|
|
20.11.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно до Закону України "Про публічні закупівлі", однією з вимог, яку містить тендерна документація, є наявність аналогічних договорів постачальника електричної енергії та підтвердження факту постачання актами виконаних робіт. Наша компанія утворена 21.07.2020 та зареєстувалася на ринку електроенергії 22 жовтня 2020р. Станом на сьогодняшній день, ми не маємо аналогічного досвіду тендерних закупівель, та враховуючи вимоги щодо наявності аналогічних договорів, взагалі не зможемо взяти участь у закупівлях. Як нам в подальшому мати змогу приймати участь у закупівлях?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону.
Частиною другою статті 16 Закону передбачено, що замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв, зокрема наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів).
Перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність зазначеному кваліфікаційному критерію, визначається замовником самостійно, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, з урахуванням частини четвертої статті 5 Закону та дотриманням принципів, закріплених у статті 5 Закону.
Водночас згідно статті 24 цього Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону.
Замовник має право з власної ініціативи або у разі усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку органу державного фінансового контролю відповідно до статті 8 цього Закону, або за результатами звернень, або на підставі рішення органу оскарження внести зміни до тендерної документації. У разі внесення змін до тендерної документації строк для подання тендерних пропозицій продовжується замовником в електронній системі закупівель таким чином, щоб з моменту внесення змін до тендерної документації до закінчення кінцевого строку подання тендерних пропозицій залишалося не менше семи днів.
|
|
|
23.11.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
З метою неухильного дотримання Закону України «Про публічні закупівлі» в частині вірного планування закупівель у 2021 році та з урахуванням Закону України «Про нотаріат» в тому числі правової позиції Нотаріальної палати України від 10.06.2020 (https://npu.ua/news/publ-zakupivli/), просимо вас надати чіткі роз’яснення щодо закупівель нотаріальних дій.
Зауважимо, що частиною першою статті 3 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що нотаріус – це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Разом з тим, частиною четвертою статті 3 Закону України «Про нотаріат» визначено, що «нотаріус не може займатися підприємницькою, адвокатською діяльністю, бути засновником адвокатських об’єднань, перебувати на державній службі або службі в органах місцевого самоврядування, у штаті інших юридичних осіб, а також виконувати іншу оплачувану роботу, крім викладацької, наукової і творчої діяльності».
Стаття 34 Закону України «Про нотаріат» визначає перелік нотаріальних дій, що вчиняють нотаріуси. Оплата вчинених нотаріальних дій приватним нотаріусом фізичними та юридичними особами здійснюється на підставі статті 31 Закону України «Про нотаріат», а у разі вчинення нотаріальних дій державними нотаріусами справляється державне мито у розмірах, встановлених чинним законодавством (частина перша статті 19 Закону України «Про нотаріат»).
В свою чергу, Концерн уважно ознайомився із попередньо опублікованими роз’ясненнями щодо аналогічних за змістом запитів стосовно закупівель нотаріальних послуг у розділі «Консультації з питань закупівель», а саме:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5933730e-7526-4701-b5c3-a14c22ff546a&lang=uk-UA ,
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c2dd6079-ab32-4b50-8357-86298789b9dc&lang=uk-UA
з відповідними посиланнями на
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=97fc3d57-a239-4b1b-9915-a339d0c4ba3f&lang=uk-UA
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=db1e34e6-12a5-4cab-a61c-14556361beda&lang=uk-UA,
проте надані роз’яснення не містять чіткої відповіді на поставленні запитання у співвідношенні з нотаріальною діяльністю і вищезгаданою позицією Нотаріальної палати.
Враховуючи все вищезазначене та враховуючи актуальність таких закупівель для всіх без виключень замовників, просимо вас надати роз’яснення щодо наступного:
1. Чи підпадають нотаріальні дії, що вчиняються нотаріусом до визначення «послуги» в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі»?
2. Чи підпадають під дію та сферу застосування Закону України «Про публічні закупівлі», вчинені нотаріусом нотаріальні дії визначені Законом України «Про нотаріат»?
3. Чи може бути «Нотаріус», учасником процедури закупівлі в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі»?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Законом визначається вичерпний перелік випадків непоширення дії Закону на закупівлі товарів, робіт та послуг, визначених частинами п’ятою та шостою статті 3 Закону.
Поряд з цим, згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічною закупівлею (далі – закупівля) є придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом. Предметом закупівлі є товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі).
