|
|
10.07.2018
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Навчально-курсовий комбінат ХФ ДП «АМПУ» (Адміністрації Херсонського МП) є навчальним закладом системи професійно-технічної освіти І атестаційного рівня, здійснює професійно-технічне навчання, підвищення кваліфікації та перепідготовку за професіями відповідно до ліцензії Міністерства освіти і науки України (серія АЕ № 527094 від 08.09.14р.).
Погодинна оплата праці викладачів визначається відповідно до вимог чинного законодавства України. Постановою Кабінету Міністрів України
від 30 серпня 2002 року № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» (додаток № 5), статтею 10 Закону України «Про професійний розвиток працівників» від 12 січня 2012 року визначено, що розмір оплати праці осіб, які залучаються до здійснення професійного навчання працівників, визначається у договорі про надання освітніх послуг і не може бути меншим, ніж розмір ставок погодинної оплати праці працівників усіх галузей економіки за проведення навчальних занять.
У 2017 році для організації навчання 295 посадових осіб та працівників підприємств, підпорядкованих Міністерству інфраструктури України, за договорами щодо проведення навчання було залучено 11 фізичних осіб, а саме: начальники служб охорони праці, фахівці та кваліфіковані робітники галузі. Погодинна оплата праці викладачів склала 23,6 тис. грн.
Відповідно до абзацу сьомого пункту 4 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), ДП «АМПУ» є замовником, який провадять діяльність в окремих сферах господарювання.
Згідно з пунктом п’ятим частини 4 статті 2 Закону, дія Закону для замовників, які провадять діяльність в окремих сферах господарювання, додатково не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є товари, роботи і послуги, якщо ціни (тарифи) на них затверджуються державними колегіальними органами, іншими органами влади відповідно до їх повноважень або визначаються в порядку, встановленому зазначеними органами, у тому числі якщо визначення таких цін здійснюється на аукціонах.
Враховуючи вищенаведене, просимо надати роз’яснення з наступних питань:
1. Чи можна вважати погодинну оплату праці викладачів, яка встановлена додатком 5 до постанови Кабінету Міністрів України
від 30 серпня 2002 року № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» ціною (тарифом), який затверджено органом державної влади у розумінні пункту п’ятого частини 4 статті 2 Закону?
2. Чи є можливим застосування пункту п’ятого частини 4 статті 2 Закону для укладання цивільно-правових договорів на надання освітянських послуг з короткотривалого навчання на виробництві з фізичними особами – викладачами без проведення процедури закупівлі, передбаченою Законом.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону визначено, що діяльність в окремих сферах господарювання -діяльність, що здійснюється в одній або декількох з таких сфер, визначених цим пунктом частини першої статті 1 Закону.
Разом з тим цей Закон застосовується, зокрема до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт -5 мільйонів гривень (абзац третій частини першої статті 2 Закону)
Згідно з пунктом 5 частини четвертої статті 2 Закону визначено, що дія цього Закону для замовників, які провадять діяльність в окремих сферах господарювання, додатково не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є товари, роботи і послуги, якщо ціни (тарифи) на них затверджуються державними колегіальними органами, іншими органами влади відповідно до їх повноважень або визначаються в порядку, встановленому зазначеними органами, у тому числі якщо визначення таких цін здійснюється на аукціонах.
Таким чином, якщо замовник, який провадить діяльність в окремих сферах господарювання, здійснює закупівлі товарів, робіт і послуг, якщо ціни (тарифи) на них затверджуються державними колегіальними органами, іншими органами влади відповідно до їх повноважень або визначаються в порядку, встановленому зазначеними органами, у тому числі якщо визначення таких цін здійснюється на аукціонах, то такі закупівлі замовник здійснює без застосування процедур закупівель, передбачених Законом на підставі пункту 5 частини четвертої статті 2 Закону.
Разом з тим повідомляємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, до компетенції Мінекономрозвитку України не належить віднесення предметів закупівель до таких, що визначені у частині четвертій статті 2 Закону у конкретних випадках.
|
|
|
08.06.2018
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
ТОВ «Техойл НК» є активним учасником публічних закупівель. В процесі діяльності ТОВ «Техойл НК», в межах виконання договору про закупівлю, укладеного на підставі Закону України: «Про публічні закупівлі», виникли питання, відповідь на які відсутні на сайті Міністерства економічного розвитку та торгівлі України у розділі консультації та в інших відкритих джерелах. Внаслідок зазначеного, з метою захисту прав та інтересів ТОВ «Техойл НК» та уникнення порушень як з боку ТОВ «Техойл НК», так і з боку замовника, необхідне надання інформації уповноваженим органом - Міністерством економічного розвитку та торгівлі України.
