|
|
06.01.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі, якщо наявні підстави, зазначені у ст. 17 даного закону, а саме у єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутня інформація, передбачена пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».
Чи являється порушенням закону відсутність інформації про кінцевого бенефіціарного власника засновника-юридичної особи учасника торгів (засновиками юридичної особи - учасника торгів є юридична особа та фізичні особи), при наявності інформації в ЄДР про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи - учасника торгів.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 25.11.2016 № 3302-06/38247-06 “Щодо застосування законодавства у сфері закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
28.12.2016
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Котельня організації на данний час в оренді. Орендар надає послуги по теплопостачанню в Гігакалоріях (топить газом). В 2017р. котельня буде на дровах. Яку процедуру торгів потрібно проводити?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Цей Закон застосовується, зокрема до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень.
Згідно з частиною першою статті 12 Закону закупівля може здійснюватися шляхом застосування однієї з процедур, визначених цією статтею.
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону тендерний комітет або уповноважена особа (особи) здійснюють вибір та проведення процедур закупівлі.
Отже, у залежності від вартості предмета закупівлі, визначеної замовником, а також умов щодо застосування і проведення процедур закупівель, визначених Законом, замовник самостійно здійснює вибір процедури закупівлі та визначає можливість її застосування.
Водночас зазначаємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594ba6c420f9c242a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 “Щодо застосування переговорної процедури”.
|
|
|
26.12.2016
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
1. Якщо постачальники є монополістами, потрібно проводити закупівлю в електронній системі, повинні постачальники брати участь в закупівлі? 2. Якщо закупівля з Монополістами не відбулася, потрібно проводити другу процедуру закупівлі, або ми маємо право заключити договір?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Цей Закон застосовується до замовників за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень.
Згідно з частиною першою статті 12 Закону закупівля може здійснюватися шляхом застосування однієї з таких процедур: відкриті торги, конкурентний діалог, переговорна процедура закупівлі.
При цьому вибір процедури здійснює тендерний комітет або уповноважена особа (частина третя статті 11 Закону).
Таким чином, у разі якщо вартість предмету закупівлі перевищує межі, встановлені статтею 2 Закону, закупівля здійснюється шляхом застосування однієї з процедур, передбачених статтею 12 Закону.
Водночас повідомляємо, що у листі від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 “Щодо застосування переговорної процедури закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc міститься інформація щодо застосування переговорної процедури закупівлі.
|
|
|
12.12.2016
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Сума договорів на воду та світло від 50 до 200 тис.грн., підприємство - монополіст. Чи можна укласти договори напряму, а потім просто викласти звіт про укладенний договір?
Сума договору на тепло перевищує 200 тис.грн., підприємство - монополіст. Яку процедуру проводити у цьому випадку? Переговорну процедуру на електроному майданчику закупівель або укласти напряму?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
На Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber =2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 30.09.2016 № 3302-06/31462-06 “Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону”, а також за посиланням http://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb розміщено лист від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 “Щодо застосування переговорної процедури”, які містять відповіді на порушені питання.
|
|
|
12.12.2016
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Просимо надати роз'яснення щодо обчислення строків згідно із Законом України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон), зокрема щодо строку розгляду замовником тендерної пропозиції, яка за результатами оцінки визначена електронною системою закупівель найбільш економічно вигідною. Відповідно до ч. 4 ст. 28 Закону строк розгляду цієї пропозиції не повинен перевищувати п'яти робочих днів з дня її визначення. З якого дня починається відлік 5 робочих днів: з дня визначення найбільш економічно вигідної пропозиції чи з наступного після цієї дати (події) дня?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини четвертої статті 28 Закону після оцінки пропозицій замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації з переліку учасників, починаючи з учасника, пропозиція якого за результатом оцінки визначена найбільш економічно вигідною. Строк розгляду тендерної пропозиції, яка за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, не повинен перевищувати п’яти робочих днів з дня визначення найбільш економічно вигідної пропозиції.
При цьому відповідно до частини першої статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок.
З огляду на викладене для обчислення перебігу строків необхідно керуватися Цивільним кодексом України, який закріплює загальні положення щодо правильного обчислення строків та визначення початку перебігу строку, а також Законом, в якому визначаються строки, перебіг яких починається після настання певної події, з якою пов’язаний її початок. У такому разі перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язаний її початок, та вважається першим днем для вчинення певної дії, яка має юридичне значення.
|