|
|
13.09.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
11.07.2024 року між Львівським обласним госпіталем та Міністерством закордонних справ Чеської республіки було укладено договір про фінансову допомогу в розмірі 3000000,0 ( Три мільйони) чеських крон на проведення часткової реконструкції хірургічного ( операційного ) відділення шляхом закупівлі медичного обладнання для операційних.
Враховуючи вищенаведене, з метою планування закупівель, просимо надати роз’яснення :
- Чи зобов’язане підприємство при закупівлі обладнання за кошти міжнародної фінансової допомоги дотримуватися вимог Закону України «Про публічні закупівлі» ?
- Якщо так, то яку саме процедуру закупівельник повинен обрати для придбання високовартісного медичного обладнання( операційний стіл, операційні світильники, операційні консолі) на загальну суму 3 000 000 чеських крон ( орієнтовно 5 080 000 грн)
|
|
Відповідь
|
|
|
|
|
12.09.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до «Положення про Міністерство економіки України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. № 459 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2021 р. № 124), основними завданнями Міністерства економіки України є, зокрема, забезпечення формування та реалізація державної політики у сфері публічних закупівель (далі - Мінекономіки).
Мінекономіки відповідно до покладених на нього завдань надає узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері публічних закупівель.
У зв`язку з цим, виконавчий комітет Глобинської міської ради звертається до вас, як до уповноваженого органу, з проханням надати роз`яснення щодо наступного.
Виконавчим комітетом Глобинської міської ради (далі - Замовник) оголошено відкриті торги з особливостями.
Під час розгляду тендерної пропозиції учасника, Замовником виявлені невідповідності в інформації та документах, що подані учасником процедури закупівлі у тендерній пропозиції та подання яких передбачалося тендерною документацією.
Керуючись п. 43 постанови КМУ від 12.10.2022 р. № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (далі - Особливості), Замовником через електронну систему закупівель такому учаснику надано повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей.
Пунктом 33 Особливостей та частиною 6 статті 26 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що тендерні пропозиції після закінчення кінцевого строку їх подання не приймаються електронною системою закупівель.
Враховуючи, що документи, які подають Учасники на виконання повідомлення про усунення невідповідностей (далі - Повідомлення) стосуються саме документів тендерної пропозиції, то вони є її частиною.
Отже, такі документи повинні бути датовані до кінцевого строку подання тендерних пропозицій.
Проте, Учасник на виконання повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей надав дозвільний документ, виданий іншим органом, який датований після кінцевого строку подання тендерних пропозицій.
У зв`язку з цим, просимо вас надати роз`яснення: якщо на виконання Повідомлення Учасник надав дозвільний документ, виданий іншим органом, який
датований після кінцевого строку подання тендерних пропозицій, чи може Замовник зарахувати такий документ, як виконання вимоги про усунення невідповідностей, якщо такого документу не існувало на момент подання такої пропозиції?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що питання щодо застосування 24 годин на усунення невідповідностей розглянуте в листі від 17.05.2023 № 3323-04/22523-06 " Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо застосування 24 годин на усунення невідповідностей), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=22523Водночас, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках. |
|
|
12.09.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день. Прошу надати відповідь:
1. Чи може Замовник, який здійснює свою діяльність, як юридична особа та/або суб’єкт господарювання, які здійснюють діяльність в одній або декількох окремих сферах господарювання користуватись правом застосовувати положення частини 1 статті 3 Закону 922, а саме: 1. Цей Закон застосовується: 2) до замовників, визначених пунктом 4 частини першої статті 2 цього Закону, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень щодо спеціальних/підвищених лімітів, коли потрібно проводити процедуру закупівлі?
2. Чому положення Постанови 1178 мають вищу юридичну силу, ніж Закон Про публічні закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 35/2024, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d7a514f6-1b39-4a51-8e88-27f68d60cb94&lang=uk-UA
|
|
|
10.09.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до абзацу другого п. 57 Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого ПКМУ № 822 від 14.09.2020 у запиті пропозицій постачальників щодо закупівлі товару замовник може визначити виключно інформацію про характеристики товару та їх допустимі значення в межах специфікації товару, визначеної адміністратором. Запит пропозицій постачальників не повинен містити вимог до постачальника та інших документів, які не передбачені цим Порядком.
Відповідно до абзацу третього п. 57 Порядку запит пропозицій постачальників повинен містити проект договору з обов’язковим зазначенням підстав та у разі потреби із зазначенням порядку змін його умов. Проект договору не повинен містити характеристики товару, що не визначені запитом пропозицій постачальників з урахуванням положень абзацу другого цього пункту.
Як вбачається зі змісту абзацу третього п. 57 Порядку в проект договору заборонено включати тільки характеристики товару, що не визначені запитом пропозицій постачальників з урахуванням положень абзацу другого цього пункту. Інших обмежень щодо змісту проекту договору, зокрема покладання на постачальника обов’язку документально підтверджувати свою відповідність певним вимогам, немає.