Питання полягає в наступному:
Між ТОВ «Техойл НК» та замовником, який фінансується 100% за рахунок бюджетних коштів, було укладено договір про закупівлю, на підставі Закону України: «Про публічні закупівлі». ТОВ «Техойл НК» виконало всі свої зобов’язання відповідно до умов цього договору в повному обсязі, замовник, в свою чергу, своєї частини зобов’язань – оплата поставки, не виконав.
ТОВ «Техойл НК» розглядає можливість відступити право вимоги (цесія) грошових коштів за договором третій особі, проте:
Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України: «Про публічні закупівлі»: «Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом».
Відповідно до Цивільного кодексу України:
• Ч. 1 ст. 91: «Юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині».
• П. 1 ч. 1 ст. 512: «Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги)».
Відповідно до ч. 4 ст. 36 Закону України: «Про публічні закупівлі»: «У мови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури…».
Враховуючи вищевикладене, відповідно до норм цивільного законодавства, ТОВ «Техойл НК» як кредитор за договором, має право відступити право вимоги (цесія) грошових коштів з замовника третій особі, проте не зрозуміло чи обмежує це цивільне право Закон України «Про публічні закупівлі».
Відповідно до вище викладеного з метою захисту прав та інтересів ТОВ «Техойл НК» та уникнення порушень як з боку ТОВ «Техойл НК», так і з боку замовника, просимо надати інформацію з наступного питання:
Чи має право ТОВ «Техойл НК», на підставі цивільного законодавства, з врахуванням Закону України «Про публічні закупівлі», здійснити відступити право вимоги (цесія) грошових коштів – оплати за виконання договору про закупівлю, укладеного на підставі Закону України: «Про публічні закупівлі»?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини першої статті 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
При цьому визначення “замовники” та “учасник процедури закупівлі” наведені у пунктах 9 і 35 частини першої статті 1 Закону.
Частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
При цьому частинами другою та третьою статті 180 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Згідно зі статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина перша статті 526 ЦК України).
Таким чином, виходячи зі змісту статті 36 Закону, відповідно до якої, зокрема умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, а істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків передбачених цією частиною цієї статті Закону, заміна сторони у зобов’язанні (за виключенням правонаступництва, в результаті чого права та обов'язки передаються іншим юридичним особам внаслідок припинення юридичної особи згідно зі статтею 104 ЦК України) суперечить Закону в цілому, оскільки договір про закупівлю укладається відповідно до Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, тобто за результатами процедури закупівлі та саме між замовником і учасником.
|
|
|
17.05.2018
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
В результаті проведеної закупівлі в одного учасника по об’єкту «Будівництво хірургічного корпусу Новоград-Волинського міськрайонного територіального медичного об’єднання на вул. Медведєва, 13 в м. Новограді-Волинському, Житомирської області» прийняте рішення про укладення договору № 754 від 26.09.2012 року між Новоград – Волинським міськрайонним територіальним медичним об’єднанням «Замовник » та Товариством з додатковою відповідальністю «Довірче товариство Перша Волинська фінансово - будівельна компанія «Траст-Інвест-Буд» «Підрядник». Пунктом 1.6 договору передбачено, що при виконанні зобов’язань за цим Договором Сторони керуються положеннями Загальних умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених ПКМУ від 01.08.05 р. № 668.
Через затримку фінансування роботи по об’єкту на 3 роки (2014-2016) були припинені.
В 2018 році Підрядник звернувся з проханням внести зміни в договір № 754 від 26.09.2012 про закупівлі за державні кошти, щодо оплати робіт, виконаних субпідрядниками, безпосередньо замовником, спираючись на лист роз’яснення Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 16.07.2015 р. N 3302-05/23259-07 та до пункту 101 постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 р. N 668 "Про затвердження Загальних умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві"про те, що оплата робіт, виконаних субпідрядниками, проводиться на підставі складених ними та підписаних генеральним підрядником документів про прийняття виконаних робіт та їх вартість і може проводитися безпосередньо генеральним підрядником або замовником, якщо це передбачено договором підряду та договором субпідряду.
Згідно ст. 40 ЗУ «Про здійснення державних закупівель» від 01.06.2010 р.№2289-VI умови договору не повинні відрізнятися від змісту пропозиції конкурсних торгів, але в законі не прописаний порядок залучення учасником торгів до виконання робіт, як субпідрядника . На час заключення договору істотні умови були прописано безпосередньо в договорі підряду, т.я. при застосуванні процедури - закупівля в одного учасника тендерна документація конкурсних торгів не складалась.
Чи маємо ми можливість, як замовники внести зміни в договір, щодо залучення субпідрядної організації та оплати робіт, виконаних субпідрядниками спираючись на вищевказане роз’яснення, постанову Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 р. N 668 "Про затвердження Загальних умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві" , пункт 20 постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. N 1764 "Про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва".
