|
04.04.2024
|
Запитання
Тема:
Відміна торгів або визнання їх такими, що не відбулись
|
Розширений перегляд
|
|
Пунктом 13 Особливостей передбачено, що 13. Придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару у разі, коли:
"6) відмінено відкриті торги через неподання жодної тендерної пропозиції для участі у відкритих торгах у строк, установлений замовником згідно з цими особливостями, у тому числі за лотом. ..."
Прошу надати консультацію, щодо застосування пункту 13 Особливостей, якщо відмінено торги, вартість яких складає мнеше 100 тисяч про які йде мова у пункті 13 Особливостей, Чи можна застосовувати підпункт 6 пункту пункту 13 Особливостей до таких випадків?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Водночас, виходячи з пунктів 14 і 15 Особливостей, планування закупівлі здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів) щодо предмета закупівлі, який визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (далі- Порядок). Замовники здійснюють закупівлі товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту, предмет закупівлі яких визначається відповідно до пункту 3 розділу II Порядку, вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному пунктом 12-1 цих особливостей або розділом “Порядок проведення відкритих торгів” цих особливостей, та/або шляхом використання електронного каталогу для закупівлі товару відповідно до порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 “Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу”, з урахуванням положень, визначених цими особливостями, та/або в порядку, передбаченому пунктом 8 цих особливостей. При цьому відповідно до пунку 6 Особливостей замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної цими особливостями. Відповідно до підпункту 6 пункту 13 Особливостей придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару у разі, коли відмінено відкриті торги через неподання жодної тендерної пропозиції для участі у відкритих торгах у строк, установлений замовником згідно з цими особливостями, у тому числі за лотом. У разі укладення договору про закупівлю відповідно до цього пункту замовник разом із звітом про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, оприлюднює в електронній системі закупівель договір про закупівлю та додатки до нього, а також обґрунтування підстави для здійснення замовником закупівлі відповідно до цього пункту. Обґрунтування у вигляді розпорядчого рішення замовника або іншого документа готується уповноваженою особою або іншою службовою (посадовою) особою замовника та погоджується (затверджується) керівником замовника або іншою особою, визначеною керівником замовника. У разі укладення договору про закупівлю відповідно до підпунктів 15, 17, 18 цього пункту замовник може не публікувати договір про закупівлю та/або додатки до нього. Отже, придбання замовниками товарів, робіт і послуг згідно підпункту 6 пункту 13 Особливостей є правом замовника, а не обов'язком, потребує обгрунтування підстави та здійснюється за умови, що порогові межі предмета закупівлі, визначеного згідно з Порядком, становлять або перевищують для товарів і послуг - 100 тис. гривень, для послуг з поточного ремонту - 200 тис. гривень, для робіт - 1,5 млн. гривень. Натомість для здійснення закупівель товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких є меншою, ніж 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких є меншою, ніж 200 тис. гривень, робіт, вартість яких є меншою, ніж 1,5 млн. гривень, замовники можуть використовувати електронну систему закупівель відповідно до умов, визначених адміністратором електронної системи закупівель, у тому числі електронний каталог для закупівлі товарів. У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов’язково дотримується принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом, вносить інформацію про таку закупівлю до річного плану та оприлюднює відповідно до пункту 3-8 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель. При цьому будь-які рішення щодо придбання замовником товарів, робіт і послуг, у тому числі щодо визначення потреби та способів здійснення закупівлі, приймаються замовником самостійно з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, а також дотриманням вимог законодавства в цілому.
|
|
12.03.2024
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня.
Не має посилення на відміну переговорної процедури!
Як що була, що заміщує її?
Надайте роз'яснення будь ласка за цією процедурою.
