|
29.04.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
По розпорядженню військової адміністрації підприємству потрібно провести поточні ремонти покрівль житлових будівель, за кожною адресою окремо. За бюджетні кошти закупити матеріал для виконання вищезазначених робіт (матеріал Замовника), та провести закупку послуги з поточного ремонту покрівлі житлового будинку (окремо по кожному). Вартість Зведеного кошторисного розрахунку об'єкта (1 покрівлі) становить більше 200,0тис.грн. Але очікувана вартість закупівлі на послугу т.як матеріал замовника МЕНЬШЕ 200,0 тис.грн. Чи вірно що послуга з поточного ремонту покрівлі (за ДК 45260000- покрівельні роботи) СПРОЩЕНА процедура?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 19/2024, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b6b63458-3918-45df-a124-a4aefffefc17&lang=uk-UAЗакон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом. Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Виходячи з положень пункту 11 частини першої статті 1 Закону, закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону здійснюються суб’єктами, які є замовниками, визначеними згідно із статтею 2 Закону. Закупівля відповідно до Особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля, незалежно від її вартості, включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону. Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, в залежності від очікуваної вартості предмета закупівлі. При цьому будь-які рішення щодо придбання замовником товарів, робіт і послуг, у тому числі щодо визначення потреби та способів здійснення закупівлі, приймаються замовником самостійно з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, а також дотриманням вимог законодавства в цілому. Зазначаємо також, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі", Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
25.04.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Чи можна стверджувати, що військові частини Збройних Сил України та Національної гвардії України при укладанні договорів (від імені окремої юридичної особи, на яку є призначення бюджетних коштів) на закупівлю товарiв, робiт i послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки i оборони за державні (бюджетні) кошти, укладають державні контракти?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу! Відповідно до пункту 17 частини першої статті 2 Закону України “Про оборонні закупівлі” (далі - Закон) державний контракт (договір) (далі - державний контракт (договір)) - угода, укладена у письмовій формі державним замовником від імені держави з виконавцем відповідно до затверджених планів закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення. Згідно із пунктом 10 частини першої статті 2 Закону державні замовники у сфері оборони (далі - державні замовники) - визначені Кабінетом Міністрів України центральні органи виконавчої влади, інші державні органи, військові формування, утворені відповідно до законів України. Згідно із пунктом 21 частини першої статті 2 Закону оборонні закупівлі - здійснення державним замовником закупівель товарів, робіт і послуг, призначених для виконання державних програм у сферах національної безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони. Крім цього, відповідно до пункту 26 частини першої статті 2 Закону служба державного замовника - суб’єкт господарювання, що належить до сфери управління державного замовника, або структурний підрозділ державного замовника, що уповноважується ним на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів) на закупівлю товарів, робіт і послуг оборонного призначення та інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони. Разом з тим, відповідно до частини першої статті 30 Закону Кабінетом Міністрів України визначені Особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану. З огляду на це постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 року № 1275 “Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” (далі – Постанова № 1275) затверджено особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі Особливості – № 1275), які встановлюють порядок та умови здійснення оборонних закупівель для державних замовників у сфері оборони, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану. Крім цього, звертаємо увагу, що постановою Кабінету Міністрів України від 01 лютого 2024 року № 122 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 року № 1275” внесено зміни до Постанови № 1275. Також інформуємо, що роз`яснення для державних замовників у сфері оборони та служб державних замовників щодо особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану розміщені на офіційному сайті Міністерства економіки України за посиланням https://www.me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&id=dd05262d-3644-48f9-aaae-27e7481ec00b&tag=ZakupivliDliaDerzhavnikhZamovnikivVSferiOboroni Отже, закупівлі державними замовниками у сфері оборони, службами державного замовника, а також військовими частинами, організаціями (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони, здійснюються відповідно до положень чинного законодавства. При цьому звертаємо увагу, що замовник приймає рішення щодо закупівлі товарів, робіт і послуг самостійно, на власний розсуд із дотриманням вимог законодавства. Разом з тим, листи Міністерства не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер.
|
|
19.04.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Під час воєнного стану замовник може проводити спрощені закупівлі відповідно до наказу ДП «Прозорро» № 25, яким затверджено Інструкцію про порядок використання електронної системи закупівель у разі здійснення закупівель, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в Особливостях. З огляду на п. 1 Інструкції та норми п. 11 Постанови № 1178 Наказ № 25 та затверджена цим наказом Інструкція можуть застосовуватися замовником у разі закупівлі: товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту) до 100 тис. грн; послуг з поточного ремонту до 200 тис. грн; робіт, вартість яких до 1,5 млн грн.
В разі проведення Спрощеної закупівлі за наказом №25 скажімо на роботи до 1,5 млн, в складі яких є локалізований товар:
чи потрібно вимагади довідку/інформацію про локалізацію?
