|
|
02.11.2016
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Просимо надати роз'яснення стосовно наступного питання.
01.10.2015 набув чинності Закон України «Про ринок природного газу», згідно із статтею 12 якого, постачання природного газу здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем.
Згідно з роз’ясненням Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 01.12.2015 №3302-05/40083-06 «Щодо закупівлі природного газу та послуг з розподілу природного газу» закупівля природного газу у ліцензованих постачальників природного газу здійснюється замовниками шляхом проведення конкурсних торгів.
Закладами освіти обласного підпорядкування у відповідності до Закону України «Про здійснення державних закупівель» (далі – Закон про закупівлі) (діяв для всіх замовників до 01.08.2016 року) наприкінці 2015 року були проведені відкриті торги на закупівлю природного газу на 2016 рік. З переможцями процедур закупівель, у відповідності до запропонованих на торги цін, були укладені договори з терміном дії до 31.12.2016.
Однак, у зв’язку з тим, що тарифи на постачання природного газу не підлягають державному регулюванню, бюджетні установи почали отримувати від постачальників листи з попередженнями про збільшення ціни на газ.
Зміна істотних умов договору про закупівлю можлива лише у випадках, передбачених Законом про закупівлі. Так, пунктом 2 частини п’ятої статті 40 Закону про закупівлі передбачена можливість зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.
У роз’ясненні Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 07.04.2015 №3302-05/11398-07 «Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю» зазначено, що у залежності від коливання ціни товару на ринку сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни декілька разів в частині ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до нього, сукупність яких може перевищувати 10 відсотків від ціни за одиницю товару.
При цьому збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків за умови заборони збільшення загальної суми, визначеної в договорі, може бути досягнуто лише зменшенням обсягу закупівлі (натуральних показників).
У разі, якщо сума за невикористанні натуральні показники на 2016 рік буде перевищувати 200 тис. грн. (майже у всіх закладах освіти області для місячного забезпечення природним газом необхідно більш ніж 200 тис. грн.), на цей обсяг необхідно знову проводити відкриті торги. У зв’язку з тим, що проведення процедури відкритих торгів триває близько 1,5 місяців, замовники не встигнуть укласти договори на забезпечення потреби у природному газі на грудень 2016 року.
Крім того неконтрольований зріст ціни на природний газ (подекуди збільшення ціни становить близько 30-40 відсотків) призводить до незапланованого перевитрачання бюджетних коштів, яке неприпустимо умовах жорсткої економії.
Яким чином діяти бюджетним установам для запобігання зриву безперебійного газопостачання наприкінці 2016 року.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Цей Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
Тому, у разі необхідності здійснення придбання, якщо вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, закупівля здійснюється замовником шляхом застосування однієї з процедур, встановлених статтею 12 Закону.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc , http://www.me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&tag=RoziasnenniaStosovnoZastosuvanniaZakonodavstvaUSferiDerzhavnikhZakupivel, розміщено листи від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю” (відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”) та від 07.04.2015 № 3302-05/11398-07 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю” (відповідно до Закону України “Про здійснення державних закупівель”).
Крім того, звертаємо увагу, що договір є обов’язковим для виконання сторонами (частина перша статті 629 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України).
Водночас відповідно до статті 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином зокрема відповідно до умов договору.
При цьому, відповідно до частини першої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Поряд з цим, статтею 26 Закону передбачено можливість встановлення у договорі вимоги щодо забезпечення виконання договору про закупівлю.
Так, Законом встановлено, що замовник має право вимагати від учасника-переможця внесення ним не пізніше дати укладення договору про закупівлю забезпечення виконання такого договору, якщо внесення такого забезпечення передбачено тендерною документацією. Замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю після виконання учасником-переможцем договору, а також у разі визнання судом результатів процедури закупівлі або договору про закупівлю недійсними та у випадках, передбачених статтею 37 цього Закону, а також згідно з умовами, зазначеними в договорі, але не пізніше ніж протягом п’яти банківських днів з дня настання зазначених обставин. Розмір забезпечення виконання договору про закупівлю не може перевищувати 5 відсотків вартості договору.
|
|
|
31.10.2016
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
На відкриті торги по реконструкції відділення майже на 15 млн.грн подано дві тендерні пропозиції. Системою обрано переможцем учасника з найменшою пропозицією. В ході розгляду тендерної пропозиції встановлено, що пропозиція учасника не відповідає вимогам тендерної документації (відсутня навіть ліцензія). Відповідно, дана пропозиція була відхилена по п.4 ч.1 ст. 30 ЗУ "Про публічні закупівлі". Опубліковано протокол розгляду тендерних пропозицій. Коли тендерний комітет хотів відмінити торги по підставі "допущення до оцінки менше двох тендерних пропозицій" система показує, що треба визнавати переможцем другого учасника або дискваліфікувати його. Дії замовника в даному випадку будуть законними, чи порушується норма закону?(ст.31 ЗУ-замовник відміняє торги у випадку допущення до оцінки менше двох тендерних пропозицій).Працівники системи ПРОЗОРРО вимагають визнавати переможцем другого учасника, тоді викає питання яким чином виконати норму закону щодо оцінки тендерних пропозицій. Крім того, перевіряти на відповідність кваліфікаційним вимогам треба одночасно два учасники, чи на одного опублікувати протокол розгляду тендерних пропозицій, а потім на другого учасника.Також просимо сказати, чи можна оголошувати знову торги по тому самому предмету закупівлі, коли в системі вказаний термін оскарження.
