|
14.08.2023
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
При підготовці тендерної документації для закупівлі послуги з поточного ремонту приміщень виявилось, що хоча рішенням міської ради виділено кошти на поточний ремонт, але до проєкту рішення додавали зведений кошторисний розрахунок, який був додатком до комерційної пропозиції, для визначення приблизнї вартості послуг. І в цьому зведеному кошторисі передбачено 1,5 відсотки від вартості послуг з поточного ремонту для здійснення технічного нагляду. При проведенні поточного ремонту технічний нагляд є правом, а не обов!язком замовника. Скажіть будь ласка, чи може уповноважена особа самостійно виокремити із загальної суми виділеної на поточний ремонт 1,5 відсотка від вартості та провести окрему закупівлю послуг з технічного нагляду? Чи потрібно внести зміни в рішення міської ради та або в розрахунок до кошторису?
Дякую
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 "Щодо планування закупівель", від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель", від 29.11.2021 № 3304-04/56247-06 "Щодо визначення предмета закупівлі робіт у зв'язку із прийняттям та затвердженням кошторисних норм України", від 03.07.2023 № 3323-04/32328-06 "Щодо здійснення закупівель", від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=54160https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F56247-06https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=32328https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F70997-06https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667При цьому згідно з Положенням про Міністерство фінансів України (далі – Мінфін), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375 (зі змінами), Мінфін є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову, бюджетну та боргову політику, державну політику у сфері міжбюджетних відносин та місцевих бюджетів, державну політику у сфері державного пробірного контролю, бухгалтерського обліку та аудиту, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері контролю за дотриманням бюджетного законодавства, державного фінансового контролю, державного внутрішнього фінансового контролю, казначейського обслуговування бюджетних коштів, коштів клієнтів відповідно до законодавства. Відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від від 17 грудня 2022 р. № 1400 (зі змінами), Мінінфраструктури є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема у сфері будівництва, містобудування, просторового планування територій та архітектури; у сфері технічного регулювання у будівництві, ціноутворення у будівництві; у сфері архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Тому, з питання виокремлення коштів пропонуємо звернутись до вищевказаних центральних органів виконавчої влади.
|
|
11.08.2023
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
під час перебування у відпустці Уповноваженої особи, установа уклала і проплатила договір на суму 3000 грн. Зміни до річного плану оприлюднені не були. з дати укладення пройшло 3 тижні. Що робити в цьому випадку Уповноваженій особі? Оприлюднити зміни із порушенням строків, чи не робити з цим нічого?
|
|
Відповідь
|
|
|
|
10.08.2023
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день.
Статтею 11 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) передбачено один із трьох способів визначення або призначення уповноваженої особи замовника.
Разом з тим, у Примірному положенні про уповноважену особу, затвердженому наказом Міністерства економіки України (надалі - Мінекономіки) від 08.06.2021 № 40 та листі «Щодо організації закупівельної діяльності замовника» від 10.04.2020 за № 3304-04/24218-06 зазначено про те, що замовник може використовувати одночасно декілька способів для визначення різних уповноважених осіб.
Під час організації Управлінням державної охорони України закупівельного процесу та визначення або призначення уповноважених осіб було використано одночасно два способи для визначення різних уповноважених осіб з урахуванням тенденції зростання закупівель та вузькопрофільної діяльності структурних підрозділів.
Проте, на думку Рахункової палати, призначити (визначити) уповноважену особу можливо тільки одним із трьох способів, які визначені частиною першою статті 11 Закону, а у разі використання одночасно декількох способів є порушенням вимог Закону.
З урахуванням вищевикладеного, прошу Вас, як Уповноваженого органу, дати роз’яснення щодо можливості одночасного застосування декількох способів при визначенні або призначенні уповноважених осіб замовника.
|
|
Відповідь
|
|
|
|
08.08.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до п.п. 2 п. 13 Особливостей дійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджений постановою КМУ від 12.10.2022 року № 1178 (далі Особливості), придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару у разі, коли замовник або його відокремлений підрозділ, що здійснює закупівлю згідно з абзацом другим пункту 15 цих особливостей, перебуває на території активних бойових дій, які не були завершені на дату укладення договору про закупівлю.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року № 309 (із змінами відповідно Наказу 199 від 13 липня 2023 року)до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією додано новий "підвид" територій активних бойових дій.
