|
|
01.09.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Закон України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з вимогами частини п’ятої статті 28 Закону у разі якщо оголошення про проведення процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до норм частини четвертої статті 10 цього Закону, замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність технічним вимогам, визначеним у тендерній документації, та визначає відповідність учасників кваліфікаційним критеріям до проведення автоматичної оцінки тендерних пропозицій у строк, що не перевищує 20 робочих днів.
За результатами розгляду складається протокол розгляду тендерних пропозицій за формою, встановленою Уповноваженим органом, та оприлюднюється замовником на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону.
Перелік інформації та документів, які має містити тендерна документація визначений статтею 22 Закону.
Так, відповідно до частини другої статті 22 Закону крім технічних вимог та вимог щодо відповідності учасників кваліфікаційним критеріям тендерна документація також може містити інші вимоги щодо інформації та документів, які необхідно подати учаснику для участі у відповідній процедурі закупівлі, таких як: забезпечення тендерних пропозицій, довідки від учасників щодо відсутності підстав для відмови у участі у процедурі закупівлі, визначених статтею 17 Закону, інші документи та довідки, які не віднесені замовником торгів до технічних та кваліфікаційних вимог (критеріїв).
Частиною четвертою статті 28 Закону визначено, що після оцінки пропозицій замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації з переліку учасників, починаючи з учасника, пропозиція якого за результатом оцінки визначена найбільш економічно вигідною.
Таким чином, просимо надати проінформувати з наступних питань:
1) Чи повинен Замовник, у разі якщо оголошення про проведення процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до норм частини четвертої статті 10 цього Закону, розглядати тендерні пропозиції учасників виключно на відповідність технічним вимогам, визначеним у тендерній документації, та визначати відповідність учасників кваліфікаційним критеріям;
2) Чи повинен Замовник, відповідно до статті 28 Закону, після автоматичної оцінки тендерних пропозицій розглянути тендерні пропозиції учасників на відповідність іншим вимогам тендерної документації, а саме вимогам, які не були віднесені замовником торгів до технічних та кваліфікаційних вимог (критеріїв), починаючи з учасника, пропозиція якого за результатом оцінки визначена найбільш економічно вигідною;
3) Чи має право учасник процедури відкриті торги, відповідно до абзацу другого частини другої статті 18 Закону, протягом 10 днів з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір подати скаргу до органу оскарження на дії чи бездіяльність Замовника торгів, які відбулися після оцінки тендерних пропозицій учасників, у випадку невідповідності тендерної пропозиції учасника-переможця саме іншим вимогам тендерної документації, які не були віднесені замовником торгів до технічних та кваліфікаційних вимог (критеріїв).
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.08.2016 № 3302-06/24704-06 “Щодо розгляду тендерних пропозицій учасників процедур закупівель, очікувана вартість яких перевищує вартісні межі, встановлені в частині четвертій статті 10 Закону”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
У свою чергу, порядок оскарження процедур закупівель визначено статтею 18 Закону.
При цьому з питання оскарження процедур закупівель додатково можна ознайомитись на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланнями http://infobox.prozorro.org/knowledge-base/view/615?q=, http://infobox.prozorro.org/knowledge-base/view/701?q=
|
|
|
25.08.2017
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
В Примірному положені про
тендерний комітет або уповноважену особу (осіб), затвердженого наказом Мінекономрозвитку України від 30.03.2016 № 557, рекомендовано встановлювати наступну вимогу для уповноваженої особи: не менше двох років досвіду роботи у сфері закупівель. При цьому в Законі України "Про публічні закупівлі" така вимога відсутня.
Враховуючи, що Примірне положення має рекомендаційний, а не обовязковий характер, підкажіть будь-ласка, чи може власник визначити уповноваженою особою особу, яка має вищу освіту, але не має вказаного вище досвіду роботи, а вимогу щодо досвіду роботи не встановлювати при розроблені та затверджені Положення про уповноважену особу?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини першої статті 11 Закону для організації та проведення процедур закупівель замовник утворює тендерний комітет (комітети) або визначає уповноважену особу (осіб).
