|
|
24.05.2023
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
В результаті проведення процедури закупівлі укладено договір про закупівлю природного газу на 2021р. №1 від 06.01.2021р.
Підпунктом 11.5.1. договору №1 визначено, що «Сторона, яка ініціює внесення змін до цього Договору у порядку передбаченому п.11.5 повинна надати іншій Стороні письмове звернення з обґрунтуванням необхідності внесення таких змін».
Додатковою угодою №2 внесено зміни до істотних умов договору, зокрема підвищено ціну за 1000 куб.м. газу. до 4921,90 грн. з ПДВ за 1000 куб.м. та зменшено обсяг природного газу в грудні з 6,821 тис. куб.м. до 3,605 тис.куб.м.
Як підставу для внесення змін, постачальник листом від 19.01.2021 №01/01 надав цінову довідку Харківської торгово-промислової палати від 13.01.2021. про приведену вартість природного газу на європейському хабі ТТГ до кордону України станом на 30.11.2020 р. ціна становила 7802,83 грн/1000 куб.м. з ПДВ, та 31.12.2020 р. становила 9909,13 грн/1000 куб.м. з ПДВ та рівень коливання між вказаними датами +26,99%.
Проте, під час проведення перевірки аудиторами зазначається, що ніби-то у вказаній довідці відсутня інформація щодо коливання цін на природний газ після укладання договору № 1 (06.01.2021) та датою укладення додаткової угоди № 2 (20.01.2021).
Питання: Чи міститься заборона застосовувати інформацію про коливання цін, яка існує на офіційному веб-сайті до укладення договору?
При цьому, аудитори ніби-то зазначають, що внаслідок укладання додаткової угоди №2 з порушенням норм Закону № 922, то наступні Додаткові угоди №3 -№19 також укладені з порушенням норм вимог закону, а саме п.2 ч.5 ст.41 ЗУ «Про публічні закупівлі»
Питання: Чи є пояснення, про порядок застосування 10 процентів, при подальшому укладенні додаткових угод, що підтверджує правильність розрахунку 10 процентів пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку. З яких первинних даних потрібно нараховувати і який механізм нарахування?
До прикладу:
Додатковою угодою №2 внесено зміни до істотних умов договору, зокрема підвищено ціну за 1000 куб.м. газу. до 4921,90 грн. з ПДВ за 1000 куб.м. та зменшено обсяг природного газу в грудні з 6,821 тис. куб.м. до 3,605 тис.куб.м.
Як підставу для внесення змін, постачальник листом від 19.01.2021 №01/01 надав цінову довідку Харківської торгово-промислової палати від 13.01.2021. про приведену вартість природного газу на європейському хабі ТТГ до кордону України станом на 30.11.2020 р. ціна становила 7802,83 грн/1000 куб.м. з ПДВ, та 31.12.2020 р. становила 9909,13 грн/1000 куб.м. з ПДВ та рівень коливання між вказаними датами +26,99%. А тому додатковою угодою №3 збільшено ціну на 20,18%, додатковою угодою №4 збільшено ціну на 31,80%, додатковою угодою №5 збільшено ціну на 44,58%, додатковою угодою №6 збільшено ціну на 58,66% ітд…
Допоможіть будь-ласка зрозуміти чи правильно була проведена процедура нарахування 10% чи є нормативно правовий акт, який регулює дане питання.
Заздалегідь вдячна за відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю" (Випадки зміни істотних умов договору про закупівлю.), та у запиті № 36/2022, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
|
|
|
27.04.2023
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
В грудні 2021 року було виграно тендер на закупівлю послуг навчання та підписано договір з АТ "Укргазвидобування". Сума тендеру на момент підписання дорівнювала 250 000 грн. з ПДВ, оскільки Виконавець не був платником ПДВ сторонами було узгоджено підписати договір без ПДВ (208 333,33 грн.). З лютого 2022 року ТОВ "Навчальний центр Інновацій" отримав статус платника ПДВ у зв'язку з чим після цієї дати всі операції за фактом першої події (оплата, виконання послуг) нараховується ПДВ до суми вартості таких послуг, у зв'язку з чим виникла потреба внести зміни до договору зг. пункту 6 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі»:
істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до
виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, щодо
зміни ціни в договорі про закупівлю у зв’язку зі зміною ставок податків і зборів та/або
зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок
та/або пільг з оподаткування. Проте АТ "Укргазвидобування" заперечує, що наша ситуація підлягає під цей пункт. Звернувшись за індивідуальною податковою консультацією до Державної Податкової Служби ми отримали відповідь що сума акту виконаних робіт зг. Податкового Кодексу України та повинна дорівнювати з сумою ПДВ (250 000 грн.), в той час як контрагент ігнорує відповідь податкової та заперечує підпадання даної ситуації під зміни. Просимо надати відповідь: чи можливо змінити істотні умови договору на підставі п. 6 частини 5 статті 41, якщо виконавець став платником ПДВ під час виконання договору та зобов'язаний надалі нараховувати 20% ПДВ на вартість всіх послуг згідно Податкового кодексу України?
