|
06.03.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня!
Договір про надання Послуг був заключений до прийняття ЗУ "Про публічні закупівлі", він ді' на протязі багатьох років до виконання повних зобов'язань. Оскільки це телефонія і клієнт на момент підписання став корпоративним (оскільки обслуговування здійснювалось 5 активних абонентів) і оплата рахунку здійснювалась за одним особистим рахунком, зараз виникає питання як бути з даним видом послуги. Оскільки в кошторисі підприємства зазначені витрати, а в річному плані закупівель ні. Як діяти в даній ситуації, оскільки якщо підписати новий договір втратимо можливість знижок на зв'язок та відповідно статус корпоративного клієнта, що призведе до збільшення витрат. Дякую!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, від 10.09.2020 №3304-04/55366-06 "Щодо передумов здійснення закупівель", від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", від 28.02.2023 3323-04/8463-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", від 17.05.2023 3323-04/22523-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", від 19.09.2023 № 3323-04/50098-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55366-06 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F70997-06 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=8463 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=22523 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=50098 Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом. Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Виходячи з положень пункту 11 частини першої статті 1 Закону, закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону здійснюються суб’єктами, які є замовниками, визначеними згідно із статтею 2 Закону. Відповідно до пункту 14 Особливостей закупівля відповідно до цих особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону. Предмет закупівлі визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 ( далі - наказ № 708). Відповідно до пункту 5 Особливостей забороняється придбання замовниками товарів, робіт і послуг до/без проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної цими особливостями, та укладення договорів про закупівлю, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної цими особливостями (крім випадків, передбачених пунктами 9 і 13 цих особливостей). Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, в залежності від очікуваної вартості предмета закупівлі. При цьому будь-які рішення щодо придбання замовником товарів, робіт і послуг, у тому числі щодо визначення потреби та способів здійснення закупівлі, приймаються замовником самостійно з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, а також дотриманням вимог законодавства в цілому. Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
21.02.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Допоможіть розібратись у питанні: Закупівля демонтажних робіт житлового будинку, який постраждав внаслідок військової агресії рф?
Держказначейська служба України, вважає, що оскільки згідно Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 12.03.2012 № 333 видатки бюджетних коштів по демонтажу будівель та споруд здійснюється за кодом економічної класифікації видатків бюджету 2240 «Оплата послуг (крім комунальних)», тому при визначені предмета закупівлі демонтажні роботи слід визначати як послуги.
Але за пунктом 27 статті 1 Закону «Про публічні закупівлі» Роботи — розроблення проектної документації на об’єкти будівництва, науково-проектної документації на реставрацію пам’яток архітектури та містобудування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт.
Разом із цим відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі роботи визначають за об’єктом будівництва згідно з державним стандартом України (далі — ДСТУ) — ДСТУ Б. Д.1.1.-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва» та галузевими будівельними нормами (далі — ГБН) — ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт».
Відповідно до пункту 1 Постанови КМУ № 474 від 19 квітня 2022 р. «Про затвердження Порядку виконання робіт з демонтажу об’єктів, пошкоджених або зруйнованих внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів» (далі- Постанова) цей Порядок визначає механізм виконання робіт з демонтажу будівель і споруд або їх частин, пошкоджених або зруйнованих внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів, на підставі відповідних рішень, прийнятих за результатами обстеження відповідно до Порядку проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об’єктів будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 р. № 257 (Офіційний вісник України, 2017 р., № 33, ст. 1045).
Відповідно до пункту 3 Постанови демонтажні роботи (демонтаж) – особливий різновид будівельних робіт, що виконуються на пошкоджених або зруйнованих об’єктах з метою ліквідації (видалення) частини або всіх їх конструктивних елементів. Отже посилаючись на вищевказане можемо зробити висновок, що демонтажні роботи – роботи.
Надайте, будь-ласка, роз’яснення: при укладанні договору на виконання демонтажу будинку, пошкодженого внаслідок військової агресії рф, до якого виду закупівлі відносити даний договір, якщо оплата проходить по КЕКВ 2240 «Оплата послуг (крім комунальних)» , закупівлі робіт чи закупівлі послуг?
