Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

Порядок оскарження визначений статтею 18 Закону. Так, зокрема, частиною сімнадцятою статті 18 Закону установлено, що замовнику забороняється вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення щодо процедури закупівлі, у тому числі приймати рішення про відміну тендера чи визнання його таким, що не відбувся, відміну переговорної процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю, крім дій, спрямованих на усунення порушень, зазначених у скарзі.

Докладно щодо питання оскарження в листі від 07.08.2020 № 3304-04/49140-06 “Щодо порядку оскарження процедур закупівель”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням :https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F49140-06

Водночас згідно з частиною сьомою статті 3 Закону придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, у разі оскарженням прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника після оцінки тендерних пропозицій учасників, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків від очікуваної вартості тендеру, що оскаржується. Відповідно до частини другої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо у замовника виникла нагальна потреба здійснити закупівлю у разі оскарження прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника щодо триваючого тендера після оцінки тендерних пропозицій учасників, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків від очікуваної вартості тендера, що оскаржується.

Отже, виходячи зі змісту Закону, у разі оскарження тендеру замовник може застосувати переговорну процедуру закупівлі або здійснити закупівлю без застосування порядку проведення спрощених закупівель у залежності від вартості предмета закупівлі, в обсязі до 20% очікуваної вартості тендеру, що оскаржується за умови: 1) якщо існує нагальна потреба у здійсненні закупівлі; 2) сумарна ціна договорів, укладених при використанні абзацу п'ятого пункту 3 частини другої статті 40 Закону/абзацу третього пункту 3 частини сьомої статті 3 Закону, не може перевищувати 20 відсотків від очікуваної вартості тендеру, що оскаржується.

При цьому, в залежності від очікуваної вартості предмета закупівлі, а також умов щодо застосування та проведення закупівель, визначених Законом, замовник самостійно здійснює вибір способу закупівель та визначає можливість його застосування, а також  визначає нагальність потреби у здійсненні закупівлі.

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

Порядок оскарження процедур закупівель визначено статтею 18 Закону.

Згідно з частиною сімнадцятою статті 18 Закону розгляд скарги зупиняє перебіг строків, установлених частиною шостою статті 33, частиною сьомою статті 40 цього Закону. Перебіг цих строків продовжується з дня, наступного за днем прийняття рішення органом оскарження за результатами розгляду скарги, рішення про припинення розгляду скарги або рішення про залишення скарги без розгляду.

Відповідно до пункту 17 частини першої статті 1 Закону орган оскарження - Антимонопольний комітет України.

Отже, перебіг строків, зазначений у статті 18 Закону, застосовується у разі подання скарги до Антимонопольного комітету України.

При цьому зазначаємо, що судове рішення є обов’язковим до виконання відповідно до статті 129-1 Конституції України.

Своєю чергою, з питань технічної реалізації в електронній системі закупівель вимог законодавства у сфері публічних закупівель необхідно звертатись до
ДП “ПРОЗОРРО” як адміністратора системи.

Разом з тим, статтею 32 Закону визначено перелік підстав для відміни замовником торгів чи визнання їх такими, що не відбулися.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 32 Закону замовник відміняє тендер у разі неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, з описом таких порушень, які неможливо усунути.

Частиною четвертою статті 41 Закону установлено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Частиною шостою статті 33 Закону установлено, що замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі.

Укладення договору про закупівлю з порушенням вимог частини четвертої статті 41 Закону та з порушенням строків, передбачених частинами п’ятою і шостою статті 33 Закону та частиною сьомою статті 40 Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв’язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 цього Закону, призводить до нікчемності такого договору у відповідності до пунктів 2 та 4 частини першої статті 43 Закону.

Отже, у разі неможливості укладення договору про закупівлю на умовах, зокрема тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, яка має відповідати вимогам тендерної документації, у тому числі умовам, передбаченим проектом договору про закупівлю, замовник може прийняти рішення про відміну тендера на підставі пункту 2 частини першої статті 32 Закону.

При цьому рішення приймаються замовником самостійно.

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

Щодо питання 1, 2, 3, 6, 7

Виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону фізична чи юридична особа, з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право звернутись до органу оскарження.

