|
27.03.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
У зв’язку зі вступом в силу Закону України «Про публічні закупівлі» від 19 вересня 2019 року № 114-IX, чи буде до 19 квітня 2020 року затверджено примірне положення про уповноважену особу, відповідно до вимог ч. 9 ст. 11 та примірне положення про тендерний комітет, відповідно до прикінцевих та перехідних положень зазначеного Закону, оскільки для здійснення публічних закупівель після вказаної дати Замовнику потрібно буде внести зміни до наказів про уповноважену особу та тендерний комітет, крім того затвердити відповідні положення про них для реалізації Замовником відповідних повноважень у сфері публічних закупівель. Якщо зазначені примірні положення не будуть розроблені та затверджені то якими положеннями нормативно-правових актів користуватись при затверджені положень Замовником? Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=5553 розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону”, яким зокрема, повідомлялося, що узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону будуть поступово готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію.
Наразі Мінекономіки готує узагальнені відповіді, зокрема щодо уповноваженої особи, ураховуючи численні запити, що надходять від користувачів Інфоресурсу. У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати відповідь в узагальненому листі, який буде розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
|
|
27.03.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Яким чином можливо відмінити торги, якщо зупиненно фінансування у звзяку з карантином
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Замовник відміняє торги чи може визначити їх такими, що не відбулися, у разі наявності підстав, визначених статтею 31 Закону.
При цьому перелік підстав для відміни замовником торгів, визначений статтею 31 Закону, є вичерпним.
Отже, рішення про відміну торгів приймається замовником самостійно за наявності підстав, встановлених у статті 31 Закону.
Водночас пропонуємо ознайомитися з відповіддю у запиті № 431/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8ccbaef0-f82d-4393-b072-bbef1e3ab5b8&lang=uk-UA
|
|
27.03.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
1. Чи можуть створені Федерацією підприємства приймати участь, як учасники закупівель, у публічних закупівлях оголошених підприємствами, які заснувало НКСІУ?
2. Чи не буде така участь у разі перемоги в закупівлі трактуватись, як «пов’язаність осіб»?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 17 Закону замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо тендерна пропозиція подана учасником процедури закупівлі, який є пов’язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з членом (членами) тендерного комітету, уповноваженою особою (особами) замовника.
Відповідно до пункту 16 частини першої статті 1 Закону “пов’язана особа” - особа, яка відповідає будь-якій з таких ознак: юридична особа, яка здійснює контроль над учасником процедури закупівлі або контролюється таким учасником процедури закупівлі, або перебуває під спільним контролем з таким учасником процедури закупівлі; фізична особа або члени її сім’ї, які здійснюють контроль над учасником процедури закупівлі; службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, уповноважена здійснювати від імені учасника процедури закупівлі юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або зупинення цивільно-правових відносин, та члени сім’ї такої службової (посадової) особи; фізичні особи - члени тендерного комітету, керівник замовника та/або члени їхніх сімей, які здійснюють контроль над учасниками процедури закупівлі або уповноважені здійснювати від імені учасника процедури закупівлі юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або зупинення цивільно-правових відносин.
Під здійсненням контролю розуміється можливість здійснення вирішального впливу або вирішальний вплив на господарську діяльність учасника процедури закупівлі безпосередньо або через більшу кількість пов’язаних фізичних чи юридичних осіб, що здійснюється, зокрема, шляхом реалізації права володіння або користування всіма активами чи їх значною часткою, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування, а також вчинення правочинів, що надають можливість визначати умови господарської діяльності, надавати обов’язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління учасника процедури закупівлі, або володіння часткою (паєм, пакетом акцій), що становить не менше ніж 25 відсотків статутного капіталу учасника процедури закупівлі.
Таким чином, під час проведення процедур закупівель замовник перевіряє наявність підстав, зазначених у пункті 7 частини першої статті 17 Закону, в частині пов’язаності учасників з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з членом (членами) тендерного комітету, уповноваженою особою (особами) замовника.
|
|
26.03.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Чи поширюється дія ч.6 ст. 3 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель" від 19.09.2019 на департамент міської ради (замовник) і комунальне підприємство міської ради (учасник)? Тобто поширюються норми про публічні закупівлі на ці правовідносини чи вони не застосовуються?Яким чином на на практичному рівні визначається статус підприємства в якості афілійованого?Дякую
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19 вересня 2019 року № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності з 20 жовтня 2019 року та вводиться в дію з 19 квітня 2020 року.
Відповідно до частини шостої статті 3 нової редакції Закону цей Закон не застосовується у випадку, якщо замовники, визначені у пункті 4 частини першої статті 2 цього Закону, здійснюють закупівлі таких предметів закупівлі, зокрема товари, роботи і послуги, що виробляються, виконуються чи надаються на користь замовника або групи замовників афілійованим підприємством виключно для забезпечення діяльності такого замовника або групи замовників в окремих сферах господарювання.
Для цілей цього Закону афілійованими підприємствами вважаються відокремлені підрозділи замовника, майно та операції яких зазначені в консолідованому балансі замовника, або суб’єкти господарювання, стосовно яких замовник має вирішальний вплив, або суб’єкти господарювання разом із замовником перебувають під вирішальним впливом іншого замовника. Під вирішальним впливом розуміються випадки, коли: замовнику належить частка у статутному капіталі юридичної особи, у тому числі суб’єкта господарювання, в розмірі більше ніж 50 відсотків; замовник володіє більшістю голосів у вищому органі управління суб’єкта господарювання чи правом призначати більше половини складу виконавчого органу або наглядової ради суб’єкта господарювання.
Таким чином, якщо замовник, який здійснює діяльність в одній або декількох окремих сферах господарювання, здійснює закупівлі товарів, робіт і послуг, що виробляються, виконуються чи надаються на користь замовника або групи замовників афілійованим підприємством виключно для забезпечення діяльності такого замовника або групи замовників в окремих сферах господарювання, то такі закупівлі замовник здійснює без застосування процедур закупівель, передбачених новою редакцією Закону на підставі пункту 1 частини шостої статті 3 Закону.
|
|
26.03.2020
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Підкажіть, будь ласка, виходячи з вимог Закону України №114-IХ від 19.09.2019р.,а саме: ч.5 ст.33 "З метою забезпечення права на оскарження рішень замовника договір про закупівлю не може бути укладено раніше ніж через 10 днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю" загальний термін проведення спрощеної процедури триває загалом 11 робочих днів та 10 календарних днів до моменту укладення договору? Чи стосується вищезазначена норма Закону спрощеної закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься у запиті 134/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ee2f05b8-ef61-4f17-8c08-fbccb55ad17a&lang=uk-UA
|