Чи потрібно вимагати документи по пункту 13-1 Постанови Уряду №861, зважаючи що у цьому пункті йдеть про тендерну пропозицію та тендерну документацію, при цьому ці поняття не застосовуються при проведенні спрощеної закупівлі за Наказ № 25?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на Ваше питання міститься в запитах №№ 215/2024, 692/2023, 624/2023 та у листі від 30.08.2022 № 3323-04/62315-06 "Щодо локалізації", розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=beb5235e-c433-40df-9159-562bb0709f34&lang=uk-UA https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c452af1b-9120-4441-bdf5-b6ef4b119b4a&lang=uk-UA https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4d56622d-a3fb-41bd-be47-875be3b3fbfe&lang=uk-UA https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=62315Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Виходячи з пункту 6-1 Розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, тимчасово, з 2022 року строком на 10 років, встановлюються такі особливості здійснення закупівель, якщо вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень: 1) замовник здійснює закупівлю товарів, визначених підпунктом 2 цього пункту, виключно якщо їх ступінь локалізації виробництва дорівнює чи перевищує, зокрема у 2024 році - 20 відсотків; 2) особливості здійснення закупівель, визначені цим пунктом, застосовуються до таких товарів, що вказані у цьому пункті. Згідно з абзацом третім пункту 3 Особлиостей під час здійснення публічної закупівлі відповідно до цих особливостей (крім випадків, передбачених абзацами четвертим - шостим цього пункту) замовники застосовують положення пункту 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, крім підпункту 4 пункту 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, з урахуванням положень, визначених цим абзацом. У разі здійснення замовником закупівлі робіт чи послуг, якщо виконання таких робіт чи надання послуг передбачає набуття замовником у власність товарів, визначених пунктом 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, вартість яких у складі предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, визначені абзацом першим пункту 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, закупівля таких робіт чи послуг здійснюється з урахуванням особливостей, установлених пунктом 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону. Так, згідно з підпунктом 4 пункту 6-1 Розділу Х Закону у разі здійснення замовником закупівлі робіт чи послуг, якщо виконання таких робіт чи надання послуг передбачає набуття замовником у власність товарів, визначених цим пунктом, процедури закупівлі таких робіт чи послуг здійснюються з урахуванням особливостей, встановлених цим пунктом. Таким чином, вимога про ступінь локалізації виробництва розповсюджується на закупівлю робіт чи послуг, очікувана вартість яких дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень та водночас за умови, що вартість товару з переліку підпункту 2 пункту 6-1 Розділу Х Закону у складі цих робіт чи послуг також дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень.
|
|
18.04.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Суть питання викладене в приєднаних документах
|
|
Відповідь
|
|
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0Отже, визначення приналежності до замовників у розумінні Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) здійснюється самостійно та на підставі документів, нормативно-правових актів тощо, інформацією про які володіє суб'єкт або його орган управління. Виходячи з частини другої статті 19 Конституції України, відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 No 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить віднесення суб'єктів до замовників у розумінні Закону в конкретних випадках.
|
|
17.04.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Згідно з пунктом 11-1 Особливостей, затверджених Постановою КМУ від 12 жовтня 2022 р. № 1178 у разі коли замовники, які є закладами охорони здоров’я або структурними підрозділами з питань охорони здоров’я обласних та Київської міської державних (військових) адміністрацій, здійснюють закупівлі лікарських засобів, які в установленому законом порядку зареєстровані в Україні, та медичних виробів за переліком згідно з додатком 1, вартість яких становить або перевищує 50 тис. гривень, такі закупівлі здійснюються з використанням електронного каталогу відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 75, ст. 2407), з урахуванням положень, визначених цими особливостями.
Згідно зі статтею 3акону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» заклад охорони здоров’я - юридична особа будь-якої форми власності та організаційно-правової форми або її відокремлений підрозділ, що забезпечує медичне обслуговування населення на основі відповідної ліцензії та професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників і фахівців з реабілітації.
Також, перелік закладів охорони здоров’я визначено окремими нормативними документами, зокрема:
- Перелік закладів охорони здоров’я Міністерства внутрішніх справ, затверджений Наказом Міністерства внутрішніх справ України 14.06.2017 № 507;
- Перелік закладів охорони здоров’я в системі Міністерства оборони України, затверджений Наказом Міністерства оборони України 23.03.2017 № 168
- Перелік закладів охорони здоров'я, затверджений Наказом Міністерства охорони здоров'я України 28.10.2002 № 385.
При цьому, у переліку закладів охорони здоров’я в системі Міністерства оборони України, затверджений Наказом Міністерства оборони України 23.03.2017 № 168 зазначено, зокрема, наступні заклади: медичний пункт (з ліжковим фондом), медичний пункт (військової частини, вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу, навчального центру, військового ліцею, державного підприємства, організації та установи Міністерства оборони України).
У зв’язку з наведеним просимо надати роз’яснення:
1. Чи розповсюджуються вимоги пункту 11-1 Особливостей, затверджених Постановою КМУ від 12 жовтня 2022 р. № 1178 на всі заклади, визначені у наведених переліках;
2. Чи потрібно військовим частинам (або іншим військовим формуванням), що здійснюють закупівлі у відповідності до Особливостей 1178 та мають медичний пункт, дотримуватись вимог пункту 11-1 Особливостей при закупівлі товарів, визначених додатком 1 для потреб власного медичного пункту, який не є окремою юридичною особою.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на подібне питання міститься в запиті № 219/2024, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/inforez/Details?id=6f723089-1bb3-4233-84cf-3803a7feddcd&lang=uk-UA
|