|
|
26.03.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня, час від часу замовники в своїх тендерних документаціях встановлюють вимогу для учасників "надати довідку з банківськими рахунками актуальними на дату подання". Чи може бути однією з причин відхилення учасника, тому що учасник надав довідку з банківськими реквізитами, яка датована за 4 місяці до подачі документації? І чи можливе подання пропозиції учасником через один з авторизованих майданчиків у вихідний день (субота, неділя та/або святковий день)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічні за змістом питання надано відповідь у запитах 1093/2019 та 364/2020, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=9c51e6b7-fbb6-47c3-a20b-7544cb3fe51d&lang=uk-UA та https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=63fb48d7-b608-44e0-971f-a8614428511d&lang=uk-UA
У свою чергу, вимоги до функціонування електронної системи закупівель, вимоги до електронних майданчиків та відповідальність операторів авторизованих електронних майданчиків визначаються Порядком функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків (далі – Порядок функціонування системи), який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166.
При цьому відповідно до абзацу тринадцятого пункту 2 Порядку функціонування системи, робочий час – проміжок часу з понеділка до п’ятниці з 8 години 00 хвилин до 18 години 00 хвилин (крім вихідних та святкових днів).
Водночас Порядок функціонування системи не містить обмежень щодо доступу користувачів до кабінету на авторизованому/попередньо авторизованому електронному майданчику за винятком випадків припинення роботи авторизованого/попередньо авторизованого електронного майданчика для проведення технічно-профілактичних робіт, що передбачено абзацом десятим Порядку функціонування системи.
|
|
|
18.03.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Ст. 16 Закону передбачено, що Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв:
наявність обладнання та матеріально-технічної бази;
наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід;
наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору.
П. 37 ст. 1 Закону надано визначення лота – це визначена замовником частина товарів, робіт чи послуг, на яку в межах єдиної процедури закупівлі учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Ч. 4 ст. 28 Закону визначено, що після оцінки пропозицій замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації з переліку учасників, починаючи з учасника, пропозиція якого за результатом оцінки визначена найбільш економічно вигідною.
Суть питання. Замовником оголошено відкриті торги на закупівлю послуг по трьом лотам. Встановлено наступні кваліфікаційні критерії: наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід, а саме не менше ніж 5 слюсарів; наявність обладнання та матеріально-технічної бази – встановлено кількість необхідного обладнання (по видам) не менше 5-ти одиниць.
Одним учасником подано пропозиції по трьом лотам. На підтвердження кваліфікаційних критеріїв надано документи та інформацію про наявність 5-ти слюсарів та обладнання по видам у кількості 5-ти одиниць. Перелік інформації та документів по кожному з 3-х лотів є ідентичним.
Чи відповідають пропозиції такого учасника по кожному з лотів встановленим Замовником кваліфікаційним критеріям? Чи необхідно сумувати кількість працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід у випадку подання учасником пропозицій на кожний лот (наприклад у випадку подання пропозицій по 2-м лотам кількість працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід повинна бути не менше 10).
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Враховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону зокрема інструкцію з підготовки тендерних пропозицій, один або декілька кваліфікаційних критеріїв до учасників відповідно до статті 16, вимоги, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством.
Водночас тендерна пропозиція – пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації (пункт 30 частини першої статті 1 Закону).
Перелік підстав відхилення тендерних пропозицій учасників визначений статтею 30 Закону та є вичерпним.
У свою чергу, виходячи зі змісту статей 11 і 38 Закону та Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб), затвердженого наказом Мінекономрозвитку України від 30.03.2016 № 557, прийняття рішень здійснює тендерний комітет, члени якого несуть відповідальність за порушення вимог згідно із законами.
Поряд з цим згідно з частиною третьою статті 11 Закону тендерний комітет або уповноважена особа замовника забезпечує рівні умови для всіх учасників, об'єктивний та чесний вибір переможця.
З огляду на викладене, рішення про відхилення тендерної пропозиції приймається замовником самостійно за наявності підстав, встановлених у статті 30 Закону.
|
|
|
02.03.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
1. Відповідно до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» та Податкового кодексу України, суб'єкти господарювання, що реалізовують пальне через АЗС, повинні мати ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним на кожну АЗС. Інформація про таку ліцензію повинна міститися на сайті ДФС у відповідному Єдиному державному реєстрі суб'єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним.
- Чи має право Замовник вимагати надання копії такої ліцензії від Учасника у складі Тендерної Пропозиції ?
- Чи має право Замовник у разі ненадання Учасником такої ліцензії або відсутності інформації про неї на сайті ДФС, відхилити Тендерну Пропозицію такого Учасника ?
2. В багатьох випадках суб'єкти господарювання, що реалізовують пальне не мають власні або орендовані АЗС, а здійснюють поставку пального Замовнику по так званим "партнерським угодам", які надають право клієнтам Учасника заправлятися на АЗС інших брендів. При цьому сам Учасник не має ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на таких АЗС, адже таку ліцензію має отримувати безпосередньо юридична особа, яка реалізовує пальне на таких АЗС.
- Чи може в такому випадку Замовник вимагати, щоб саме Учасник мав таку ліцензію ? - Чи має право Замовник відхилити Тендерну пропозицію Учасника в разі ненадання ним такої ліцензії або іі відсутності у Реєстрі ?
- Чи має право Замовник вимагати надання Учасником в складі Тендерної пропозиції копії ліцензій юридичної особи, яка буде безпосередньо реалізовувати Замовнику пальне на АЗС?