Бо виникають нагальні потреби у специфіки роботи (медичні).
|
|
Відповідь
|
|
|
|
07.02.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Чи є визначений термін укладання «прямого» договору після відміни відкритих торгів в разі неподання жодної пропозиції? Наприклад: торги не відбулись 30.12.2023року, а 01.02.2024 року буде укладений прямий договір за цієї підстави. Ми вважаємо:
У випадку якщо замовник запланував здійснення закупівлі, відобразив її в річному плані та оголосив закупівлю за процедурою відкриті торги, орієнтуючись на наявні власні потреби у предметі закупівлі саме на 2023 рік, вважаєємо, що відміна у 2023 році процедури відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій унеможливлює укладання прямого договору по підпункту 6 пункту 13 Особливостей у 2024 році. Оскільки закупівля, проведена у минулому році відображає фактичну наявну потребу в закупівлі 2023 року та вимагає реєстрації бюджетних та фінансових зобов’язань з подальшим здійсненням відповідних платежів попереднього бюджетного періоду за рахунок видатків наступного періоду, що суперечитиме бюджетному законодавству.
Для забезпечення потреби у певному предметі закупівлі у наступному році (2024) замовник може наприкінці поточного року (2023) розпочати закупівлю зокрема шляхом проведення відкритих торгів.. За умови правильного оприлюднення річного плану в частині відображення потреби саме на 2024 рік, не бачимо перешкод для замовника щодо застосування підпункту 6 пункту 13 Особливостей у 2024 році. Адже результатом укладання прямого договору по пункту 13 буде забезпечення наявної потреби 2024 року, що відповідатиме бюджетним та фінансовим зобов’язанням даного бюджетного періоду.
Чи згодні ви з нашим твердженням?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запитах №№ 33/2022, 15/2022, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=44179a63-75e3-41e6-b7f7-8507fd32ccf4&lang=uk-UAhttps://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=00074cb8-264a-457f-b7b4-1b5d78647e86&lang=uk-UAВідносини у сфері публічних закупівель регулюються Законом України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Так, відповідно до пункту 14 Особливостей закупівля відповідно до цих особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля, незалежно від її вартості, включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону. Згідно з підпунктом 6 пункту 13 Особливостей придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару у разі, коли відмінено відкриті торги через неподання жодної тендерної пропозиції для участі у відкритих торгах у строк, установлений замовником згідно з цими особливостями, у тому числі за лотом. При цьому предмет закупівлі, його технічні, кількісні та якісні характеристики, проект договору про закупівлю, а також вимоги до суб’єкта, з яким укладається договір про закупівлю, не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації (крім вимог, визначених пунктом 47 цих особливостей), та сума договору про закупівлю не може перевищувати очікувану вартість предмета закупівлі, зазначену замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, які відмінено через відсутність достатньої кількості учасників процедури закупівлі (учасника процедури закупівлі), з урахуванням прийнятного відсотка перевищення ціни тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі над очікуваною вартістю предмета закупівлі, якщо такий прийнятний відсоток був зазначений у тендерній документації. За результатами закупівлі, здійсненої відповідно до цього пункту, замовники оприлюднюють в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, відповідно до пункту 38 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону. У разі укладення договору про закупівлю відповідно до цього пункту замовник разом із звітом про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, оприлюднює в електронній системі закупівель договір про закупівлю та додатки до нього, а також обґрунтування підстави для здійснення замовником закупівлі відповідно до цього пункту. Обґрунтування у вигляді розпорядчого рішення замовника або іншого документа готується уповноваженою особою або іншою службовою (посадовою) особою замовника та погоджується (затверджується) керівником замовника або іншою особою, визначеною керівником замовника. Звіт про виконання договору про закупівлю, укладений відповідно до цього пункту, не оприлюднюється замовником в електронній системі закупівель. Отже, виходячи з положень пунктів 13 і 14 Особливостей, замовник може здійснити закупівлю шляхом укладення прямого договору, з підстави відміни відкритих торгів через неподання жодної тендерної пропозиції для участі у відкритих торгах у строк, установлений замовником згідно з цими особливостями, у тому числі за лотом з урахуванням того, для забезпечення потреби якого року здійснюється закупівля. Так, для потреб поточного року такі закупівлі (процедура відкритих торгів та прямий договір) мають бути проведені у одному році. У разі ж, якщо закупівля шляхом застосування відкритих торгів для забезпечення невідкладних потреб у товарах, роботах і послугах для наступного року та не відбулася через неподання жодної тендерної пропозиції для участі у відкритих торгах у строк, установлений замовником згідно з цими особливостями, то замовник може враховувати таку закупівлю для застосування підпункту 6 пункту 13 Особливостей в наступному році. При цьому зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
