|
22.02.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день!
Умовами тендерної документації щодо закупівлі електричної енергії на 2022 рік було передбачено внесення забезпечення виконання договору. Постачальник виконав вказане зобов’язання, договір було укладено. Умовами закупівлі та Договором зазначено, що терміни постачання електроенергії становлять – з 01.01.2022 року по 31.12.2022 р.
В зв’язку із збройною агресією рф та захопленням виробничих потужностей, Замовник, з 01.08.2022 року, зупинив господарчу діяльність та оголосив простій. Про це було повідомлено Постачальника, який із вказаної дати завершив постачання електроенергії та припинив нарахування її вартості.
При цьому, змін до Договору про закупівлю щодо коригування терміну постачання та фактичного обсягу електричної енергії сторонами не вносились, Додаткові угоди не укладались.
В 2023 році рішенням господарського суду, на користь Постачальника із Замовника було стягнуто заборгованість за спожиту електроенергію у червні та липні місяці 2022 року. Після набрання судовим рішенням чинності, Постачальник звернувся з вимогою щодо повернення грошового забезпечення виконання договору. Вимога аргументована тим, що стягнення із Замовника заборгованості за спожиту електроенергію є начебто одночасно підтвердженням виконання Постачальником умов Договору.
Тобто, на теперішній час умови Договору не є відкоригованими щодо обсягу та терміну постачання, загальної вартості; договір не визнаний в установленому законом порядку недійсним або нікчемним; питання щодо визнання договору виконаним та повернення грошового забезпечення в суді не розглядались.
Чи є у Замовника підстава для повернення у 2024 році грошового забезпечення виконання договору на постачання електроенергії у 2022 р. вже поза межами його дії при зазначених обставинах?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 196/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за покликанням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=10a626a3-6206-4255-a909-d722a531af8c&lang=uk-UA
|
|
22.02.2024
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
Замовником заключено договір на закупівлю електричної енергії відповідно до абз.6 пп.5 п.13 Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості) з постачальником універсальної послуги. У договорі зафіксований ціну за одинцю товару (тариф) за 1 кВт*год тільки за січень, обсяг закупівлі на весь рік та загальна сума договору.
Згідно методики НКРЕКП ціна на електроенергію на умовах універсальної послуги змінюється кожного місяця.
1. Чи потрібно укладати додаткові угоди до договору щомісяця, з метою зміни тарифу або підтвердження тарифу на новий місяць? Або як дотриматися Замовнику вимог пункту 19 Особливостей, який визначає, що у разі внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, передбачених цим пунктом, замовник обов’язково оприлюднює повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю відповідно до вимог Закону з урахуванням цих особливостей (пункт 17 Особливостей передбачає, що договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п’ятої, сьомої - дев’ятої статті 41 Закону та цих особливостей. Згідно з пунктом 19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, які визначені даним пунктом).
2. Чи можна Замовнику оприлюднює повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю відповідно до вимог Закону з урахуванням цих особливостей, на підставі рахунка, в якому відображено новий тариф?
3. Чи потрібно у разі зміни ціни за одиницю товару приводити інші істотні умови договору про закупівлі (обсяг та/або суму договору) у відповідність. Наприклад, чи потрібно в разі зменшення ціни за одиницю товару у договору про закупівлю, укладеному відповідно до пункту 13 Особливостей, зменшувати загальну суму договору, чи можна збільшити обсяг закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” та у запиті № 807/2023, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4fcad125-8164-4035-bc1d-0c820cd1f454&lang=uk-UA
|
|
22.02.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Чи можна вважати Реєстр АРМА https://reestr.arma.gov.ua/#/ інформацією публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України “Про доступ до публічної інформації”?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, оскільки інформаційний ресурс Уповноваженого органу направлений на поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі та, зважаючи на те, що відповідно до положень статті 25 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" Національне агентство формує та веде Єдиний державний реєстр активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, пропонуємо з питань зазначеного реєстру звертатися до даного органу державної влади.
|
|
22.02.2024
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
ПАТ «УКРНАФТА» висловлює повагу та звертається з наступним.
Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Згідно з пунктом 4 Порядку визначення предмету закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 15 квітня 2020 року № 708 визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону за об’єктами будівництва та з урахуванням положень кошторисних норм України «Настанова з визначення вартості будівництва», затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01 листопада 2021 року № 281, а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301.
Об’єкт будівництва – це будинки, будівлі, споруди, лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04 червня 2014 року № 163.
