|
02.07.2020
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня!
Прошу надати роз’яснення щодо коректного укладення та оприлюднення договору про закупівлю.
За результатом торгів за предметом закупівлі «Медичні вироби» відповідно частини 6 статті 33 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі. Специфікація до договору, відповідно тендерної пропозиції, містить перелік позицій, які оподатковуються за різною відсотковою ставкою ПДВ, а саме 7% та 20%.
Відповідно пункту 10 частини 1 статті 10 Закону договір про закупівлю та всі додатки до нього замовник самостійно та безоплатно оприлюднює через авторизовані електронні майданчики в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та Законом протягом трьох робочих днів з дня його укладення.
Отже, на виконання вимог Закону необхідно оприлюднити договір, який укладено відповідно тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. Однак, технічна реалізація в електронній системі закупівель не дає можливості коректно оприлюднити договір з різними відсотковими ставками ПДВ щодо кожної позиції: система визначає тільки одну можливу ставку: 7% або 20%.
Яким чином коректно укласти та оприлюднити договір про закупівлю, не порушивши ч. 4 статті 41 Закону, а саме умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі?
Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься у запиті 1225/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c33d74a5-7c97-46bb-a560-8259f29e1c77&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
01.07.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня, просимо надати роз'яснення стосовно закупівель, ми уклали договір на загальну суму - 20248 грн. але в договорі є 10 найменувань товару з різними кодами ДК 021-2015, ми оприлюднили 10 річних планів і 10 звітів, держказначейство відмовляється реєструвати такий договір, пояснюючи, що має бути 10 договорів.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання стосовно оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, якщо предметом договору є придбання декількох предметів закупівлі міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
У свою чергу, перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, визначений частиною другою статті 7 Закону України "Про публічні закупівлі" та є вичерпним.
|
|
01.07.2020
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
Бухгалтерія принесла для оприлюднення УО 2 підписані логовори про виконання робіт за одним ДК, але на різних об'єктах. Сума одного договору 49 867, сума другого 28 745. Як діяти УО, якщо з такою сумою потрібно проводити спрощену закупівлю, а договори підписані?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону.
Відповідно до пункту 27 частини першої статті 1 Закону роботи - розроблення проектної документації на об’єкти будівництва, науково-проектної документації на реставрацію пам’яток архітектури та містобудування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт.
Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 (далі – Порядок).
Відповідно до пункту 4 розділу І “Загальні положення” Порядку визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону за об'єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 "Правила визначення вартості будівництва", прийнятий наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року № 293, а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 "Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт", затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301.
Водночас об’єкт будівництва – це будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси або частини, лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури згідно з ДБН А.2.2-3-2014 “Склад та зміст проектної документації на будівництво”, затвердженого наказом Мінрегіону України від 04.06.2014 № 163.
При визначенні очікуваної вартості предмета закупівлі робіт замовники керуються даними кошторису (кошторисного розрахунку на весь об'єкт будівництва).
Ураховуючи викладене, якщо роботи проводяться по окремому об'єкту, на який складений окремий кошторис, їх закупівлю замовник здійснює, керуючись вартісними межами, установленими Законом.
При цьому відповідь щодо застосування вартісних меж розглянута у запиті 688/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
|
|
30.06.2020
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
якщо в оприлюдненому річному плані була запланована закупівля, але не була здійснена в запланований термін із за брака кошт, чи потрібно в такому разі складати протокол?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з частиною 10 статті 11 Закону уповноважена особа зокрема планує закупівлі та формує річний план закупівель в електронній системі закупівель, проводить процедури закупівель/спрощені закупівлі, забезпечує рівні умови для всіх учасників, об’єктивний та чесний вибір переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі, забезпечує оприлюднення в електронній системі закупівель інформації, необхідної для виконання вимог цього Закону.
Водночас частиною третьою статті 3 Закону визначено, що у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень, без використання електронної системи закупівель замовник обов’язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.
Отже, оскільки Законом не визначено відповідальних щодо закупівель, що здійснюються відповідно до частини третьої статті 3 Закону, відповідальними за планування закупівель, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень, та оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, може бути будь-яка службова (посадова) особа замовника, у тому числі уповноважена особа або будь-який член тендерного комітету (у разі його наявності).
Перелік інформації, яку повинен містити звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, визначений частиною третьою статті 3 Закону.
При цьому оформлення протоколами рішень щодо планування таких закупівель та оприлюднення в електронній системі закупівель зазначеної інформації Законом не передбачено.
|
|
30.06.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! У мене запитання стосовно строків укладання договору за результатами спрощеної закупівлі. Пункт 15 ст. 14 Закону визначає кінцевий термін - "...не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти логовір про закупівлю". Чи доречно застосовувати п. 5 ст. 33 "Рішення про намір укласти договір про закупівлю", а саме, п.5 цієї статті "...договір про закупівлю не може бути укладено раніше ніж через 10 днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю". Якщо п.5 ст. 33 не застосовується для спрощеної закупівлі, то чому? Дякую
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 134/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ee2f05b8-ef61-4f17-8c08-fbccb55ad17a&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|