|
30.10.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі – Замовник) звертається до
Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, як
уповноваженого органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну
політику у сфері публічних закупівель та просить надати роз’яснення з питання щодо
механізму публікації в електронній системі закупівель вимоги Замовника да учасників
торгів щодо продовження строку дії поданих ними тендерних пропозицій та наданого
забезпечення тендерної пропозиції.
Відповідно до положень Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон)
строк дії тендерної пропозиції це установлений замовником у тендерній документації
строк, після закінчення якого тендерна пропозиція вважається недійсною та відхиляється.
Вимога п. 11 ч. 2 ст. 22 Закону щодо встановлення строку дії тендерної пропозиції
не менше 90 днів із дати кінцевого строку подання тендерних пропозицій передбачає, що
строк встановлений в тендерній документації буде достатнім для укладання договору у
визначений Законом термін. Водночас, враховуючи право замовника на продовження
строку розгляду тендерної пропозиції до 20 р. д., якщо для такого продовження є підстави
або можливість зупинення процедури закупівлі внаслідок надходження скарги, або
відмови переможця торгів від укладання договору термін дії тендерної пропозиції та
наданого забезпечення тендерної пропозиції, зазначений в тендерній документації, може
виявитись не достатнім в силу зазначених вище об’єктивних обставин.
Положеннями ч. 7 ст. 26 Закону замовнику надано право вимагати від учасників
процедури закупівлі продовження строку дії тендерних пропозицій. При цьому учасник
процедури закупівлі має право, відхилити таку вимогу, не втрачаючи наданого ним
забезпечення тендерної пропозиції або погодитися з вимогою та продовжити строк дії
поданої ним тендерної пропозиції і наданого забезпечення тендерної пропозиції.
Враховуючи вищевикладене, просимо надати:
- рекомендації стосовно механізму публікації Замовником вимоги щодо
продовження строку дії тендерних пропозицій, щоб вона була доступна усім учасникам та
подальшої реалізації з боку учасника можливості продовження строку дії поданої ним
тендерної пропозиції і наданого забезпечення тендерної пропозиції;
- роз’яснення, яким чином замовник може реалізувати норму ч. 7 ст. 26 Закону,
оскільки строк дії тендерних пропозицій закінчується, враховуючи той факт, що процедура
2
закупівлі на даний момент оскаржується, а відповідно до ч.17 ст.18 Закону Замовнику
забороняється вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення щодо процедури
закупівлі. Отже, може виникнути ситуація, що скарга ще розглядається.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, аналогічна відповідь міститься у запиті 2455/2020 за посиланням https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a80e9891-6ace-4729-9123-02a554750a1c&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
18.06.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Пунктом 1 частини 5 статті 3 Закону України від 19.09.2019 № 114-ІХ, зокрема, передбачено, що дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є товари, роботи та послуги, закупівля яких згідно із законами України потребують спеціальних заходів безпеки.
У зв'язку з цим питання:
1. Які заходи відносяться до спеціальних заходів безпеки?
2. Чи відносяться до цього пункту будівельні роботи, якщо проєкту на їх виконання присвоєно ступінь обмеження “Для службового користування”.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Сфера застосування Закону встановлена статтею 3 Закону.
Водночас частиною п’ятою статті 3 Закону встановлено перелік випадків, коли Закон не застосовується.
Так, відповідно до пункту 1 частини п’ятої статті 3 Закону, дія Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є товари, роботи і послуги, закупівля яких становить державну таємницю відповідно до Закону України “Про державну таємницю”, або які згідно із законами України потребують спеціальних заходів безпеки.
Поряд з цим, відповідно до статті 1 Закону України “Про державну таємницю” державна таємниця – вид таємної інформації, що охоплює відомості у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці України та які визнані у порядку, встановленому Законом України “Про державну таємницю”, державною таємницею і підлягають охороні державою.
Таким чином, у разі якщо закупівля товарів, робіт і послуг становить державну таємницю, яка визнана у порядку, встановленому Законом України “Про державну таємницю”, або закупівля товарів, робіт і послуг потребує спеціальних заходів безпеки, замовник здійснює таку закупівлю без застосування порядку, встановленого Законом.
При цьому Закон не містить випадків щодо його незастосування, у разі, якщо предметом закупівлі є товари, роботи і послуги, інформація про які становить інформацію для службового користування.
В інших випадках замовник здійснює закупівлю, в порядку визначеному Законом, керуючись при цьому вартісними межами, визначеними в частині першій статті 3 Закону/пункті 28 частини першої статті 1 Закону.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки, як Уповноваженого органу, не належить віднесення предметів закупівель до таких, на які не поширюється дія Закону в конкретних випадках.
|
|
04.03.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
На підставі якого документу встановлюється заробітна плата " Фахівця з публічних закупівель"
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19 вересня 2019 року № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності з 20 жовтня 2019 року та буде введений в дію з 19.04.2020.
Відповідно до пункту 35 частини першої частини першої статті 1 нової редакції Закону уповноважена особа (особи) − службова (посадова) чи інша особа, яка є працівником замовника і визначена відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі / спрощених закупівель згідно з цим Законом на підставі власного розпорядчого рішення замовника або трудового договору (контракту).