Ураховуючи зазначене, просимо надати роз’яснення, чи містить законодавство у сфері публічних закупівель обмеження щодо можливості визначення замовником в межах однієї процедури відкритих торгів предметом закупівлі робіт зі спорудження більше ніж одного об’єкта будівництва, а саме спорудження трьох окремих свердловин, щодо кожної з яких розроблено окрему проектно-кошторисну документацію.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання щодо визначення предмета закупівлі в разі закупівлі робіт міститься в запиті № 647/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8c7ed4a9-cb29-4347-ab8e-f89436907709&lang=uk-UAЗакон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом. Публічні закупівлі відповідно до Особливостеий здійснюється замовником на підставі наявноії потреби або у разі плановоії потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля, незалежно від її вартості, включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону. Згідно пункту 10 Особливостей замовники здійснюють закупівлі робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному Особливостями. У свою чергу, відповідно до пункту 15 Особливостей предмет закупівлі визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (зі змінами) (далі - Порядок). Так, згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону роботи - розроблення проектної документації на об’єкти будівництва, науково-проектної документації на реставрацію пам’яток архітектури та містобудування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, роботи з будівництва об’єктів з розробленням проектної документації, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт. Відповідно до пункту 4 розділу І “Загальні положення” Порядку визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону за об’єктами будівництва та з урахуванням, зокрема положень кошторисних норм України “Настанови з визначення вартості будівництва”, затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01 листопада 2021 року № 281 (далі - Настанови). Відповідно до Настанови об’єкт будівництва – будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури. Виходячи з вищезазначеного, визначення предмета та вартості закупівлі робіт здійснюється з урахуванням положень кошторисних норм України "Настанова з визначення вартості будівництва”, затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01 листопада 2021 року № 281 та за об’єктом будівництва. При цьому під час розміщення в електронній системі закупівель інформації про предмет закупівлі в окремих полях зазначається інформація щодо назви предмета закупівлі та коду за показниками другої - п’ятої цифр Єдиного закупівельного словника у разі визначення предмета закупівлі - роботи, згідно з наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 11.06.2020 № 1082. Водночас згідно з пунктом 6 Особливостей замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної Особливостями. Поряд з цим відповідно до частини четвертої статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників. Замовники, учасники процедур закупівлі, суб’єкт оскарження, а також їхні представники повинні добросовісно користуватися своїми правами, визначеними Законом. З огляду на викладене та виходячи зі змісту Закону, Порядку та Особливостей, замовникові заборонено ділити предмет закупівлі з метою уникнення проведення процедури закупівлі відкриті торги. Водночас будь-які рішення щодо закупівель приймаються замовником самостійно, з урахуванням специфіки предмета, дотриманням принципів здійснення публічних закупівель та мети Закону. Крім того, проведення однієї або декількох процедур закупівлі з дотриманням вимог, передбачених пунктом 6 Особливостей та вартісних меж, встановлених Особливостями законодавством не обмежено.
|
|
22.02.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Просимо надати роз’яснення з наступного питання.
Відповідно до п.6 ПОСТАНОВИ від 2 серпня 2022 р. № 861 "Про затвердження порядків підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів та проведення моніторингу дотримання вимог щодо ступеня локалізації виробництва предметів закупівлі, внесених до переліку товарів, що є предметом закупівлі, з підтвердженим ступенем локалізації виробництва" (далі Постанова) - Заявка разом із калькуляцією собівартості товару у поточному році подається безоплатно виробником товару в електронній формі шляхом заповнення електронних форм з окремими полями на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель.
п. 10. Перелік формується щороку за результатами автоматичного опрацювання поданих виробником заявок на веб-порталі.
Запис про включення товару до переліку чинний протягом року, в якому була подана заявка.
Відповідно до викладеного у разі якщо Виробником додано товар в перелік у 2023 році, то запис про включення чинний виключно в 2023 році.
У разі якщо закупівлю оголошено в 2024 році, і учасник запропоновув товар що міститься в переліку з датою додавання у 2023 році, при цьому відсоток локалізації відповідає і межам встановленим у 2023 і у 2024. То чи підлягатиме така пропозиція відхиленню, так як закупівля здійснюється у 2024 році, і відповідно відсутній запис про додавання товару до переліку у поточному 2024 році ? Так як запис внесений в попередньому році втачає чинність.
Згідно п.12 Постанови 12. У разі неподання заявки на щорічне підтвердження відповідності товару, виявлення недостовірності інформації, зазначеної виробником товару, або у разі невідповідності товару критеріям локалізації поточного року, чи ступеню локалізації, передбаченому додатковим переліком товарів, що затверджується Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 3 пункту 6-1 розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, товар автоматично виключається з переліку.
Станом на 22.02.24 року товари не виключаються з переліку, чи означає це що записи про включення товарів до переліку які містяться в переліку є чинними, навіть якщо дата їх додавання в 2022 році або в 2023 році ?
|
|
Відповідь
|
|
|