07.02.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
05.02.24, 09:59 Замовником висунута Вимога про усунення порушення ФОП "ЗУБКОВА ІРИНА БОРИСІВНА", а саме: Відповідно до розділу 4 Додатку 1 до тендерної документації, пп.5, учасником в складі тендерної пропозиції надається копія діючого на момент розкриття пропозиції сертифікату на систему управління якістю відповідно до вимог ДСТУ EN ISO 9001:2018 (або ДСТУ ISO 9001:2015). Сертифікат повинен бути виданий органом з сертифікації, що акредитований Національним агентством з акредитації України. В період усунення невідповідностей Учасник ФОП "ЗУБКОВА ІРИНА БОРИСІВНА" завантажує файл «Скан_20240205 (10).pdf», де вказано, що Сертифікація ISO 9001:2015 не є обов’язковою на території України, та не надає документ, який вимагався тендерною документацією. Оскільки в період уточнень тендерної документації в Учасників не було запитань, оскаржень умов тендеру, зауважень, значить Учасники погодженні зі всіма вимогами тендерної документації. Не надавши документ, Учасник не виконав вимоги Замовника та така пропозиція підлягає дискваліфікації. Вимагаємо відмінити рішення про визнання переможцем закупівлі ФОП "ЗУБКОВА ІРИНА БОРИСІВНА", та перейти до розгляду наступних пропозицій. У разі ігнорування нашої вимоги, вимушені будемо звернутися в АМКУ для оскарження рішення.
Питання: Як правильно відповісти на цю вимогу та на які нормативні акти посилатися?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом. Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема, інструкція з підготовки тендерних пропозицій. Водночас замовник у тендерній документації установлює спосіб підтвердження відповідності учасників вимогам згідно із законодавством. Отже, замовник самостійно у тендерній документації установлює вимоги, які передбачені законодавством, з дотриманням принципів здійсненняпублічних закупівель, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження кола потенційних учасників. Відповідно до частини четвертої статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі" замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників. При цьому замовник самостійно приймає рішення щодо відхилення тендерної пропозиції із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі наявності підстав, встановлених пунктом 44 Особливостей, у тому числі, якщо учасник не виправив виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у складі своєї тендерної пропозиції, та/або змінив предмет закупівлі (його найменування, марку, модель тощо) під час виправлення виявлених замовником невідповідностей, протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей. При цьому будь-які рішення щодо закупівлі приймаються замовником самостійно. Водночас, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
27.01.2024
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго здоровья! Просимо надати роз'яснення щодо надання технічної документації на торги .
У закупівлі з предметом ДК 021:2015: 33690000-3 Лікарські засоби різні, 33694000-1 - Діагностичні засоби: замовник закупівлі визначив вимоги щодо підтвердження якості товару таким чином (скрін з тендерної документації додаємо):
«Учаснику необхідно надати всі документи, які підтверджують технічні, якісні, кількісні та інші вимоги щодо предмета закупівлі, що встановлені у розділі 2.
Технічні, якісні, кількісні та інші вимоги щодо предмета закупівлі. Документи за допомогою яких Замовник може перевірити відповідність заявленим вимогами: 1. паспорти якості; 2. інструкції до виробу.»
Питання 1: Чи буде достатнім підтвердженням якості товару надання учасником закупівлі документу із іншою назвою, відмінною від «паспорт якості», за умови, що такий документ за своїм змістом містить інформацію про якісні характеристики товару? Учасник закупівлі надає на підтвердження якості товару такі документи: 1) інструкція до виробу, яка містить опис якісних характеристик товару; 2) сертифікат аналізу, який містить опис якісних характеристик товару (копії документів додаємо).
Питання 2: Чи повинні учасники торгів надавати саме переліченні замовником документи 1. паспорти якості; 2. інструкції до виробу якщо в умовах закупівлі не має прямої вимоги 1. надати паспорти якості або надати інструкції до виробу, а лише "Документи за допомогою яких Замовник "може" перевірити відповідність заявленим вимогами: 1. паспорти якості; 2. інструкції до виробу."
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запитах № 593/2023 та № 272/2023, що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d158283c-6fd4-4bda-a3de-42ab612ab2e9&lang=uk-UA
|