Уповноважена особа (особи) – службова, посадова та інша фізична особа замовника, визначена відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі згідно із цим Законом на підставі власного розпорядчого рішення або трудового договору (контракту) (стаття 1 Закону).
Водночас відповідно до частини другої статті 11 Закону у разі визначення замовником уповноваженої особи (осіб) організація роботи здійснюється нею (ними) самостійно згідно з умовами трудового договору (контракту) або положення. Уповноважена особа повинна мати вищу освіту.
Поряд з цим згідно з пунктом 1.1 Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) (далі – Примірне положення), затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 30.03.2016 № 557 “Про затвердження Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб)” на виконання частини п’ятої статті 11 Закону, Положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) визначає правовий статус, загальні організаційні та процедурні засади діяльності тендерного комітету та уповноваженої особи (осіб), а також їх права, обов’язки та відповідальність.
Поряд з цим, статтею 38 Закону визначено відповідальність за порушення вимог цього Закону. Так, зокрема за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, розробленими відповідно до цього Закону, уповноважена особа (особи) несуть відповідальність згідно із законами України. За порушення вимог, установлених цим Законом в частині прийнятих рішень, вибору і застосування процедур закупівлі, відповідальність несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) персонально.
З огляду на викладене та зважаючи, що уповноважена особа є відповідальною за організацію та проведення процедур закупівель, замовник встановлює вимоги до уповноваженої особи (осіб), керуючись метою цього Закону, принципами здійснення закупівель, закріпленими у статті 3 Закону та з урахуванням статті 38 Закону.
При цьому під час розроблення положення про уповноважену особу (осіб) замовник може керуватися Примірним положенням.
У свою чергу повідомляємо, що питання визначення уповноваженої особи розглянуто в листі від 12.09.2016 № 3302-06/29267-08 “Щодо визначення Уповноваженої особи”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
18.08.2017
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Одеській міській раді необхідно здійснити закупівлю ПОСЛУГИ З ПРИСВОЄННЯ МІЖНАРОДНОГО КРЕДИТНОГО РЕЙТИНГУ м.Одесі (за ДК 021: 2015 66170000-2 Послуги з надання фінансових консультацій, обробки фінансових транзакцій і клірингові послуги), якщо очікувана ціна закупівлі менше, ніж 133 тис. євро.
Право на надання таких послуг визначено «Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку» (відповідно до Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні») та видано міжнародним рейтинговим агентствам «Свідоцтво про включення до Державного реєстру уповноважених рейтингових агентств» від 22.02.2006
№ 198, які мають право визначати обов’язкові за законом рейтингові оцінки емітентів та цінних паперів - 3 агентства, а саме:
- Fitch Ratings
- Moodys Investors Service
- Standard and Poors
Запитання: чи вправі замовник використати п.2 ч.2 ст.35 Закону України «Про публічні закупівлі» внаслідок переговорів з 3 агентствами? (відсутність конкуренції на відповідному ринку, внаслідок чого договір про закупівлю може бути укладено лише з одним постачальником, за відсутності при цьому альтернативи)
З практики інших міст України, при проведенні процедур з конкурентним відбором учасників (відкриті торги) процедури були відмінені за відсутності учасників. Внаслідок чого унеможливлюється, при двічі відмінених відкритих торгах, використання п.4. ч.2. ст.35 Закону України «Про публічні закупівлі» (якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації ) по тій же причині через відсутність учасників.
Проблема в застосуванні норм ст. 17 ЗУ «Про публічні закупівлі», якщо потенційний виконавець послуг нерезидент України та не може надати передбачені ст.17 підтверджуючі документа, а замовник не може здійснити їх перевірку на достовірність.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувач, повідомляємо, що відповідь на аналогічне звернення надано за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ca75787a-eb14-4587-9b67-898884769163&lang=uk-UA
|
|
|
15.08.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Законом (частина третя статті 17) встановлений пятиденний термін з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір для надання замовнику переможцем документів, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої статті 17.