Будемо дуже вдячні за термінову відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 27.10.2016 № 3302-06/34323-06 “Щодо оцінки та розгляду тендерних пропозицій учасників процедур закупівель” за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель.
|
|
|
24.10.2016
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Надайте будь-ласка рояснення. чи можна ставити електронний цифровий підпис селищного голови на закупівлі (відкриті торги)через електронний майданчик "Прозоро", чи то має бути підпис голови тендерного комітету? або ж головного бухгалтера, яка є членом тендерного комітету і в неї вже є еклектронний цифровий підпис. В нас відповідальний за закупівлю - тендерний комітет. хто може (яка посадова особа) накладати свій електронний цифровий підпис на закупівлі (відкриті торги)?. Дякую
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до пункту 3 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі (далі – Порядок), затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 18.03.2016 № 477, розміщення інформації в електронній системі закупівель здійснюється замовником шляхом її внесення та заповнення в електронному вигляді через автоматизоване робоче місце замовника.
При цьому, виходячи зі змісту пункту 2 Наказу Мінекономрозитку від 22.03.2016 № 490 «Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель» (далі – Наказ), заповнення форм документів у сфері публічних закупівель здійснюється шляхом унесення в них наявної інформації в електронній системі закупівель та передбачає використання замовником електронного цифрового підпису.
У свою чергу, згідно з абзацом дванадцятим частини першої статті 10 Закону відповідальність за повноту та достовірність інформації, що оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу, несуть голова та секретар тендерного комітету замовника або уповноважена особа (особи).
Водночас частиною другою статті 11 Закону визначено, що положення про тендерний комітет затверджуються рішенням замовника.
Згідно з пунктом 2 наказу Мінекономрозвитку від 30.03.2016 № 557 “Про затвердження Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб)” замовникам під час розроблення положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) рекомендовано керуватися Примірним положенням про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб), затвердженим цим наказом (далі – Примірне положення).
Положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) визначає правовий статус, загальні організаційні та процедурні засади діяльності тендерного комітету та уповноваженої особи (осіб), а також їх права, обов’язки та відповідальність (пункт 1.1 Примірного положення).
Відповідно до пункту 2.12 Примірного положення секретар комітету зокрема забезпечує розміщення інформації про публічні закупівлі на веб-порталі Уповноваженого органу через авторизовані електронні майданчики.
Разом з тим, пунктом 2.4 Примірного положення визначено, що голова комітету призначає заступника (заступників) голови, секретаря з числа членів комітету та визначає функції кожного члена комітету.
Таким чином, функціональні обов’язки кожного члена тендерного комітету визначаються положенням про тендерний комітет, яке затверджуються рішенням замовника, з дотриманням вимог Закону.
|
|
|
20.10.2016
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня.
При розміщенні оголошення "відкриті торги" та ТД нами було накладено ЕЦП. Оголошення було розміщено на сайті Прозоро та зазначено, що ЕЦП накладено, дату ауціону призначено (№ тендера 378115, наш ЄДРПОУ-03491286, майданчик - Смарттендер).
Однак при спробі перевірки ЕЦП зявляється інформація про помилку підпису (при цьому Прізвище підписанта визначається вірно):
"Підпис не вірний, відмінності :{"enquiryPeriod":{"endDate":["2016-10-25T13:00:00+03:00","2016-10-25T12:00:00+02:00"]}}
Підписувач: Тертишна І.А."
З ключем і сертифікатом ЕЦП все добре - перевіряли. Технічна підтримка майданчика каже що проблема в Прозоро і порадила спробувати ще раз. Зробили декілька спроб - результат такий же. Написали електронного листа Прозоро, вони нам відповіли, що наше питання направлено до Ай-ті відділу для розгляду, коли буде результат не відомо.
Просимо надати розяснення про наші подальші дії і чи вважається в даному випадку оголошення та документи оприлюдненними? Адже строки йдуть?
P.S.: в ПРОЗОРО знайшли декілька тендерів (понадпорогових) де така ж ситуація, а процедури закупівлі вже проведено і навіть успішно завершено. Не зрозуміло як на це пізніше будуть реагувати контролюючі органи.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Виходячи зі змісту пункту 8 Порядку функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків (далі – Порядок функціонування системи), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166, оператор авторизованого електронного майданчика зокрема повинен забезпечувати замовникам на безоплатній основі можливість вчинення усіх необхідних дій для проведення процедури закупівлі та виконання інших вимог.
Крім того, відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу Уповноваженого органу з питань закупівель, є юридична особа, яка визначена Уповноваженим органом адміністратором електронної системи закупівель (абзац другий пункту 2 Порядку функціонування системи).
У свою чергу, відповідно до пункту 3 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі (далі – Порядок), затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 18.03.2016 № 477, розміщення інформації в електронній системі закупівель здійснюється замовником шляхом її внесення та заповнення в електронному вигляді через автоматизоване робоче місце замовника.
При цьому розміщенням/оприлюдненням інформації вважається її наявність в електронній системі закупівель в інтерактивному режимі реального часу (пункт 10 Порядку).
|
|
|
18.10.2016
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відкриті торги з публікацією на англ.мові. Учасник (Приватне АТ) не надав тільки довідку щодо власників цінних паперів (акціонерів), яка вимагалась тендерною документацією. Які дії Замовника: дискваліфікувати цього учасника, або дати йому можливість дозавісити цю довідку. Та чи не буде порушенням Закону другий варіант.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Інформація стосовно подання документів тендерної пропозиції міститься в листі від 27.10.2016 № 3302-06/34323-06 щодо оцінки та розгляду тендерних пропозицій учасників процедур закупівель, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc.
Виходячи зі змісту статті 25 Закону, учасник має право подавати тендерну пропозицію, вносити до неї зміни або відкликати свою тендерну пропозицію лише до закінчення строку подання тендерних пропозицій.
Отже, завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації, здійснюється учасниками саме до закінчення строку подання тендерних пропозицій.
|