|
|
11.09.2024
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
За умови гостроі соціальноі потреби в 2019р. , без планових призначень та за відсутності коштів на виконання послуг, було прийнято рішення депутатами та посадовими особами сільради про заключення прямих договорів з умовою , що виділення коштів буде здійснено після виконання послуг. та за наявності коштів які надійдуть до ради пізніше після виконання послуг Договірні зобовязання виконавцем були виконані за рахунок виконавця в повному обсязі та складені акти виконаних робіт. На прикінці 2019р. на бюджетній сесії були виділені кошти на проплату виконаних послуг. Вся договірна документація була передана головному бухгалтеру для подальших дій щодо оформлення та подальшої проплати. Маючи змогу та час до завершення 2019р. головний бухгалтер ради незробила нічого ,щодо подальшої реестрації бюджетних зобовязань та взяття на облік договірних зобовязень в органах держказначейства. На початку наступного 2020р. 10.01.2020р. була реестрація бюджетних , планових зобовязань, затверджений та помісячно розподілений кошторис , прийняті паспорти бюджетних програм з урахуванням виконаного,в держказначействі але договори за 2019р які були непроплочені так і були не зареестровані вчасто та взяті казначейством на облік . Аж 15.03.2020р. була проплочена частина договорів, потим 15.04.2020р. потім 15.05.2020р. 07. 06. 20р. итд...тобто виконані договора в 2019р. небули зареестровані в один періуд , а рееструвались щомісячно перед кожною проплатою. Прохання допомогти розібратись в даній ситуації в відповідності до чинного законодавства, та вказати алгоритм як потрібно було вчинити головному бугалтеру ради, вказа ти на можливі помилки чи порушення або їх відсутність. Буду вдячна за допомогу.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 532/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=58b82faf-586a-426d-b64e-c9f40c35e9f6&lang=uk-UAПравові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади установлював Закон України “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 № 922-VIII (до введення в дію Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ ) (далі – Закон № 922).
Статтею 38 Закону № 922 було встановлено, що за порушення вимог, установлених Законом № 922 та нормативно-правовими актами, розробленими відповідно до Закону № 922, зокрема, члени тендерного комітету замовника, уповноважена особа (особи) несуть відповідальність згідно із законами України. За порушення вимог, установлених Законом № 922 в частині прийнятих рішень, вибору і застосування процедур закупівлі, відповідальність несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) персонально.
Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону № 922 (в редакції Закону від 19.09.2019 № 114-IX) Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами) (далі - Положення), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Пунктом 4 Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Отже, питання здійснення контролю щодо порушення законодавства в сфері публічних закупівель належать до компетенції Держаудитслужби.
При цьому зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону України “Про публічні закупівлі” та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу з питань закупівель не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
|
18.12.2022
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”:
– замовник може утворювати тендерний комітет (комітети) для організації та проведення процедур закупівель (підпункт 1 пункту 4 розділу X);
– тендерний комітет - це службові (посадові) та інші особи замовника, призначені відповідальними за організацію та проведення процедур закупівлі згідно із цим Законом (підпункт 1 пункту 4 розділу X);
– склад тендерного комітету та положення про тендерний комітет у разі створення затверджуються рішенням замовника (підпункт 1 пункту 4 розділу X).
Згідно з Правилами організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 № 1000/5 (зі змінами):
– право на створення, підписання, погодження, затвердження документів визначається актами законодавства, положеннями (статутами) установ, положеннями про структурні підрозділи і посадовими інструкціями (пункт 1 глави 1 розділу ІІ);
– право на видання певного виду розпорядчого документа (постанови, рішення, наказу, розпорядження) закріплюється у положенні (статуті) установи і зумовлюється правовим статусом установи та порядком прийняття управлінських рішень (на підставі єдиноначальності або колегіальності) (пункт 4 глави 1 розділу ІІ);
– в установах, що діють на основі колегіальності, їх керівники мають право приймати єдиноначальні рішення з вузьких питань і видавати в межах своєї компетенції інші види розпорядчих документів (пункт 4 глави 1 розділу ІІ).
Відповідно до Закону України “Про Національний банк України”:
– Правління Національного банку України здійснює управління діяльністю Національного банку України (стаття 14);
– Голова Національного банку України керує діяльністю Національного банку України у межах компетенції, визначеної Законом України “Про Національний банк України” (пункт 1 статті 19).
Відповідно до Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”:
– Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) здійснює управління поточною діяльністю Фонду (частина перша статті 11);
– Директор - розпорядник Фонду керує поточною діяльністю Фонду (пункт 1 частини першої статті 14).
Прошу надати роз’яснення:
1) хто з огляду на норми Закону України “Про публічні закупівлі” має затверджувати положення про тендерний комітет Національного банку України: Правління Національного банку України (колегіально) чи Голова Національного банку (одноосібно)?
2) хто з огляду на норми Закону України “Про публічні закупівлі” має затверджувати положення про тендерний комітет Фонду: Виконавча дирекція Фонду (колегіально) чи Директор - розпорядник Фонду (одноосібно)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 "Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону", від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 "Щодо організації закупівельної діяльності замовника", розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=55553
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218
Починаючи з 01.01.2022 організацією закупівель займатимуться виключно уповноважені особи. Разом з тим, можливість організації та проведення процедур закупівель тендерним комітетом передбачено до 01.01.2022.