Отримання певних підтверджуючих документів, що видаються уповноваженими органами вимагає досить тривалого часу і становить загрозу для своєчасного виконання сумлінними учасниками всіх вимог Закону особливо, коли оприлюднення Замовником на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір припадає на вівторок при нормальному робочому графіку і відповідно термін надання документів, що підтверджують відсутність підстав припадає на неділю. Фактично трьох днів без урахування вихідних виявляється недостатньо для подання заяви до повноважених органів та отримання документів.
Чи може вважатися днем виконання перший робочий день після вихідних якщо кінцевий день пятиденного терміну приходиться на вихідний або робочий день?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запиті 256/2017 від 15.02.2017 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8cb17944-aa86-4d65-8881-38417614be71&lang=uk-UA
|
|
|
01.08.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Прошу надати відповідь на такі питання.
Питання 1.
Чи має право замовник (в особі тендерного комітету/уповноваженої особи) при проведенні відкритих торгів в обґрунтованих випадках (допущення помилки, нововиявлені обставини тощо) самостійно скасувати прийняте ним же рішення про відхилення тендерної пропозиції учасника, яке оприлюднене в електронній системі закупівель (повернувши учасника на етап кваліфікації – розгляду пропозиції)?
Адже технічно система закупівель дозволяє це зробити, а Законом про публічні закупівлі це не заборонено (хоча сам закон передбачає можливість скасування замовником прийнятих ним же рішень лише у ст. 18 Закону (вчинення дій, спрямованих на усунення порушень, зазначених у скарзі або виконання рішення органу оскарження). Якщо так, що чи необхідно прописувати таку можливість у тендерній документації.
Питання 2
Чи має право замовник при проведенні відкритих торгів в обґрунтованих випадках самостійно скасувати рішення про визначення переможця процедури закупівлі та про намір укласти з ним договір про закупівлю ? Зокрема у випадку отримання достовірної інформації про невідповідність учасника вимогам кваліфікаційних критеріїв, наявність підстав, зазначених у частині першій статті 17 цього Закону, яка із запізненням (після прийняття відповідного рішення про переможця) надійшла замовнику на його запит в поряду ч. 7 ст. 28 Закону.
Як і в попередньому питанні, система закупівель дозволяє зробити це технічно, а Законом прямо не заборонено замовнику ухвалювати відповідні рішення.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з пунктом 15 частини першої статті 1 Закону переможцем процедури закупівлі є учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір.
Таким чином, договір про закупівлю за результатами процедури закупівлі укладається з переможцем, тендерна пропозиція якого була визначена найбільш економічно вигідною та яку не було відхилено.
При цьому перелік підстав відхилення тендерних пропозицій визначений частиною першою статті 30 Закону та є вичерпним.
Поряд з цим строки, протягом яких замовник розглядає тендерні пропозиції та укладає договір про закупівлю, визначені статтями 28 та 32 Закону.
У свою чергу, відповідно до частини третьої статті 11 Закону об'єктивний та чесний вибір переможця належить до обов’язків тендерного комітету або уповноваженої особи.
При цьому, виходячи зі змісту частини другої статті 38 Закону, відповідальність в частині прийнятих рішень несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) персонально.
Відповідно до частини четвертої статті 11 Закону рішення тендерного комітету або уповноваженої особи оформлюється протоколом. У рішенні відображаються результати поіменного голосування членів комітету, присутніх на засіданні тендерного комітету, з кожного питання. Протокол підписується всіма членами комітету, присутніми на його засіданні, або всіма уповноваженими особами. У разі відмови члена тендерного комітету або однієї з уповноважених осіб підписати протокол про це зазначається у протоколі з обґрунтуванням причин відмови.
Таким чином, тендерний комітет (уповноважена особа) замовника самостійно приймає рішення, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням вимог Закону.
|