НАГОЛОШУЄМО:
1. Серед всіх консультацій про публічні закупівлі ми не знайшли схожої ситуації та відповіді на своє питання.
2. ТОВ "Навчальний центр Інновацій" не змінював систему оподаткування, тобто відповідь у листі Мінекономіки від 17.01.2017 № 3302-06/1340-06 теж не підпадає під дану ситуацію
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю" та у запиті № 209/2023, № 858/2022, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b5bdf3a9-3fe7-42ef-8c8e-769dd16aef12&lang=uk-UA
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=35b59490-5d0d-440a-ad9b-d72bd421da06&lang=uk-UA
При цьому зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися саме у випадках передбачених Законом з урахуванням умов, що були передбачені договором про закупівлю, сформованим на підставі Закону України “Про публічні закупівлі”.
|
|
|
26.04.2023
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
05.01.2022 був укладений договір між нами та ВП "Рівненська АЕС" ДП "НАЕК "Енергоатом" про поставку товару 31.03.2023.
У звʼязку з початком воєнних дій, ми 31.03.2023 Замовнику надіслали Лист з повідомленням про відтермінування поставки у зв'язку з форс-мажорними обставинами (спосіб інформування - листи на дві ел.пошти + повідомлення у Вайбері та в усній розмові).
Поставка відбулася 30.06.2022р. Оплата надійшла з запізненням у 5 міс. Після чого нам надійшов Лист з вимогою сплати штрафних санкцій. Чи правомірною є така претензія, враховуючи, що згідно договору ми вчасно повідоми про настання обставин непереборної сили.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
При цьому зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
|
11.04.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Коаліцією RISE Ukraine виявлено 2 важливих питання, які, на нашу думку, потребують уточнення та можливого додаткового правового в регулювання.
1. ДОНОРСЬКЕ ФІНАНСУВАННЯ ТА НАЦІОНАЛЬНІ ПРАВИЛА ЗАКУПІВЕЛЬ.
Як свідчить практика, абсолютна більшість певних кредитних/позикових угод з МФО містять посилання на правила закупівель відповідних МФО, які проводяться у їх процедурному режимі. Проте, в останній час є стійка тенденція використовувати спеціальний механізм, передбачений у внутрішніх процедурних документах МФО (наприклад, в Угодах з Європейським Інвестиційним Банком (ЄІБ) це Посібник для закупівель ЄІБ ) та подекуди і відповідних кредитних угодах (ратифікованих парламентом, тобто закріплено пріоритет цих правил над національним законодавством), який дозволяє для контрактів з низькою/середньою вартістю використання національних правил закупівель в тій мірі, в якій вони відповідають принципам і правилам відповідних МФО.
Наші колеги з МФО та партнери з українських організацій-бенефіціарів міжнародної допомоги докладають чимало зусиль для роз’яснення правомірності такого алгоритму серед українських стейкхолдерів та бізнесу (як майбутніх учасників торгів), використовуючи спеціальні процедурні посібники тощо. Зокрема, це стосується додаткових умов донорів у тендерній документації (у тому числі проектів договорів), які прямо не фігурують в українському законодавства (наприклад, Пакти доброчесності, певні кваліфікаційні вимоги, довші мінімальні строки для подання пропозицій, додаткові підстави для відхилення пропозицій та додаткові підстави для розірвання договору на підставі санкційної політики відповідного МФО). Такі додаткові умови можуть нести додаткові ризики непорозумінь, оскаржень скарг тощо.
