Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 35/2016, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ca3a3bef-5148-407f-bc4e-6b29ce95e0dd&lang=uk-UA.

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Закон застосовується до всіх замовників та закупівель товарів, робіт та послуг за умови, що вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт – 1 мільйон 500 тисяч гривень (частина перша статті 2 Закону).

Згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом.

У свою чергу, пунктом п’ятим частини першої статті 1 Закону визначено, що договором про закупівлю є договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари. Основні вимоги до договору про закупівлю визначені статтею 36 Закону. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 36 Закону.

Поряд з цим Порядок здійснення допорогових закупівель, затверджений Наказом державного підприємства “Зовнішторгвидав України” від 13.04.2016 № 35 (далі – Порядок), застосовується у разі проведення замовником відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт із використанням електронної системи закупівель під час здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому та третьому частини першої статті 2 Закону (далі – допорогова закупівля) (пункт 1.1 Порядку).

При цьому під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених Законом (абзац четвертий частини першої статті 2 Закону).

У свою чергу, виходячи зі змісту пункту 9.4 Порядку договір за результатами проведення допорогової закупівлі підписується між замовником та учасником, що пройшов етап кваліфікації та був визначений замовником як переможець закупівлі, поза електронною системою закупівель згідно чинного законодавства не раніше ніж через 2 робочих дні після оприлюднення рішення про переможця допорогової закупівлі.

Таким чином, договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору між замовником та учасником допорогової закупівлі, не є предметом регулювання Закону та Порядку. Норми Закону щодо випадків зміни істотних умов договору, визначених у частині четвертій статті 36 Закону, не поширюються на договір, укладений за результатами допорогової закупівлі.

Так, договірні відносини регулюються зокрема Цивільним та Господарським кодексами України. Підстави та порядок зміни договору визначені статтею 651 Цивільного кодексу України та статтею 188 Господарського кодексу України.

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Відповідно до пункту 11 частини першої статті 8 Закону форми документів у сфері публічних закупівель затверджені наказом Мінекономрозитку від 22.03.2016 № 490 (далі – Наказ).

При цьому, виходячи зі змісту пункту 2 Наказу, формами документів у сфері публічних закупівель затверджено обов'язкові поля, що заповнюються замовником в електронній системі закупівель, шляхом унесення в них наявної інформації.

Таким чином, замовник оприлюднює оголошення про проведення процедури закупівлі, шляхом унесення в електронній системі закупівель наявної інформації у відповідні поля форми оголошення про проведення процедури закупівлі.

Водночас перелік інформації щодо закупівель, які замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу, визначений статтею 10 Закону.

При цьому вимоги щодо  тендерної документації та перелік складових, які вона повинна містити, визначені статтею 22 Закону.

Поряд з цим інформуємо, що питання реалізації в системі вимог законодавства у сфері публічних закупівель розглянуто в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Згідно з статтею 9 Закону замовники і учасники процедур закупівель та Уповноважений орган повинні сприяти залученню громадськості до здійснення контролю у сфері закупівель відповідно до законів України “Про громадські об’єднання”, “Про звернення громадян” і “Про інформацію”.

При цьому громадський контроль забезпечується через вільний доступ до всієї інформації щодо публічних закупівель, яка підлягає оприлюдненню відповідно до цього Закону, до аналізу та моніторингу інформації, розміщеної в електронній системі закупівель, а також шляхом інформування через електронну систему закупівель або письмово органів, уповноважених на здійснення контролю, про виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель та недоліки роботи електронної системи закупівель.

Водночас громадяни і громадські організації та їх спілки не мають права втручатися у процедуру закупівлі.

Так, статтею 11 Закону визначено, що  проведення процедури закупівель належить, зокрема до функцій тендерного комітету,  до складу якого мають входять службові (посадові) особи замовника, які є у штатній чисельності працівників замовника.

Таким чином, членами тендерного комітету можуть бути виключно працівники замовника.

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.

Разом з тим, згідно з абзацом четвертим частини третьої статті 2 Закону дія Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є товари, роботи і послуги, закупівля яких становить державну таємницю відповідно до Закону України “Про державну таємницю”.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про державну таємницю” державна таємниця – вид таємної інформації, що охоплює відомості у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці України та які визнані у порядку, встановленому Законом України “Про державну таємницю”, державною таємницею і підлягають охороні державою.

Таким чином, у разі якщо закупівля товарів, робіт і послуг становить державну таємницю відповідно до Закону України “Про державну таємницю”, замовник здійснює таку закупівлю без застосування процедур, визначених Законом.

При цьому перелік випадків, на які не поширюється дія Закону, визначений частиною третьою статті 2 Закону, є вичерпний. В інших випадках замовник здійснює закупівлю, шляхом застосування однієї з процедур закупівель, передбачених статтею 12 Закону, керуючись при цьому вартісними межами, визначеними у статті 2 Закону.

У свою чергу, згідно зі статтею 5 Закону вітчизняні та іноземні учасники всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель на рівних умовах. Замовник не може встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників.