|
02.11.2016
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Чи є відшкодування орендодавцю вартості комунальних послуг предметом закупівлі відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" та чи потрібно зазначати його у додатку до річного плану закупівель?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
При цьому згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – договір, який укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Таким чином, у разі якщо видатки здійснюються замовником саме як відшкодування (компенсація) витрат і не передбачають укладання договору про закупівлю, норми Закону, а також підзаконних нормативно-правових актів, розроблених на його виконання, на здійснення таких видатків не розповсюджуються.
|
|
16.11.2016
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Згідно до ст.32 Закону Рішення про намір укласти договір про закупівлю приймається замовником у день визначення переможця, та протягом одного дня після прийняття такого рішення замовник оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір та надсилає його переможцю. Повідомлення про намір укласти договір в свою чергу заповнюється електронною системою. Яким чином Замовник має надіслати повідомлення про намір укласти договір переможцю торгів?Електронна система сама його надсиилає??
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини шостої статті 28 Закону за результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції замовник визначає переможця та приймає рішення про намір укласти договір згідно з цим Законом.
Згідно з частиною першою статті 32 Закону рішення про намір укласти договір про закупівлю приймається замовником у день визначення переможця, та протягом одного дня після прийняття такого рішення замовник оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір та надсилає його переможцю.
Таким чином, повідомлення про намір укласти договір оприлюднюється замовником на веб-порталі Уповноваженого органу та надсилається переможцю електронною системою закупівель, після визначення переможця та прийняття рішення замовником про намір укласти договір.
|
|
20.01.2017
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
1. Потрібні послуги каскадерів ( декількох фізичних осіб, не ФОП), на загальну вартість більше 200000 грн. чи потрібно проводити тендер?
2. Якщо так, який код в ДК 2015 обрати?
3. Якщо менше 200000 грн, чи потрібно опубліковувати звіт про укладений договір з фізичною особою?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Щодо питань 1, 2
Цей Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
Згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Водночас відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Разом з тим, учасник процедури закупівлі - фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, юридична особа (резидент або нерезидент), яка подала тендерну пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі (пункт 35 частини першої статті 1 Закону).
Таким чином, у разі якщо замовником передбачено придбання послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, шляхом застосування однієї із процедур, передбачених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними Законом.
Поряд з цим, відповідно до пункту 17 частини першої статті 1 Закону послуги - будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, лізинг, найм (оренда), а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт.
Порядок визначення предмета закупівлі затверджено наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі –Порядок).
Визначення предмета закупівлі товарів і послуг здійснюється відповідно до пункту 1 розділу II “Визначення предмета закупівлі товарів і послуг” Порядку.
Ураховуючи викладене, визначення предмета закупівлі послуг здійснюється замовником самостійно, керуючись вимогами розділу IІ Порядку.
Щодо питання 3
Відповідь на питання міститься в листі від 15.07.2016 № 3302-06/21890-07 “Щодо застосування переговорної процедури закупівлі у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер; щодо використання електронної системи закупівель суб’єктами, які не є замовниками у розумінні Закону; щодо оприлюднення звіту про укладені договори”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
05.07.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня.
Таке питання, в тендерній докеументації вказано, що товар поставляється на умовах поставки DDP (Інкотермс 2010), тобто повністю очищений від всіх обов'язкових платежів (ПДВ, митні збори тощо), проте за такими умовами не може поставляти товар нерезидент, оскільки не має можливості розмитнити товар самостійно, згідно Митного кодексу України. Тому для нерезидентів використовуються умови поставки DAP (Інкотермс 2010), розмитнення та сплата податків покладається на Замовника.Тому для нерезидентів існує формула за якою здійснюється перерахунок ціни для участі в торгах(приведена ціна - з усіма обов’язковими платежами), а договір укладається на ціну без ПДВ та інших митних зборів, оскільки по факту сплачувати їх буде Замовник, тобто ціна буде менша від ціни яка зафіксована в системі ProZorro.