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про здійснення державних закупівель” (далі - Закон) встановлював правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з частиною першою статті 40 Закону договір про закупівлю укладався в письмовій формі, зокрема відповідно до положень Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
При цьому частиною п’ятою статті 40 Закону була встановлена імперативна норма, згідно з якою зокрема істотні умови договору про закупівлю не могли змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених у цій частині цієї статті Закону.
Разом з тим, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель у підрозділі “Роз’яснення стосовно застосування законодавства у сфері державних закупівель” розділу “Державні закупівлі (Архів)” підрубрики “Публічні закупівлі” рубрики “Діяльність” за посиланням http://www.me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&tag=RoziasnenniaStosovnoZastosuvanniaZakonodavstvaUSferiDerzhavnikhZakupivel розміщено лист від 07.04.2015 № 3302-05/11398-07 щодо зміни істотних умов договору про закупівлю.
Поряд з цим згідно з частиною першою статті 838 Цивільного кодексу України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи.
Крім того, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 668 "Про затвердження Загальних умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві» оплата робіт, виконаних субпідрядниками, проводиться на підставі складених ними та підписаних генеральним підрядником документів про прийняття виконаних робіт та їх вартість і може проводитися безпосередньо генеральним підрядником або замовником, якщо це передбачено договором підряду та договором субпідряду.
Водночас постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1764 "Про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва" передбачено, що приймання та оплата робіт, виконаних субпідрядниками, здійснюється генеральним підрядником або замовником на підставі підписаних документів згідно з умовами договору (контракту).
Частиною першою та другою статті 638 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з частиною першою статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
З огляду на викладене, у разі якщо в договорі про закупівлю була передбачена можливість залучення субпідрядників та оплати їх робіт безпосередньо субпідрядникам, в такому випадку сторони можуть укласти відповідну додаткову угоду з дотриманням законодавства в цілому.
|
|
|
10.05.2018
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до законодавства України оплата виконаних субпідрядниками робіт може проводитися безпосередньо замовником, якщо це передбачено договором підряду та договором субпідряду (п. 101 Загальних умов договорів підряду затверджених постановою КМУ № 668 від 01.08.2005р.).
Чи можливе укладення між замовником та генпідряником додаткової угоди про здійснення оплати замовником безпосереденьо субпідряднику для прискорення закупівлі матеріалів, виробів та обладнанння, які використовуються при виконанні будівельних робіт субпідрядною організацією? Чи існує практика здійснення оплат замовником безпосередньо субпідряднику по укладених за результатами тендеру договорах?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно зі статтею 22 Закону тендерна документація повинна містити, зокрема проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов.
Частиною четвертою статті 36 Закону встановлено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначених частиною четвертою статті 36 Закону.
Поряд з цим, відповідно до частини першої статті 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
У свою чергу, постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 № 668 затверджені загальні умови укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві (далі – Загальні умови). Так, відповідно до пункту 101 Загальних умов оплата робіт, виконаних субпідрядниками, проводиться на підставі складених ними та підписаних генеральним підрядником документів про прийняття виконаних робіт та їх вартість і може проводитися безпосередньо генеральним підрядником або замовником, якщо це передбачено договором підряду та договором субпідряду.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено листи “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю” та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю".
Таким чином, у разі якщо у проекті договору, договорі про закупівлю було передбачено можливість оплати замовником робіт, виконаних субпідрядником безпосередньо субпідряднику, сторони можуть укласти додаткову угоду з дотриманням законодавства.
При цьому зазначаємо,що згідно з частиною першою статті 23 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, розміщено лист від 16.11.2017 № 3304-06/41825-06 “Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації”.
|
|
|
27.03.2018
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Замовник ініціював питання щодо внесення змін до договору поставки, укладеного за результатами процедури публічних закупівель щодо зменшення обсягу закупівлі до 0 та ціни Договору до 0 грн. у зв’язку зі зменшення головним розпорядником фінансування після укладення Договору.
В той же час, Виконавцем за Договором зобов’язання щодо поставки товару виконані, Товар у відповідності до умов Договору поставлений.
При цьому Замовник відмовився приймати відповідний товар та підписувати видаткову накладну та акт приймання-передачі Товару.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника.
Чи можливою є зміна істотних умов договору про закупівлю після фактичної поставки Товару Виконавцем? Та чи під формулювання «виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі» мається на увазі виконання зобов’язань обома сторонами договору у повному обсязі: зокрема, з боку Виконавця – поставка Товару, з боку Замовника – прийняття Товару та оплата його вартості?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 "Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань публічних закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|