І чи в можливо демонтаж віднести до іншого коду економічної класифікації видатків бюджету 3132 - Капітальний ремонт інших об’єктів?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 656/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b947a583-ce0a-4ad8-98c7-6d7f140b5020&lang=uk-UAВодночас зазначаємо, що питання стосовно застосування економічної класифікації видатків бюджету, не є предметом регулювання Закону України "Про публічні закупівлі". Питання економічної класифікації видатків бюджету регулюється наказом Мінфіну України "Про затвердження Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету та Інструкції щодо застосування класифікації кредитування бюджету" від 12.03.2012 № 333 (далі – наказ № 333). Так, згідно з пунктами 1.1 і 1.2 пункту 1 “Загальні положення” Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом № 333, економічна класифікація видатків бюджету призначена для чіткого розмежування видатків бюджетних установ та одержувачів бюджетних коштів за економічними характеристиками операцій, які здійснюються відповідно до функцій держави та місцевого самоврядування. Економічна класифікація видатків бюджету забезпечує єдиний підхід до всіх учасників бюджетного процесу з точки зору виконання бюджету. Видатки на проведення публічних закупівель здійснюються за відповідними кодами економічної класифікації видатків бюджету залежно від економічної суті платежу. При цьому згідно з пунктом 5 наказу № 333 Державна казначейська служба України уповноважена надавати роз'яснення з питань застосування економічної класифікації видатків бюджету та класифікації кредитування бюджету.
|
|
19.02.2024
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
За результатами проведеної процедури відкритих торгів з особливостями було укладено договір на закупівлю бензину А-95 та дизельного палива. Відповідно до умов договору ціна за одиницю товару визначається за Специфікацією. Поставка товару здійснюється партіями, відповідно до потреб та заявки покупця. Оплата товару здійснюється на підставі видаткової накладної протягом 60 робочих днів з дати її підписання сторонами. При перемовинах з постачальником домовились про зниження ціни товару на окрему партію, що буде відображено в первинних документах на відповідну партію товару. Про що було укладено додаткову угоду відповідно до підпункту 5 пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування. В такому випадку, зменшення ціни не вважатиметься зміною ціни на весь обсяг Товару. Діючою ціною за одиницю товару по договору, при цьому, залишається ціна, встановлена Договором, без врахування знижок на окремі партії Товару. У свою чергу, сума договору про закупівлю зменшується пропорційно узгодженому зменшенню ціни на товар на дану партію.
ЗАПИТАННЯ: Чи відповідає підпункту 5 пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування зменшення ціни товару на окремі партії поставок без зміни ціни на всі інші партії? Державна казначейська служба України порадила звернутись за роз’ясненням до Міністерства економіки України.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 82/2024, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=9e432ed7-b273-4fbf-a1d7-17c80c58539b&lang=uk-UA
|
|
12.02.2024
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
Департамент громадського порядку і цивільного захисту Дніпровської міської ради звертається до Вас з проханням надання роз’яснень, щодо вирішення ситуації, яка виникла при здійснені остаточного розрахунку по відповідному договору.
Питання: В процесі здійснення закупівель, виконання договорів мають місце непоодинокі випадки, щодо помилкового (причини різні) закриття договору в системі прозоро, який фактично, ще не виконаний.
Законодавством чітко не визначений алгоритм дії замовника в такій ситуації і тому замовники потрапляють у тупий кут з такою проблемою. Звернення на площадку менеджерами також не вирішується ця проблема.
Так, Департамент громадського порядку і цивільного захисту Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 23928294), помилково закрито договір оплата по якому в повному обсязі не здійснена, а саме:
UA-2022-12-19-019403-a «Послуги з патрулювання території поблизу об’єктів інфраструктури міста Дніпра».
Послуги за 2023 рік надані в повному обсязі, що підтверджується актами наданих послуг.
Залишок не оплаченого періоду, за які замовником отримано послуги, становить з 21.12.2023 по 31.12.2023 на суму 1 204 896,00 грн.
У січні 2024 року складено додаткову угоду на суму 1 204 896,00 грн остаточного розрахунку за фактично надані послуги в грудні місяці 2023 року (з 21.12.2023 по 31.12.2023). Але технічно на момент укладання додаткової угоди процедура за договором закрита і головний розпорядник не має технічної можливості оприлюднити на майданчику вищезазначену додаткову угоду для остаточного розрахунку.
