|
|
21.05.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня.
У нас виникли непорозуміння з Державною Казначейською службою при трактуванні статей Закону України «Про публічні закупівлі» щодо порядку проведення спрощеної закупівлі. Нами було проведена процедура на закупівлю товару «Бойлер TESY GCV 10044 24D D06 TS2R або еквівалент» (Ідентифікатор закупівлі UA-2020-04-22-000307-b). 12.05.2020 року було обрано переможця процедури, направлено повідомлення про намір укласти договір. Договір підписали 15.05.2020, інформацію про укладання договору (дата, номер, тощо) опублікували на площадці DZO. Але. На етапі реєстрації договору в Держказначействі на повертають Договір з формулюванням: «недотримання вимог щодо оформлення поданих документів: Договір про закупівлю є нікчемним згідно п.4 ч.1 ст. 43 ЗУ «Про публічні закупівлі». А саме, Держказначейство вважає, що в при проведенні кожної спрощеної закупівлі ми повинні виконувати п.5 статті 33: «З метою забезпечення права на оскарження рішень замовника договір про закупівлю не може бути укладено раніше ніж через 10 днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю».
Нас змушують розірвати договір. Як нам захистити наші права?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
Водночас перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів визначений частиною другою статті 7 Закону.
|
|
|
13.02.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
В допороговій закупівлі за результатами аукціону найбільш економічно вигідною виявилась пропозиція учасника,який не являється платником ПДВ,а наступна пропозиція учасника платника ПДВ без урахування ПДВ є нижчою. Як правильно визначити переможця закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
Водночас у разі здійсненні закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору з використанням електронної системи закупівель (далі – система), застосовується Інструкція про порядок використання електронної системи закупівель у разі здійснення закупівель, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, затверджений наказом Державного підприємства “ПРОЗОРРО” від 19.03.2019 № 10 (далі – Інструкція).
Своєю чергою, виходячи зі змісту абзацу десятого пункту 2 Інструкції, під час проведення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою відповідних вартісних меж, встановлених в частині першій статті 2 Закону, з використанням системи, замовником визначаються вимоги до предмета закупівлі, кваліфікаційні критерії, проект договору, а також інша інформація, яку замовник вважає за потрібне зазначити.
Ураховуючи викладене, визначення переможця закупівлі, вартість якої є меншою відповідних вартісних меж, встановлених в частині першій статті 2 Закону, здійснюється замовником самостійно згідно із законодавством, на підставі вимог, установлених в оголошенні про проведення закупівлі, з дотриманням принципів, закріплених у статті 3 Закону.
|
|
|
12.03.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Звертається до Вас ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ПІДПРИЄМТСВО З ЕКСПЛУАТАЦІЇ ЕЛЕКТРИЧНИХ МЕРЕЖ «ЦЕНТРАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ» (код ЄДРПОУ 31793056) (надалі – Товариство).
Відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 27.11.2018 № 1533, Товариство отримало ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії та по теперішній час здійснює свою діяльність відповідно до цієї ліцензії. При цьому Товариство не здійснює діяльності в жодній з інших сфер (крім розподілу електричної енергії) перелічених в п.4 ст.1 Закону України «Про публічні закупівлі».
Зважаючи на положення п. 4 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» Товариство відноситься до суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання.
Із змісту абз. 6 і 7 п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» випливає що, якщо суб’єкт господарювання здійснює діяльність в окремих сферах господарювання, але не відповідає жодній з ознак, визначених Законом України «Про публічні закупівлі», то такі суб’єкти не є замовниками у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі».
Серед акціонерів Товариства не має і не було органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, частка у статутному капіталі Товариства яких більше ніж 50 відсотків, а також такі органи не володіють голосами у вищому органі Товариства і правом призначати склад виконавчого органу або наглядової ради (абз. 6 п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі»). Інформація про кінцевого бенефіціарного власника Товариства є у відкритому доступі на сайті Міністерства юстиції. Тобто, ознака встановлена абз. 6 п. 9 ч.1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» на Товариство не розповсюджується.
Що ж стосується другої ознаки, а саме наявності спеціальних або ексклюзивних прав, то Товариству не надавались будь-якими органами державної влади або органами місцевого самоврядування права, що обмежують провадження діяльності у сферах визначених Законом України «Про публічні закупівлі», однією чи кількома особами, що істотно впливає на здатність інших осіб провадити діяльність у зазначених сферах.
На нашу думку сама по собі ліцензія з розподілу електричної енергії, яку має Товариство, не є спеціальним або ексклюзивним правом, оскільки відповідно до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 27.12.2017 №1470, така ліцензія надається будь-якій особі, яка відповідає ліцензійним критеріям, бажає її отримати, та надається відповідно до певної методики.
