|
|
22.07.2025
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до підпункту 12 пункту 1 статті 9 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон), основними функціями Уповноваженого органу є надання узагальнених відповідей рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері закупівель.
Враховуючи зазначене, Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль» звертається до Вас за роз’ясненнями щодо наступного:
Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 3 Закону, цей Закон не застосовується у випадку, якщо замовники, визначені у пункті 4 частини першої статті 2 Закону, здійснюють закупівлю товарів, робіт і послуг, що виробляються, виконуються чи надаються на користь замовника або групи замовників афілійованим підприємством виключно для забезпечення діяльності такого замовника або групи замовників в окремих сферах господарювання.
Стосовно залучення субпідрядників/співвиконавців статтею 16 Закону передбачено умови підтвердження кваліфікаційних вимог за рахунок залучення субпідрядників/співвиконавців, а також статтями 17, 19 та 22 Закону визначено вимоги та умови щодо субпідрядників/співвиконавців у разі, якщо учасник процедури закупівлі має намір залучити спроможності інших суб’єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців в обсязі не менше ніж 20 відсотків вартості договору про закупівлю.
Таким чином, Закон містить низку вимог та умов щодо залучення субпідрядників/співвиконавців під час процедур закупівель, проте Закон не містить вимог та умов щодо закупівель, на які дія Законе не поширюється. Відповідно, договори, на які дія Закону не поширюється, укладаються і виконуються на підставі Цивільного та Господарського кодексів України, які встановлюють право підрядника залучати до виконання договору інших осіб (субпідрядників).
Враховуючи зазначене, АТ «КТЦ» просить дати роз’яснення щодо можливості залучення субпідрядників/співвиконавців афілійованим підприємством
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 280/2025, що розміщена на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/975280e1-6ffb-49a5-8f15-e728fbad728b?lang=uk-UA
|
|
|
17.07.2025
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи можна при проведенні закупівлі товару для підтвердження своєї відповід-ності критеріям викладеним у пп 1 та пп 2 пункту 2 статті 16 ЗУ "Про публічні закупівлі" залучити спроможності інших суб'єктів господарювання не як субпідрядників/співвиконавців?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання надано листами від 06.07.2025 № 3323-04/46884-09 і від 13.04.2023 № 3323-04/16450-09, що додаються.
Так, Закон Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), що прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Відповідно до частини п’ятої статті 16 Закону у разі участі об’єднання учасників підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям здійснюється з урахуванням узагальнених об’єднаних показників кожного учасника такого об’єднання на підставі наданої об’єднанням інформації. Згідно з пунктом 37 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі - учасник) - фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі. Для цілей цього Закону до об’єднання учасників належать:
окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання юридичних осіб - резидентів;
окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання юридичних осіб (резидентів та нерезидентів);
об’єднання юридичних осіб - нерезидентів із створенням або без створення окремої юридичної особи.
Відповідно до статті 118 Господарського кодексу України (далі-ГК України) об'єднання підприємств є юридичною особою. Статтею 120 ГК України визначено організаційно-правові форми об'єднань підприємств.
Отже, у разі якщо учасником процедури закупівлі є об'єднання учасників, підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям здійснюється з урахуванням узагальнених об’єднаних показників кожного учасника такого об’єднання на підставі наданої об’єднанням інформації.
Крім цього, згідно з пунктом 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Відповідно до абзацу девятого пункту 28 Особливостей для об’єднання учасників як учасника процедури закупівлі замовником зазначаються умови щодо надання інформації та способу підтвердження відповідності таких учасників об’єднання установленим кваліфікаційним критеріям та підставам, визначеним пунктом 47 цих особливостей. При цьому замовник самостійно у тендерній документації установлює вимоги з дотриманням вимог законодавства в цілому та розглядає тендерну пропозицію, яка визначена найбільш економічно вигідною, щодо її відповідності таким вимогам.
|
|
|
27.06.2025
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Товариство з обмеженою відповідальністю "РОВЕР ТЕХНОЛОДЖИС" є вітчизняним виробником оборонної продукції. Метою цього запиту є запобігання можливим помилкам та недолікам під час подальшого формування ціни та звітності щодо оборонної продукції, зокрема інженерних наземних роботизованих комплексів (НРК).
Основним нормативним актом, що регулює нашу діяльність, є Постанова КМУ №1275 від 11.11.2022 р. та затверджений нею "Порядок здійснення закупівлі безпілотних систем, засобів радіоелектронної боротьби тактичного рівня вітчизняного виробництва та їх складових частин".
