|
27.02.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Нашою організацією двічі оголошено закупівлю природного газу, першого разу процедуру автоматично майданчиком було відмінено, через недостатню кількість учасників (жодної пропозиції не було надано). Другого разу надано дві пропозиції ( перша з найнижчою ціною і повним пакетом документів, друга з вищою ціною і без необхідних документів). В результаті розгляду пропозицій учасники виявились пов"язаними особами. Чи можемо ми розпочати переговорну процедуру на закупівлю даного товару, враховуючи норми ст.34 ч.2 п. 4 (двічі відмінено тендер через недостатню кількість учасників)
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно частини першої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі –це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками.
Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі наявності умов, передбачених частиною другою статті 35 Закону, зокрема якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.
Варто зазначити, що зазначена норма Закону застосовується замовником саме в разі відміни торгів на підставі абзацу п’ятого частини першої статті 31 Закону (подання для участі в торгах менше двох тендерних пропозицій).
Ураховуючи викладене, замовник може обрати переговорну процедуру закупівлі, у разі наявності умов для застосування зазначеної процедури, передбачених частиною другою статті 35 Закону.
|
|
09.12.2016
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Просимо роз’яснити:
1) Що є моментом розкриття тендерних пропозицій у процедурі відкритих торгів з публікацією англійською мовою?
2) Яким фактом чи складанням якого документу момент розкриття тендерних пропозицій підтверджується?
3) Чи вважається момент складання протоколу розгляду пропозицій у процедурі відкритих торгів з публікацією англійською мовою моментом (фактом) розкриття тендерних пропозицій?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 26/2016, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=eaf68cf5-bcc1-44d2-a623-84a1ad725b76&lang=uk-UA.
|
|
26.09.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Кошторисом доходів та видатків передбачено кошти по коду 3110 "Придбання обладнання і предметів довгострокового користування" на закупівлю принтерів лазерних та матричних.Згідно податкового кодексу ціна основних засобів повинна бути не менше 6000,00 грн без ПДВ.
В результаті проведення відкритих торгів були надані пропозиції на суму менше ніж 6000,00грн без ПДВ. Кошти по коду 2210 "Предмети, матеріали, обладнання та інвентар" непередбачено кошторисом.Виходячи з вищевикладеного жодної пропозиції прийняти неможливо. Як правильно відхилити надані пропозиції спираючись на ст. Закону.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Виходячи зі змісту статті 28 Закону замовник самостійно здійснює розгляд тендерних пропозицій учасників на відповідність вимогам тендерної документації та відхиляє тендерну пропозицію учасника у разі наявності підстав визначених статтею 30 Закону.
При цьому перелік підстав відхилення тендерних пропозицій учасників визначений статтею 30 Закону та є вичерпним.
Водночас економічна класифікації видатків бюджету затверджена на виконання статті 8 Бюджетного кодексу України наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 “Про бюджетну класифікацію” (далі – наказ Мінфіну), не є предметом регулювання Закону.
Згідно з пунктом 3 наказу Мінфіну роз'яснення з питань застосування економічної класифікації видатків бюджету уповноважено надавати Державній казначейській службі України.
Крім того, повідомляємо, що питання застосування економічної класифікації видатків бюджету розглянуто в запиті 823/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=7cc282b2-c8dd-4c83-9193-ffee2cf45679&lang=uk-UA
|
|
18.04.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про публічні закупівлі" Критеріями оцінки є:
у разі здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, що виробляються, виконуються чи надаються не за окремо розробленою специфікацією (технічним проектом), для яких існує постійно діючий ринок, - ціна;
у разі здійснення закупівлі, яка має складний або спеціалізований характер (у тому числі консультаційних послуг, наукових досліджень, експериментів або розробок, дослідно-конструкторських робіт), - ціна разом з іншими критеріями оцінки, зокрема, такими як: умови оплати, строк виконання, гарантійне обслуговування, експлуатаційні витрати, передача технології та підготовка управлінських, наукових і виробничих кадрів.
Питання: чи є перелік інших критеріїв оцінки, визначений в Законі вичерпним, чи замовник може додатково встановлювати власні критерії оцінки, наприклад "Якість" або "Досвід"???
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини першої статі 28 Закону оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, та шляхом застосування електронного аукціону.
Критеріями оцінки є:
у разі здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, що виробляються, виконуються чи надаються не за окремо розробленою специфікацією (технічним проектом), для яких існує постійно діючий ринок, - ціна;
у разі здійснення закупівлі, яка має складний або спеціалізований характер (у тому числі консультаційних послуг, наукових досліджень, експериментів або розробок, дослідно-конструкторських робіт), - ціна разом з іншими критеріями оцінки, зокрема, такими як: умови оплати, строк виконання, гарантійне обслуговування, експлуатаційні витрати, передача технології та підготовка управлінських, наукових і виробничих кадрів.
При цьому перелік критеріїв оцінки, вказаний у абзаці п"ятому частини першої статті 28 Закону, не є вичерпним.
|
|
16.11.2016
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Чи повинен Замовник відхилити пропозицію переможця торгів у разі, якщо учасник прикріпив документи, що підтверджують відсутність підстав, передбачених ст. 17 Закону в електронній системі закупівель не на п"ятий день, а на шостий.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
У свою чергу, згідно з абзацом другим статті 17 Закону переможець торгів повинен надати замовнику документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої статті 17 Закону у строк, що не перевищує п’яти днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір.
При цьому перелік підстав відхилення тендерних пропозицій визначений частиною першою статті 30 Закону та є вичерпним.
Так, відповідно до абзацу третього пункту другого частини першої статті 30 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо переможець не надав документи, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 Закону.
Разом з тим статтею 38 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених цим Законом в частині прийнятих рішень, вибору і застосування процедур закупівлі, відповідальність несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) персонально.
|