|
05.05.2023
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Наша організація – «Центр обслуговування закладів та установ Тиврівської селищної ради» займається забезпеченням всіх закладів освіти та культури, підпорядкованих селищній раді, необхідними товарами, роботами та послугами.
На цей час виникла необхідність проведення капітального ремонту будівлі середньої школи в смт. Тиврів, у тому числі і виготовлення відповідної проектно-кошторисної документації.
Згідно з підпунктом 6 підпункту 3.1.3.2 пункту 3.1 глави 3 «Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету», затвердженої наказом Міністерства фінансів України 12.03.2012 № 333 видатки на це (в тому числі і на виготовлення проектно-кошторисної документації) відносяться до капітальних - код КЕКВ 3132 «Капітальний ремонт інших об’єктів» і, відповідно, є роботами.
Це не суперечить пункту 27 частини першої статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі», за яким «роботи - розроблення проектної документації на об’єкти будівництва …»
Але відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону «… Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника …»
При цьому в словнику в категорії 45000000-7 «Будівельні роботи та поточний ремонт» (яка налічує 818 позицій) є лише два коди, пов'язані з проектуванням - 45222200-1 «Проектування військових об’єктів» та 45222300-2 «Проектування охоронних об’єктів», які неможливо застосувати для виготовлення документації на капітальний ремонт середньої школи. Всі інші варіанти визначають виготовлення такої документації не як роботи, а як послуги.
Це дуже важливо тому, що виникає принципова розбіжність між характером видатків, які контролює казначейство (за вимогами Інструкції Мінфіну – капітальні, тобто роботи), і неможливістю вибрати відповідний код Єдиного закупівельного словника в категорії робіт, хоча, як зазначалось, за пунктом 27 частини першої статті 1 Закону розроблення проектної документації на об’єкти будівництва – це роботи.
ПИТАННЯ
Чи можливо і яким чином подолати цю розбіжність, за яким кодом Єдиного закупівельного словника розроблення проектної документації буде вважатись роботою, як це написано в Законі? Чи є якісь нормативні документи, рекомендації або роз'яснення з цього приводу?
Чи можна, посилаючись на те що в категорії 45000000-7 «Будівельні роботи та поточний ремонт» відсутній код для «Проектування цивільних об'єктів» або аналогічний, застосувати код 99999999-9 «Не відображене в інших розділах»?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у листах від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель" та від 29.11.2021 № 3304-04/56247-06 "Щодо визначення предмета закупівлі робіт у зв'язку із прийняттям та затвердженням кошторисних норм України", розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F56247-06
|
|
03.05.2023
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Питання щодо закупівлі створення системи відеоспостереження.
Територіальна громада планує здійснити закупівлю створення і впровадження системи відеоспостереження.
КЕКВ 2240 Оплата послуг із побудови, створення і впровадження системи відеоспостереження передбачає оплату послуг та пасивного обладнання.
А як бути із Активним обладнання? Закуповувати як товар за відповідними ДК 021:2015? А якщо ці товари йдуть за різними ДК 021:2015 чи не буде це поділом предмету закупівлі? Як правильно здійснити відповідну закупівлю замовник?
|
|
Відповідь
|
|
|
|
11.04.2023
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Згідно рішенням по скарзі Колегією АМКУ зобов`язано Замовника скасувати рішення про відхилення тендерної пропозиції Учасника 1 та рішення про визначення переможцем Учасника 2.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва за позовом Замовника до АМКУ визнано протиправним та скасовано рішення Колегії АМКУ по скарзі.
З урахуванням вказаних обставин, рішення Колегії АМКУ не підлягає виконанню Замовником.
На веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель оприлюднено рішення про скасування повідомлення про намір укласти договір з переможцем (Учасник 2) та рішення про відхилення тендерної пропозиції переможця, оскільки на дату прийняття зазначеного рішення тендерна пропозиція переможця є такою, строк дії якої закінчився.
Разом з цим, зазначена процедура закупівлі до цього часу не перейшла в статус «Торги не відбулися» і перебуває в статусі «Пропозиції розглянуті».