Ураховуючи складність регулювання ціноутворення у сфері оборонних закупівель та потенційні правові наслідки для виконавців оборонного замовлення, просимо надати офіційні відповіді на поставлені запитання.
БЛОК 1. ЗАГАЛЬНА МЕТОДОЛОГІЯ АУДИТУ
1. Якими пріоритетними нормативно-правовими актами та/або внутрішніми методичними рекомендаціями, окрім Постанови КМУ №1275, керуються фахівці ДАСУ при перевірці економічної обґрунтованості ціни в оборонних контрактах?
2. Чи вірно ми розуміємо, що головною метою перевірки з боку ДАСУ є підтвердження того, що кожна складова собівартості виконавця є ринково обґрунтованою або економічно доцільною, а прибуток самого виконавця не перевищує 25% від цієї обґрунтованої собівартості?
3. Просимо надати перелік або основні групи критеріїв, які використовуються для оцінки "ефективності використання коштів". Наведіть, будь ласка, гіпотетичний приклад, коли витрата може бути визнана "неефективною", навіть якщо вона підтверджена ринковими пропозиціями.
БЛОК 2. ОБҐРУНТУВАННЯ ЦІН ПАРТНЕРІВ
4. Чи є надання трьох комерційних пропозицій від різних, непов'язаних постачальників достатньою та вичерпною доказовою базою для підтвердження ринковості ціни на стандартні матеріали та комплектуючі? Якщо ні, то які ще документи є обов'язковими?
5. Який документальний механізм (наприклад, протокол технічної ради, техніко-економічне обґрунтування) є належним доказом доцільності вибору дорожчого постачальника стандартних товарів, якщо його пропозиція є кращою за неціновими критеріями (терміни, якість)?
6. Розглянемо ситуацію: ми замовляємо унікальну роботу у субпідрядника, який відмовляється надати повну калькуляцію. Ми, натомість, надаємо 3 пропозиції від інших компаній, що підтверджують ринковість його ціни. Чи є в такому випадку надання трьох пропозицій достатнім обґрунтуванням наших витрат, чи ми зобов'язані вимагати у субпідрядника його "чисту" собівартість для уникнення ризиків?
БЛОК 3. КЛАСИФІКАЦІЯ ВІДНОСИН ТА ПРАКТИКА КОНТРОЛЮ
7. Розглянемо ситуацію: партнер серійно виготовляє для нас унікальний компонент за нашою документацією. Що є пріоритетним для контролюючого органу: суть операції (виготовлення унікального виробу, що є підрядом) чи формальна назва договору ("договір поставки")? Які фінансові наслідки для нас, якщо договір поставки буде кваліфіковано як підряд?
8. Оскільки пряма норма "сукупного прибутку" відсутня, але залишається принцип "ефективності", чи керуються фахівці ДАСУ внутрішніми орієнтирами щодо граничної рентабельності всього ланцюжка? Чи є перевищення сукупного прибутку (напр., понад 35-40%) формальним індикатором ризику, який ініціює поглиблену перевірку?
БЛОК 4. РЕКОМЕНДАЦІЇ
9. Який оптимальний комплект документів (договір, додатки, специфікації, акти, калькуляція) ви рекомендуєте для оформлення відносин з виготовлення унікальної продукції силами субпідрядника для уникнення претензій?
10. Які типові помилки у формуванні ціни оборонної продукції найчастіше допускають виробники, і яких ви рекомендуєте уникати?
Надані роз’яснення матимуть критичне значення для забезпечення належного виконання зобов’язань нашим підприємством в рамках державних оборонних замовлень, а також допоможуть унеможливити типові порушення, що виникають унаслідок неоднозначного трактування норм законодавства.
|
|
Відповідь
|
|
|
|
|
27.06.2025
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Товариство з обмеженою відповідальністю "РОВЕР ТЕХНОЛОДЖИС" є вітчизняним виробником оборонної продукції. Метою цього запиту є запобігання можливим помилкам та недолікам під час подальшого формування ціни та звітності щодо оборонної продукції, зокрема інженерних наземних роботизованих комплексів (НРК).
Основним нормативним актом, що регулює нашу діяльність, є Постанова КМУ №1275 від 11.11.2022 р. та затверджений нею "Порядок здійснення закупівлі безпілотних систем, засобів радіоелектронної боротьби тактичного рівня вітчизняного виробництва та їх складових частин".
