|
22.04.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Головне управління зверталось до Мінекономіки із запитом щодо закупівлі електричного котла (зокрема, проєктних робіт, робіт по монтажу котла тощо) у приміщення, яке має двох власників (Пенсійний фонд 75% та Банк 25%). Надано посилання на відповіді на запити, що стосуються відносин оренди та відшкодування. Водночас, такі відносини "не є схожими за змістом", оскільки при оренді є один власник приміщення, який і проводить закупівлю із врахуванням забезпечення потреб у певних, зокрема, комунальних послугах і орендарів. У порушеному Головним управлінням запитанні, є два власники приміщення. Повторно просимо надати змістовне роз'яснення на запитання:
"Наявна єдина система теплопостачання у приміщенні на двох власників із розміщенням котла на частині приміщення, власником якого є Головне управління. Планується закупівля робіт по встановленню котла. Проєктні роботи, підрядні роботи, авторський нагляд, технічний нагляд, послуги на збільшення потужності має робити кожен власник щодо свого приміщення? Чи можливо закупівлі таких робіт/послуг провести одним замовником але при цьому яким чином оформити отримання коштів від іншого власника приміщення?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Таким чином, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами.
При цьому, відповідь щодо застосування вартісних меж розглянуто у запиті 688/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06 розміщено лист від від 03.09.2020 №3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”
Разом з тим зазначаємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli розміщено відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому розглянута тема “Планування закупівель або що треба знати та розуміти замовникові про планування та визначення предмета закупівлі”.
|
|
03.02.2021
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня!
Прошу надати роз'яснення по такому питанню:
В частині 6 статті 3 зазначено:
"6. Цей Закон НЕ ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ у випадку, якщо замовники, визначені у пункті 4 частини першої статті 2 цього Закону, здійснюють закупівлі таких предметів закупівлі:
1) товари, роботи і ПОСЛУГИ, ЩО виробляються, ВИКОНУЮТЬСЯ чи надаються НА користь ЗАМОВНИКА або групи замовників АФІЛІЙОВАНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ виключно для забезпечення діяльності такого замовника або групи замовників в окремих сферах господарювання.
Для цілей цього Закону АФІЛІЙОВАНИМИ ПІДПРИЄМСТВАМИ ВВАЖАЮТЬСЯ ВІДОКРЕМЛЕНІ СТРУКТУРНІ ПІДРОЗДІЛИ ЗАМОВНИКА, майно та операції яких зазначені в консолідованому балансі замовника, або суб’єкти господарювання, стосовно яких замовник має вирішальний вплив, або суб’єкти господарювання разом із замовником перебувають під вирішальним впливом іншого замовника."
Чи поширюється ця норма Закуну на випадок, коли видавництво, яке є відокремленим структурним підрозділом університету (без права окремої юридичної особи), буде надавати послуги друку для потреб університету?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 769/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=0a77dfb8-efb9-4f32-a2c5-a7dac6ec9e17&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
15.05.2020
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
у лютому 2020 року укладено договір на виконання проектних робіт на суму 170 тис.грн., в травні 2020 року виникла потреба у коригуванні (уточненні) одного з розділів проекту, у звязку із чим виникло питання у додаткових коштах в сумі 6 тис.грн.Чи має право Замовник укласти додаткову угоду до діючого договору, та яким чином відобразити в річному плані закупівель додатково виділені кошти на виконання цього договору.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ (далі – Закон № 114-ІХ) введений в дію 19.04.2020.
Водночас до введення в дію Закону № 114-ІХ діяв Закон України “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 № 922-VIII (далі – Закон), який установлював правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Поряд з цим на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20 розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону”, який містить інформацію щодо виконання укладених договорів до набрання чинності Закону № 114-ІХ.
У свою чергу, договірні відносини, що виникали при укладенні та виконанні договорів щодо закупівель, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, регулюються зокрема Цивільним та Господарським кодексами України. Підстави та порядок зміни договорів визначені статтею 651 Цивільного кодексу України та статтею 188 Господарського кодексу України.
Поряд з цим аналогічна відповідь щодо виділення додаткових коштів, які замовник об’єктивно не міг передбачити на момент здійснення первинної закупівлі міститься у запиті 657/2020, за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=19994f0e-65ff-4cfc-96fb-dbee61c81a77&lang=uk-UA
|
|
06.02.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
З 19.04.2020 вводиться в дію Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19 вересня 2019 року № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону), за винятком розділу VI.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 нової редакції Закону договір про закупівлю – ГОСПОДАРСЬКИЙ ДОГОВІР, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі / спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Відповідно частини першої статті 41 нової редакції Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та ГОСПОДАРСЬКОГО кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Таким чином, у новій редакції Закону договір про закупівлю розглядається передусім як господарський договір, укладення якого регулюються відповідними нормами Господарського кодексу України (далі – ГК України).