З огляду на викладене вище, просимо надати консультацію з наступного питання:
чи надає ліцензія на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії суб’єкту господарювання, який її отримав, спеціальні або ексклюзивні права в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі»?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас питання стосовно визначення поняття замовників у розумінні Закону розглянуто в листах Мінекономрозвитку від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 “Щодо здійснення закупівель замовниками” та від 12.05.2016 № 3302-06/13747-07 “Щодо здійснення закупівель замовниками, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=12875-06 та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=13747-07
Таким чином, юридичні особи та/або суб’єкти господарювання самостійно визначають приналежність до замовників в розумінні Закону.
|
|
|
20.05.2019
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. МЕРТ видано наказ від 21.03.2019 №643, який зарєестровано в Міністерстві юстиції України 11 квітня 2019 р. за N 386/33357 "Про внесення змін до наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22 березня 2016 року N 490". Пунктом 4 даного наказу передбачено, що цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування. В звязку з чим виникає питання чи була на теперишній час офіційна публікація наказу, бо деякі майданчи вже змініли фунціонал. Однак, на офіційному сайті за посиланням https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0222-17 наказ МЕРТ 490 розміщено без зазначених змін
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
З 03.05.2019 набув чинності наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (далі – Мінекономрозвитку) від 21.03.2019 № 463 “Про внесення змін до наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22 березня 2016 року № 490” (далі – Наказ), яким унесено зміни до форм документів у сфері публічних закупівель, затверджених наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490 “Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель”.
Разом з тим, у посиланні https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0222-17, зазначеному у Вашому запиті, міститься наказ Мінекономрозвитку від 17.01.2017 № 45 “Про внесення змін до наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22 березня 2016 року № 490”
Поряд з цим, Наказ Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490 “Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель” (зі змінами, внесеними згідно з наказами Міністерства економічного розвитку і торгівлі
№ 45 від 17.01.2017, № 463 від 21.03.2019) розміщений за посиланням https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0449-16
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F22177-06, розміщено лист від 28.05.2019 № 3304-04/22177-06 “Щодо змін, внесених до наказу Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490”.
|
|
|
29.06.2022
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
замовник може вчиняти будь які дії які прямо не заборенені Законом, до таких дій належить і ч. 3 ст. 631 ЦКУ при переговорній процедурі?
Так, ст. 40 Закону. ЗУ "Про публічні закупівл" зазначено підставами проведення переговорної процедури. В Законі не розмежовується і не обмежується можливості застоування ст. 631 при переговорній процедурі, яка не є процедурою закупівель, а є винятком із них. Оскарження переговорної процедури можливе (п.3.ч.4 ст. 18 Закону) в незалежності від підстав її проведення, тому різниці між ними немає. Таким чином з моменту винекнення у замовника підстав для проведення переговорної процедури, останній керується Цивільним та Господарським кодексом, і враховуює особливості визначені в ст. 40 (в нашому випадку "При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації").
Підсумовуючи наведене, можна констатувати, що Закон не містить обмежень для застосування ч. 3 ст. 631 ЦК України до п.1 ч. 2 ст. 40 ЗУ "Про публічні закупівлі", що узгоджується з "відповідь на запит 1413/2021", після виникнення відповідних підстав проведення переговорної процедури. Варто зазначити, що якщо ніхто не прийняв участь у відкритих торгах, то останні ніхто і не оскаржить. Після того як замовник визначиться із контрагентом він ще деякий час буде проводити саму процедуру, але вже чітко буде знати із ким буде укладено договір.
Особливо дане питання актуально для послуг які постійно споживаються як приклад: електроенергія яка споживається 24/7/365.
Тверження яке лягло в основу "Відповідь на запит 1374/2020" дійсне щодо договору за результатом процедур закупівель. Однак, останній абзац відповіді щодо п.2,4,5. не є обґрунтований, так як не містить такого, а скоріш за все є відсиланням до раніше діючої практики яка була побудована на основі попередньої редакції Закону (відповідь на запит 91/2016).
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу повідомляємо, що у запиті № 1374/2020, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c709a263-1d09-43ee-9f64-258c077bcec7&lang=uk-UA надана вичерпна відповідь по суті на питання щодо застосування статті 631 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) у договорах про закупівлю, укладених за результатами переговорної процедури закупівлі.
Отже, якщо замовник застосовує переговорну процедуру закупівлі у разі наявності умов, визначених пунктами 2,4,5 частини другої статті 40 Закону України "Про публічні закупівлі", які передбачають укладання договору про закупівлю товарів, робіт або послуг, що можуть бути надані (поставлені/виконані) тільки певним суб’єктом господарювання, в такому разі сторони можуть встановити в договорі про закупівлю, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення у зазначених випадках, та можуть застосувати частину третю статті 631 ЦК України.
|