Ураховуючи складність регулювання ціноутворення у сфері оборонних закупівель та потенційні правові наслідки для виконавців оборонного замовлення, просимо надати офіційні відповіді на поставлені запитання.
БЛОК 1. ЗАГАЛЬНА МЕТОДОЛОГІЯ АУДИТУ
1. Якими пріоритетними нормативно-правовими актами та/або внутрішніми методичними рекомендаціями, окрім Постанови КМУ №1275, керуються фахівці ДАСУ при перевірці економічної обґрунтованості ціни в оборонних контрактах?
2. Чи вірно ми розуміємо, що головною метою перевірки з боку ДАСУ є підтвердження того, що кожна складова собівартості виконавця є ринково обґрунтованою або економічно доцільною, а прибуток самого виконавця не перевищує 25% від цієї обґрунтованої собівартості?
3. Просимо надати перелік або основні групи критеріїв, які використовуються для оцінки "ефективності використання коштів". Наведіть, будь ласка, гіпотетичний приклад, коли витрата може бути визнана "неефективною", навіть якщо вона підтверджена ринковими пропозиціями.
БЛОК 2. ОБҐРУНТУВАННЯ ЦІН ПАРТНЕРІВ
4. Чи є надання трьох комерційних пропозицій від різних, непов'язаних постачальників достатньою та вичерпною доказовою базою для підтвердження ринковості ціни на стандартні матеріали та комплектуючі? Якщо ні, то які ще документи є обов'язковими?
5. Який документальний механізм (наприклад, протокол технічної ради, техніко-економічне обґрунтування) є належним доказом доцільності вибору дорожчого постачальника стандартних товарів, якщо його пропозиція є кращою за неціновими критеріями (терміни, якість)?
6. Розглянемо ситуацію: ми замовляємо унікальну роботу у субпідрядника, який відмовляється надати повну калькуляцію. Ми, натомість, надаємо 3 пропозиції від інших компаній, що підтверджують ринковість його ціни. Чи є в такому випадку надання трьох пропозицій достатнім обґрунтуванням наших витрат, чи ми зобов'язані вимагати у субпідрядника його "чисту" собівартість для уникнення ризиків?
БЛОК 3. КЛАСИФІКАЦІЯ ВІДНОСИН ТА ПРАКТИКА КОНТРОЛЮ
7. Розглянемо ситуацію: партнер серійно виготовляє для нас унікальний компонент за нашою документацією. Що є пріоритетним для контролюючого органу: суть операції (виготовлення унікального виробу, що є підрядом) чи формальна назва договору ("договір поставки")? Які фінансові наслідки для нас, якщо договір поставки буде кваліфіковано як підряд?
8. Оскільки пряма норма "сукупного прибутку" відсутня, але залишається принцип "ефективності", чи керуються фахівці ДАСУ внутрішніми орієнтирами щодо граничної рентабельності всього ланцюжка? Чи є перевищення сукупного прибутку (напр., понад 35-40%) формальним індикатором ризику, який ініціює поглиблену перевірку?
БЛОК 4. РЕКОМЕНДАЦІЇ
9. Який оптимальний комплект документів (договір, додатки, специфікації, акти, калькуляція) ви рекомендуєте для оформлення відносин з виготовлення унікальної продукції силами субпідрядника для уникнення претензій?
10. Які типові помилки у формуванні ціни оборонної продукції найчастіше допускають виробники, і яких ви рекомендуєте уникати?
Надані роз’яснення матимуть критичне значення для забезпечення належного виконання зобов’язань нашим підприємством в рамках державних оборонних замовлень, а також допоможуть унеможливити типові порушення, що виникають унаслідок неоднозначного трактування норм законодавства.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу!
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб передбачений Конституцією та законами України.
Мінекономіки як Уповноважений орган з питань закупівель здійснює регулювання та координацію у сфері закупівель у межах повноважень на підставі статті 9 Закону України “Про публічні закупівлі” та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами).
Щодо запитань 1-3 та 8 запиту, повідомляємо, що питання діяльності Державної аудиторської служби України (далі – Держаудитслужба) не відносяться до компетенції Мінекономіки.
Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами) (далі - Положення), Держаудитслужба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Держаудитслужба здійснює контроль, зокрема у міністерствах, інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов’язкового державного соціального страхування, бюджетних установах, суб’єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб’єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать суб’єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно. Пунктом 4 Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторинг закупівель.
Враховуючи зазначене, щодо запитань 1-3 та 8 запиту Мінекономіки рекомендує звертатись до Державної аудиторської служби України.
