|
06.06.2019
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Просимо надати фахову відповідь щодо правомірності дій Замовника, а саме надання від учасника торгів, який перебуває у статусі «Очікує рішення» додаткових документів, а саме:
«Учасник, який перебуває у статусі «На розгляді» повинен надати замовнику, в паперовому вигляді договірну ціну (пронумеровану), яка повинна містити всі обсяги відповідно до інформації про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі і роздруковану електронну банківську гарантію із супровідним листом. До договірної ціни додаються Учасником наступні документи (пронумеровані): локальний кошторис; підсумкова відомість ресурсів; розрахунок загальновиробничих та адміністративних витрат.
Такі документи учасник повинен надати замовнику протягом двох робочих днів з дня набуття статусу «На розгляді».
Ціна пропозиції переможця відкритих торгів є договірною ціною, що являється, при укладанні договору, додатком до Договору.
Документи учасника, що перебуває в статусі «На розгляді» подаються в одному запечатаному конверті, який у місцях склеювання повинен містити підписи уповноваженої посадової особи учасника процедури закупівлі та відбитки печатки учасника процедури закупівлі».
Звертаємось до Вас за роз’ясненнями з метою вирішення цього питання з Замовником без скарги до АМУ на умови документації, що призведе до затягування строків проведення процедури та надання послуг.
Просимо викласти Вашу позицію щодо законності вище вказаних вимог, тому що замовник посилаючись на Ваш лист від 05.08.2016 № 3302-06-24782-06 відмовляється усувати дану вимогу, не бачить різниці між учасником і учасником-переможцем та не враховує, що всі розрахунки договірної ціни вимагаються від учасника-переможця, а не від просто учасника, який перебуває на «На розгляді». Адже згідно ст. 30 ЗУ «Про публічні закупівлі»
Тендерна пропозиція відхиляється замовником у разі якщо:
1) Учасник:
- не відповідає кваліфікаційним критеріям, установленим статтею 16 Закону;
- не надав забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником.
Також пунктом 5 ст. 28 ЗУ «Про публічні закупівлі» визначено, що замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність технічним вимогам, визначеним у тендерній документації, та визначає відповідність учасників кваліфікаційним критеріям.
І все. Адже у статусі «На розгляді» це учасник (ще не переможець) який надав найбільш вигідну пропозицію і очікує рішення Замовника , який перевіряє його тендерну пропозицію на відповідність кваліфікаційним критеріям, технічним вимогам, визначеним у тендерній документації та забезпечення тендерної пропозиції, а договірна ціна – це вже ціновий критерій.
Розгляд і узгодження договірної ціни (яка є додатком до договору) починається тільки після того як учасник отримує від замовника повідомлення про намір укласти договір та стає переможцем торгів (ст. 32 ЗУ «Про публічні закупівлі»). Тобто згідно будь-які вимоги по додаткових документах до учасника який перебуває у статусі «На розгляді» є незаконними.
Також звертаємо Вашу увагу, що тендерною документацією абсолютно не визначений порядок розгляду та подачі навіть цих документів від учасника який перебуває у статусі «На розгляді», а саме:
- Чому такі документи надаються протягом всього двох днів?
- Яких саме днів календарних чи робочих?
- Якщо календарних, який порядок подачі у разі закінчення аукціону у п’ятницю?
- Навіщо таке ускладнення та секретність з конвертами, адже електронна подача документів покликана спрощувати та робити прозорішою публічні закупівлі?
- Який порядок розгляду даних документів?
- Чи отримує учасник хоч якусь довідку, що дані документи отримані вчасно та в повному обсязі, щоб убезпечити себе від можливого «зникнення» якогось документу з конверту?
На нашу думку дана вимога створює підґрунтя для корупційного зловживання Замовником своїми правами та наштовхує на наміри Замовника про неукладення договору з «небажаним» переможцем закупівлі.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до статті 25 Закону тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Документ з тендерною пропозицією подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, вимогам, визначеним у статті 17 Закону і в тендерній документації, та завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації.
При цьому подання учасниками документів, що вимагаються замовником у тендерній документації, у паперовій формі Законом не передбачено.
