|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. У тендерній документації зазначаються, зокрема підстави для відмови в участі у відкритих торгах, встановлені пунктом 47 цих особливостей, та інформація про спосіб підтвердження відсутності підстав для відхилення. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відсутність підстав для відхилення тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі та/або переможця, визначених пунктом 47 цих особливостей, у разі, коли така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України “Про доступ до публічної інформації”, та/або міститься у відкритих публічних електронних реєстрах, доступ до яких є вільним, та/або може бути отримана електронною системою закупівель шляхом обміну інформацією з іншими державними системами та реєстрами. Згідно з пунктом 47 Особливостей замовник приймає рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі в разі, коли зокрема суб’єкт господарювання (учасник процедури закупівлі) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті , пунктом 1 статті 50 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів тендерів.
Отже, у разі якщо суб’єкт господарювання (учасник процедури закупівлі) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті , пунктом 1 статті 50 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів тендерів, то на цій підставі замовник відмовляє учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі.
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідно до статті 11 Закону України “Про публічні закупівлі” відповідальною за організацію та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі є уповноважена особа, яка визначається або призначається замовником одним з таких способів:
1) шляхом покладення на працівника (працівників) із штатної чисельності функцій уповноваженої особи як додаткової роботи з відповідною доплатою згідно із законодавством;
2) шляхом введення до штатного розпису окремої (окремих) посади (посад), на яку буде покладено обов’язки виконання функцій уповноваженої особи (уповноважених осіб);
3) шляхом укладення трудового договору (контракту) згідно із законодавством.
Відповідно пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 р. № 1275 "Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану" відповідальною за організацію та проведення оборонних закупівель може бути уповноважена особа/інша особа державного замовника та/або колегіальний орган, що утворюється державним замовником та складається не менше ніж із трьох осіб такого державного замовника.
Отже, під час здійснення оборонних закупівель державний замовник може обирати, хто саме буде відповідати за здійснення вищезазначених закупівель - уповноважена особа або колегіальний орган, що утворюється державним замовником у складі не менше ніж із трьох осіб такого державного замовника.
|
|
1. Чи повинна централізована закупівельна організація, яка не є безпосередньо закладом охорони здоров’я, але здійснює закупівлі лікарських засобів та медичних виробів, що зазначені у переліку згідно з додатком до Особливостей (пункт 11-1 Особливостей), в інтересах обласних закладів охорони здоров’я комунальної форми власності, здійснювати такі закупівлі обов’язково з використанням електронного каталогу чи має змогу проводити відкриті торги?
2. У разі, коли предметом закупівлі є декілька лікарських засобів чи медичних виробів за одним кодом національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», лише частина з яких внесена до переліку лікарських засобів та медичних виробів, закупівля яких повинна здійснюватись з використанням електронного каталогу, чи потрібно проводити закупівлю з використанням електронного каталогу в цілому чи ділити предмет закупівлі, і на закупівлю лікарських засобів чи медичних виробів, що не віднесені до Переліку оголошувати відкриті торги?
Дякуємо за допомогу!
|