Тому вважаємо за доцільне та будемо вдячні за:
- надання загального роз’яснення Міністерства економіки щодо підтвердження правомірності використання додаткових умов і вимог МФО для закупівель за кошти позик/грантів (відповідно до ратифікованих міжнародних договорів) у національних процедурах закупівель в ЕСЗ ПРОЗОРРО на підставі частини 2 статті 6 Закону у поєднанні з частиною 3 статті 22 Закону;
- опрацювання внесення зміни до Особливостей, затверджених постановою КМУ 1178 (а також у статтю 6 Закону), у вигляді уточнюючої норми у додатку.
2. ПРИСКОРЕНА РАТИФІКАЦІЯ ДОГОВОРІВ
Частини 1 і 2 статті 6 поділяє міжнародні договори України, що стосуються державних контрактів, на 2 групи.
Для чисельних угод, кількість яких зростає і буде зростати у процесі відбудови України, необхідною є тривала процедура ратифікації Верховною Радою України, яка зараз працює в ускладненому режимі воєнного стану. Поряд з цим, міжнародні угоди щодо позик та грантів прямо корелюються з конституційними повноваженням Кабінету Міністрів України.
У зв’язку з цим, та з метою прискорення залучення коштів міжнародної допомоги для відбудови України, вважаємо за доцільне ініціювати зміни до Закону України «Про міжнародні договори України» щодо скасування необхідності парламентської ратифікації угод про позики та гранти з МФО та натомість закріплення обов’язку затвердження таких угод Кабінетом Міністрів України.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 17.05.2023 №3323-04/22523-06 "Щ одо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо здійснення закупівель за кошти кредитів, позик, грантів з урахуванням додаткових вимог стор. 3) , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=22523. Принагідно пропонуємо переглянути вебінар та презентацію до нього, що проведений 18.05.2023 представниками Міністерства економіки України та ДП "Прозорро", в якому розглянуто тему: "Законодавчі зміни в регулюванні закупівель", що доступні за посиланням: https://infobox.prozorro.org/articles/vebinar-na-temu-povernennya-aukcioniv-v-sistemu або у Youtube: https://youtu.be/aDUZHUc5Yms. При цьому, оскільки відповідно до Положення про Міністерство закордонних справ України (далі - МЗС) затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.2016 (із змінами), МЗС є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері зовнішніх зносин та відповідно до покладених на нього завдань, зокрема: вносить Президентові України або Кабінетові Міністрів України пропозиції щодо укладення, припинення чи зупинення дії міжнародних договорів України, а також погоджує подання зазначеними органами таких пропозицій; веде реєстр міжнародних договорів України, зберігає оригінали текстів міжнародних договорів України, документів міжнародних організацій, їх завірені копії та офіційні переклади, а також інші матеріали з питань зовнішньої політики; здійснює обмін ратифікаційними грамотами і передачу грамот про ратифікацію міжнародних договорів України на зберігання депозитаріям, з порушеного у запиті питання про внесення змін до Закону України "Про міжнародні договори України " стосовно пропозиції скасування необхідності парламентської ратифікації угод про позики та гранти з МФО та закріплення обов’язку затвердження таких угод Кабінетом Міністрів України, слід звертатись до МЗС. |
|
|
06.04.2023
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
За результатами проведених торгів у 2021 році, було укладено трирічний договір на реконструкцію дороги, роботи були призупинені в результаті обставин непереборної сили, спричинених військовою агресією російської федерації та змінами законодавства, які обмежили оплату виконаних робіт Державною казначейською службою.
У 2023 році обмеження на проведенні оплати капітального будівництва було скасоване та з’явилася можливість оплачувати виконані роботи, а підрядник підтвердив свої наміри виконувати договірні зобов’язання за договором. Але, враховуючі те, що ціни на матеріально-технічні ресурси зросли в декілька разів та виникла необхідність у заміні деяких технічних рішень, замовником було проведено додаткову експертизу. Тому підрядник просить переглянути суму багаторічного тендерного договору у бік збільшення договірної ціни.
Питання, яким чином це можливо провести в межах законодавства?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” (Випадки зміни істотних умов договору про закупівлю) та в запиті № 106/2023, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ef4a4345-b2d0-4bfa-9831-7082f00168ec&lang=uk-UA
|