Питання визначення (призначення) замовником уповноваженої особи розглянуто в запиті 110/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4db5fab2-d02b-4e4e-9a26-551d707b91c8&lang=uk-UA
Водночас стосовно досвіду замовників, у яких працюють уповноважені особи та професійного стандарту "Фахівець з публічних закупівель" пропонуємо ознайомитися у підрубриці "Професіоналізація" рубрики 'Публічні закупівлі" за посиланням http://me.gov.ua/Tags/DocumentsByTag?lang=uk-UA&id=cd874fd9-308f-4578-995f-e768c82d06f4&tag=Profesionalizatsiia
Крім того, повідомляємо, що наразі Мінекономіки готує інформаційний лист щодо уповноваженої особи, ураховуючи численні запити, що надходять від користувачів Інфоресурсу. У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати відповідь в інформаційному листі, який буде розміщений на Інфорресурсі у підрубриці "Узагальнені відповіді".
|
|
03.12.2019
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! ДП "Адміністрація морських портів України" проводить закупівлю https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2019-11-20-002353-b
Під час подачі пропозицій, учасники вказали у пропозиції "найменування та опис товару, або еквівалент".
Запитання: чи є підставою відхилити результату тендеру ,якщо всі учасники тендеру вказали у пропозиції "або еквівалент"?
ДЯкую!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
При цьому вимога пункту третього частини другої статті 22 Закону про те, що технічна специфікація предмета закупівлі, яку повинна містити тендерна документація, не повинна містити посилання на конкретні торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника та у разі якщо таке посилання є необхідним, то воно повинно бути обґрунтованим, а специфікація повинна містити вираз “або еквівалент”, стосується саме тендерної документації, яка розробляється та затверджується замовником під час здійснення процедур закупівель, що передбачені статтею 12 Закону.
Водночас під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених цим Законом, та можуть використовувати електронну систему закупівель з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору (абзац четвертий частини першої статті 2 Закону).
Відбір замовником постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт з використанням системи під час здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону здійснюється відповідно до “Інструкції про порядок використання електронної системи закупівель, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону України “Про публічні закупівлі”” (далі - Інструкція), затвердженої наказом ДП “ПРОЗОРРО” від 19.03.2019 № 10.
Порядок застосування електронної системи закупівель для проведення закупівлі передбачено розділом ІІ Інструкції.
Виходячи зі змісту пункту 3 Розділу I Інструкції закупівля відбувається шляхом здійснення відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг), виконавця робіт із використанням електронної системи закупівель для укладення договору про закупівлю.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІ Інструкції під час оголошення закупівлі в ЕСЗ розміщується інформація зокрема про вимоги до предмета закупівлі, кваліфікаційні критерії, визначені замовником, проект договору, інші документи, що можуть бути завантажені в ЕСЗ окремими файлами або в електронній формі з окремими полями в електронній системі закупівель. Замовником також може бути зазначена інформація стосовно джерела фінансування, виду та розміру забезпечення пропозицій учасників, іншої інформації, яку замовник вважає за потрібне зазначити.
Таким чином, замовник здійснює відбір самостійно відповідно до тих вимог та інформації, що були зазначені у оголошенні про проведення закупівлі. При цьому рішення щодо відхилення пропозиції учасника та відміни закупівлі приймаються замовником самостійно у відповідності до пунктів 11, 13 і 14 розділу ІІ Інструкції.
|
|
04.02.2022
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день.
При укладенні додаткових угод до договорів надаються консультації із посиланням на лист від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”.
В додатку до зазначеного листа міститься роз'яснення "Випадки зміни істотних умов договору про закупівлю", зокрема:
"20 відсотків відраховується від остаточної (кінцевої) вартості укладеного договору про закупівлю з урахуванням змін внесених до нього (у разі наявності). Оскільки правовим підґрунтям терміну “видатки” є бюджетне законодавство, зокрема Бюджетний кодекс України, обмеження частини шостої статті 41 Закону в контексті наявності затверджених в установленому порядку видатків стосуються розпорядників та/або одержувачів бюджетних коштів, які враховуються ними під час укладання відповідних додаткових угод в частині умов щодо виникнення платіжних зобов’язань замовника. Ця норма застосовується замовником саме у разі необхідності проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, достатньому для забезпечення потреби замовника на час проведення такої процедури закупівлі/спрощеної закупівлі, який не може перевищувати 20 відсотків суми, визначеної у договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку".
Прошу надати відповідь, чому в роз'ясненні не правильно викладена норма частини 6 статті 41 Закону, а саме: "... який не може перевищувати 20 відсотків суми, визначеної у договорі, укладеному в попередньому році" якщо в Законі ця норма викладена: "...що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році".
Тобто в Законі зазначено саме про "початковий договір", а роз'яснення дублює норму "старого" Закону, тобто в редакції до квітня 2020 року та відповідні роз'яснення МЕРТ 2016 року?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що вичерпна відповідь на питання міститься у запиті 83/2022, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b629b6da-6419-40d4-a5b6-1ed95b788c7b&lang=uk-UA
|