Враховуючи викладене вище, просимо дати роз`яснення щодо подальшої зміни статусу процедури закупівлі на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель та дій замовника по завершенню процедури.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (зі змінами), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Водночас, оскільки наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”), з технічних питань та питань реалізації в електронній системі закупівель вимог законодавства слід звертатись до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”. При цьому для вирішення питання по суті у зверненні необхідно вказувати інформацію, яка стосується порушеного питання, зокрема ідентифікатор закупівелі, рішення суду тощо.
|
|
05.04.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Підпунктом 1 пункту 1 Постанови КМ України "Деякі питання здійснення оплати товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони в умовах воєнного стану" від 20 березня 2022 р. № 335 установлено, що на період воєнного стану ціна на постачання товарів, виконання робіт та надання послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони України визначається на підставі калькуляції витрат, сформованої виконавцем державного контракту (договору). При цьому під час розрахунку ціни враховуються всі податки та збори, загальновиробничі, адміністративні, операційні та інші витрати виконавця, пов’язані з виготовленням товарів, виконанням робіт та наданням послуг.
Таким чином, розрахунку не зазначено інформації чи потрібно включати прибуток підприємства під час формування калькуляції витрат.
Крім того, Постановою КМ України "Про реалізацію експериментального проекту щодо здійснення оборонних закупівель безпілотних систем вітчизняного виробництва" від 24 березня 2023 р. № 256 встановлено, що на період реалізації експериментального проекту: положення щодо визначення ціни державного контракту (договору) на основі розрахунково-калькуляційних матеріалів та щодо порядку здійснення платежів, встановлені Порядком формування та коригування очікуваної вартості товарів, робіт і послуг оборонного призначення, закупівля яких здійснюється за неконкурентною процедурою, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 березня 2021 р. № 309 (Офіційний вісник України, 2021 р., № 30, ст. 1737), Порядком планування, формування, особливості розміщення, коригування оборонних закупівель, здійснення контролю та звітування про їх виконання, а також оприлюднення інформації про оборонні закупівлі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2021 р. № 363 (Офіційний вісник України, 2021 р., № 33, ст. 1916), постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 р. № 335 “Деякі питання здійснення оплати товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони в умовах воєнного стану” (Офіційний вісник України, 2022 р., № 26, ст. 1419), постановою Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2019 р. № 1070 “Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти” (Офіційний вісник України, 2020 р., № 2, ст. 64), а також заборона, визначена пунктом 15-1 постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 р. № 641 “Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” (Офіційний вісник України, 2020 р., № 63, ст. 2029, № 99, ст. 3224), не застосовуються.
Таким чином, прошу надати відповідь на наступні питання:
1. Чи може підприємство при продажу Товару включати прибуток до ціни товарів, які постачаються?
2. Чи має підприємство у калькуляції витрат, сформованої виконавцем державного контракту (договору) вказувати інформацію про прибуток?
3. У випадку, якщо включення прибутку є можливим, який відсоток від ціни продажу, може складати прибуток, та яким нормативно правовим актом регулюється це обмеження?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Мінекономіки не є розробником постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 335 "Деякі питання здійснення оплати товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони в умовах воєнного стану" (далі – постанова № 335) в поточній редакції, а тому відсутня можливість відповісти на питання по суті Вашого звернення. Водночас повідомляємо, що наразі Мінекономіки веде роботу щодо внесення змін в постанову № 335. Враховуючи зазначене, Мінекономіки надасть загальне роз’яснення, в тому числі згідно з піднятими питаннями у Вашому зверненні, після затвердження проєкту постанови Кабінетом Міністрів України.
|
|
31.03.2023
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня. Чи потрібно вимагати від учасників закупівель при завантаженні тендерної документації накладати на пдф документ (на якому є печатка і підпис уповноваженої особи) додатково електронний підпис?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запитах № 671/2020 та № 30/2022, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=67722804-f394-4b00-9eca-c50d483b7073&lang=uk-UA https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f8e80078-1bad-4741-826d-76efc0ecb7dc&lang=uk-UAПри цьому, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Вимога до учасників щодо накладання електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису відповідно до вимог Закону України "Про електронні довірчі послуги", на документи (матеріали та інформацію), що надані у формі електронного документа через електронну систему закупівель та що подаються у складі тендерної пропозиції установлюється замовником у тендерній документації відповідно до вимог частини третьої статті 12 Закону, частини п’ятої статті 22 Закону, а також пункту 3 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 11.06.2020 № 1082. При цьому питання використання удосконаленого електронного підпису (далі - УЕП) регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 17 березня 2022 року № 300 "Деякі питання забезпечення безперебійного функціонування системи надання електронних довірчих послуг", виходячи з підпункту 2 пункту 2 якої, на період воєнного стану та протягом 6 місяців з дня його припинення чи скасування дозволено (із низкою винятків) використовувати УЕП, видані кваліфікованими надавачами електронних довірчих послуг. Отже замовник самостійно встановлює вимоги до учасників та спосіб їх підтвердження, у тому числі щодо засвідчення документів тендерної пропозиції електронним підписом з дотриманням законодавства в цілому.
|