|
|
30.03.2018
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Я, учасник державної закупівлі, де відповідно до тендерної документації потрібно надати банківську гарантію у розмірі 49 580,00 UAH. Відповідно я звернувся до Банку, мені видали банківську гарантію. Але замовник відхилив мене як учасник через те, що на довідці з банку про грошове покриття не має підпису та печаті учасника. Чи можливий такий варіант відхилення?
Замовник вимагав скан-копій документів, а я як учасник загрузив банківську гарантію, яка видана банком з дотримання усіх норм, зі штрихкодом і на закупівлю наклав ЕЦП.Замовник вимагав надання скан-копій документів, з простевленням підпису та відбитка печаті учасника. На мою думку, то електронна банківська гарнатія подається в електронному вигляді, з накладенням ЕЦП і підрисів учасника не повнинна містити.
Прошу, якщо є можливість, надати роз'яснення з приводу даного роз'яснення.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що питання встановлення замовником в тендерній документації вимог щодо розміру, виду та умови надання забезпечення тендерних розглянуто в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 “Щодо розробки тендерної документації”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
При цьому звертаємо увагу, що фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника.
Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону згідно з частиною першою статті 23 Закону.
При цьому частиною другою статті 23 Закону встановлено, що замовник має право з власної ініціативи чи за результатами звернень або на підставі рішення органу оскарження внести зміни до тендерної документації.
Поряд з цим підстави для відхилення тендерних пропозицій, перелік яких є вичерпним, зазначені у статті 30 Закону. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 30 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації.
У свою чергу, виходячи зі змісту пункту 27 частини першої статті 1 Закону, фізична чи юридична особа з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право подати скаргу до органу оскарження, керуючись статтею 18 Закону.
Порядок оскарження процедур закупівель визначений статтею 18 Закону.
|
|
|
12.01.2017
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
В 2016 році провели переговорну процедуру на послуги теплопостачання. В січні 2017 року уклали додаткову угоду на 20% до основного договору для оплати послуг в січні 2017 року на суму 50 тис.грн.
Кошторис на 2017 рік на оплату теплопостачання 500 тис.грн. , тобто 50 тис.грн. ми платимо в січні по додатковій угоді, а на 450 тис.грн. проводимо переговорну процедуру на 2017 рік.
Питання полягає в наступному:
Чи є необхідність показувати суму 50 тис.грн. в додатку до річного плану на 2017 рік?
Чи вносити зміни до річного плану на 2016 рік в частині збільшення суми договору на 2016 рік на 20%?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
20.02.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Просимо Вас роз’яснити як діяти замовнику в такій ситуації: після проведення відкритих торгів на закупівлю вугілля між Замовником та учасником укладено договір згідно його тендерної пропозиції, яка включала в себе ПДВ 20%. Учасником здійснена поставка товару згідно заявки замовника, та надано рахунок з ПДВ. Проте, нещодавно учасник звернувся до замовника з листом, що на законних підставах користується нормами п. 44, п. 45 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового Кодексу України та подальша ціна товару буде без податку на додану вартість або ПДВ дорівнює 0%. Просимо Вас надати розяснення,чи буде законні підстави для укладання додаткової угоди в частині визачення ціни договору без ПДВ.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон), який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, який містить відповідь щодо випадків зміни істотних умов договору про закупівлю
|
|
|
21.06.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Державне підприємство "Державний інститут судових економіко-правових та технічних досліджень" створено в 1971 році на підставі наказу № 225 Міністерства хімічної промисловості СРСР.
Відповідно до п. 1.1 Статуту Державного підприємства «Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень» (нова редакція), затвердженого наказом Міністерства юстиції України 12 грудня 2016 року № 3624/5, державне комерційне підприємство «Державний інститут судових економіко - правових та технічних експертних досліджень» засноване на державній власності (100 % частки в статутному капіталі) та належить до сфери управління Міністерства юстиції України.
Згідно із п. 3.1. Статуту головною метою підприємства є задоволення потреб органів досудового розслідування, судових органів, інших державних органів, а також фізичних та юридичних осіб у забезпеченні їх належною, кваліфікованою та об’єктивною експертизою, орієнтованою на максимальне використання досягнень науки і техніки.
Пунктом 1.5 Статуту підприємства визначено, що останній відповідно до покладених на нього завдань здійснює експертну, навчальну, консультаційну, аналітичну, маркетингову, дослідницьку та комерційну діяльність з метою задоволення потреб держави, фізичних, юридичних осіб та одержання прибутку.
Підприємство здійснює комерційну господарську діяльність і не фінансується за рахунок бюджетних коштів.
Аналіз чинних нормативно-правових актів щодо регулювання публічних закупівель, судової практики в сфері публічних закупівель, листів Мінекономрозвитку від 29.04.2016 № 330206/1287506 “Щодо здійснення закупівель замовниками” та від 12.05.2016 № 330206/1374707 “Щодо здійснення закупівель замовниками, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання” дозволив зробити висновок, що наше підприємство не є замовником в розумінні п. 9 ч.1 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі".
Натомість, з метою дотримання законності при здійсненні господарської діяльності підприємства, просимо надати роз'яснення, чи є ДП "ДІСЕД" замовником в розумінні п. 9 ч.1 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі" при здійсненні комерційної діяльності, направленої на закупівлю послуг з проведення експертиз (експертних досліджень) за умови, що в штаті підприємства відсутні такі штатні одиниці як експерт та такі послуги закуповуються з метою задоволення потреб замовників без використання бюджетних коштів цільового користування (юридичні особи приватного публічного права, фізичні особи або учасники судових процесів за судовим рішенням (ухвалою) суду).
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 "Щодо здійснення закупівель замовниками”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
18.08.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
В своїй тендерній документації замовник відповідно до Статті 24 Закону зазначив вимоги щодо надання забезпечення тендерної пропозиції у формі електронної банківської гарантії яка повинна бути безвідкличною, безумовною.
В складі тендерної пропозиції учасником наданий лист банківської гарантії що має ознаки умовної через відсутність в ній заяви про безумовність та посилання на певні умови, встановлені у ненаданому договорі про надання гарантії із банком-гарантом в тому числі і терміни набуття гарантією чинності.
Чи правомочний замовник прийняти до уваги розяснення банка-гаранта стосовно цих умов, що за запитом Замовника на підставі частини 7 Статті 28 надані після кінцевого строку подання тендерних пропозицій та допустити пропозицію до проведення оцінки або замовник повинний відхилити тендерну пропозицію такого учасника на підставі частини 1 Статті 30 як такого, що не надав забезпечення тендерної пропозиції?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з частиною першою статті 24 Закону замовник має право зазначити в оголошенні про проведення процедури закупівлі та в тендерній документації вимоги щодо надання забезпечення тендерної пропозиції.
У свою чергу, частиною сьомою статті 28 Закону визначено, що замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції.
При цьому метою Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції. Водночас статтею 3 Закону встановлені принципи здійснення закупівель.
Виходячи зі змісту статті 11 Закону рішення приймає тендерний комітет або уповноважена особа(и) замовника. При цьому підстави для відхилення визначені у статті 30 Закону.
З огляду на викладене, замовник самостійно приймає рішення, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства в цілому.
|