|
|
16.02.2022
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Комунальне підприємство надає послугу постачання теплової енергії бюджетній організації. У зв’язку із зміною показників, які формують ціну на вказану послугу, вартість Гкл зросла на 18%, що підтверджується відповідними розрахунками та рішенням органу місцевого самоврядування.
На підставі пункту 7 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.
Установлення тарифів на теплову енергію нижче за розмір економічно обґрунтованих витрат на її виробництво, транспортування та постачання не допускається (ст. 20 Закону України «Про теплопостачання»).
Керуючись положеннями Цивільного та Господарського кодексів щодо внесення змін до договорів, зазначеними вище законами, п. 7 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі", відповідним рішенням органу місцевого самоврядування про встановлення тарифу на послуги з теплопостачання, сторони можуть внести зміни до договору про закупівлю стосовно зміни ціни за одиницю послуги. При цьому положення п. 7 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" можна застосовувати за наявності в договорі порядку зміни ціни.
Зважаючи на вказане, прошу надати роз’яснення щодо наступних питань:
1) Чи можливо підняти ціну за опалення на 18% на підставі п. 7 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі"?
2) Чи достатніми є положення в договорі щодо необхідності повідомлення бюджетної установи у строк, що не перевищує 15 днів з дати введення в дію тарифу?
3) Чи можливо зменшити за п. 7 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" обсяг закупівлі, а не ціну, зважаючи на обмеження, встановлені ст. 48 Бюджетного кодексу (щодо неможливості взяття зобов’язань більше, ніж затверджено асигнувань)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” (Випадки зміни істотних умов договору про закупівлю), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за покликанням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему: “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання”, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
|
|
|
20.01.2021
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня, замовником проведено спрощену закупівлю на придбання продуктів харчування. Дата підписання договору 11 січня 2021 року. Постачальник звертається з листом про підняття ціни за одиницю товару не дотримавшись терміну 90 днів з моменту підписання договору. Чи є це правомірним.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
|
27.11.2020
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго вечора!Напротязі останіх років нам, як бюджетній організації приходиться, щоб вчасно закрити рік, вимагати від постачальників акти на оплату електроенергії та природного газу за грудень місяць десь до 15-20 грудня, відповідно прогнозованих лімітів до кінця грудня, при цьому постачальники з цим не погоджуються,бо згідно умов договорів рахунки виставляються за фактично спожиті енергоносії в останій день місяця (в грудні це - 31 грудня) на підставі показань лічильників. Чи можливо зробити оплату за енергоносії, фактично спожиті у грудні 2020р.,в січні 2021 року, і яким чином це зробити не порушуючи чинного законодавства?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Разом з тим, згідно з Положенням про Державну казначейську службу України (Казначейство), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215 (зі змінами), Казначейство є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, коштів клієнтів відповідно до законодавства, бухгалтерського обліку виконання бюджетів.
При цьому згідно з Положення про Міністерство фінансів України (далі – Мінфін), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375 (зі змінами), Мінфін є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, основними завданнями якого є, зокрема здійснення перерозподілу бюджетних асигнувань, затверджених у розписі бюджету та кошторисі, в розрізі економічної класифікації видатків бюджету, а також в розрізі класифікації кредитування бюджету - щодо надання кредитів з бюджету, затверджує разом з головними розпорядниками бюджетних коштів паспорти бюджетних програм; проводить аналіз бюджетного запиту, поданого головним розпорядником бюджетних коштів, стосовно його відповідності меті, пріоритетності та ефективності використання бюджетних коштів; затверджує лімітні довідки про бюджетні асигнування, що містять бюджетні призначення та їх помісячний розподіл.
Тому, з питання, зазначеного у запиті, пропонуємо звернутись до вищезазначених органів виконавчої влади.
|
|
|
16.01.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день. Бюджетна установа має тендерний комітет для організації та проведення ВСІХ закупівель. Плануємо залишити його до 31.12.2021 відповідно до Перехідних положень ЗУ "Про публічні закупівлі" (в новій редакції)для організації та проведення ВСІХ закупівель, в тому числі спрощеної закупівлі.
Чи обов`язково в такому випадку ДОДАТКОВО визначати або призначати уповноважену особу для організації та проведення СПРОЩЕНОЇ ЗАКУПІВЛІ з 19.04.2020 чи можливо цю роботу залишити за тендерним комітетом?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 1132/2019, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=f46a9ba2-718d-45bb-aa1a-f5bbc9b6491b
|
|
|
23.04.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Особі видано диплом бакалавра 20 грудня 2012 року.
Відповідає чи ні особа, яка закінчила у 2012 році Приватне акціонерне товариство «Вищий навчальний заклад «міжрегіональна Академія управління персоналом» і отримала базову вищу освіту за напрямом підготовки «Фінанси і кредит» та здобула кваліфікацію бакалавра з фінансів і кредиту вимогам:
1. визначеним ч. 7 ст. 11 Закону України № 114-IX від 19.09.2019 «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель»?
2. визначеним п. 1.5. розділу 1 Професійного стандарту «фахівець з публічних закупівель», затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України № 234 від 18.02.2019?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218 розміщено лист від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 “Щодо організації закупівельної діяльності замовника”, який містить інформацію щодо освіти уповноваженої особи.
Разом з тим пунктом 1.8. Професійного стандарту “Фахівець з публічних закупівель”, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 18.02.2019 № 234 передбачено документи, що підтверджують професійну та освітню кваліфікацію, її віднесення до рівня Національної рамки кваліфікацій, а саме:
диплом бакалавра (7 рівень НРК); диплом магістра (8 рівень НРК).
Поряд з цим відповідно до Положення про Міністерство освіти і науки України (далі – МОН), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014№ 630, МОН є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки, наукової, науково-технічної діяльності, інноваційної діяльності в зазначених сферах, трансферу (передачі) технологій, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю закладів освіти, підприємств, установ та організацій, які надають послуги у сфері освіти або провадять іншу діяльність, пов’язану з наданням таких послуг, незалежно від їх підпорядкування і форми власності.
Тому, з питання, порушеного у запиті пропонуємо додатково звернутися до МОН.
|