Питання: Чи може ціна договору з переможцем торгів нерезидентом відрізнятись від ціни аукціону (пропозиції учаника-переможця)? А якщо ні, то яким чином виходити з даної ситуації?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 129/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f56cca96-e2ed-4a27-a312-6a674d7ec8e3&lang=uk-UA
|
|
24.11.2017
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
На офіційному порталі публічних закупівель “Prozorro” було опубліковане оголошення щодо проведення закупівлі - “Технічне переоснащення сортувальної станції на полігоні твердих побутових відходів на території Івановецької сільської ради Барського району Вінницької області”, ID: UA-2017-09-01-000214-c, замовник - КП ""БАР-БЛАГОУСТРІЙ" Барської міської ради".
02 жовтня 2017 року було опубліковане оголошення про намір укласти договір з переможцем закупівлі — Приватним акціонерним товариством “Барський машинобудівний завод”.
25 жовтня 2017 року було опубліковано укладений договір між замовником закупівлі та Приватним акціонерним товариством “Барський машинобудівний завод”, який наразі є чинним.
На виконання укладеного договору ПРАТ “Барський машзавод” розпочато підготовчі роботи згідно умов документації вказаної закупівлі та здійснено відповідні витрати на проведення підготовчих робіт.
З метою виконання договору, укладеного за результатами закупівлі, КП "БАР-БЛАГОУСТРІЙ" звернулось до департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області зі зверненням про надання дозволу на виконання будівельних робіт, які є предметом вказаної закупівлі.
07 листопада 2017 року департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області було прийнято рішення № ВН 132173101539 про відмову у видачі дозволу на виконання будівельних робіт, які є предметом закупівлі. Підставою для відмови, зокрема, було те, що, на думку зазначеного дозвільного органу, проектом передбачено будівництво ангару (п. 1.2 розділу 1 “Загальні положення”), що не підпадає під визначення технічного переоснащення, наведеного у ДБН А.2.2-3:2014 “Склад і зміст проектної документації” (технічне переоснащення - комплекс заходів щодо підвищення експлуатаційних властивостей об'єктів невиробничого та виробничого призначення, введених в експлуатацію в установленому порядку, шляхом впровадження передової техніки та технології, механізації і автоматизації виробництва, оновлення та заміни застарілого і фізично зношеного устаткування новим, більш продуктивним).
З огляду на викладене, Барською міською радою як засновником КП "БАР-БЛАГОУСТРІЙ" рішенням від 22 листопада 2017 року назву проекту викладено в наступній редакції: “Надати дозвіл КП "БАР-БЛАГОУСТРІЙ" на збір вихідних даних для виготовлення ПКД “Будівництво сміттєсортуального комплексу на території Івановецької сільської ради Барського району Вінницької області”.
Зміст та обсяг робіт за вказаною вище закупівлею залишились незмінними.
Таким чином, на даний час підлягає коригуванню власне найменування предмету закупівлі — з “реконструкції” на “будівництво”, причому фактично предмет закупівлі, зміст та обсяги робіт залишаються незмінними.
З огляду на викладене, прошу надати відповідні роз'яснення щодо наступних питань:
1. чи є невідповідність назви предмета закупівлі вимогам ДБН А.2.2-3:2014 “Склад і зміст проектної документації” підставою для відміни закупівлі та оголошення нової відповідної закупівлі, якщо так, то з яких підстав?
2. якщо закупівля ID: UA-2017-09-01-000214-c має бути відмінена через невідповідність її найменування ДБН А.2.2-3:2014 “Склад і зміст проектної документації”, який порядок відшкодування витрат, вже понесених Підрядником на виконання робіт відповідно до укладеного за результатами торгів договору?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”.
Разом з тим згідно зі статтею 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) та Господарського кодексу України (далі – ГК України) з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Частиною першою статті 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з частиною другою та третьою статті 180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 36 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті Закону.
Таким чином, у разі якщо внесення змін до договору про закупівлю є зміною істотних умов договору, така зміна може здійснюватись відповідно до умов договору виключно у випадках, передбачених статтею 36 Закону.
Водночас до компетенції Мінекономрозвитку не належить визначення правомірності дій суб"єктів сфери закупівель у конкретних випадках.
|