Водночас будь-які рішення щодо закупівель приймаються замовником самостійно з дотриманням вимог законодавства в цілому.
До компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель у конкретних випадках.
|
|
|
11.02.2022
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
Головне управління ДСНС України у Закарпатській області (далі – Головне управління) реалізує проєкт “Синхронзація управління протидії надзвичайним ситуаціям у прикордонному регіоні” (СOMAND) (реєстраційна картка проєкту № 4875), що здійснюється за фінансової̈ підтримки Європейського Союзу у рамках Програми транскордонного співробітництва ПТС ЄІС Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна 2014-2020.
У рамках реалізації проєкту Головне управління має намір проводити міжнародний тендер на закупівлю обладнання, вартість якого перевищує 300 тисяч євро. Проведення даної закупівлі регламентується вимогами ENI CBC IR та вимог Регламенту Комісії (ЄС) від 18 серпня 2014 року № 897/2014, в якому викладено правила реалізації програм прикордонного співробітництва, що фінансуються згідно з Регламентом (ЄС) № 232/2014 Європейського Парламенту і Ради від 11 березня 2014 року про загальні положення Європейського інструменту сусідства та передбачають створення Тендерного комітету. Національне законодавство, зокрема, Стаття 11 Закону України “Про публічні закупівлі”, натомість, передбачає призначення уповноваженої особи, що суперечить правилам ENI CBC.
Водночас Стаття 32 Закону України “Про публічні закупівлі” передбачає відміну електронною системою закупівель у відкритих торгах у разі участі менше двох учасників, що суперечить правилам ENI CBC, якими вимагається забезпечення відповідної конкуренції участь у тендері не менше 4 учасників.
Враховуючи вищевикладене, з метою уникнення двозначного або помилкового трактування, прошу розглянути та надати роз’яснення щодо даних питань.
Заздалегідь вдячний за порозуміння та співпрацю.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
При цьому відповідно до частини другої статті 6 Закону закупівля товарів, робіт і послуг за кошти кредитів, позик, грантів, що надані відповідно до міжнародних договорів України Міжнародним банком реконструкції та розвитку, Міжнародною фінансовою корпорацією, Багатостороннім агентством з гарантування інвестицій, Міжнародною асоціацією розвитку, Європейським банком реконструкції та розвитку, Європейським інвестиційним банком, Північним інвестиційним банком, а також іншими міжнародними валютно-кредитними організаціями, здійснюється згідно з правилами і процедурами, встановленими цими організаціями з урахуванням принципів, встановлених у частині першій статті 5 Закону, а в разі невстановлення таких правил і процедур - відповідно до Закону.
|
|
|
26.08.2021
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» замовник може утворювати тендерний комітет (комітети) для організації та проведення закупівель до 01.01.2022.
Просимо надати роз’яснення щодо порядку завершення процедур закупівель розпочатих тендерними комітетами у 2021 році:
1. Чи має право тендерний комітет приймати рішення після 01.01.2022 щодо процедур закупівель розпочатих у 2021 році?
2. Чи має право уповноважена особа приймати рішення після 01.01.2022 щодо процедур закупівель розпочатих тендерними комітетами у 2021 році?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті № 1100/2021, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=bd033121-862b-4a33-813f-c1d079252255
Крім того зазначаємо, що оскільки з 1 січня 2022 року організацією процедур закупівель займатимуться виключно уповноважені особи, замовнику варто заздалегідь передбачати у своєму розпорядчому рішенні, яким визначається уповноважена особа та/або в положенні про уповноважену особу відповідну функцію (механізм, процедуру) щодо завершення уповноваженою особою процедур закупівель, розпочатих тендерним комітетом.
|
|
|
12.08.2021
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
Наразі в Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ тривають роботи з капітального будівництва та капітального ремонту. Закупівля робіт проводилася Тендерним комітетом до вступу в дію нової редакції Закону "Про публічні закупівлі" 19.04.2020 . Деякі договори мають етапи виконання та строк дії протягом трьох років (до 2022 року). Питання наступне - оскільки лише Уповноважена особа з 1 січня 2022 року матиме право проводити процедури закупівлі, хто повинен/має право договори розпочаті у 2020 році закривати у 2022 році. Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Починаючи з 01.01.2022 організацією закупівель займатимуться виключно уповноважені особи. Разом з тим, можливість організації та проведення процедур закупівель тендерним комітетом передбачено до 01.01.2022.
Отже, замовнику варто заздалегідь передбачати у своєму розпорядчому рішенні, яким визначається уповноважена особа та/або в положенні про уповноважену особу покладення обов'язків на уповноважену особу (відповідну функцію) щодо оприлюднення інформації (повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю та зміни до договору у випадках, передбачених частиною п’ятою статті 41 Закону, звіту про виконання договору про закупівлю) стосовно договорів про закупівлю, укладених за результатами процедур закупівель, розпочатих тендерним комітетом.
|