У свою чергу, питання подання документів тендерної пропозиції та погодження договірної ціни переможця торгів розглянуто в листах від 27.10.2016 № 3302-06/34323-06 “Щодо оцінки та розгляду тендерних пропозицій учасників процедур закупівель” та від 05.08.2016 № 3302-06/24782-06 “Щодо здійснення закупівлі робіт”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=34323-06 та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24782-06
Варто також зазначити, що Закон містить різні алгоритми здійснення розгляду та оцінки тендерних пропозицій в залежності від очікуваної вартості предмету закупівлі. Питання розгляду тендерних пропозицій учасників процедур закупівель, очікувана вартість яких перевищує вартісні межі, встановлені в частині четвертій статті 10 Закону розглянуто в листі від 05.08.2016 № 3302-06/24704-06 “Щодо розгляду тендерних пропозицій учасників процедур закупівель, очікувана вартість яких перевищує вартісні межі, встановлені в частині четвертій статті 10 Закону”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24704
У свою чергу, відповідно до статті 23 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону.
Водночас замовнику слід дотримуватись принципів здійснення закупівель, закріплених у статті 3 Закону, не призводячи своїми діями до штучного/умисного обмеження кола потенційних учасників.
При цьому згідно з частиною другою статті 38 Закону за порушення вимог, установлених цим Законом в частині прийнятих рішень, вибору і застосування процедур закупівлі, відповідальність несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) персонально.
Поряд з цим контроль у сфері закупівель здійснюють органи, визначені у статті 7 Закону, якою встановлено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснює контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією, цим Законом та іншими законами України. Антимонопольний комітет України та Рахункова палата здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
|
|
21.05.2019
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня!
Згідно п. 10) ч. 1 ст. 17 ЗУ "Про публічні закупівлі" однією з підстав відхилення тендерної пропозиції учасника є відсутність у юридичної особи, яка є учасником, антикорупційної програми чи уповноваженого з реалізації антикорупційної програми, якщо вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) або робіт дорівнює чи перевищує 20
мільйонів гривень.
Рішенням від 02.03.2017 № 75 Національного агентства з питань запобігання корупції "Про затвердження Типової антикорупційної програми юридичної особи" була затверджена типова форма антикорупційної програми юридичної особи та в частині другій цього рішення було зазначено, що юридичні особи, визначені у частині другій статті 62 Закону України "Про запобігання корупції", затверджують свої антикорупційні програми на основі Типової антикорупційної програми, затвердженої пунктом 1 цього рішення. Відповідно до пункту 2 статті 62 України "Про запобігання корупції", в обов'язковому порядку антикорупційна програма затверджується керівниками:юридичних осіб, які є учасниками попередньої кваліфікації, учасниками процедури закупівлі відповідно до Закону України "Про здійснення державних закупівель", якщо вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг), робіт дорівнює або перевищує 20 мільйонів гривень.
Умовами тендерної документації передбачено надання учаниками закупівлі копію антикорупційної програми та копію наказу про призначення уповноваженого з реалізації антикорупційної програми.
Учасником Процедури закупівлі на виконання вимог тендерної документації надається копія антикорупційної програми від 28.04.2016 № 109, яка не була затверджена на підставі типової форми антикорупційної програми юридичної особи, що затверджена рішенням від 02.03.2017 № 75 Національного агентства з питань запобігання корупції.
Питання:
1) чи можна вважати що у учасника закупівлі не має антикорупційної програми, наявність якої є обов’язковою умовою для участі у закупівлі вартість якої дорівнює чи перевищує 20 мільйонів гривень, якщо наявна антикорупційна програма не була затверджена на підставі типової форми антикорупційної програми юридичної особи, що затверджена рішенням від 02.03.2017 № 75 Національного агентства з питань запобігання корупції?
2) чи має право замовник відхилити тендерну пропозицію учасника на підставі п. 10) ч. 1 ст. 17 ЗУ "Про публічні закупівлі", якщо наявна у учасника антикорупційна програма не була затверджена на підставі типової форми антикорупційної програми юридичної особи, що затверджена рішенням від 02.03.2017 № 75 Національного агентства з питань запобігання корупції?
