|
|
20.10.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
чи потрібно проводити процедуру закупівлі для послуг Національного депозитарію з обслуговування випуску цінних паперів акціонерного товариства?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) –придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
При цьому перелік випадків, на які не поширюється дія Закону для замовників визначений у частині п`ятій статті 3 Закону та є вичерпним.
Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено саме придбання товарів, робіт і послуг та за результатами закупівлі укладається договір, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами.
При цьому, оскільки Законом встановлена конкретна сфера правового регулювання, дія цього Закону не поширюється на інші правовідносини.
|
|
|
18.10.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до підпункту 3, пункту 1, статті 2 ЗУ «Про публічні закупівлі» Університет державної фіскальної служби України здійснює закупівлі, як юридична особа, що є розпорядником, отримувачем бюджетних коштів.
Крім того, Університет має 5 власних котелень і ліцензію на провадження господарської діяльності з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії у Київській області.
Питання: чи можна Університет віднести до суб’єктів господарювання визначених в підпункті 4, пункту 1, статті 2 ЗУ «Про публічні закупівлі» та під час закупівель застосовувати підпункт 2 пункту 1 статті 3, а саме: до замовників, визначених пунктом 4 частини першої статті 2 цього Закону, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 “Щодо визначення замовників” та від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 “Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання”, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0
|
|
|
14.10.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовником вимагалось надати в тенедрній пропозиції висновок СЕС на готовий виріб. Учасником наданий висновок, в якому об`єктом експертизи є предмет закупівлі та додатково ще товар через кому. Висновок дійсний на термін дії двох ГОСТів. Один ГОСТ дійсний на момент подачі пропозиції, а другий ГОСТ втратив чинність з 01.01.2019 року. Замовник відхиляє пропозицію, спираючись на те, що один з ГОСТів втратив чинність, то і висновок СЕС - є не дійсним. Чи правомірне це рішення ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 32 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
Виходячи з вимог пункту 31 частини першої статті 1 та статті 22 Закону, тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема інструкцію з підготовки тендерних пропозицій. Водночас замовник у тендерній документації установлює спосіб підтвердження відповідності учасників вимогам згідно із законодавством.
Поряд з цим розгляд тендерних пропозицій на відповідність вимогам тендерної документації здійснюється замовником самостійно у відповідності до статті 29 Закону. Своєю чергою, підстави для відхилення тендерних пропозицій, перелік яких є вичерпним, зазначені у статті 31 Закону.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання, що стосується стандартів та встановлення вимог тендерної документації міститься у запитах № 812/2020 і 1552/2020 за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5b611473-8eaa-40aa-b68b-4f3c79883492&lang=uk-UA
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=9e4c828e-9839-4d81-aa1f-1e512bec87b5&lang=uk-UA
Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів у конкретних випадках.
|
|
|
12.10.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня, прошу надати чітку відповідь, згідно п. 4 ч. 1 ст. 2 ЗУ "Про публічні закупівлі" юридичні особи та/або суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність в одній або декількох окремих сферах господарювання, визначених частиною другою цієї статті, та відповідають хоча б одній з таких ознак:
1) органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування або іншим замовникам належить частка у статутному капіталі юридичної особи та/або суб’єкта господарювання в розмірі більше ніж 50 відсотків або такі органи чи інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі юридичної особи та/або суб’єкта господарювання чи правом призначати більше половини складу виконавчого органу або наглядової ради юридичної особи та/або суб’єкта господарювання;
2) наявність спеціальних або ексклюзивних прав - прав, наданих у межах повноважень органом державної влади або органом місцевого самоврядування на підставі будь-якого нормативно-правового акта та/або акта індивідуальної дії, що обмежують провадження діяльності у сферах, визначених цим Законом, однією чи кількома особами, що істотно впливає на здатність інших осіб провадити діяльність у зазначених сферах. Не вважаються спеціальними або ексклюзивними права, що надані за результатами конкурсів (тендерів, процедур закупівель), інформація про проведення яких разом з критеріями відбору попередньо оприлюднювалася та була наявна у публічному доступі, можливість участі у таких конкурсах (тендерах, процедурах закупівель) не була обмежена та якщо надання таких прав здійснювалося на основі об’єктивних критеріїв.
та згідно п. 3 ч. 2 ст. 2 Діяльність в окремих сферах господарювання - діяльність, що здійснюється в одній або декількох із таких сфер:
3) забезпечення виробництва, передачі, розподілу, купівлі-продажу, постачання електричної енергії споживачам, диспетчерське управління та забезпечення відпуску електричної енергії до/з системи передачі/розподілу та забезпечення функціонування ринку електричної енергії "на добу наперед" і внутрішньодобового ринку електричної енергії та балансуючий ринок електричної енергії та організація купівлі-продажу електричної енергії на цих ринках.
Відповідно до вище зазначених статей. Наше підприємство яке здійснює виробництво електроенергії на підставі наданої ліцензії НКРЕКП, воно не відповідає жодній з наведених ознак в п. 4 ч. 1 ст. 2 так як дана організація утворена фіз. особами і жоден державний орган не володіє статутним капіталом даної організації. Також відсутні спеціальні або ексклюзивні права так як ліцензія видана НКРЕКП видається всім на рівних умовах. У звязку з цим прошу надати чітку відповідь вважається наша організація "Замовником" відповідно до ЗУ "Про публічні закупівлі"?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 “Щодо визначення замовників” та від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 “Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання”, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0
|
|
|
11.10.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до Наказу МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ від 08.06.2021 за №40 "Про затвердження Примірного положення про уповноважену особу", передбачено що Уповноважена особа (особи) - службова (посадова) чи інша особа, яка є працівником замовника і визначена відповідальною за організацію та проведення процедур закупівель/спрощених закупівель згідно із Законом на підставі власного розпорядчого рішення замовника або трудового договору (контракту). Прошу Вас повідомити кому повинна бути підпорядкова Уповноважена особа на підприємстві? Директору чи можливо його одному із заступників?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання містяться у запиті 1180/2021, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=96cc9fe9-6965-4d33-877f-6132057545ea&lang=uk-UA
|