Щодо запитання 4 запиту повідомляємо, що Закон України “Про оборонні закупівлі” (далі – Закон) визначає загальні правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель.
Відповідно до частини першої статті 30 Закону особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності державних замовників у сфері оборони (далі - державні замовники) від воєнних загроз та з дотриманням вимог, встановлених статтею 30 Закону.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 “Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” (далі - Постанова № 1275) затверджено особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі – Особливості № 1275), які встановлюють порядок та умови здійснення оборонних закупівель для державних замовників, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану.
Частина друга статті 9 Закону передбачає, що основою для планування закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення є потреби, пріоритети сектору безпеки і оборони, обсяги фінансових ресурсів, необхідних для їх задоволення, передбачені стратегіями, іншими стратегічними документами та державними програмами у сферах національної безпеки і оборони, розвиток складових сектору безпеки і оборони, зокрема оснащення їх сучасним озброєнням і військовою технікою, створення необхідних запасів матеріально-технічних засобів та необхідних для цього потужностей оборонно-промислового комплексу, реалізація інших заходів з посилення обороноздатності держави.
Відповідно до частини сьомої статті 9 Закону для планування закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення та підготовки до проведення закупівель державні замовники у сфері оборони (далі – державні замовники) можуть проводити маркетингові дослідження ринку товарів, робіт і послуг, попередні ринкові консультації з метою аналізу ринку, у тому числі запитувати та отримувати від суб’єктів господарювання рекомендації та інформацію. Такі рекомендації та інформація можуть використовуватися державним замовником під час підготовки до проведення закупівлі.
При цьому, необхідно звернути увагу, що пункт 12 частини першої статті 7 Закону встановлює, що державний замовник здійснює планування оборонних закупівель, на підставі чого проводить ідентифікацію та аналіз ризиків щодо товарів, робіт і послуг оборонного призначення та учасників відбору, а також безпосередньо або через закупівельну організацію подає запити на здійснення державного гарантування якості товарів, робіт і послуг оборонного призначення у визначеному ним порядку.
Варто також зазначити, що оборонні закупівлі здійснюються на основі принципів, передбачених статтею 3 Закону, зокрема, із забезпеченням ефективності використання коштів, результативності, запобігання корупції, зловживанням та дискримінації.
Отже, державний замовник при плануванні закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення та підготовки до проведення закупівель має проводити ідентифікацію та аналіз ризиків щодо товарів, робіт і послуг оборонного призначення., забезпечуючи дотримання принципів оборонних закупівель, визначених Законом.
Відповідно до абзацу восьмого пункту 2 частини першої статті 4 Закону Кабінет Міністрів України визначає порядок планування, формування, особливості розміщення, коригування оборонних закупівель, здійснення контролю та звітування про їх виконання, а також оприлюднення інформації про оборонні закупівлі.
Згідно з пунктами 8-11 Порядку планування, формування, особливості розміщення, коригування оборонних закупівель, здійснення контролю та звітування про їх виконання, а також оприлюднення інформації про оборонні закупівлі (далі – Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2021 № 363 “Питання оборонних закупівель” (далі – Постанова № 363) для планування та підготовки до проведення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення державні замовники можуть проводити маркетингові дослідження ринку таких товарів, робіт і послуг.
Маркетингові дослідження ринку товарів, робіт і послуг оборонного призначення державні замовники проводять з метою отримання та періодичного оновлення інформації про:
суб’єктів господарювання, що можуть залучатися до оборонних закупівель як виконавці державних контрактів (договорів);
номенклатуру товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що можуть виготовлятися, виконуватися і надаватися такими суб’єктами господарювання;
ціни на товари, роботи і послуги оборонного призначення.
Аналіз ринку товарів, робіт і послуг оборонного призначення державні замовники проводять шляхом аналітичного дослідження, проведення попередніх консультацій, зокрема надсилання запитів до суб’єктів господарювання щодо інформації про господарську діяльність, проведення переговорів та отримання рекомендацій.
Результати маркетингових досліджень можуть використовуватися державними замовниками під час підготовки та складання трирічного та річного планів закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, основних (орієнтовних) показників.
Крім цього, наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 18.02.2020 № 275 (зі змінами) затверджено Примірну методику визначення очікуваної вартості предмета закупівлі (далі – Методика), згідно пункту 1 якої зазначено, що Методика застосовується для визначення замовником очікуваної вартості предмета закупівлі товарів, робіт та послуг, закупівля яких здійснюється відповідно до положень Закону України “Про публічні закупівлі” (зі змінами) та має рекомендаційний характер.