З наведеного, на мою думку, випливає колізія, яка полягає в тому, що загальна норма (абзац другий п. 57 Порядку) забороняє замовнику у запиті пропозицій постачальників встановлювати до постачальників не передбачені Порядком вимоги. При цьому логічно припустити, що ця заборона поширюється на весь зміст запиту включно з проектом договору, адже цей проект договору є додатком до запиту, його невід’ємною частиною. Водночас абзац третій п. 57 Порядку є спеціальною нормою, яка стосується саме проекту договору, не містить заборони замовникам включати у проект договору вимоги до постачальників.
Такою неоднозначністю користуються замовники, які з метою обмежити конкуренцію та забезпечити перемогу заздалегідь визначеного постачальника включають до проектів своїх договорів, які оприлюднюють разом із запитом пропозицій постачальників, вимоги до постачальників що фактично є вимогами документального підтвердження відповідності постачальника встановленим замовником кваліфікаційним критеріям. Такі дії суперечать суті закупівлі шляхом запиту пропозицій постачальників, перевагами якої порівняно з відкритими торгами є швидкість, зменшена кількість бюрократичних дій щодо збору, подання та перевірки документів, знижені корупційні ризики.
Прошу роз’яснити чи має право замовник у проект договору включати зобов’язання постачальника після укладання договору надавати замовнику документи, які не передбачені Порядком, затв. ПКМУ № 822 від 14.09.2020, зокрема документи, що підтверджують наявність в постачальника матеріально-технічної бази (автотранспорт, складські, виробничі приміщення тощо), працівників, сертифікатів відповідності постачальника певним вимогам, наприклад відповідність системі управління безпечністю харчових продуктів ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 17.05.2023 № 3323-04/22523-06 “Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування”, від 16.02.2023 № 3323-04/6459-06 “Щодо застосування електронних каталогів”, від 20.11.2023 № 3323-04/62708-06 “Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування”, від 21.03.2024 № 3323-04/21117-06 “Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та доплати уповноваженій особі”, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://is.gd/Rpgx6m, http://surl.li/eurzdl, http://surl.li/jgcoul, http://surl.li/vyhnylЗакон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Пунктом 22 Особливостей установлено, що контроль у сфері публічних закупівель та громадський контроль здійснюються відповідно до статті 7 Закону. Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України. Відповідно до пункту 23 Особливостей Держаудитслужба та її міжрегіональні територіальні органи здійснюють моніторинг процедур закупівель, спрощених закупівель, а також закупівель, за якими в електронній системі закупівель оприлюднюється звіт про договір про закупівлю, укладений без застосування електронної системи закупівель, у порядку, встановленому статтею 8 Закону. При цьому частиною першою статті 44 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання Закону, зокрема, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України. Перелік правопорушень та відповідальність за їх вчинення встановлені статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Державна аудиторська служба України здійснює контроль, зокрема у міністерствах, інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов’язкового державного соціального страхування, бюджетних установах, суб’єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб’єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать суб’єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно. Пунктом 4 Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель. Отже, з питання здійснення контролю необхідно звертатися до Держаудитслужби. Водночас, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках. |
|
|
06.09.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
02.09.2024р. через е-каталог оголосила Запит ціни пропозиції (майданчик market.newtend.com). Категорія товару - електрична енергія, формульне ціноутворення, з розподілом. У запиті пропозиції постачальників повинен бути проєкт договору, для цього скористалася шаблоном договору розміщеному у профілі товару е-каталогу. Сьогодні 06.09.2024р. я маю прийняти рішення переможця процедури закупівлі визначеного автоматично системою закупівель. Але, детальніше переглянула шаблон договора і виявила невідповідність у договорі предмету договору до профілю товару ( Ціна за одиницю Товару включає тариф на послуги з передачі електричної енергії, що затверджується Регулятором та всі інші складові ціни за одиницю Товару необхідні для виконання цього Договору та не включає вартість послуг з розподілу електричної енергії, які оплачуються Споживачем самостійно), тобто категорія товару з розподілом, а в шаблоні договору без розподілу. Відмінити закупівлю не можу, бо підстава не визначена законодавством, змінити договір уже неможливо і підписати такий договір замовнику не підходе. Як мені вчинити у цій ситуації? Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням особливостей
здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (зі змінами), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Порядок функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166.Порядок формування та використання електронного каталогу затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2020 № 822.
Наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 “Про веб-портал Уповноваженого з питань закупівель” Державне підприємство “ПРОЗОРРО” визначене адміністратором електронної системи закупівель, відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу PROZORRO.
Питання розробки та технічної підтримки реалізованого адміністратором електронної системи закупівель функціоналу належить до повноважень ДП “Прозорро”.
Обов'язковість використання суб’єктами сфери публічних закупівель електронного контракту під час здійснення закупівлі через запит пропозицій постачальників шляхом застосування електронного каталогу наразі чинними нормативно-правовими актами у сфері публічних закупівель не передбачена.
При цьому питання щодо шаблонів договорів та контрактинг в запиті пропозицій постачальників висвітлено на Prozorro Інфобокс за посиланням:
https://infobox.prozorro.org/articles/shabloni-dogovoriv-ta-kontrakting-v-zapiti-cini-propoziciy
Тому, з питань електронних шаблонів договору слід звернутися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.
|