Дякую!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з пунктом 30 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
Так, тендерна документація повинна містити зокрема вимоги, встановлені статтею 17 Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим вимогам згідно із законодавством.
У свою чергу, відповідно до пункту 10 частини першої статті 17 Закону замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо юридична особа, яка є учасником, не має антикорупційної програми чи уповноваженого з реалізації антикорупційної програми, якщо вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) або робіт дорівнює чи перевищує 20 мільйонів гривень.
Водночас згідно з пунктами 3 і 4 частини першої статті 30 замовник відхиляє тендерну пропозицію у разі якщо: наявні підстави, зазначені у статті 17 і частині сьомій статті 28 цього Закону; тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації.
При цьому рішення приймаються замовником самостійно за наявності підстав, встановлених у статті 30 Закону.
Одночасно зазначаємо, що до компетенції Мінекономрозвитку не належить визначення правомірності дій суб"єктів сфери у конкретних випадках.
|
|
04.04.2019
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
До установи від прокуратури надійшло подання (в порядку частини 3 статті 65 Закону України "Про запобігання корупції") з вимогою проведення службового розслідування з метою встановлення причин і умов, що сприяли порушенню вимог Закону України Про публічні закупівлі та Закону України "Про запобігання корупції" головою та членами тендерного комітету на підставі ст.1, ст.65 Закону України "Про запобігання корупції".Слід зазначити, що Інформація про моніторинг закупівлі органами державного фінансового контролю відсутня. Питання:чи правомірні вимоги прокуратури?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
У свою чергу, відповідно до частини першої статті 1 Закону України “Про запобігання корупції” (далі – Закон 1700-VII) спеціально уповноважені суб’єкти у сфері протидії корупції - органи прокуратури, Національної поліції, Національне антикорупційне бюро України, Національне агентство з питань запобігання корупції.
Крім того зазначаємо, що згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.
При цьому повноваження правоохоронних органів визначені у відповідних нормативно-правових актах, зокрема у Законі України “Про Національну поліцію”, Законі України “Про Службу безпеки України”, Законі України “Про прокуратуру” та інших.
Поряд з цим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, до компетенції Мінекономрозвитку не належить визначення правомірності дій суб"єктів в конкретних випадках.
|
|
25.03.2019
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до листа роз’яснення МЕРТУ від 12.02.2019 № 3304-04/6186-06 Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення починаючи з 04 лютого 2019 року діє у штатному режимі і доступний за посиланням https://corruptinfo.nazk.gov.ua/.
У нас виникає запитання:
1. Чи являється даний реєстр відкритим?.
2. На виконання вимоги статті 17 ЗУ «Про публічні закупівлі» Замовнику самостійно перевіряти інформацію про корупційні правопорушення юридичної особи та службової(посадової) особи учасника-переможця чи все таки у відповідності до п. 10-12 розділу Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, затвердженого рішенням Національного агентства від 09 лютого 2018 року № 166, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 21 березня 2018 року за № 345/31797, вимагати від переможця надати інформаційну довідку з даного Реєстру, сформовану учасником-переможцем в онлайн-режимі, що містить інформацію про наявність або відсутність відомостей у Реєстрі стосовно нього та стосовно юридичної особи, до якої застосовано заходи кримінально-правового характеру за вчинення корупційного правопорушення. Довідка формується на основі персональних даних, вказаних у ЕЦП та на основі даних, вказаних у ЕЦП юридичної особи
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на схоже за змістом питання зазначена у запиті 180/2019 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ffdaa1ca-3391-4774-8c19-cf706ebe4583&lang=uk-UA
Поряд з цим, відповідно до пункту 4 Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, затвердженого рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) 09.02.2018 № 166 держателем та адміністратором Реєстру є Національне агентство.
