|
06.09.2018
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) найбільш економічно вигідна пропозиція - пропозиція, що визнана найкращою за результатами оцінки тендерних пропозицій відповідно до статті 28 цього Закону.
Оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, та шляхом застосування електронного аукціону.
Після оцінки пропозицій замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації з переліку учасників, починаючи з учасника, пропозиція якого за результатом оцінки визначена найбільш економічно вигідною.
За результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції замовник визначає переможця та приймає рішення про намір укласти договір згідно з цим Законом, тобто пропозиція такого учасника вважається найбільш економічно вигідною пропозицією.
У зв’язку з цим, просимо повідомити:
1) Чи повинен замовник перевіряти «ціну пропозиції - найбільш економічно вигідну пропозицію», отриману на результатами застосування процедур, передбачених Законом, на відповідність ринковим цінам?
2) Що повинен вчинити Замовник у випадку, якщо виявилось що «найбільш економічно вигідна пропозиція», отримана на результатами застосування процедур, передбачених Законом, перевищує ринкову ціну?
3) Чи повинен замовник перевіряти ціну пропозиції, отриману на результатами застосування процедур, передбачених наказом №35 від 13.04.2016, на відповідність ринковим цінам?
4) Що повинен вчинити Замовник у випадку, якщо виявилось що ціна пропозиції, отримана на результатами застосування процедур, передбачених наказом №35 від 13.04.2016, перевищує ринкову ціну?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Метою Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Принципи здійснення закупівель встановлені у статті 3 Закону.
Замовники для дотримання принципів здійснення закупівель, встановлених статтею 3 Закону, зокрема максимальної економії та ефективності, та мети цього Закону, можуть попередньо здійснювати маркетингові дослідження, вивчення ситуації на ринку, моніторинг комерційних пропозицій потенційних постачальників товарів, надавачів послуг та виконавців робіт як з відкритих джерел, так і безпосередньо консультуючись з ними, досліджувати інформацію щодо цінового діапазону із застосуванням аналітичного модуля bi.prozorro.org, отримувати дані від органів влади, підприємств, установ організацій згідно їх функцій, а також з інших джерел інформації, яка може бути використана для формування очікуваної вартості предмета закупівлі.
При цьому розрахунок очікуваної вартості предмета закупівлі не регулюється Законом і здійснюється замовником самостійно, виходячи зі специфіки такого предмета, умов та обставин здійснення конкретної закупівлі.
На Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 28.12.2017 № 3304-06/48844-06 “Щодо передумов здійснення закупівель”, який містить зазначену інформацію.
З огляду на зазначене інформація щодо ринкових цін може застосовуватися на етапі, що передує плануванню закупівель, як передумова для застосування процедур закупівель.
Щодо здійснення допорогових закупівель, аналогічно.
|
|
07.06.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня. Прошу надати роз'яснення стосовно застосування редакцій Закону України "Про публічні закупівлі" при наступних обставинах:
Були оголошені відкриті торги до 19 квітня 2020 року (тобто по минулій редакції Закону України "Про публічні закупівлі"), розгляд тендерних пропозицій учасників відбувався після 19 квітня 2020 року (тобто після введення в дію нової редакції Закону України "Про публічні закупівлі"). Державною аудиторською службою України був розпочатий моніторинг закупівлі після 19 квітня 2020 року та за результати моніторингу на думку Державної аудиторської служби України мало місце порушення Закону України "Про публічні закупівлі" під час розгляду тендерних пропозицій, що відбулось після 19 квітня 2020 року в частині невідхилення тендерних пропозицій, які підлягали відхиленню відповідно до закону.
Прошу надати роз'яснення яка редакція Закону України "Про публічні закупівлі" та яка редакція ст. 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення підлягає застосуванню у випадку накладення штрафу на замовника за невідхилення тендерних пропозицій, які підлягали відхиленню відповідно до закону у випадку якщо розгляд відповідних тендерних пропозицій відбувався після 19 квітня 2020 року, проте оголошення про проведення вікритих торгів було опубліковано до 19 квітня 2020 року.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Водночас в листі від 21.04.2020 № 3304-04/25806-06 "Щодо інформування про розроблення і затвердження нормативно-правових актів", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F25806-06 надано відповідь та рекомендації щодо завершення процедур закупівель відповідно до порядку, що діяв до введення в дію цього Закону.
