|
11.04.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
АТ "Хмельницькобленерго" є оператором системи розподілу (далі – ОСР), що здійснює свою діяльність на підставі ліцензії виданої постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) № 1410 від 13.11.2018 року.
Діяльність ОСР регулюється Кодексом систем розподілу (далі-Кодекс), затвердженим постановою НКРЕКП №310 від 14.03.2018 року зі змінами, та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до пункту 4.3.11 Кодексу замовник нестандартного приєднання до мереж ОСР (далі - Замовник) має право у період дії воєнного стану в Україні та протягом одного року після його припинення чи скасування, бути замовником робіт з проєктування електричних мереж лінійної частини приєднання з виконанням будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт щодо будівництва електричних мереж лінійної частини приєднання. При цьому Замовник зобов’язаний виконати на підставі відповідного господарського договору на користь ОСР будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи щодо будівництва електричних мереж лінійної частини приєднання від найближчої точки в існуючих електричних мережах ОСР, визначеної згідно з вимогами пункту 4.1.20 глави 4.1 розділу IV Кодексу, до точки приєднання. У разі відсутності прав на виконання зазначених робіт замовник повинен залучити підрядні організації, які мають право на виконання цих робіт.
Також, згідно п.4.3.11 Кодексу ОСР не має права відмовити Замовнику у реалізації зазначеного права.
Відповідно у ОСР виникає обов’язок укладання прямого договору підряду із Замовником, де Замовник виступає підрядником.
Законом України "Про публічні закупівлі" та постановою КМУ №1178 від 12.10.2022 року не передбачено винятків щодо незастосування процедури закупівель робіт із врахуванням вищевикладених обставин.
Враховуючи викладене, просимо Вас надати роз’яснення чи підлягає застосуванню процедура публічних закупівель до укладання договору підряду із Замовником (підрядником за договором) відповідно до п. 4.3.11 Кодексу.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом. Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Виходячи з положень пункту 11 частини першої статті 1 Закону, закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону здійснюється суб’єктами, які є замовниками, визначеними згідно із статтею 2 Закону. Поряд з цим перелік випадків, на які не поширюється дія Закону для замовників визначений у частинах п'ятій та шостій статті 3 Закону. У пункті 3 Особливостей зазначається, що положення частин п’ятої, шостої, восьмої (з урахуванням положень пунктів 68-76 цих особливостей) і дев’ятої статті 3 Закону застосовуються на умовах, визначених Законом. Крім цього, виходячи з пункту 13 Особливостей, придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу у випадках, передбачених пунктом 13 Особливостей. За результатами закупівлі, здійсненої відповідно до цього пункту, замовники оприлюднюють в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, відповідно до пункту 3-8 розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону. При цьому обґрунтування підстави замовника щодо придбання товарів, робіт та послуг згідно з пунктом 13 Особливостей, без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару, має бути у вигляді розпорядчого рішення замовника або іншого документа готується уповноваженою особою або іншою службовою (посадовою) особою замовника та погоджується (затверджується) керівником замовника або іншою особою, визначеною керівником замовника. Обгрунтування оприлюднюється в електронній системі закупівель разом із звітом про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель. Водночас будь-які рішення щодо закупівлі, у тому числі щодо визначення потреби та способів здійснення закупівлі, приймаються замовником самостійно з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель та дотриманням вимог законодавства в цілому. Інформуємо також, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до положення, затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 № 715/2014 (із змінами), здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президентові України і підзвітним Верховній Раді України. НКРЕКП є органом державного регулювання діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг. Тому, з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП пропонуємо звертатися до вказаного органу.
|
|
11.03.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Київське комунальне об’єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд» (далі – Об’єднання) засноване на комунальній власності територіальної громади міста Києва і безпосередньо підпорядковується Київській міській державній адміністрації.
Об’єднання одночасно може бути і замовником, і учасником тендерних процедур, відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», отримує фінансування для реалізації бюджетно-цільових програм (виступає Замовником торгів) та проводить господарську госпрозрахункову діяльність (виступає Учасником торгів та Виконавцем).
При здійсненні госпрозрахункової діяльності Об’єднання, у якості Учасника торгів, у разі перемоги, за потреби, може виникнути необхідність залучати співвиконавців (субпідрядників) для виконання договірних зобов’язань.