Тому, з питання відкритості реєстру пропонуємо додатково звернутися до адміністратора Реєстру.
|
|
06.03.2019
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Приватне підприємство «Виробничо-комерційна фірма «Квант-Юг» (далі – ПП «ВКФ «Квант-Юг») , як учасник у процедурі допорогових закупівель оголошених Комунальним підприємством "Голопристанська центральна районна лікарня" ( далі - Замовник торгів ) по закупівлі відповідно до класифікатора: ДК 021-2015 "Єдиний закупівельний словник” ДК 021:2015: 24450000-3 Агрохімічна продукція (24455000-8 Дезинфекційні засоби) № UA-2019-02-14-002492-b від 14.02.2019 року , оприлюдненого через систему електронних закупівель «ProZorro» на веб-порталі Уповноваженого органу ( https://prozorro.gov.ua) просить надати роз’яснення щодо правомірності дій тендерного комітету Замовника торгів .
Згідно до Наказу ДП “Зовнішторгвидав України вiд 13.04.2016 N 35 “Про затвердження Порядку здійснення допорогових закупівель”(із змінами згідно з Наказом №49 від 20.06.2017 р. Державного підприємства Прозорро ) ( далі – Порядок) цей Порядок розроблено на підставі абзацу 4 частини 1 статті 2 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон).
Аукціон завершився 25-го лютого 2019 годин о 12:20 годин .
За станом на 06.03.2019 року Замовником торгів по цій процедурі закупівлі не прийнято та не оприлюднено рішення щодо відповідності нашої пропозиції або пропозицій інших учасників вимогам, зазначеним у період оголошення Закупівлі.
Відповідно до 6.Порядку ( Оголошення Закупівлі, період уточнень та подання пропозицій ):
6.1. Закупівлі проводяться з метою відбору постачальників товарів, виконавців робіт і надавачів послуг для потреб Замовника та укладення з ними відповідних договорів.
6.2. Під час здійснення Закупівель Замовники повинні дотримуватися таких принципів здійснення закупівель: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об’єктивна та неупереджена оцінка пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.
Відповідно до п.9. Порядку ( Кваліфікація, визначення переможця та завершення Закупівлі ):
9.1. Замовник розглядає Учасника, який надав за результатами Аукціону найнижчу пропозицію, та приймає рішення щодо відповідності пропозиції вимогам, зазначеним у період оголошення Закупівлі.
9.2. У разі дискваліфікації Учасника, який запропонував найменшу ціну, Замовник публікує в Системі скан-копію документа з відповідним аргументованим рішенням.
Виключними підставами дискваліфікації є:
пропозиція Учасника, який запропонував найменшу ціну, не відповідає умовам Закупівлі;
Учасник, який запропонував найменшу ціну, відмовився від підписання договору.
При цьому протиправні дії Замовника, що полягають у не оприлюдненні через систему електронних закупівель «ProZorro» на веб-порталі Уповноваженого органу , щодо відповідності пропозиції вимогам, зазначеним у період оголошення Закупівлі призвели до дискримінації учасників і неможливості нас , як учасника торгів планувати та вести свою господарську діяльність , чим ущемлені наші законні права та інтереси.
Наслідком зазначеного вище стало недотримання Замовником 3 з 6 принципів здійснення закупівель, закріплених у статті 3 Закону , а саме:
- принцип добросовісної конкуренції;
- принцип об’єктивної та неупередженої оцінки;
- принцип недискримінації учасників.
З метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності Замовника торгів, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено права та законні інтереси ПП «ВКФ «Квант-Юг» ,- ПП «ВКФ «Квант-Юг» просить Вас надати роз’яснення щодо :
- правомірності правомірності або не правомірності дій Замовника торгів в означеній процедурі закупівлі;
- відповідальності тендерного комітету Замовника згідно чинного законодавства України.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
Поряд з цим, у разі здійсненні закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, з використанням електронної системи закупівель (далі – система) застосовується Порядок здійснення допорогових закупівель (далі – Порядок), який затверджено наказом ДП “Зовнішторгвидав України” (наказом Мінекономрозвитку від 26.07.2016 № 1220 перейменоване в ДП “ПРОЗОРРО”) від 13.04.2016 № 35.
У свою чергу, повідомляємо, що питання вирішення спорів, пов’язаних з проведенням допорогових закупівель, висвітлено в листі від 02.08.2016 № 3302-06/24156-06 “Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель” розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24156
Довідково інформуємо, що скарги та відгуки учасники закупівель можуть залишати на створеному ГО “Трансперенсі Інтернешнл Україна” порталі dozorro.org
|