|
16.04.2024
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
Чи зобов'язана військова частина, оприлюднювати в електронній системі закупівель, інформацію про проведення закупівлі без використання електронної системи закупівель звіт про укладений договір та сам договір, якщо предметом такого договору є квадрокоптери (Mavik, FPV, ), які використовуються для виконання завдань?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу! Інформуємо, що роз`яснення для державних замовників у сфері оборони та служб державних замовників щодо особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану розміщені на офіційному сайті Міністерства економіки України за посиланням https://www.me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&id=dd05262d-3644-48f9-aaae-27e7481ec00b&tag=ZakupivliDliaDerzhavnikhZamovnikivVSferiOboroni . Разом з тим, повідомляємо, що до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” не належить визначення правомірності дій суб'єктів у конкретних випадках та інформуємо, що листи міністерств не встановлюють норм права, мають виключно інформативний характер.
|
|
05.04.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Пунктом 37 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі», передбачено, що учасником процедури закупівлі/спрощеної процедури закупівлі може бути об’єднання учасників, яке подало тендерну пропозицію або взяло участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі. До об’єднання учасників належать: окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання юридичних осіб – резидентів.
При цьому у разі участі об’єднання учасників підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям здійснюється з урахуванням узагальнених об’єднаних показників кожного учасника такого об’єднання на підставі наданої об’єднанням інформації .
Для об’єднання учасників замовником зазначаються умови щодо надання інформації та способу підтвердження відповідності таких учасників установленим кваліфікаційним критеріям та підставам, зазначених статтею 17 Закону України «Про публічні закупівлі».
Закон України «Про публічні закупівлі» містить конкретизацію лише стосовно кваліфікаційних вимог , відповідність яких може підтверджуватись , ураховуючи показники окремих юридичних осіб у складі об’єднання учасників .
Створення об’єднання учасників для публічних закупівлях є необхідним:
• для документального підтвердження досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів);
• для підтвердження наявності працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід;
• для підтвердження фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю;
• для підтвердження наявності обладнання, матеріально-технічної бази та технології.
Для вірного розуміння в частині відповідності кваліфікаційним вимогам які ставляться для об`єднання учасників ,які беруть участь у публічних/спрощених процедурах закупівель стає питання щодо отримання роз`яснень від Міністерства економіки України.
У зв’язку з чим просимо Вас надати роз`яснення щодо таких питань:
1. Як буде враховуватись наявність досвіду виконання аналогічних за предметом договору (договорів) якщо учасником публічних/спрощених закупівель буде об`єднання учасників ?
2. Як буде враховуватись наявність працівників відповідної кваліфікації якщо учасником публічних/спрощених закупівель буде об`єднання учасників?
Відповідно до статті 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації», просимо надати відповідь на запитувану інформацію протягом 5 робочих днів з дня отримання запиту. Відповідь просимо надіслати на електрону адресу: [email protected].
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 877/2022, що розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f9fc0a33-928e-45fe-8c0e-601aea975a39&lang=uk-UA
|
|
14.03.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день
Прошу надати інформацію, на якій підставі АТ ОБ’ЄДНАНА ГІРНИЧО-ХІМІЧНА КОМПАНІЯ, як юридична особа у якої у статутному капіталі 100% державна частка акцій не виконує вимоги ЗУ «Про публічні закупівлі», а лише оприлюднює Звіти?
Дякую
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Особливості встановлюють порядок та умови здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом, із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування. Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Виходячи з положень пункту 11 частини першої статті 1 Закону, закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону здійснюються суб’єктами, які є замовниками, визначеними згідно із статтею 2 Закону. Згідно з пунктом 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом. Таким чином, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Особливостями. Публічні закупівлі відповідно до Особливостей здійснюються замовником на підставі наявної потреби або у разі плановоі потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля, незалежно від її вартості, включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону. Статтею 44 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України. Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Пунктом 4 указаного Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель. Отже, з питання здійснення контролю слід звертатися до Держаудитслужби. При цьому ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках. Принагідно пропонуємо ознайомитись з листами від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", від 28.02.2023 № 3323-04/8463-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо оприлюднення та звітування в ЕСЗ інформації про закупівлі), від 19.09.2023 № 3323-04/50098-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо пункту 13 Особливостей; щодо форми і змісту обгрунтування), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F70997-06https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=8463https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=50098
|
|
13.03.2024
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
Виконавчий комітет Слобожанської селищної ради просить надати роз’яснення щодо застосування пп.7 п. 19 Особливостей під час внесення змін до договору про постачання (закупівлю) електричної енергії у разі зміни (збільшення/зменшення) середньозважених цін на електроенергію на ринку “на добу наперед”, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.