Враховуючи вищезазначене, просимо надати вичерпну відповідь нерекомендаційного характеру, чи може Об’єднання, для виконання робіт чи надання послуг залучати субпідрядника (співвиконавця), якого зазначив в своїй тендерній пропозиції (або без зазначення, якщо об’єм співвиконання менше 20%), будучи учасником процедури закупівлі, після оголошення його переможцем торгів. .Залучення субпідрядника планується оформити шляхом укладання прямого договору без урахування вартісних меж, встановленим Законом України «Про публічні закупівлі» та без застосування тендерної процедури закупівлі.
Крім цього, просимо зазначити нормативні документи, які підтверджують правомірність укладання прямого договору без застосування процедури торгів для виконання основного договору по якому Об’єднання виступало учасником/переможцем/виконавцем.
11.03.2024 на електронну скриньку [email protected] надійшла відповідь, яка не надала відповідь на поставлені запитання, а саме: "Чи може Об’єднання, для виконання робіт чи надання послуг залучати субпідрядника (співвиконавця), якого зазначив в своїй тендерній пропозиції (або без зазначення, якщо об’єм співвиконання менше 20%), будучи учасником процедури закупівлі, після оголошення його переможцем торгів?
Чи може об"єднання залучати субпідрядника(ків) без застосування тендерної процедури закупівлі, відповідно до вимог Закону України "Про публічні закупівлі"?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. Відповідно до пункту 28 особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Так, у разі закупівлі робіт та послуг вимогу про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб’єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю (пункт 18 частини другої статті 22 Закону). Водночас відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. При цьому відповідно до пункту 18 Особливостей умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, у тому числі за результатами електронного аукціону, крім випадків: визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті; перерахунку ціни в бік зменшення ціни тендерної пропозиції переможця без зменшення обсягів закупівлі; перерахунку ціни та обсягів товарів в бік зменшення за умови необхідності приведення обсягів товарів до кратності упаковки. У свою чергу, частиною першою статті 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами. Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином, зокрема відповідно до умов договору. Отже, у разі якщо тендерною пропозицією переможця та договором про закупівлю, виконавцем якого є замовник у розумінні Закону, передбачено залучення субпідрядника/співвиконавця, і таке залучення не передбачає на меті здійснення придбання у розумінні Закону, то такий договір про закупівлю має виконуватись належним чином відповідно до його умов і не потребує проведення процедури закупівлі виконавцем. У свою чергу, якщо тендерною пропозицією переможця та договором про закупівлю, виконавцем якого є замовник у розумінні Закону, не передбачено залучення субпідрядника/співвиконавця, та у разі необхідності здійснення придбання товарів, робіт або послуг, такий суб’єкт здійснює закупівлю відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами.
|
|
05.03.2024
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
Замовником проведено відкриті торги з особливостями, за результатами яких укладено договір підряду на капітальний ремонт будівлі на суму 19 572 635 грн. коп. з ПДВ.
Станом на дату звернення, означений договір підряду виконаний на суму 6 842 881 грн. 20 коп., тобто менше ніж на 50%.
Однак, у процесі виконання будівельних робіт виникла необхідність у внесенні змін до Договірної ціни (твердої), а саме виникла необхідність у переплануванні площ та у заміні електричного опалення на газове, що спричинило виконання інших супутніх робіт.
При цьому, внесення змін до Договірної ціни не спричинило збільшення загальної вартості об`єкта будівництва. Відкоригована Договірна ціна має позитивний експертний звіт.
З урахуванням зазначеного, прошу надати відповідь чи, у розумінні пункту 19 Особливостей № 1178 можна змінити істотні умови договору підряду після його підписання шляхом укладення сторонами відповідної додаткової угоди із викладенням Договірної ціни (твердої) у новій редакції.
Додатково, прошу надати роз`яснення, чи доцільно виокремити із відкоригованої Договірної ціни внесені зміни та зменшити обсяг закупівлі за основним договором підряду, з урахуванням перепланованих площ, заміни електричного опалення на газове та доповнених інших супутніх робіт.
