкриті торги), за результатами якого було укладено договір на закупівлю будівельно-монтажних робіт. Під час виконання робіт в замовника у жовтні 2020 року виникла необхідність закупівлі додаткових аналогічних робіт у того самого учасника на суму, яка НЕ перевищує 50% ціни основного договору та НЕ перевищує 1,5 млн. грн.. Проте, можливість і умови таких додаткових робіт НЕ були передбачені в основному договорі, який укладений за результатами проведення тендеру ще у 2018 році.
Просимо роз’яснити, яку використовувати процедуру: переговорну процедуру чи прямий договір, та відповідно до якої редакції Закону: старої чи нової, для закупівлі додаткових аналогічних робіт у того самого замовника у 2020 році?
Також просимо дати відповідь на наступне питання: Чи обов’язково у положеннях основного договору повинно передбачатись можливість і умови закупівлі додаткових робіт?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 738/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1951aed3-0ff7-4f16-bc99-9bdcca31f1a5&lang=uk-UA
Разом з тим на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F42560-06 розміщено лист від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю”.
|
|
06.10.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Пунктом 3 частини 1 статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) чітко передбачено, що до замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до цього Закону, належать юридичні особи, які є підприємствами, установами, організаціями (крім тих, які визначені у пунктах 1 і 2 цієї частини) та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак:
- юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів;
- органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи;
- у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.
Аналогічна правова позиція викладена в листі Мінекономіки №3304-04/32275-06 від 21.05.2020 "Щодо визначення замовників", де зазначено, що у разі, якщо юридичні особи (підприємства, установи,
організації) та їх об'єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі є розпорядниками або одержувачами бюджетних коштів, то такі юридичні особи є
замовниками у розумінні Закону.
Аналіз вищенаведеного доводить, що замовниками є, зокрема, юридичні особи та їх об`єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, у разі здійснення ними своєї діяльності не на промисловій чи комерційній основі. При цьому, такі особи повинні відповідати однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.
Таким чином, вирішальною ознакою для віднесення юридичної особи до замовника в розумінні Закону є те, чи здійснюється діяльність на промисловій чи комерційній основі.
У разі, якщо юридичні особи та їх об`єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади здійснюють свою діяльності на промисловій чи комерційній основі, відповідно вони не є замовниками у розумінні п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі». У такому випадку, немає необхідності досліджувати чи вказані особи мають наступні ознаки: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів.
Зазначена правова позиція неодноразово підтверджувалась рішеннями судів.
Зважаючи на вищевикладене, прошу надати узагальнене роз'яснення для органів Казначейства щодо визначення замовників,а саме роз'яснити, що не будь-яка юридична особа, яка є розпорядником (одержувачем)бюджетних коштів вважається замовником в розумінні Закону, а лише та юридична особа, яка забезпечує потреби держави або територіальної громади та одночасно не здійснює свою діяльності на промисловій чи комерційній основі.
Про наслідки розгляду цього звернення прошу повідомити у встановлений законом строк електронною поштою: [email protected]
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Мінекономіки як Уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері публічних закупівель у межах повноважень, визначених статтею 9 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон).
Так, з метою надання узагальнених відповідей рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері закупівель на офіційному веб-сайті Міністерства (www.me.gov.ua) у підрозділі “Узагальнені відповіді” розділу “Консультації з питань закупівель” підрубрики “Публічні закупівлі” рубрики “Діяльність” розміщено листа від 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 “Щодо визначення замовників”, який адресований органам державної влади, органам місцевого самоврядування,установам, організаціям, підприємствам та іншим суб’єктам сфери публічних закупівель.
|
|
01.10.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Питання щодо визначення замовником виду закупівлі при проведенні протягом року закупівель, згідно річного плану, за одним тим самим предметом закупівлі (кодом ДК) з урахуванням сум, що не перевищують вартісних меж, передбачених п. 1, п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі", із змінами, або у разі виділення замовнику додаткових коштів. Тобто, якщо замовник відповідно до річного плану у січні поточного року провів закупівлю (допорогова закупівля відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону до 19.04.2020) «Дезинфікуючі засоби» на суму 150 000,00 грн., у лютому провів допорогову закупівлю аналогічного товару на 150 000,00 грн., в травні та липні 2020 проводить спрощені закупівлі (відповідно до п. 28 ч.1 ст.1 Закону) того ж самого товару на суму 190 000,00 грн. та 180 000,00 грн. відповідно. Чи потрібно замовнику, з метою уникнення порушень ч.10 ст. 3 Закону враховувати суми по раніш проведеним закупівлям того ж самого товару і послуг (за одним кодом ДК) та проводити в подальшому відкриті торги/відкриті торги з публікацією англійською мовою?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 "Щодо планування закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06.
Водночас повідомляємо, що про способи закупівлі можна ознайомитися у запиті №688/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA.
|