Крім цього, згідно з статтею 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Пунктом 4 указаного Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Тому, з питання, що стосується порушення законодавства про закупівлі пропонуємо звернутися до вищевказаного центрального органу виконавчої влади.
|
|
14.05.2019
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Військовою частиною проведено відкриті торги оголошення UA-2019-03-13-000444-c, після повідомлення про намір укластидоговір, учасник - переможець, по відомив, що у виробника даної продукції змінилися технічна специфікація.
Оскільки п. 5 ст. 26 ЗУ ""Про публічні закупівлі" визначає, що Учасник має право внести зміни або відкликати свою тендерну пропозицію до закінчення строку її подання без втрати свого забезпечення тендерної пропозиції. Такі зміни або заява про відкликання тендерної пропозиції враховуються в разі, якщо вони отримані електронною системою закупівель до закінчення строку подання тендерних пропозицій.
Чи буде - це порушенням, якщо замовник підпише договір з учасником, який змінив технічний опис предмету закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5050d9c8-c428-4e52-a97d-8e3aa15c7883&lang=uk-UA у запиті 748/2018.
|
|
25.03.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
UA-2021-02-19-012337-b Учасник запропонував кращі умови, аніж вимагалося Замовником. Чи законними є підстави для відхилення конкурсної пропозиції?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запитах № 2534/2020 та № 2012/2020, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=3882fcca-2ff0-44c1-b902-c167cee554bc&lang=uk-UA
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=791e6898-4280-4548-b8b4-58e91c910ccc&lang=uk-UA
|
|
16.03.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до п. 5 Розділу II «Порядку визначення предмета закупівлі» (наказ МЕРТ від 17.03.2016 № 454) товар може закуповуватися разом з послугами, пов'язаними з поставкою товарів (зокрема послуги з транспортування, установки, монтажу, наладки, інсталяції програмного забезпечення, навчання персоналу тощо), за умови, що вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів.
Тобто Замовник може купити товар з послугою транспортування.
У п. 78 частини 1 статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» зазначено: розподіл електричної енергії - транспортування електричної енергії від електроустановок виробників електричної енергії або електроустановок оператора системи передачі мережами оператора системи розподілу, крім постачання електричної енергії.
Тобто розподіл електричної енергії це транспортування електричної енергії.
Вартість послуг з розподілу електричної енергії (тобто транспортування) не перевищує вартість електричної енергії (тобто товару).
Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 затверджено примірний договір про постачання електричної енергії споживачу, відповідно до пункту 5.10 якого Споживач здійснює плату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії або через Постачальника, або безпосередньо оператору системи.
Тобто Замовник може сплачувати за розподіл (тобто транспортування) електричної енергії Постачальнику (тобто постачальнику товару).
З огляду на викладене вище просимо надати консультацію чи має Замовник право в межах однієї процедури закупівлі (відкриті торги) закупити електричну енергію разом з послугою з розподілу електричної енергії та визначити у договорі ціну електричної енергії, окремо зазначити складові ціни електричної енергії, зокрема тариф на послугу з розподілу електричної енергію (наприклад: Ціна електричної енергії на дату укладення Договору становить Х.ХХ грн/кВт*год з ПДВ, в тому числі тариф на послуги з розподілу електричної енергії Х.ХХ грн/кВт*год з ПДВ).
Звертаємо увагу, що відповідь на зазначене питання відсутня у листах від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06, від 09.11.2017 № 3304-06/40489-07, від 10.09.2018 № 3304-04/39642-06, від 13.12.2018 № 3304-04/54502-07 та від 13.12.2018 № 3304-04/54502-07, наданих на питання, пов’язані із закупівлею електричної енергії, але іншого змісту, у запитах №№ 144/2019, 964/2019, 987/2019 та 989/2019.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь міститься в листі від 09.11.2017 № 3304-06/40489-07 "Щодо закупівель електричної енергії та послуг з постачання електричної енергії ", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F40489-0
|