|
|
02.07.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи можна вносити зміни до тендерної документації, якщо зміни вже було внесено у зв'язку з задоволенням скарги Учасника в АМКУ??? Чи можливо внести зміни в інші пункти тендерної документації або додати інші пункти з власної ініціативи??
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини другої статті 23 Закону замовник має право з власної ініціативи або у разі усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку органу державного фінансового контролю відповідно до статті 8 цього Закону, або за результатами звернень, або на підставі рішення органу оскарження внести зміни до тендерної документації. У разі внесення змін до тендерної документації строк для подання тендерних пропозицій продовжується замовником в електронній системі закупівель таким чином, щоб з моменту внесення змін до тендерної документації до закінчення кінцевого строку подання тендерних пропозицій залишалося не менше семи днів.
Разом з тим Законом не встановлено обмежень щодо внесення змін з власної ініціативи замовника в положення тендерної документації, які не були оскаржені.
При цьому замовник здійснює процедури закупівлі з дотриманням принципів, визначених статтею 5 Закону.
|
|
|
26.03.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день,
Дайте відповідьна наступні питання, стосовно проведення спрощеної закупівлі відповідно до вимог Закону України № 114-IX від 19.09.2019:
1)На яких етапах проведння спрощеної закупівлі необхідно офрмляти протокол уповноваженої особи?
2) Чи є номативні документи які затверджують форму протоколу уповноваженої особи, положення про уповноважену особу?
3)Хто підписує протокол уповноваженої особи?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону, Закон) набрав чинності 20.10.2019 та буде введений в дію з 19.04.2020.
Водночас аналогічна відповідь міститься у запиті 382/2020 (питання 3) за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ef64ce4b-fba0-4f75-aada-ebe478bb56ba&lang=uk-UA
Разом з тим повідомляємо, що рішення уповноваженої особи оформлюється протоколом, який складається в довільній формі.
|
|
|
29.02.2020
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день. Просимо надати відповідь на наступне питання: чи обов`язково, відповідно до нової редакції Закону, складати звіт про виконная договорів, що були укладені в результаті проведення спрощеної закупівлі та договорів, від 0,01 до 50 тис. грн, по яким опубліковано звіт про укладений договір?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься у запиті 206/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=bd93aa12-de52-4d17-86e1-10a49e4754de&lang=uk-UA
|
|
|
10.11.2021
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Законом України "Про публічні закупівлі" встановлено цінові пороги для застосування процедур закупівель/спрощених закупівель/укладення прямих договорів замовниками публічних закупівель залежно від вартості предмета закупівлі. Закон містить порогові значення вартості предмета закупівлі, однак не містить тлумачення терміну "вартість предмета закупівлі", насамперед - чи включає така вартість предмета закупівлі податок на додану вартість (далі - ПДВ). Згідно з законодавством Європейського Союзу, до гармонізації з яким Україна прямує згідно з Угодою про асоціацію з ЄС, порогові значення для цілей застосування законодавства про закупівлю не включають ПДВ. Відповдіно до частини 1 статті 5 «Методи розрахунку очікуваної вартості закупівель» Директиви № 2014/24/ЄС від 26.02.2014 «Про державні закупівлі та скасування Директиви 2004/18/EC» розрахунок оціночної вартості закупівлі повинен ґрунтуватися на загальній сумі, без ПДВ, яку належить сплатити згідно оцінки замовника, включаючи будь-які форми варіантів і будь-які поновлення контрактів, явно зазначені в документації конкурсних торгів. У зв'язку з викладеним прошу роз'яснити: чи включають порогові значення вартості предмета закупівлі, встановлені у статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі", розмір ПДВ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини першої статті 3 Закону цей Закон застосовується:
1) до замовників, визначених пунктами 1-3 частини першої статті 2 Закону, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень;
2) до замовників, визначених пунктом 4 частини першої статті 2 Закону, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень.
Разом з тим згідно з примірною методикою визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, затвердженої наказом Мінекономрозвитку від 18.02.2020 № 275 очікувана вартість - розрахункова вартість предмета закупівлі на конкретних умовах поставки із зазначенням інформації про включення/невключення до очікуваної вартості податку на додану вартість (ПДВ) та інших податків і зборів.
Визначення очікуваної вартості предмета закупівлі здійснюється замовником самостійно.
Отже, замовники при визначенні очікуваної вартості предмета закупівлі самостійно зазначають про включення/невключення податку на додану вартість (ПДВ) та керуються вартісними межами, що зазначені в пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 Закону.
|
|
|
26.02.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
На наші запити № 2764/2020 та № 2787/2020, у яких порушені питання стосовно виконання постанови КМУ від 16.12.2020 № 1266, ми отримали від Департаменту сфери публічних закупівель повідомлення про необхідність звернутися до Державної аудиторської служби України (ДАСУ). Натомість, після звернення до ДАСУ, ми отримали повідомлення про відсутність у них повноважень щодо надання роз’яснень з питань публічних закупівель із посиланням на відповідні номативно-правові акти: ст. 113 Бюджетного кодексу України, ЗУ «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», Положення про державну аудиторську службу України, затвердженою Поставновою КМУ від 03.02.2016 № 43.
Водночас, ДАСУ рекомендовано звернутись з порушенних питань саме до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, як до органу на який, відповідно до ч.1 ст. 7 ЗУ «Про центральні органи виконавчої влади», покладено надання роз’яснень та здійснення соціального діалогу на галузевому рівні.
Враховуючи викладене, ПОВТОРНО звертаємось з питанням щодо надання вичерпного переліку інформації, яка повинна міститись в обгрунтуваннях:
- технічних та якісних характеристик предметів закупівлі, окремо по видам: товари, роботи, послуги;
- розміру бюджетного призначення предметів закупівлі, окремо по видам: товари, роботи, послуги;
- очікуваної вартості предметів закупівлі, окремо по видам: товари, роботи, послуги;
з метою її подальшого оприлюднення.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що згідно з Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
При цьому згідно з Положення про Міністерство фінансів України (далі – Мінфін), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375 (зі змінами), Мінфін є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, основними завданнями якого є, зокрема здійснення перерозподілу бюджетних асигнувань, затверджених у розписі бюджету та кошторисі, в розрізі економічної класифікації видатків бюджету, а також в розрізі класифікації кредитування бюджету - щодо надання кредитів з бюджету, затверджує разом з головними розпорядниками бюджетних коштів паспорти бюджетних програм; проводить аналіз бюджетного запиту, поданого головним розпорядником бюджетних коштів, стосовно його відповідності меті, пріоритетності та ефективності використання бюджетних коштів; затверджує лімітні довідки про бюджетні асигнування, що містять бюджетні призначення та їх помісячний розподіл.
Тому, оскільки Держаудитслужба є розробником постанови Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 р. № 1266, якою внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2016 р. № 710 “Про ефективне використання державних коштів” та, виходячи з пункту 5 цієї постанови, яким передбачено, що перевірка за дотриманням вимог постанови здійснюється під час здійснення заходів державного фінансового контролю Держаудитслужбою, з питань позиції Держаудитслужби стосовно вимог зазначеної вище постанови пропонуємо звернутися до Мінфіну.
|