|
|
27.04.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Нашим управлінням було оголошено відкриті торги на закупівлю послуг з поточного ремонту мереж зовнішнього освітлення, Після оголошення переможця, інший учасник процедури подав скаргу в АМК. Рішенням АМК скаргу було задоволено. Не погодившись з рішенням, нами було подано позов до окружного адміністративного суду м. Києва. На період оскарження було заключено договір на 20%. Але вже більше місця суд не надсилає ухвалу про відкриття провадження для написання відзиву АМК, а кошти за договором на 20% вже закінчуються. Підскажіть чи передбачає Закон, як діяти в таких випадках. Чи є можливість заключити прямий договір або провести переговорну процедуру, як наслідок нагальної потреби, що складалася через числі скарги жителів міста та ТГ.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 566/2021 за посиланням: https://me.gov.ua/old/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=f5fd0c3b-f0f3-4828-86d0-fff679ceeae8
|
|
|
29.10.2019
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
За результатами відкритих торгів між учасником та замовником підписаний договір купівлі-продажу, де домовились про оплату товару на протязі 30 банківських днів з моменту поставки, але про оголошенні процедури та заповнені електронної форми було зазначено що оплата за поставлений товар відбувається на протязі 30 календарних днів, що стало причиною у відмові реєстрації договору.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь на питання зазначена у запиті 623/2019 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=af85e8e2-a7d5-4990-8171-620e2bccc084&lang=uk-UA
При цьому перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, визначений частиною другою статті 7 Закону та є вичерпним.
|
|
|
30.08.2019
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до ч. 3 ст. 207 Цивільного кодексу України "3. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів". Згідно ст. 203 Цивільного кодексу України "1. Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. ...4. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.". З наведеного визначення поняття "правочин" слідує, що оголошена публічна закупівля є правочином, при якому одна сторона письмово оголошує умови, а інша сторона письмово погоджується з умовами шляхом подання пропозиції з документами. Безпосередньо Законом України "Про публічні закупівлі" використання факсиміле не передбачено, за таких умов "письмовою згодою сторін" є умови Тендерної документації. Тендерною документацією не передбачено використання факсиміле, зазначено про "підпис учасника" або "підпис посадової особи учасника" на документах тендерної пропозиції. Строк на звернення до замовника за роз'ясненнями вже пройшов. Якщо учасник подав частину або всі документи тендерної пропозиції засвідчені факсиміле чи є це порушенням умов тендерної документації?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, аналогічна відповідь зазначена у запиті 706/2019 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=38c14633-d343-4d7d-84cd-80dc170ce9cc&lang=uk-UA
Водночас повідомляємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, до компетенції Мінекономрозвитку не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель у конкретних випадках.
|
|
|
18.06.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Держаудит службою проведений моніторинг закупівлі в якій наше Товариство визнане Переможцем закупівлі. За результатами моніторингу Держаудіт встановлено що Замовником на порушення вимог пункту 14 частини 2 статті 22 Закону у пункті 9 «Кінцевий строк подання тендерних пропозицій» розділу ІІІ тендерної документації не зазначений кінцевий строк подання тендерних пропозицій. Замовник у тендерній документації. В той же час Замовник закупівлі пояснює, що у п. 9 «Кінцевий строк подання тендерних пропозицій» розділу ІІІ тендерної документації зазначено наступне: «15 днів із моменту опублікування оголошення відповідно до п.1 ч.1 ст. 10 Закону України «Про публічні закупівлі»», крім того, аналогічна інформація міститься у п. 6 Оголошення про проведення публічної закупівлі за ДК 021:2015: 45454000-4 «Реконструкція» (реконструкція пожежного депо військової частини А1405, будівля 73/12 за адресою: с. Веселівка, Кропивницький р-н, Кіровоградська обл.). Також кінцевий термін подання відображається у електронній системі закупівель під час опублікування оголошення. З огляду на те, що електронна система закупівель відображає момент опублікування оголошення та кінцевий термін подання у форматі «дати, години, хвилини» та враховуючи, що норми Закону України «Про публічні закупівлі» не встановлюють формат, у якому має бути зазначений кінцевий термін подання тендерних пропозицій, зазначений нами у Тендерній документації та Оголошенні термін у форматі «15 днів із моменту опублікування оголошення відповідно до п.1 ч.1 ст. 10 Закону України «Про публічні закупівлі» не порушує права Учасників та/або чинні норми Закону України «Про публічні закупівлі». Чи може на таких підставах Держаудит служба вимагати скасування торгів? Чи не є це упередженим ставленням?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Виходячи з пункту 31 частини першої статті 1 Закону тендерна документація розробляється та затверджується замовником та має містити відомості, визначені статтею 22 Закону.
Згідно з пунктом 14 частини другої статті 22 Закону відомості про кінцевий строк подання тендерних пропозицій зазначаються у тендерній документації.
Порядок здійснення моніторингу процедур публічних закупівель встановлений статтею 8 Закону.
Так, зокрема згідно з частиною десятою статті 8 Закону у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб"єктів у конкретних випадках.
|
|
|
21.02.2019
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до статті 30 Закону України «Про публічні закупівлі» Замовник відхиляє тендерну пропозицію зокрема у разі коли переможець не надав документи, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 Закону України «Про публічні закупівлі» .
При цьому Замовник не вимагає документального підтвердження інформації що міститься у відкритих єдиних реєстрах, доступ до яких є вільним.
Питання: чи потрібно вимагати у переможця, документальне підтвердження того, що відомості про юридичну особу, яка є учасником, внесено/не внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення (п.п.2 п.п.1 ст.17 Закону)? Чи Замовнику достатньо самостійно перевірити дані реєстру без вимоги документального підтвердження?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 24.04.2017 № 3304-06/13652-06 "Щодо застосування статей 17, 32 Закону України “Про публічні закупівлі”, від 16.11.2017 № 3304-06/41825-06 "Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації", від 12.02.2019 № 3304-04/6186-06 "Щодо інформації про функціонування Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення", розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F13652-06
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F41825-06%20
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F6186-06
|