|
|
29.03.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
У зв’язку з перемогою державної організації у процедурі закупівлі виник ряд запитань, просимо надати на них відповідь:
1. Чи може державна організація для виконання робіт залучити субпідрядника, якого зазначила в своїй тендерній пропозиції, без проведення публічної закупівлі?
2. Чи правильно буде залучити субпідрядника шляхом укладення прямого договору без врахування вартісних меж, встановлених ЗУ «Про публічні закупівлі» (далі – Закон)?
3. Якщо державна організація є замовником в розумінні Закону, чому для залучення субпідрядника не застосовується ч.1 ст.3 Закону?
4. Чи взагалі підпадає під дію ЗУ «Про публічні закупівлі» укладення договору, предметом якого є залучення субпідрядника державною організацією?
5. Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. У відповіді на запит №1101/2020 Вами було зазначено, що у разі якщо тендерною пропозицією переможця та договором про закупівлю, виконавцем якого є замовник у розумінні Закону, передбачено залучення субпідрядника/співвиконавця, і таке залучення не передбачає на меті здійснення придбання у розумінні Закону, то такий договір про закупівлю має виконуватись належним чином відповідно до його умов і не потребує проведення процедури закупівлі виконавцем.
Просимо роз’яснити поняття «придбання» у розумінні Закону. Коли залучення субпідрядника не передбачає на меті здійснення придбання у розумінні Закону, а коли передбачає?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, аналогічна відповідь міститься у запиті 1101/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=15b7f331-3100-462b-b6ff-e0002424f90f&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
|
01.02.2021
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно п.6 ч.7 ст.3 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) придбання замовником послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, у разі якщо здійснюється закупівля послуг з адвокатської діяльності.
Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначає визначає правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні.
Проте, замовнику необхідно закупити послуги з адвокатської діяльності, які будуть надаватись на території іноземної державі адвокатами іноземної держави.
Згідно ст.5 Закону, закупівлі здійснюються за такими принципами, як добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія, ефективність та пропорційність; недискримінація учасників та рівне ставлення до них.
Учасники (резиденти та нерезиденти) всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель/спрощених закупівлях на рівних умовах.
Враховуючи викладене, чи має право замовник застосовувати п.6 ч.7 ст.3 Закону для закупівлі послуг з адвокатської діяльності, які будуть надаватись в іноземній державі адвокатами іноземної держави?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 28 частини першої статті 1 Закону спрощена закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону.
Поряд з цим частиною сьомою статті 3 Закону визначено перелік випадків, у разі яких придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, зокрема, якщо здійснюється закупівля послуг з адвокатської діяльності.
Рішення щодо придбання товарів, робіт та послуг без застосування проведення спрощених закупівель приймається замовником самостійно.
При цьому Закон не містить обмежень щодо здійснення закупівлі без застосування порядку проведення спрощених закупівель у резидентів або нерезидентів.
|
|
|
16.11.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня.
Просимо надати відповідь на питання:
1) які докази повинен надати замовник, щоб довести, що інформація, яку надав учасник є недостовірною?
2) Чи має право замовник ссилатися на інформацію, яку він знайшов у інтернеті на якомусь сайті при прийняті рішення?
3) Чи може Замовник прийняти пропозицію учасника, та чи буде це законно, у разі якщо у інформаційному листі та листі від замовника на технічні характеристики відрізняються, проте Замовник, користуючись своїм правом викладеним у статті 29 частиною 15 Закону звернувся до виробника, та отримав письмову відповідь, що надана учасником інформація відповідає дійсності(тобто підтверджує інформацію, що надав учасник у своєму інформаційному листі)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до абзацу другого частини п’ятнадцятої статті 29 Закону замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції.
При цьому замовник самостійно визначає установу, організацію, до компетенції якої належить підтвердження інформації, наданої учасником.
Разом з тим виходячи зі змісту частини другої статті 44 Закону за порушення вимог цього Закону службові (посадові) особи, уповноважена особа замовника та керівники замовників несуть відповідальність згідно із законами України.
У свою чергу, відповідно до абзацу другого частини восьмої статті 18 Закону скарги, що стосуються прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, які відбулися після оцінки тендерних пропозицій учасників, подаються протягом десяти днів з дня, коли суб’єкт оскарження дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав унаслідок рішення, дії чи бездіяльності замовника, але до дня укладення договору про закупівлю.
Водночас питання оскарження процедур закупівель розглянуто в листі від 07.08.2020 № 3304-04/49140-06 “Щодо порядку оскарження процедур закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F49140-06
|
|
|
29.05.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
У зв'язкі із набранням нової редакції Закону "Про публічні закупівлі" щодо обов'язкового оприлюднення звіту про договір про закупівлю укладений без використання електронної системи закупівель, прошу роз'яснити чи є необхідність в оприлюдненні додаткових угод до договорів, укладених до 19.04.2020 року і не оприлюднених в електронній системі закупівель через відсутність такого обов'язку (договори на суму до 50 тисяч гривень).
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 № 922-VIII (до введення в дію Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ) (далі – Закон) установлював правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=55553, розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 "Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону", який містить інформацію щодо завершення процедур закупівель, розпочатих до введення в дію нової редакції Закону, та виконання укладених договорів.
Водночас договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору, який не є договором про закупівлю у розумінні Закону, не є предметом регулювання Закону та регулюється зокрема Цивільним та Господарським кодексами України. Порядок зміни та розірвання господарських договорів передбачений статтею 188 ГК України.
|
|
|
10.03.2020
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день! Учасник звернувся до Замовника з пропозицією щодо збільшення ціни за одиницю товару на підставі п.2 ч.4 ст.36 Закону України "Про публічні закупівлі", при цьому для підтвердження збільшення ціни товару на ринку надав копії накладних від виробника відповідного товару. Чи підтверджують накладні виробника коливання ціни такого товару на ринку?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inName&fText=%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%82%D0%BD%D0%B8%D1%85&fNum=3302-06%2F34307-06
|