При цьому, Методика містить розділ III, який передбачає Методи визначення очікуваної вартості предмета закупівлі замовником, серед яких, зокрема, розрахунок очікуваної вартості товарів/послуг методом порівняння ринкових цін. У Методиці в частині застосування даного методу наводяться способи, що рекомендуються для отримання інформації про ціну товарів та послуг.
Водночас, при визначенні очікуваної вартості предмета закупівлі замовник самостійно обирає метод визначення вартості предмета, який є достатнім для визначення об’єктивної вартості предмета закупівлі на ринку.
Варто зазначити, що Методика має рекомендаційний характер та може застосовуватись при здійсненні закупівель товарів, робіт і послуг. При цьому, оскільки способи розрахунку очікуваної вартості не є вичерпними, вибір способу та визначення очікуваної вартості здійснюється замовником самостійно.
Отже, нормативними документами у сфері оборонних закупівель не визначено конкретної кількості письмових запитів цінових пропозицій, які направляє державний замовник виробникам, офіційним представникам та дилерам, постачальникам конкретного товару, надавачам послуг під час аналізу ринку та маркетингових досліджень. Водночас, замовник самостійно здійснює розрахунок очікуваної вартості предмета закупівлі, враховуючи його специфіку та застосовує ті методи розрахунку очікуваної вартості, які допомагають визначити об’єктивну вартість предмета закупівлі на ринку.
Щодо запитання 5 запиту зазначаємо, що при проведенні оборонних закупівель відповідно до пункту 8 Особливостей № 1275 у порядку проведення відкритих торгів, що визначений особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (далі – Особливості № 1178), державний замовник у тендерній документації зазначає один або кілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 Закону України “Про публічні закупівлі” з урахуванням положень Особливостей № 1178 та інформації про спосіб підтвердження відповідності учасників процедури закупівлі установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством.
При цьому, відповідно до частини третьої статті 29 Закону України “Про публічні закупівлі” критеріями оцінки є:
1) ціна; або
2) вартість життєвого циклу; або
3) ціна разом з іншими критеріями оцінки, зокрема: умови оплати, строк виконання, гарантійне обслуговування, передача технології та підготовка управлінських, наукових і виробничих кадрів, застосування заходів охорони навколишнього середовища та/або соціального захисту, які пов’язані із предметом закупівлі.
В свою чергу для оборонних закупівель вимогами частини першої статті 17 Закону встановлено, що державний замовник обирає один або декілька серед таких критеріїв оцінки пропозицій учасників процедур закупівель серед яких ціна, ціна разом з іншими критеріями оцінки (питома вага ціни у складі критерію не може бути нижчою 60 відсотків) а саме умови оплати, строк виконання, рівень забезпечення життєвого циклу (гарантійне та сервісне обслуговування, утилізація тощо, локалізація виробництва (питома вага цього критерію не може бути нижчою 25 відсотків), вартість життєвого циклу.
Необхідно звернути увагу, що Законом та Законом України “Про публічні закупівлі” не визначено перелік документів на підставі яких державний замовник визначає інший критерій ніж ціна, тому такий перелік документів визначається державним замовником самостійно у кожному конкретному випадку, керуючись обставинами і умовами такої закупівлі та виходячи зі специфіки предмета закупівлі. Слід зазначити, що такі критерії мають обґрунтовано застосовуватись державними замовниками, тобто мати аргументовану потребу у їх встановленні та надавати об'єктивну додаткову перевагу під час здійснення оцінки пропозицій.
Щодо запитання 9 запиту повідомляємо, що відповідно до пункту 1 Особливостей № 1275 ці особливості встановлюють порядок та умови здійснення оборонних закупівель (далі - закупівлі) для державних замовників у сфері оборони, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), (далі - державні замовники) із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану.
Згідно з пунктом 8 Особливостей № 1275 державні замовники здійснюють оборонні закупівлі товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких дорівнює або перевищує 200 тис. гривень, робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони у разі, коли їх вартість дорівнює або перевищує 1,5 млн. гривень (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд), в електронній системі закупівель в один із таких способів:
1) у порядку проведення відкритих торгів, що визначений особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178;
2) у порядку проведення спрощених закупівель, визначених Законом України “Про публічні закупівлі”, з урахуванням положень, визначених Особливостями № 1275;
3) у порядку відбору постачальника шляхом запиту пропозицій постачальників відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2020 № 822;
4) шляхом застосування рамкової угоди відповідно до Особливостей № 1275.
