|
|
11.10.2023
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день. За період 2023 року з підприємцем було заключено договір на харчування особового складу в/ч на суму до 100 тис. грн. Пізніше були віділені додаткові кошти і також було заключено з тим же підприємцем договір на харчування теж до 100 тис. грн. На даний момент виникла необхідність у заключення договору на харчування ще на 100 тис. грн. Мотувуючи тим що збільшила чисельність особового складу. Чи можна заключати даний договір без застосування електронної системи закупівель керуючись особливостями і виникненням нагальної потреби? Чи всеш таки потрібно проводити відкриті торги?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 313/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f562eb6c-71c9-476d-9cb0-69f486d11162&lang=uk-UA
|
|
|
10.10.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Локалізація в закупівлях
Відповідно до встановленого порядку:
ступінь локалізації виробництва визначається самостійно виробником товару, що є предметом закупівлі, та підтверджується Уповноваженим органом у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за формулою:
СЛ = (1 - (МВ+ІВ) / С) × 100%,
де СЛ - ступінь локалізації виробництва;
МВ - митна вартість сировини, матеріалів, вузлів, агрегатів, деталей, складових частин і комплектуючих виробів, робіт, послуг та інших складових, імпортованих на митну територію України виробником для виробництва товару, що є предметом закупівлі, гривень;
IВ - вартість імпортних сировини, матеріалів, вузлів, агрегатів, деталей, складових частин і комплектуючих виробів, робіт, послуг та інших складових, придбаних окремо та/або у складі продукції для виробництва товару, що є предметом закупівлі, у постачальника - резидента України, без урахування податку на додану вартість, гривень;
С - собівартість товару, що є предметом закупівлі, гривень.
Прохання надати роз’яснення, яким чином виробнику слід визначати вартість імпортних сировини, матеріалів, вузлів, агрегатів, деталей, складових частин і комплектуючих виробів, робіт, послуг та інших складових, придбаних у складі продукції для виробництва товару. Оскільки для готової придбаної виробником вітчизняної продукції, може бути використана імпортна сировина, матеріали та ін. про яку виробник не може знати, а постачальник зазначеної продукції не робить і не зобов’язаний робити локалізації. Чи можемо ми, при обчисленні нашої собівартості, враховувати продукцію вироблену в Україні як вітчизняну продукцію на 100%?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо що відповідь на питання міститься в запиті № 624/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4d56622d-a3fb-41bd-be47-875be3b3fbfe&lang=uk-UA.
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
|
10.10.2023
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Техпроцес виготовлення відомчої заохочувальної відзнаки Національної гвардії України – нагрудний знак «За доблесну службу».
1. Порубка металу на заготовки.
2. Висікання контурних заготовок.
3. Карбування деталей відзнак.
4. Обсічення облою на деталях.
5. Свердління технологічних отворів.
6. Зенківка технологічних отворів.
7. Розмітка місця для пайки гвинта.
8. Зенківка місця для пайки гвинта
9. Пайка гвинта.
10. Слюсарна обробка деталей.
11. Карцування деталей перед гальванічним покриттям.
12. Гальванічне покриття деталей нікелем.
13. Гальванічне покриття деталей золотом
14. Трибогальванічне покриття окремих частин деталей.
15. Нанесення емалей.
16. Нанесення захисного лаку.
17. Свердління отвору в гайці для кріплення до одягу.
18. Нарізання різьби в гайці для кріплення до одягу.
19. Збирання виробу.
20. Пакування виробу.
Техпроцес виготовлення почесного знаку Національної гвардії України «За співпрацю».
1. Порубка металу на заготовки.
2. Висікання контурних заготовок.
3. Карбування деталей відзнак.
4. Обсічення облою на деталях.
5. Свердління технологічних отворів.
6. Зенківка технологічних отворів.
7. Висікання технологічних отворів на колодці.
8. Заточка булавок для колодки.
9. Встановлення булавок у колодку.
10. Порізка стрічки.
11. Закріплення стрічки на колодку.
12. Виготовлення з воску деталей для литва.
13. Формування опок з восковими деталями для литва.
14. Термічна обробка опок з восковими деталями для литва з витоплюванням воску.
15. Литво деталей з металу.
16. Слюсарна обробка деталей.
17. Карцування деталей перед гальванічним покриттям.
18. Гальванічне покриття деталей нікелем.
19. Гальванічне покриття деталей золотом
20. Нанесення емалей.
21. Нанесення захисного лаку.
22. Виготовлення металевого кільця для з’єднання колодки з підвісом.
23. Збирання виробу.
24. Пакування виробу.
Це технологічні процеси які мають бути витриманні щоб не допустити неякістного виробу, так як договір після проведення тендеру був підписаний 04.10.2023 року, Поставити вироби за умовам хехнічного опису і поставки потрібно: " почесного знаку Національної гвардії України «За співпрацю»." до 15.10.2023 (400шт)а відзнаку Національної гвардії України – нагрудний знак «За доблесну службу»(3000шт).до 20.10.2023 року. не є можливим виходячи з технологічного процесу і робочого часу. Просимо розглянути питання про перенесення термінів поставки на 28 робочих днів.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Законом України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Відповідно пункту 17 Особливостей договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п’ятої, сьомої - дев’ятої статті 41 Закону та цих особливостей.
