|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на аналогічні за змістом питання надано відповідь у запитах 82/2017 та 202/2017, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=06e168a1-038f-4292-96ca-34be3ca4d7da&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=70505e2b-58dd-47ec-bab0-783ddc0b2ef7&lang=uk-UA.
У свою чергу зазначаємо, що у разі неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель, замовник відміняє торги відповідно до абзацу третього частини першої статті 31 Закону.
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 30 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо наявні підстави, зазначені у статті 17 і частині сьомій статті 28 цього Закону.
Так, частиною першою статті 17 Закону замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо, зокрема відомості про юридичну особу, яка є учасником, внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення.
При цьому частиною третьою статті 17 Закону визначено, що замовник у тендерній документації зазначає, що інформація про відсутність підстав, визначених у частинах першій і другій цієї статті, надається в довільній формі. Спосіб документального підтвердження згідно із законодавством відсутності підстав, передбачених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої та частиною другою цієї статті, визначається замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації, що міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
Водночас відповідно до пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 171 “Про затвердження Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, і внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України” Міністерству юстиції продовжити здійснення повноважень щодо забезпечення ведення Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, та забезпечити надання інформації з нього згідно з Порядком, затвердженим цією постановою, до початку ведення Національним агентством з питань запобігання корупції Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення.
Разом з тим, Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні правопорушення затверджено наказом Міністерства юстиції України від 11.01.2012 № 39/5 (далі – Наказ).
Так, Наказом визначено, що до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення вносяться лише відомості про фізичних осіб, яких притягнуто до відповідальності за вчинення корупційних правопорушень.
Таким чином, замовник вимагає документальне підтвердження відсутності підстав, передбачених статтею 17 Закону з дотриманням вимог законодавства в цілому.
Крім того, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, розміщений лист від 17.02.2017 № 3302-06/5397-06 щодо інформації про перелік відкритих єдиних державних реєстрів, доступ до яких є вільним
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Перелік підстав для відхилення тендерних пропозицій визначений частиною першою статті 30 Закону та є вичерпним.
Виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону учасник подає замовнику тендерну пропозицію щодо предмета закупівлі або його частини (лота) відповідно до вимог тендерної документації.
Водночас частиною другою статті 22 Закону визначено перелік складових, які повинна містити тендерна документація.
При цьому наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.04.2016 № 680 (далі – Наказ) затверджена Примірна тендерна документація, зокрема для процедури закупівлі - відкриті торги.
Відповідно до пунктів першого та дванадцятого частини другої статті 22 Закону тендерна документація повинна містити інструкцію з підготовки тендерних пропозицій та інформацію про мову (мови), якою (якими) повинні бути складені тендерні пропозиції.
Разом з цим пунктом 7 розділу “Загальні положення” порядку заповнення тендерної документації Наказу передбачено, що інформація про мову (мови), якою (якими) повинно бути складено тендерні пропозиції зазначається замовником.
Отже, замовник може самостійно зазначити у тендерній документації вимогу щодо мови тендерної пропозиції, а також конкретизувати, який текст є визначальним, у випадку мовних розбіжностей.
Водночас згідно з частиною третьою статті 22 Закону тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити.
Так, тендерна документація може містити опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов'язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.
Пунктом 1 розділу “ Інструкція з підготовки тендерної пропозиції” порядку заповнення тендерної документації Наказу встановлено, що замовник може передбачити опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками в тендерних пропозиціях не призведе до відхилення їх пропозицій.
Таким чином, замовник, дотримуючись законодавства в цілому та принципів здійснення закупівель, встановлених статтею 3 Закону, самостійно описує та наводить приклади формальних (несуттєвих) помилок у документації конкурсних торгів, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх пропозицій, а також приймає рішення про віднесення допущеної учасником помилки до формальної (несуттєвої) у відповідності до статті 11 Закону.
Водночас рішення щодо відхилення тендерної пропозиції приймається замовником самостійно.
|