Відповідно до пункту 43 Особливостей № 1275 державні замовники здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової та спеціальної техніки, ракет і боєприпасів та їх складових частин, послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд без застосування видів (процедур) закупівель, визначених Законами України “Про оборонні закупівлі” та “Про публічні закупівлі”. При цьому порядок проведення таких закупівель, зокрема порядок укладення державних контрактів (договорів), визначається державним замовником.
Згідно з абзацом першим пункту 45 Особливостей № 1275 укладення державним замовником державних контрактів (договорів) на період дії правового режиму воєнного стану здійснюється відповідно до Особливостей № 1275 без застосування процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених Законами України “Про публічні закупівлі” та “Про оборонні закупівлі”, порядку відбору постачальника шляхом запиту ціни пропозицій постачальників відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2020 № 822, відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України та на підставі наданої вітчизняним або іноземним суб’єктами господарювання комерційної пропозиції на постачання товару, виконання робіт або надання послуг оборонного призначення.
Отже, укладення державних контрактів (договорів) визначених пунктами 43-49 Особливостей № 1275 відбувається без застосування видів (процедур) закупівель, визначених Законами України “Про оборонні закупівлі” та “Про публічні закупівлі” за порядком визначеним державним замовником, відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених Законом України “Про публічні закупівлі” та Особливостями № 1275 на підставі наданої вітчизняним або іноземним суб’єктами господарювання комерційної пропозиції на постачання товару, виконання робіт або надання послуг оборонного призначення.
При цьому в такій комерційній пропозиції на постачання товару, виконання робіт або надання послуг оборонного призначення вітчизняними або іноземними суб’єктами господарювання зазначаються такі дані щодо предмета закупівлі, зокрема, але не виключно:
повне найменування, код згідно з УКТЗЕД, номенклатурний номер НАТО (за наявності);
тактико-тактичні або інші характеристики (за наявності);
дані щодо технічного стану;
повне найменування виробника, країна походження та знаходження, логістичний маршрут постачання (за наявності);
умови постачання (строк, графік тощо);
загальна вартість (ціна) та умови оплати.
Враховуючи зазначене, Законом та Особливостями № 1275 не визначено який комплект документів необхідний для оформлення відносин з виготовлення унікальної продукції силами субпідрядника. Водночас, перелік документів, необхідний для укладення державного контракту (договору) визначається державним замовником з урахуванням вимог законодавства та специфіки предмету закупівлі, яким регулюються визначені ним правовідносини.
Щодо запитання 10 запиту, то у відповідь на питання щодо надання роз’яснення типових помилок у формуванні ціни оборонної продукції, які найчастіше допускають виробники, пропонуємо ознайомитись з роз’ясненнями для державних замовників у сфері оборони та служб державних замовників щодо особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, розміщені на офіційному сайті Міністерства економіки України за посиланням https://me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&id=dd05262d-3644-48f9-aaae-27e7481ec00b&tag=ZakupivliDliaDerzhavnikhZamovnikivVSferiOboron
Щодо запитань 6 та 7 запиту, то враховуючи частину другу статті 19 Конституції України та відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), повідомляємо, що до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу, не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери державних закупівель у конкретних випадках.
Разом з тим, повідомляємо, що листи Мінекономіки не встановлюють норм права та мають виключно інформативний характер.
|
|
|
02.06.2025
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день! У зв`язку з необхідністю правильного тлумачення законодавства, що регулює порядок здійснення публічних закупівель, виникла необхідність у зверненні з цим запитом із наступними питаннями:
Згідно з положеннями Закону України пункту 18 ч. 2 ст. 22 «Про публічні закупівлі», ст. 33 Закону України «Про оборонні закупівлі», а також абз. 3 підпункту 4 пункту 60 Постанови Кабінету Міністрів України № 1275 і абз. 19 пункту 47 Постанови Кабінету Міністрів України № 1178, можливість залучення субпідрядників/співвиконавців чітко передбачена саме для виконання робіт чи надання послуг. При цьому вищенаведені норми не містять чіткого дозволу на залучення субпідрядників при здійсненні публічних закупівель товарів (наприклад залучення безпосередніх виробників товару).
У зв`язку з вищенаведеним виникає питання:
1. Чи допускається залучення Постачальником субпідрядника при здійсненні закупівель саме товару (зокрема виробника такого товару)? 1.1. А також у такому випадку, чи допускається при здійсненні закупівель товару залучення Постачальником субпідрядника-нерезидента (зокрема, виробника товару оборонного призначення, а саме одягу для військових)?