- Чи має право Замовник відхилити Тендерну пропозицію Учасника в разі ненадання ним ліцензій юридичної особи, яка буде безпосередньо реалізовувати Замовнику пальне на АЗС або іі відсутності у Реєстрі ?
3. У закупівлях, що стосуються відпуску нафтопродуктів з АЗС, з метою економії коштів, Замовники майже завжди обмежують відстань від своїх об’єктів до місцезнаходження АЗС, визначаючи їх у кілометрах/метрах.
- Яким чином Учасники повинні обраховувати такі відстані (Гугл карти/Яндекс/запити в державні органи/які) ?
- Який документ буде належним доказом правильного обрахування відстані ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону. При цьому згідно з частиною другою статті 22 Закону тендерна документація повинна зокрема містити інструкцію з підготовки тендерних пропозицій, один або декілька кваліфікаційних критеріїв до учасників відповідно до статті 16, вимоги, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством.
Разом з тим тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити (частина третя статті 22 Закону).
Водночас відповідно до пункту 30 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція − це пропозиція щодо предмету закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
У свою чергу, відповідно до статті 23 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону.
З огляду на викладене, щодо роз'яснення конкретної вимоги, яка встановлена у тендерній документації, слід звертатись безпосередньо до замовника.
Водночас виходячи зі змісту пункту 27 частини першої статті 1 Закону, фізична чи юридична особа з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право подати скаргу до органу оскарження, керуючись статтею 18 Закону.
Порядок оскарження процедур закупівель визначений статтею 18 Закону.
У свою чергу, перелік підстав для відхилення тендерних пропозицій визначений статтею 30 Закону. Так, згідно з пунктом 4 частини першої статті 30 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації.
|
|
|
18.01.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
питання по змісту Закону(Стаття 17. Підстави для відмови в участі у процедурі закупівлі, п.2. Замовник може прийняти рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та може відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо учасник процедури закупівлі не виконав свої зобов’язання за раніше укладеним договором про закупівлю з цим самим замовником, що призвело до його дострокового розірвання).Суть питання: Тут мається на увазі невиконання зобов'язань перед цим же замовником чи перед будь яким іншим? І взагалі - якими документами слід обгрунтованувати розірвання договорів з недоброчесними виконавцями? тільки рішення суду чи може це бути просто акт? Якщо це просто акт - чи потрібно його десь реєструвати? роз"ясніть, будь ласка.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності 20.10.2019 та буде введений в дію з 19.04.2020.
Відповідно до частини другої статті 17 нової редакції Закону замовник може прийняти рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та може відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо учасник процедури закупівлі не виконав свої зобов’язання за раніше укладеним договором про закупівлю з цим самим замовником, що призвело до його дострокового розірвання, і було застосовано санкції у вигляді штрафів та/або відшкодування збитків - протягом трьох років з дати дострокового розірвання такого договору.
Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Разом з тим згідно з частиною першою статті 216 Господарського кодексу України (далі - ГК України) учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Частиною другою статті 217 ГК України визначено види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Частиною 615 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Водночас статтею 222 ГК України передбачений досудовий порядок реалізації господарсько-правової відповідальності, згідно якої учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду. У разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій суб'єкт господарювання чи інша юридична особа - учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом.
Ураховуючи викладене, для реалізації права замовника на майбутнє відмовити учаснику в участі у процедурі закупівлі, замовникові слід передбачати відповідні умови у проекті договору та договорі про закупівлю щодо порядку розірвання договору, застосування санкцій у вигляді штрафів та/або відшкодування збитків.
При цьому відмова в участі можлива саме у випадку, якщо відносно учасника за раніше укладеним з ним договором наявні факти одночасно невиконання зобов"язання, дострокового розірвання такого договору, накладення санкцій у вигляді штрафу та/або відшкодування збитків, незалежно від способу розірвання такого договору, накладення санкцій у вигляді штрафу та/або відшкодування збитків у судовому або добровільному порядку.
|
|
|
23.12.2019
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Просимо надати роз'яснення в наступному питанні.
Закупівля UA-2019-12-04-000293-
Рішенням тендерного комітету від 12.12.2019 №4312 було визнано переможцем процедури відкритих торгів на закупівлю "Формений одяг, код 18110000-3 за ДК 021-2015 (формений одяг)", пропозицію фізичної особи підприємця, як таку, що відповідає вимогам Замовника, зазначеним в тендерній документації. Повідомлення про намір укласти договір було розміщено на веб-порталі Уповноваженого органу.
Згідно протоколу засідання тендерного комітету було прийнято рішення пропозицію ФОП відхилити відповідно до абзацу 3 пункту 2 частини 1 статті 30 Закону України "Про здійснення державних закупівель". У зв’язку з тим що переможець - "не надав документи, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 Закону".
Але згідно вимог була надана відповідь Державної податкової служби України Головного управління ДПС у м. Києві, щодо розгляду заяви про відсутність заборгованості із сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), де повідомляється, що станом на 13.12.2019 р. по платнику податків не обліковується заборгованість за основним місцем реєстрації. Надана відповідь була вкладена на «Кваліфікації» з усіма іншими документами своєчасно.
Згідно пункту 1 частини другої Статті 17 Закону України не зазначено в якій формі подається інформація про заборгованість із сплати податків і зборів (обов’язкових платежів). А також в переліку документів, які надаються переможцем торгів не вказано, яка форма Довідки повинна бути надана.
З цього прошу надати відповідь, чи є правомірним рішення щодо дискваліфікації з тендерних торгів учасника?
Заздалегідь дякую!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті № 1039/2019 за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=69259a6a-22b8-497e-9821-a4de81a51751&lang=uk-UA
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|