В договорі про закупівлю визначено механізм регулювання ціни за одиницю товару для кожного календарного (звітного) місяця та розраховується за формулою: Ц = (СРДН + Т + П)*1,2. Постачальник здійснює коригування ціни шляхом збільшення/зменшення відповідної складової Срдн за даними опублікованими Оператором ринку по результатам торгів на ринку «на добу наперед» у розрахунковому періоді.
У разі збільшення складової Срдн чи може збільшуватися сума договору про закупівлю без зміни обсягів закупівлі електричної енергії? Постачальник відмовляється збільшувати суму договору пояснюючи це тим, що у чинному законодавстві з питань закупівель не міститься прямої норми про те, що сума договору може бути збільшена у випадку застосування пп.7 п. 19 Особливостей та, що при таких обставинах внесення до договору положення про збільшення суми договору має потенційний ризик настання негативних наслідків порушення чинного законодавства як для Замовника, так і Постачальника.
|
|
Відповідь
|
|
|
|
05.03.2024
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
Замовником проведено відкриті торги з особливостями, за результатами яких укладено договір підряду на капітальний ремонт будівлі на суму 19 572 635 грн. коп. з ПДВ.
Станом на дату звернення, означений договір підряду виконаний на суму 6 842 881 грн. 20 коп., тобто менше ніж на 50%.
Однак, у процесі виконання будівельних робіт виникла необхідність у внесенні змін до Договірної ціни (твердої), а саме виникла необхідність у переплануванні площ та у заміні електричного опалення на газове, що спричинило виконання інших супутніх робіт.
При цьому, внесення змін до Договірної ціни не спричинило збільшення загальної вартості об`єкта будівництва. Відкоригована Договірна ціна має позитивний експертний звіт.
З урахуванням зазначеного, прошу надати відповідь чи, у розумінні пункту 19 Особливостей № 1178 можна змінити істотні умови договору підряду після його підписання шляхом укладення сторонами відповідної додаткової угоди із викладенням Договірної ціни (твердої) у новій редакції.
Додатково, прошу надати роз`яснення, чи доцільно виокремити із відкоригованої Договірної ціни внесені зміни та зменшити обсяг закупівлі за основним договором підряду, з урахуванням перепланованих площ, заміни електричного опалення на газове та доповнених інших супутніх робіт.
У такому випадку, відбудеться зменшення обсягу та вартості основного договору підряду та, відповідно, інші супутні роботи будуть виконуватись як додаткові роботи в межах одного об`єкту будівництва шляхом підписання між сторонами договору без використання електронної системи закупівлі.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відносини у сфері публічних закупівель регулюються Законом України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Згідно Закону найбільш економічно вигідна тендерна пропозиція/пропозиція - тендерна пропозиція/пропозиція, що визнана найкращою за результатами оцінки тендерних пропозицій/пропозицій відповідно до статті 29 Закону. Відповідно до статті 29 Закону, зокрема під час проведення електронного аукціону в електронній системі закупівель відображаються значення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника. При цьому обсяги закупівель формуються замовником та зазначаються на всіх етапах проведення закупівель. Так, згідно статті 21 Закону в оголошенні про проведення відкритих торгів повинна міститись інформація про обсяг виконання робіт. Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Згідно статті 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості зокрема як місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяги, також проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов. При цьому відповідно до пункту 18 Особливостей умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, у тому числі за результатами електронного аукціону, крім випадків: визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті; перерахунку ціни в бік зменшення ціни тендерної пропозиції переможця без зменшення обсягів закупівлі; перерахунку ціни та обсягів товарів в бік зменшення за умови необхідності приведення обсягів товарів до кратності упаковки. Ураховуючи викладене, договір про закупівлю укладається між замовником і учасником відповідно до вимог тендерної документації на конкретний обсяг визначених робіт, який було зазначено в оголошенні та тендерній документації замовником, та за ціною у результаті проведеного аукціону. У свою чергу, відповідно до пункту 17 Особливостей договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п’ятої, сьомої-дев’ятої статті 41 Закону та цих особливостей. Згідно статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. При цьому згідно статті 180 ГК України умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. При цьому згідно Особливостей істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених у підпунктах 1-9 пункту 19 Особливостей. Отже, зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках та порядку, що були передбачені проектом договору та договором про закупівлю, встановлених згідно підпунктів 1-9 пункту 19 Особливостей. Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках. Водночас кошторисні норми України у будівництві затверджено наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281, відповідно до частини другої статті 7 Закону України “Про ціни і ціноутворення”, частини другої статті 17 Закону України “Про інвестиційну діяльність”, пункту 8 Положення про Міністерство розвитку громад та територій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 квітня 2014 року № 197 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 25 вересня 2019 року № 850). При цьому відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.06.2015 № 460 (зі змінами), Мінінфраструктури є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема у сфері будівництва, містобудування, просторового планування територій та архітектури; у сфері технічного регулювання у будівництві, ціноутворення у будівництві; у сфері архітектурно-будівельного контролю та нагляду, тому з питань щодо договірної ціни слід звертатись до Мінінфраструктури.
|