Тобто, наразі у розділі "Території, на яких ведуться (велися) бойові дії" є три підрозділи:
1. Території можливих бойових дій;
2. Території активних бойових дій;
3. Території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси.
Оскільки пп.2 п. 13 Особливостей передбачено тільки "території активних бойових дій" прошу надати відповідь:
Чи можуть замовники, які перебувають на "Території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси" укладати договір без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару відповідно до пп.2 п. 13 Особливостей? (зокрема замовники місцезнаходження яких на території Херсонської міської територіальної громади)
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 28.02.2023 № 3323-04/8463-06 “Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування” (Щодо переліку виключень) та запитах № 1205/2022, № 90/2023, що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=8463 https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d5623b8d-8680-47e2-ad6c-4f3c35ad2b01&lang=uk-UA https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=60f4fa16-db31-401f-a46a-83bca6e9b5c5&lang=uk-UAВодночас зазначаємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Згідно з підпунктом 2 пункту 13 Особливостей придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару у разі, коли замовник або його відокремлений підрозділ, що здійснює закупівлю згідно з абзацом другим пункту 15 цих особливостей, перебуває на території активних бойових дій, які не були завершені на дату укладення договору про закупівлю. Крім цього, слід зазначити, що використання виключення пункту 13 Особливостей є правом замовника, а не його обов'язком. Підстави застосування для укладення прямих договорів, які визначені пунктом 13 Особливостей, у тому числі щодо підпункту 2 пункту 13 Особливостей, можуть бути підтверджені як внутрішніми документами, так і зовнішніми документами. Перелік таких документів не є виключним. При цьому рішення щодо придбання товарів, робіт та послуг згідно з підпунктом 2 пунктом 13 Особливостей та документальне підтвердження підстави застосування приймається замовником самостійно.
|
|
07.08.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Комунальне підприємство «Водоканал» Тальнівської міської ради (код ЄДРПОУ 24413020), надалі – КП «Водоканал» ТМР, створене на підставі рішення Тальнівської міської ради від 25.07.2001року № 16/23-15, є самостійним суб’єктом господарювання. Основним видом діяльності є надання послуг населенню з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.
Підприємство є комерційним та діє з метою отримання прибутку. Основним видом діяльності є надання послуг населенню з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.
КП «Водоканал» ТМР є замовником у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» і відповідно пункту 4 частини першої статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі» належить до юридичних осіб, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання.
Всі закупівлі на потреби підприємства закуповуються згідно з вимогами ЗУ "Про публічні закупівлі" та Особливостей. Наразі підприємство планує відповідно до Диллерського договору /Договору консигнації взяти товар на підставі договору матеріального зберігання та реалізовувати населенню, а саме лічильники холодної води. Оплату за товар сплачувати після того, як товар буде продано. Чи необхідно проводити дане придбання товару, придбане по Диллерському/Консигнаційному договорі відповідно до ЗУ "Про публічні закупівлі" та Особливостей, враховуючи вартісні межі товару? Чи підлягають оприлюдненню вищезазначенні договора на Прозоро?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 3 Особливостей Замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей. Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Виходячи з положень пункту 11 частини першої статті 1 Закону, закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону здійснюються суб’єктами, які є замовниками, визначеними згідно із статтею 2 Закону. Згідно з пунктом 14 Особливостей закупівля відповідно до цих особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля, незалежно від її вартості, включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону. Згідно з пунктом 25 частини 1 статті 1 Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Отже, якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів d залежності від очікуваної вартості предмета закупівлі. Поряд з цим перелік випадків, на які не поширюється дія Закону визначений у статті 3 Закону, та є вичерпним. Водночас, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|