2. Замовник до проєкту договору включив наступне положення: «До комплекту супровідних документів включаються договір субпідряду між ПОСТАЧАЛЬНИКОМ та виробником (оригінал або завірена копія) (крім товару іноземного виробництва) (у разі укладення)».
Чи свідчить така умова про допустимість залучення виробника продукції оборонного призначення як субпідрядника? У такому разі чи може субпідрядником виступати юридична особа-нерезидент?
3. У разі, якщо необхідність залучення субпідрядника (виробника військового одягу) виникла після укладення договору, а саме на етапі його виконання, але не була передбачена в тендерній пропозиції — чи можливо його законно залучити на цьому етапі? Якщо так, то в якому порядку? Чи буде така зміна вважатися істотною зміною договору?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу!
Щодо питань № 1 та 2.
Відносини у сфері оборонних закупівель регулюються Законом України "Про оборонні закупівлі" (далі - Закон), який визначає загальні правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель.
Відповідно до пункту 28 частини першої статті 1 Закону співвиконавці/субпідрядники - суб’єкти господарювання незалежно від їх форми власності, іноземні суб’єкти господарювання, які залучаються виконавцями державних контрактів (договорів) на підставі договорів, у тому числі зовнішньоекономічних договорів (контрактів), до виконання укладених із державним замовником у сфері оборони (далі - державні замовники) державних контрактів (договорів).
Згідно з частиною першою статті 33 Закону субпідряд як спосіб залучення співвиконавців може застосовуватися для закупівлі робіт або послуг у разі, якщо державний замовник у тендерній документації визначив можливість залучення субпідрядника або якщо учасник торгів у своїй тендерній пропозиції повідомив державного замовника про необхідність залучення субпідрядника.
Крім того, відповідно до частини третьої статті 1 Закону інші терміни вживаються в цьому Законі у значеннях, наведених у Цивільному і Господарському кодексах України, у законах України "Про публічні закупівлі", "Про національну безпеку України", "Про оборону України", "Про державну таємницю", "Про Збройні Сили України", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", "Про правовий режим воєнного стану", "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях" та інших законодавчих актах України.
Згідно з частиною другою статті 2 Закону закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється державними замовниками відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" з урахуванням особливостей, встановлених Законом. Відповідно до пункту 18 частини другої статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі" у тендерній документації зазначаються такі відомості - вимога про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб’єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг.
Частиною сьомою статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі" зазначено, що у разі якщо учасник процедури закупівлі має намір залучити спроможності інших суб’єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців в обсязі не менше ніж 20 відсотків від вартості договору про закупівлю у випадку закупівлі робіт або послуг для підтвердження його відповідності кваліфікаційним критеріям відповідно до частини третьої статті 16 Закону України "Про публічні закупівлі", замовник перевіряє таких суб’єктів господарювання на відсутність підстав, визначених у частині першій статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі".
Відповідно до пункту 15 частини першої статті 19 Закону України "Про публічні закупівлі" у звіті про результати проведення закупівлі з використанням електронної системи закупівель обов’язково зазначаються повне найменування та місцезнаходження кожного суб’єкта господарювання, який буде залучений переможцем, з яким укладено договір про закупівлю, до надання послуг як співвиконавця або виконання робіт як субпідрядника, в обсязі не менше ніж 20 відсотків вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг. Отже, положеннями Закону можливість залучення субпідрядників/співвиконавців чітко передбачена тільки для виконання робіт чи надання послуг.
Зазначені нормативно-правові акти не містять норм, які передбачали б залучення субпідрядників/співвиконавців при здійсненні закупівель товарів. Крім того, законодавство України, зокрема Закон, не встановлює обмежень щодо резидентності сторін у договорах поставки (купівлі-продажу). Більше того, Законом прямо передбачено можливість здійснення закупівель товарів оборонного призначення за імпортом.
Щодо умови включення до умов державного контракту (договору) наступних положень: “До комплекту супровідних документів включаються договір субпідряду між постачальником та виробником (оригінал або завірена копія) (крім товару іноземного виробництва) (у разі укладення)”, то необхідно зазначити наступне.
Відповідно до абзацу п’ятого пункту 1 частини першої статті 4 Закону, Кабінет Міністрів України затверджує типові форми державного контракту (договору) за закритими закупівлями з урахуванням норм Закону.
Згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2021 № 363 “Питання оборонних закупівель”, відповідно до частини першої статті 4, частини другої статті 21 Закону України “Про оборонні закупівлі”, Кабінетом Міністрів України затверджено Типовий державний контракт (договір) на виготовлення та поставку товарів оборонного призначення за закритими закупівлями, типовий державний контракт (договір) на виконання дослідно-конструкторської (науково-дослідної, технологічної) роботи оборонного призначення за закритими закупівлями, типовий державний контракт (договір) на виконання робіт (надання послуг) оборонного призначення за закритими закупівлями.
Відповідно до частини першої статті 30 Закону, особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз та з дотриманням вимог, встановлених цією статтею. Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 “Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” затверджено особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, які встановлюють порядок та умови здійснення оборонних закупівель для державних замовників, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану (далі – Особливості № 1275).
Відповідно до абзаців першого - п’ятого пункту 8 Особливостей № 1275, державні замовники здійснюють оборонні закупівлі товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких дорівнює або перевищує 200 тис. гривень, робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони у разі, коли їх вартість дорівнює або перевищує 1,5 млн. гривень (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд), в електронній системі закупівель в один із таких способів:
1).у порядку проведення відкритих торгів, що визначений особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі - Особливості № 1178);
2). у порядку проведення спрощених закупівель, визначених Законом України "Про публічні закупівлі", з урахуванням положень, визначених цими особливостями;
3). у порядку відбору постачальника шляхом запиту пропозицій постачальників відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2020 № 822;
4). шляхом застосування рамкової угоди відповідно до цих особливостей.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Відповідно до абзацу першого пункту 17 Особливостей № 1178 договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 Особливостей № 1178 укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", крім частин другої - п'ятої, сьомої - дев'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", та Особливостей № 1178.
Таким чином, державні замовники під час здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд визначають умови договору згідно затверджених Кабінетом Міністрів України типових форм державного контракту (договору).
Якщо державні замовники здійснюють оборонні закупівлі товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд) то замовником визначаються істотні умови договору про закупівлю самостійно, з дотриманням вимог Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".
Слід зауважити, що до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу з питань закупівель не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери закупівель в конкретних випадках.
Щодо питання № 3.
Згідно з частиною другою статті 2 Закону закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється державними замовниками відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" з урахуванням особливостей, встановлених Законом. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов'язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі", проводять закупівлі відповідно до Особливостей № 1178.
Відповідно до пункту 28 Особливостей № 1178 тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі" з урахуванням Особливостей № 1178.
Згідно зі статтею 22 Закону України “Про публічні закупівлі” у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема, проєкт договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов; вимога про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб’єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг.
Водночас замовник у тендерній документації установлює спосіб підтвердження відповідності учасників вимогам згідно із законодавством. Отже, Законом України “Про публічні закупівлі” встановлена імперативна норма щодо необхідності надання у тендерній пропозиції інформації щодо субпідрядників/співвиконавців, яких учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг за умови, що обсяг таких робіт чи послуг становить не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю.
При цьому, відповідно до пункту 18 Особливостей № 1178 умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, у тому числі за результатами електронного аукціону, крім випадків: визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті; перерахунку ціни в бік зменшення ціни тендерної пропозиції переможця без зменшення обсягів закупівлі; перерахунку ціни та обсягів товарів в бік зменшення за умови необхідності приведення обсягів товарів до кратності упаковки.
Отже, договір про закупівлю має укладатися на умовах тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, яка має відповідати вимогам тендерної документації, у тому числі умовам, передбаченим проектом договору про закупівлю.
У свою чергу, частиною першою статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином, зокрема відповідно до умов договору.
Таким чином, у разі якщо тендерною пропозицією переможця та договором про закупівлю, передбачено можливість залучення субпідрядника/співвиконавця, то такий договір про закупівлю має виконуватись належним чином відповідно до його умов.
Водночас, таке залучення субпідрядника/співвиконавця не повинно суперечити положенням Цивільного та Господарського кодексів, Закону та Закону України “Про публічні закупівлі”.
Звертаємо увагу, що замовник приймає рішення щодо закупівлі товарів, робіт і послуг самостійно, на власний розсуд із дотриманням вимог чинного законодавства, а враховуючи частину другу статті 19 Конституції України, норми Закону України “Про публічні закупівлі” та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу з питань закупівель не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери закупівель в конкретних випадках.
Одночасно зазначаємо, що листи Мінекономіки не встановлюють норм права та носять виключно рекомендаційний та інформативний характер.
|