У такому випадку, відбудеться зменшення обсягу та вартості основного договору підряду та, відповідно, інші супутні роботи будуть виконуватись як додаткові роботи в межах одного об`єкту будівництва шляхом підписання між сторонами договору без використання електронної системи закупівлі.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відносини у сфері публічних закупівель регулюються Законом України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Згідно Закону найбільш економічно вигідна тендерна пропозиція/пропозиція - тендерна пропозиція/пропозиція, що визнана найкращою за результатами оцінки тендерних пропозицій/пропозицій відповідно до статті 29 Закону. Відповідно до статті 29 Закону, зокрема під час проведення електронного аукціону в електронній системі закупівель відображаються значення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника. При цьому обсяги закупівель формуються замовником та зазначаються на всіх етапах проведення закупівель. Так, згідно статті 21 Закону в оголошенні про проведення відкритих торгів повинна міститись інформація про обсяг виконання робіт. Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Згідно статті 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості зокрема як місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяги, також проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов. При цьому відповідно до пункту 18 Особливостей умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, у тому числі за результатами електронного аукціону, крім випадків: визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті; перерахунку ціни в бік зменшення ціни тендерної пропозиції переможця без зменшення обсягів закупівлі; перерахунку ціни та обсягів товарів в бік зменшення за умови необхідності приведення обсягів товарів до кратності упаковки. Ураховуючи викладене, договір про закупівлю укладається між замовником і учасником відповідно до вимог тендерної документації на конкретний обсяг визначених робіт, який було зазначено в оголошенні та тендерній документації замовником, та за ціною у результаті проведеного аукціону. У свою чергу, відповідно до пункту 17 Особливостей договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п’ятої, сьомої-дев’ятої статті 41 Закону та цих особливостей. Згідно статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. При цьому згідно статті 180 ГК України умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. При цьому згідно Особливостей істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених у підпунктах 1-9 пункту 19 Особливостей. Отже, зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках та порядку, що були передбачені проектом договору та договором про закупівлю, встановлених згідно підпунктів 1-9 пункту 19 Особливостей. Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках. Водночас кошторисні норми України у будівництві затверджено наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281, відповідно до частини другої статті 7 Закону України “Про ціни і ціноутворення”, частини другої статті 17 Закону України “Про інвестиційну діяльність”, пункту 8 Положення про Міністерство розвитку громад та територій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 квітня 2014 року № 197 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 25 вересня 2019 року № 850). При цьому відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.06.2015 № 460 (зі змінами), Мінінфраструктури є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема у сфері будівництва, містобудування, просторового планування територій та архітектури; у сфері технічного регулювання у будівництві, ціноутворення у будівництві; у сфері архітектурно-будівельного контролю та нагляду, тому з питань щодо договірної ціни слід звертатись до Мінінфраструктури.
|
|
05.03.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Яка підстава для відхилення учасника у разі виявлення в субпідрядника підстави для відхилення за п. 47 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі — Особливості) , наприклад, цей субпідрядник є у Зведенених відомостях АМКУ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 428/2023 (Щодо питань 2-7), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=9410c59c-9ab5-4e02-bb1c-5ca5a3af2f32&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
07.02.2024
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
03.10.2019 між учасником та Замовником було укладено договір про закупівлю за результатами проведення переговорної процедури закупівлі. В ході виконання договору виникла необхідність у виконанні додаткових робіт, які не були передбачені проектною документацією. Вказані додаткові роботи були виконані підрядником. В подальшому до проектної документації було внесено зміни та відкореговано проектно-кошторисну документацію з врахуванням виконаних додаткових робіт. Станом на даний час потребують розяснення з приводу того, яку редакцію Закону Про публічні закупівлі застосовувати до переговорної процедури, так як на момент укладення договору 03.10.2019 діяла інша редакція Закону (ст. 35) яка не мала виключень щодо проведення переговорної проведури. Однак, ст. 40 Закону в редакції Закону з 19.04.2020 забороняє проводити переговорну процедуру закупівлі (п.6 ч.2) у випадку необхідності закупівлі додаткових робіт у того ж виконавця, у випадку якщо основний договір не був укладений за результатами тендеру.
За положеннями ст. 5 Цивільного кодексу України, Акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.
Однак, правовідносини із Замовником виникли в рамках договору укладеного за результатами переговорної процедури закупівлі від 03.10.2019 на підставі старої редакції Закону.
Тому, просимо надати розяснення, якщо договір про закупівлю був укладений за результатами переговорної процедури закупівлі на підставі Закону в редакції чинній, до 19.04.2020 року і у замовника виникла необхідність закупити у того ж самого виконавця додаткові роботи, які невід'ємно пов'язані з основним договором (та які фактично виконані підрядником) норми Закону в якій редакції потрібно застосовувати для проведення переговорної процедури (п.6 ч.2 ст. 35 старого Закону чи п.5 ч.2 ст. 40 Закону в новій редакції)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 738/2020, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1951aed3-0ff7-4f16-bc99-9bdcca31f1a5&lang=uk-UA
|