|
22.05.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Пролог Інвестмент», як Учасник переговорної процедури закупівлі для потреб оборони було змушене звернутись до адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення Замовника про скасування закупівлі.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.05.2020 р. по справі № 640/9221/20 позовні вимоги ТОВ «Пролог Інвестмент» до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити певні дії задоволено в повному обсязі.
Вказаним рішенням визнано протиправним та скасовано рішення тендерного комітету Міністерства оборони України про відміну переговорної процедури закупівлі на закупівлю обладнання для закладів громадського харчування (39310000-8) (Котел (казан) електричний стравоварний) три лоти, оформлене протоколом засідання тендерного комітету Міністерства оборони України від 23 квітня 2020 р. № 75/142/9 та зобов’язано Міністерство оборони України поновити переговорну процедуру закупівлі на закупівлю обладнання для закладів громадського харчування (39310000-8) (Котел (казан) електричний стравоварний), три лоти, оголошену Міністерством оборони України згідно з оголошенням про проведення відбору учасників UA-2020-03-30-003214-b, оприлюдненим на авторизованій уповноваженим органом електронній системі закупівель https://prozorro.gov.ua 30 березня 2020 року, і провести переговори з Товариством з обмеженою відповідальністю «Пролог Інвестмент» як визначено рішенням Міністерства оборони України, оформленим протоколом засідання тендерного комітету Міністерства оборони України від 21 квітня 2020 р. № 75/142/7.
Особливості провадження у справах щодо гарантованого забезпечення потреб оборони регулюються 183-7 Закону України «Про «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони» від 19.04.2020 р. № 1356-VIII. Проте механізму виконання судового рішення не містить ані вище зазначений Закон, ані Закон України «Про публічні закупівлі».
Просимо надати роз’яснення стосовно механізму відміни скасування переговорної процедури закупівлі в авторизованій уповноваженим органом електронній системі закупівель Prozorro та поновлення закупівлі Замовником, розблокування доступу Замовника та учасників до закупівлі
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання.
Поряд з цим наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу Державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”).
Отже, з технічних питань, а також питань розміщення інформації, замовнику необхідно звертатись до оператора авторизованого електронного майданчика та/або ДП “ПРОЗОРРО”, як адміністратора системи.
|
|
22.05.2020
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
На розгляді у АМКУ знаходиться скарга учасника на рішення щодо його відхилення та визнання переможцем іншого учасника. У разі скасування АМКУ рішеннь замовника та задоволення скарги чи можливе притягнення посадових осіб замовника до адмін. відповідальністі якщо таке рішення АМКУ буде виконано?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини четвертої статті 7 Закону контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України, здійснюють Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Тому, з питань притягнення до адміністративної відповідальності за порушення вимог цього Закону слід звертатися до вищезазначених органів.
|
|
22.05.2020
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Управління освіти Херсонської міської ради звертається до Вас з проханням надати роз'яснення з наступного приводу.
При проведенні відкритих торгів з публікацією англійською мовою на закупівлю послуг з організації харчування учнів загальноосвітніх навчальних закладів та в пришкільних оздоровчих таборах на 2020 рік, згідно з ДК 021:2015 код 55510000-8 – Послуги їдалень, оголошення UA-2019-11-12-000993-b, тендерним комітетом 19.12.2019 було прийнято рішення про допущення учасників до аукціону.
Після аукціону, при прийнятті рішення про визначення переможця, в «Зведених відомостях про рішення органів Комітету про визначення вчинення суб'єктами господарювання порушень законодавства про захист економічної конкуренції» на офіційному сайті Антимонопольного комітету України виявлено рішення від 27.12.2019 №71/34-р/к, щодо одного з учасників, якого було допущено до аукціону.
На підставі вищезазначеного рішення Антимонопольного комітету України тендерним комітетом прийнято рішення від 10.02.2020 про відмову в участі у процедурі закупівлі цьому учаснику відповідно до пункту 4 частини 1 статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі».
Просимо надати роз'яснення чи правомірно на вищевказаній підставі було відхилено учасника.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Пунктом 4 частини першої статті 17 Закону було передбачено, що замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо суб'єкт господарювання (учасник) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів (тендерів).
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb розміщено лист від 24.04.2017 № 3304-06/13652-06 “Щодо застосування статей 17, 32 Закону України “Про публічні закупівлі”.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
21.05.2020
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Відповідно до абзацу 2 частини 8 статті 18 ЗУ "Про публічні закупівлі":
Скарги, що стосуються прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, які відбулися
після оцінки тендерних пропозицій учасників, подаються протягом 10 днів з дня,
коли суб'єкт оскарження дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав
унаслідок рішення, дії чи бездіяльності замовника, але до дня укладення договору про
закупівлю. Запитання: що це за "день", коли суб’єкт оскарження дійсно дізнався або
повинен був дізнатися про порушення своїх прав? чи має можливісь
суб'єкт оскарження подати скаргу на 11 день після публікації повідомлення про намір укласти договір?Дякую!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону фізична чи юридична особа, з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право звернутись до органу оскарження.
Порядок оскарження процедур закупівлі визначений статтею 18 Закону.
При цьому частиною восьмою статті 18 Закону визначено період подання скарги в залежності від підстав її подання.
Так, відповідно до абзацу другого частини восьмої статті 18 Закону скарги, що стосуються прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, які відбулися після оцінки тендерних пропозицій учасників, подаються протягом десяти днів з дня, коли суб’єкт оскарження дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав унаслідок рішення, дії чи бездіяльності замовника, але до дня укладення договору про закупівлю.
У свою чергу, пунктами 8 та 9 частини першої статті 10 Закону визначено, що замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та Законом повідомлення про намір укласти договір про закупівлю – протягом одного дня з дня прийняття рішення про визначення переможця процедури закупівлі, інформацію про відхилення тендерної пропозиції – протягом одного дня з дня прийняття рішення про відхилення.
Отже, Закон містить імперативну норму щодо можливості подання скарги, що стосується прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, які відбулися після оцінки тендерних пропозицій учасників, в строк визначений абзацом другим частини восьмої статті 18 Закону.
|
|
21.05.2020
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
За результатами аукціону був визначений переможець. Відповідно до умов ТД строк надання послуг мав відбутися з 27.04.2020 та загальна сума дорівнювала 223000 грн. У зв’язку з оскарженням до АМК підписання договору було зупинено. Рішенням АМК відмовлено у задоволені скарги. Рішення було оприлюднено 18.05.2020. Договір між Замовником та переможцем підписується 21.05.2020. У зв’язку зі зміною дати підписання договору змінюється дати фактичного надання послуг та змінюється сума договору. Враховуючи, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції (ст. 36 закону), виникає
Питання:
1. Чи правомірно буде у договорі, який підписується 21.05.2020 вказати строк надання послуг 21.05.2020 до 31.12.2020;
2. У зв’язку зі зміною строку надання послуг зменшити загальну суму договору вказав її виходячи з фактично наданих послуг.
З повагою
О. Грішин
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 103/2018, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=867fc3b9-3889-4f84-9dc4-39f512952d84
Крім цього, питання укладення договору про закупівлю розглянуто в листі від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F42560-06
|