Відповідно до пункту 21 частини першої статті 1 Закону послуги - будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда), а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт.
Таким чином, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами.
Крім того, зазначаємо, що згідно з пунктом 37 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі – це фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Відповідно учасником процедури закупівлі може бути будь-яка особа, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Водночас звертаємо увагу, що надання узагальнених відповідей рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері закупівель та безоплатних консультацій рекомендаційного характеру з питань закупівель є функціями Уповноваженого органу згідно статті 9 Закону.
Крім того повідомляємо, що аналогічні відповіді міститься у запитах 208/2020 та 893/2020 за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=97fc3d57-a239-4b1b-9915-a339d0c4ba3f&lang=uk-UA та https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=db1e34e6-12a5-4cab-a61c-14556361beda&lang=uk-UA
|
|
|
26.01.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Цікавить, чи можна замість спрощеної закупівлі опублікувати звіт про договір про купівлю, якщо орган місцевого самоврядування укладає договір про висвітлення діяльності із ЗМІ співзасновником якого він являвся до роздержавлення цього ЗМІ, посилаючись на ст.12п.2п.п3 Закону Про реформування державних і комунальних ЗМІ ( надання редакціям пріоритетного права на укладення договорів про висвітлення діяльності місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування) ? Сума договору орієнтовно 80 тис.грн.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06 розміщено лист від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 “Щодо спрощених закупівель”, який містить вичерпну відповідь щодо випадків оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладений без застосування електронної системи закупівель.
При цьому питання щодо розпорядника-одержувача бюджетних коштів міститься у запиті 58/2020 за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5365ab91-8c2a-434a-8d55-11df954a0efa&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
|
25.02.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Чи може замовник (державне підприємство) при проведенні закупівлі відкритими торгами розглядати пропозиції, не підписані ЕЦП, якщо в тендерній документації написано: Тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель з накладенням електронного цифрового підпису (ЕЦП) уповноваженої особи Учасника на тендерну пропозицію, оскільки згідно з частиною третьою статті 12 Закону під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій і здійснення їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Разом з тим повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 281/2016 за посиланням
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=28e4b339-8325-4209-a7b3-9a95766274ed&lang=uk-UA
При цьому зазначаємо, що перелік підстав для відхилення тендерних пропозицій визначений статтею 30 Закону та є вичерпним.
|
|
|
21.08.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Відповідно до підпунктів 99-101 пункту 4 Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України
від 20.08.2014 № 459 (зі змінами) прошу надати роз'яснення щодо окремих норм права, що містяться в Законі України '"Про публічні закупівлі".
В преамбулі Закону України '"Про публічні закупівлі" зазначено, що "метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції".
Згідно зі статтею 5 Закону України '"Про публічні закупівлі" одним з принципів здійснення публічних закупівель є принцип ефективності.
В Законі України '"Про публічні закупівлі" відсутні визначення термінів "ефективне здійснення закупівель", "ефективність".
Також у Законі України '"Про публічні закупівлі" не визначено у чому саме полягає принцип ефективності і у який спосіб замовники мають забезпечити його виконання.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України "органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України".
Оскільки у Законі України '"Про публічні закупівлі" відсутні визначення термінів "ефективне здійснення закупівель", "ефективність", не розкрито суть принципу ефективності та не визначено спосіб, у який замовники мають забезпечити його виконання, це ускладнює виконання органами державної влади та органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами норми права, зазначеної у частині другій статті 19 Конституції України, під час здійснення публічних закупівель.
Ураховуючи вищезазначене, ПРОШУ НАДАТИ РОЗ'ЯСНЕННЯ:
1) що означають терміни "ефективне здійснення закупівель" та "ефективність", що вживаються у Законі України "Про публічні закупівлі";
2) у чому полягає принцип ефективності, передбачений у Законі України "Про публічні закупівлі";
3) у який спосіб замовники мають забезпечити дотримання принципу ефективності, передбаченого у Законі України "Про публічні закупівлі".
З повагою,
Віталій Редько
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що принцип ефективності розглянуто в листах від 01.04.2019 № 3304-04/13647-06 та від 15.11.2019 № 3301-04/47784-06 “Щодо етичної поведінки під час здійснення публічних закупівель”, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inName&fText=%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD
Своєю чергою, ураховуючи мету Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон), якою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, замовнику під час проведення процедури закупівлі необхідно дотримуватись принципів здійснення закупівель, закріплених у статті 5 Закону, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження потенційного кола учасників.
|