Порядок оскарження процедур закупівлі визначений статтею 18 Закону.

Згідно з частиною вісімнадцятою статті 18 Закону за результатами розгляду скарги орган оскарження має право зокрема прийняти рішення про заходи, що повинні вживатися для їх усунення.

Водночас відповідно до частини двадцять другої статті 18 Закону рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов’язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються.

Разом з тим замовник самостійно приймає будь-які рішення. При цьому згідно частини першої статті 44 Закону  за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України.

Згідно зі статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення невиконання рішення Антимонопольного комітету України як органу оскарження за результатами розгляду скарг суб'єктів оскарження, подання яких передбачено законом, - тягне за собою накладення штрафу на керівника замовника від двох до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Водночас повідомляємо, що питання оскарження процедур закупівель розглянуто в листі від  07.08.2020 № 3304-04/49140-06 “Щодо порядку оскарження процедур закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F49140-06

Щодо питання 4, 5

Відповіді щодо застосування механізму, який дозволяє усунути невідповідність в інформації та/або документах містяться у запитах 800/2020, 1562/2020, 1332/2020, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями: 

https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=75635800-f094-4918-84ac-a065fabc9d36&lang=uk-UA

https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=62fc5fe2-5977-4a18-a898-14fdd08abba6&lang=uk-UA

https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2609b34c-7091-431c-a520-d85f4665cbf1&lang=uk-UA

Водночас інформація щодо надання повторної можливості усунення невідповідностей в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції розглянута у запиті 2156/2020 за посиланням:

https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f1c9b6a3-5a49-449a-b2ad-6617c2153a2b&lang=uk-UA

Водночас будь-які рішення мають прийматися замовником самостійно з дотриманням вимог Закону та принципів здійснення закупівель, встановлених у статті 5 Закону.

Отже, тендерний комітет (уповноважена особа) замовника самостійно приймає рішення, у тому числі щодо  визначення переможця закупівлі/відхилення тендерної пропозиції, керуючись принципами здійснення закупівель, установленими статтею 5 Закону, та з дотриманням вимог Закону.

Поряд з цим Мінекономіки як Уповноважений орган здійснює регулювання та координацію у сфері закупівель у межах повноважень на підставі статті 9 Закону та Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами).

При цьому до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників.

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

Відповідно до частини двадцять другої статті 18 Закону рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов’язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються.

Водночас статтею 32 Закону визначено перелік підстав для відміни замовником торгів чи визнання їх такими, що не відбулися.

Разом з тим замовник самостійно приймає будь-які рішення. При цьому згідно частини першої статті 44 Закону  за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України.

Водночас повідомляємо, що питання оскарження процедур закупівель розглянуто в листі від  07.08.2020 № 3304-04/49140-06 “Щодо порядку оскарження процедур закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F49140-06

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі”  (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

Порядок оскарження процедур закупівлі встановлений статтею 18 Закону.

Так, виходячи з частини восьмої статті 18 Закону скарги, що стосуються прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника, які відбулися після розгляду тендерних пропозицій, порядок якого передбачений частинами другою і дванадцятою статті 29 цього Закону, подаються протягом п’яти днів з дня оприлюднення в електронній системі закупівель протоколу розгляду тендерних пропозицій, у разі якщо оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до частини третьої статті 10 цього Закону.

Натомість скарги, що стосуються прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, які відбулися після оцінки тендерних пропозицій учасників, подаються протягом десяти днів з дня, коли суб’єкт оскарження дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав унаслідок рішення, дії чи бездіяльності замовника, але до дня укладення договору про закупівлю.

У разі порушення цих строків скарги автоматично не приймаються електронною системою закупівель.

Отже, при поданні скарги, яка може прийматися до розгляду органом оскарження, суб’єкт оскарження з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи має враховувати, насамперед,  підставу для оскарження (що саме оскаржується?), а також період та строки для подання скарги.

Крім цього, довідково, щодо інших питань, пов'язаних з порядком оскарження процедур закупівель, пропонуємо ознайомитися з інформацією, викладеною в листі від 07.08.2020 № 3304-04/49140-06 "Щодо порядку оскарження процедур закупівель", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F49140-06