Згідно з пунктом 19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначеним цим пунктом.
Отже, Законом та Особливостями встановлено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених у підпунктах 1-8 пункту 19 Особливостей.
Так, відповідно до підпункту 4 пункту 19 Особливостей продовження строку дії договору про закупівлю та/або строку виконання зобов’язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об’єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.
Форма документального підтвердження об’єктивних обставин Особливостями не визначена, оскільки вона залежить саме від обставин, що спричинили продовження строку виконання зобов’язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг. Тому, замовник самостійно визначає форму документального підтвердження таких обставин з дотриманням законодавства.
Таким чином, зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися у випадках та порядку, що були передбачені проектом договору та договором про закупівлю з урахуванням Особливостей.
Водночас з питань належного виконання зобов'язань за договором про закупівлю, зокрема в частині перенесення строку виконання зобов’язань щодо передачі товару, слід звертатись безпосередньо до замовника.
|
|
|
09.10.2023
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи є обовязковим виготовлення проектно-кошторисної документації для капітального ремонту найпростішого укриття
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що питання закупівлі робіт міститься в листах від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель", від 03.07.2023 № 3323-04/32328-06 "Щодо здійснення закупівель", від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=32328
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F70997-06
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667
При цьому відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від від 17 грудня 2022 р. № 1400 (зі змінами), Мінінфраструктури є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема у сфері будівництва, містобудування, просторового планування територій та архітектури; у сфері технічного регулювання у будівництві, ціноутворення у будівництві; у сфері архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Тому, з даного питання слід звернутись до вищевказаного центрального органу виконавчої влади.
|
|
|
09.10.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
У відповідності до п. 9 Постанови Кабінету міністрів України від 11 листопада 2022 року № 1275 передбачено, що державні замовники у сфері оборони можуть закуповавати товари і послуги для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких дорівнює або перевищує 200 тис. гривень без застосування конкурентних процедур закупівель за умови надання гарантійного листа про те, що сукупний прибуток усіх субєктів господарювання, що були залучені в ланцюгу постачання між виробником товару і виконавцем державного контракту (договору), становить до 25 відсотків первинної собівартості товару.
1. З вищезазначеного трактування не зрозуміло, що мається на увазі під поняттям "сукупний прибуток усіх суб’єктів господарювання, що були залучені в ланцюгу постачання" та "первинна собівартість товару".
Чи коректно буде здійснювати розрахунок прибутку та собівартості товару сформованих на митнійтній території України, якщо товар є імпортованим?
2. Які саме складові в себе включає первинна собівартість товару та прибуток?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу!
Відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (далі – Положення), Мінекономіки є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Згідно з підпунктом 5 та 6 пункту 1 статті 1 Закону України “Про оборонні закупівлі” (далі – Закон) визначено, що головний орган у сфері планування оборонних закупівель - визначений Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну військовопромислову політику та головний орган у сфері здійснення оборонних закупівель - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань національної безпеки у воєнній сфері, сферах оборони і військового будівництва у мирний час та в особливий період.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 року № 1275 “Про затвердження особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” (далі – Постанова № 1275) затверджено особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі – Особливості) , які встановлюють порядок та умови здійснення оборонних закупівель для державних замовників у сфері оборони, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану.
Відповідно до пункту 9 Особливостей придбання державними замовниками товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких дорівнює або перевищує 200 тис. гривень, робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, у разі коли їх вартість дорівнює або перевищує 1,5 млн. гривень (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин), без застосування конкурентних процедур закупівель, передбачених особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг, прибутку (постачальницької винагороди) на рівні не більше 25 відсотків від собівартості, допускається за однієї із таких умов: розрахунок ціни договору передбачає прибуток до 25 відсотків собівартості товарів, робіт та послуг, у разі коли виконавець державного контракту (договору) є виробником запропонованого товару, надавачем послуг або виконавцем робіт; якщо виконавець державного контракту (договору) не є виробником товару, він має гарантувати, що сукупний прибуток усіх суб’єктів господарювання, що були залучені в ланцюгу постачання між виробником товару і виконавцем державного контракту (договору), становить до 25 відсотків первинної собівартості товару. При цьому собівартість товарів, робіт і послуг визначається виробником товару, надавачем послуг.
З огляду на вищезазначені положення законодавства собівартість товарів, робіт і послуг визначається на підставі стандартів бухгалтерського обліку, при цьому національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в Україні розробляються та затверджуються Міністерством фінансів України.
Отже, до компетенції Мінекономіки, як Уповноваженого органу, не належить визначення правил формування та підтвердження собівартостей товарів, робіт і послуг.
Окрім цього, зазначаємо, що замовники здійснюють процедури закупівель/спрощені закупівлі товарів, робіт і послуг шляхом використання електронної системи закупівель “Прозорро”. При цьому саме завдяки функціонуванню електронної системи закупівель забезпечується ефективність та прозорість здійснення процесу закупівель товарів, робіт і послуг.
Підсумовуючи, звертаємо увагу, що замовник приймає рішення стосовно закупівлі товарів, робіт і послуг самостійно та на власний розсуд із дотриманням вимог законодавства. Окрім цього, зазначаємо, що листи міністерств не встановлюють норм права, мають виключно інформативний характер.
|