Додаткова угода складена лише з метою здійснення повного та остаточного розрахунку відповідно до умов договору та тендерної документації і не вносить зміни в істотні умови договору та тендерної документації.
Відповідно до ст.10 п.11 оприлюдненню підлягають повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю та зміни до договору у випадках, передбачених ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» та з урахуванням п.19 ПКМУ №1178 від 12.10.2022 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення та скасування».
Органи держказначейства, відповідно до ст.7 Закону України «Про публічні закупівлі», здійснюють перевірку документів відповідно до вимог чинного законодавства у сфері закупівлі шляхом перегляду документів, розміщених в електронній системі закупівель.
Органи держказначейства не здійснюють реєстрацію юридичних зобов’язань на відповідну суму, так як не оприлюднена додаткова угода щодо оплати за надані послуги в період з 21.12.2023 по 31.12.2023 на суму 1 204 896,00 грн. посилаючись на ст.7 Закону України «Про публічні закупівлі», щодо здійснення перевірки документів відповідно до вимог чинного законодавства у сфері закупівлі шляхом перегляду документів, розміщених в електронній системі закупівель.
Тому питання полягає в тому, як в межах чинного законодавства здійснити остаточний розрахунок за фактично отримані послуги в період з 21.12.2023 по 31.12.2023. Чи правомірні дії нас, як замовника, щодо складання протоколу уповноваженої особи про допущення технічної помилки. Які необхідно здійснити дії замовнику, попавши в таку ситуацію, та виконати умови договору в повному обсязі.
Щиро дякуємо.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 22/2024, що розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=0a33db78-e4be-4072-9e73-fad7665c37b0Водночас Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з частиною другою статті 7 Закону центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів до здійснення оплати за договором про закупівлю перевіряє наявність річного плану, договору про закупівлю та звіту про результати проведення закупівлі з використанням електронної системи закупівель, що підтверджують проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та за результатами якої укладено договір про закупівлю. Перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, визначений частиною другою статті 7 Закону, є вичерпним. Тому, з питань правомірності вимог відповідної казначейської служби слід звертатися до Державної казначейської служби України. При цьому Порядок реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України затверджений наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 № 309. Так, пунктом 7 цього Порядку Державну казначейську службу України уповноважено надавати роз'яснення з питань його застосування. Водночас, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
08.02.2024
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
За результатами проведеної процедури відкритих торгів з особливостями № UA-2024-01-10-008379-a було укладено договір на закупівлю бензину А-95 та дизельного палива. Відповідно до умов договору ціна за одиницю товару визначається за Специфікацією (Додаток 1 до договору). Поставка товару здійснюється партіями, відповідно до потреб та заявки покупця. Оплата товару здійснюється на підставі видаткової накладної протягом 60 (шістдесяти) робочих днів з дати її підписання сторонами. При перемовинах з постачальником домовились про зниження ціни товару на окрему партію, що буде відображено в первинних документах на відповідну партію товару. Про що було укладено додаткову угоду відповідно до підпункту 5 пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування. В такому випадку, зменшення ціни не вважатиметься зміною ціни на весь обсяг Товару. Діючою ціною за одиницю товару по договору, при цьому, залишається ціна, встановлена Договором, без врахування знижок на окремі партії Товару. У свою чергу, сума договору про закупівлю зменшується пропорційно узгодженому зменшенню ціни на товар на дану партію.
ЗАПИТАННЯ: Чи відповідає підпункту 5 пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування зменшення ціни товару на окремі партії поставок без зміни ціни на всі інші партії? Державна казначейська служба України порадила звернутись за роз’ясненням до Міністерства економіки України.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (далі – Особливості) на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначеним цим пунктом. Зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися у випадках та порядку, що були передбачені проектом договору та договором про закупівлю з урахуванням Особливостей. Таким чином, істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених у підпунктах 1-9 пункту 19 Особливостей. Водночас відповідно до частини першої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. При цьому підпункт 5 пункту 19 Особливостей не містить обмежень щодо зміни ціни на окрему партію або на всі партії поставки товару. Поряд з цим перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, визначений частиною другою статті 7 Закону та є вичерпним. Одночасно зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|