При цьому згідно з частиною першою статті 179 ГК України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
У той же час, згідно з першою статті 55 ГК України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Відповідно до частини другої цієї ж статті суб'єктами господарювання є:
1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;
2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону ЯК ПІДПРИЄМЦІ;
Виходячи з викладеного нормами ГК України не передбачено можливості укладення господарського договору з фізичною особою, яка не є суб’єктом господарювання, тобто не зареєстрована як підприємець.
Разом з тим, нова редакція Закону не містить обмежень для фізичних осіб, які не є підприємцями (суб’єктами господарювання) брати участь у процедурах закупівель / спрощених закупівлях, визнаватися переможцями та, відповідно, претендувати на укладення договору про закупівлю.
У той же час, згідно з пунктом 1 частини другої статті 41 нової редакції Закону переможець процедури закупівлі під час укладення договору про закупівлю повинен надати відповідну інформацію про право підписання договору про закупівлю.
У зв’язку з викладеним вище, просимо роз’яснити наступні питання:
1. Чи може замовнику відповідно до законодавства України, в тому числі ГК України, укладати договір про закупівлю, як господарський договір, з переможцем процедури закупівлі / спрощеної закупівлі – фізичною особою, яка не зареєстрована як підприємець (не є суб’єктом господарювання)?
2. Чи може замовник у тендерній документації / оголошені про проведення спрощеної закупівлі вимагати від фізичної особи, яка була визнана переможцем процедури закупівлі / спрощеної закупівлі, її реєстрації у якості підприємця відповідно до законодавства для цілей укладення договору про закупівлю як господарського договору, а також вимагати надання таким переможцем інформації про його реєстрацію підприємцем, зокрема, у якості інформації про право підписання договору про закупівлю згідно з пунктом 1 частини другої статті 41 нової редакції Закону.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності 20.10.2019 та буде введений в дію з 19.04.2020.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 нової редакції Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Згідно з частиною першою статті 41 нової редакції Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України (далі – ЦК України та ГК України) з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Так згідно статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. При цьому статтею 50 ЦК України встановлено право фізичної особи на здійснення підприємницької діяльності. Водночас статтею 202 ЦК України визначено поняття та види правочинів.
Крім того, статтею 55 ГК України визначено поняття суб’єкта господарювання. Відповідно до частини першої статті 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Разом з тим згідно з пунктом 37 частини першої статті 1 нової редакції Закону учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі - учасник) - фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Таким чином, учасником процедури закупівлі може бути будь-яка особа, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі, у тому числі фізична особа, яка може укласти правочин щодо об"єктів цивільних прав у разі якщо не здійснює самостійну, ініціативну, систематичну, на власний ризик господарську діяльність.
У свою чергу, згідно з пунктом 31 частини першої статті 1 нової редакції Закону тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель, яка згідно з частиною четвертою статті 22 нової редакції Закону не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
Ураховуючи викладене та виходячи зі змісту норм ЦК та ГК України, оскільки підприємницька діяльність є правом, а не обов’язком, фізична особа може бути учасником процедури закупівлі у розумінні Закону, реалізуючи власне право на розпорядження належними їй об"єктами цивільних прав.
Разом з тим виходячи зі змісту частини першої статті 24 нової редакції Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру.
Крім того, відповідно до частини восьмої статті 18 нової редакції Закону скарги, що стосуються тендерної документації та/або прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, що відбулися до закінчення строку, установленого для подання тендерних пропозицій, можуть подаватися до органу оскарження з моменту оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, але не пізніше ніж за чотири дні до дати, установленої для подання тендерних пропозицій.
|
|
12.08.2021
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Наскільки я знаю технічний нагляд відповідає за якість виконання робіт (самі роботи + сертифікати на матеріали і т.д) та об'єм їх виконання. Питання в наступному, чи законні дії в подачі тендерної пропозиції уповноваженої особи документів, які ніяким чином не стосуються технічного нагляду, такі як наявність ліцензованої програми АВК-5, наявність персоналу щодо лабораторних досліджень на спроможність несучих конструкцій, надати фінансовий звіт за рік з підписом уповноваженої особи, надання документів різного каліброваного метстандартом інструменту, надання довідки обігу коштів за минулий рік і т.д.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Водночас, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06 розміщено лист від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель".
Своєю чергою, частиною третьою статті 14 Закону визначений перелік обов`язкових умов, які повинно містити оголошення про проведення спрощеної закупівлі.
Згідно з пунктом 24 частини першої статті 1 Закону пропозиція учасника спрощеної закупівлі - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до оголошення про проведення спрощеної закупівлі та вимог до предмета закупівлі.
Таким чином, пропозиція подається відповідно до умов, установлених замовником в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі.
Разом з тим, відповідно до частини двадцятої статті 14 Закону з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів учасник спрощеної закупівлі може звернутися до замовника та/або до органу, що здійснює контроль над замовником, або до суду. Рішення та дії замовника можуть бути оскаржені учасником спрощеної закупівлі у судовому порядку.
Поряд з цим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|